Рішення

від 22.02.2023 по справі 630/603/22

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/603/22

Провадження № 2/630/58/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Санжаровської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 630/603/22 (провадження № 2/630/58/23) за позовною заявою ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області про встановлення додаткового строку для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 , якій на праві власності належав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За своє життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла позивачу зазначений житловий будинок, про наявність якого вона ОСОБА_1 не знала. Позивач зазначила, що про наявність вказаного заповіту вона дізналася лише після того, як навесні 2022 року приїхала відвідати належний ОСОБА_2 житловий будинок, щоб переконатися, що він не пограбований, та в ньому ніхто не проживає. Повернувшись додому до м. Івано-Франківськ, позивач звернулася до юриста за консультацією щодо оформлення своїх спадкових прав та була переконана, що внаслідок збройної агресії РФ зможе оформити право власності на зазначений житловий будинок після закінчення воєнного стану. Проте, звернувшись за усною консультацією до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадщини, ОСОБА_1 дізналася, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вважає, що саме через збройний конфлікт РФ проти України вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті своєї тітки ОСОБА_2 , та вважає, що ця причина є поважною, а тому звернулася з вказаним позовом до суду.

Ухвалою від 26 грудня 2022 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд у підготовчому засіданні. У визначений судом строк відповідач Люботинська міська рада Харківської області відзив не подала.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, але її представник ОСОБА_3 подала заяву про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності позивача, вказувала, що позов підтримує повністю та просить суд його задовольнити.

Люботинська міська рада Харківської області до суду подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі її представника за наявними у справі документами та відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 27 вересня 2021 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 464.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавиці на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом НВ 0757362, виданого Другою Харківського району держнотконторою 23 грудня 1997 року, реєстр. № 2-2508, що підтверджується довідкою КП «Люботинське АПБ» Люботинської міської ради Харківської області за вих. 56/01-29 від 30 вересня 2022 року.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Люботинської міської ради № 03-36/3021 від 21 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 станом на 24 вересня 2021 року зареєстрованих осіб не значилось.

Ще при житті ОСОБА_2 склала заповіт, в якому все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буле належати на день смерті і на що вона за законно матиме право, заповіла позивачу - ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено 23 серпня 2019 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гонтаренко С.Л., за реєстр. № 1588, що підтверджується копією відповідного заповіту.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За повідомленням Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 2/01-16/п від 04 січня 2023 року в шестимісячний строк із дня смерті ОСОБА_2 із заявами про прийняття або про відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину нікому не видавались, але відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 71086029 від 04 січня 2023 року спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бєсєдою Т.Д. за № 24/2022.

В тім як вбачається із копії матеріалів спадкової справи № 24/2022, заведеної 08 лютого 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бєсєдою Т.Д., після смерті ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини за заповітом подала ОСОБА_4 , інші заяви про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 серед матеріалів спадкової справи відсутні.

З цього випливає, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки відсутні документи, які б підтверджували факт прийняття спадщини у способи, визначені ст.ст. 1268, 1269 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи № 24/2022 вбачається, що підставою для її реєстрації слугувала заява ОСОБА_4 про прийняття спадщини, яка на підтвердження виникнення у неї права на спадкування пред`явила приватному нотаріусу заповіт від імені ОСОБА_2 , посвідчений 11 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Омельницькою Н.В., за реєстр. № 760. За цим заповітом ОСОБА_2 заповідала на користь ОСОБА_4 належні їй земельні ділянки площею 0,1500 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 6311290005:02:001:0507, та площею 0,0180 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 6311290005:02:001:0508, які знаходяться в АДРЕСА_2 .

Як зазначено в ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Отже з наведеного вище випливає, що заповіт, складений 11 жовтня 2018 року на користь ОСОБА_4 лише щодо частини спадщини, був скасований і втратив свою силу внаслідок складання ОСОБА_2 23 серпня 2019 року нового заповіту щодо усієї спадщини, до якої входять не лише житловий будинок, а й земельні ділянки, та яким вона призначила своїм спадкоємцем лише одну особу - ОСОБА_1 .

