Постанова

від 02.03.2023 по справі 592/4434/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м.Суми

Справа №592/4434/22

Номер провадження 22-ц/816/155/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

сторони:

позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