Таким чином внаслідок скасування заповіту від 11 жовтня 2018 року ОСОБА_4 , за відсутності підстав визначення її як спадкоємця за законом, не набула права на спадкування за заповітом. Тому відсутні підстави вважати ОСОБА_4 спадкоємцем, яка прийняла спадщину, до якої ОСОБА_1 повинна була попередньо звернутися за отриманням згоди на прийняття спадщини, та відмова якої у наданні такої згоди була б передумовою звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на це позивачем ОСОБА_1 правильно визначено належним відповідачем у справі саме Люботинську міську раду Харківської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вказує ту обставину, що їй як спадкоємцю не було відомо про існування заповіту ОСОБА_2 , про який спадкодавець її не повідомляла. Про існування заповіту вона дізналась випадково, коли в червні 2022 року знайшла його в будинку, в якому фактично проживала ОСОБА_2 , і про цей заповіт приватний нотаріус її не повідомляла. Також позивачу не було відомо про існування інших спадкоємців, які б могли вчасно дізнатися про існування заповіту та повідомити її про його існування.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Як вже було зазначено вище, спадкову справу № 24/2022 щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена 08 лютого 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бєсєдою Т.Д. на підставі заяви ОСОБА_4 , яка вважала себе належним спадкоємцем. Перевіряючи наявність у Спадковому реєстрі чинних заповітів, посвідчених від імені ОСОБА_2 , приватним нотаріусом була отримана інформація про заповіт від 23 серпня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом ХРНО Гонтаренко С.Л. Вказаний заповіт був витребуваний приватним нотаріусом Бєсєдою Т.Д. шляхом направлення запиту від 08 лютого 2022 року. На виконання запиту приватним нотаріусом Гонтаренко С.Л. 15 лютого 2022 року була надана копія заповіту, посвідченого 23 серпня 2019 року від імені ОСОБА_2 за реєстр. № 1588.

Отже, щонайменше з 15 лютого 2022 року в розпорядженні приватного нотаріусу Бєсєди Т.Д. перебувала інформація про ОСОБА_1 як спадкоємця усього майна ОСОБА_2 , яка не проживала постійно зі спадкодавцем на день її смерті. Від так приватний нотаріус зобов`язана була повідомити ОСОБА_1 про відкриття спадщини за заповітом та роз`яснити їй право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття до спливу 6-місячного строку, тобто до 24 березня 2022 року. Але в матеріалах спадкової справи відсутні документи, які б підтверджували вчинення приватним нотаріусом в період з 15 і до 23 лютого 2022 року дій зі встановлення місця проживання ОСОБА_1 та здійснення її виклику для повідомлення про відкриття спадщини після ОСОБА_2

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 року, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан. На території Харківської області, як і в більшості східних і південний областей країни, відбувались активні бойові дії та ракетні обстріли, велика кількість громадян вимушено переїхали у більш безпечні місця, а нотаріальні контори і приватні нотаріуси тимчасово припинили свою роботу.

Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», п. 3 якої було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється; а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Як стверджує ОСОБА_1 у своєму позові, заповіт від імені ОСОБА_2 на її користь вона знайшла в житловому будинку, який належав померлій, лише в червні 2022 року, коли відновилось залізничне сполучення між більшістю областей країни і вона змогла дістатися з м. Івано-Франківська до м. Люботин Харківської області. Отже на той момент ОСОБА_1 могла правомірно розраховувати на реалізацію свого права на спадкування за заповітом протягом одного місяця після припинення воєнного стану в країні.

Однак 29 червня 2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719, якою були внесені зміни до постанови № 164 від 28 лютого 2022 року, зокрема до п. 3, та визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Але про такі зміни в законодавстві ОСОБА_1 могла дізнатися лише під час звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином суд приходить до висновку, що своєчасне звернення ОСОБА_1 до органів нотаріату з метою оформлення своїх спадкових справ на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , було обумовлено її необізнаністю про існування заповіту, що слід розцінювати як поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини, яка до того ж обумовлена обмеженнями, викликаними оголошеним в країні воєнним станом, який періодично продовжувався на новий строк, що відповідно формувало у позивача думку, про те, що строки для прийняття спадщини й надалі зупинені.

Тому суд задовольняє позов в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10-13, 77, 206, 263, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - Люботинська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04058717, адреса місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Слобожанська, 26.

Суддя О. О. Малихін

Повне рішення складено

28 лютого 2023 року.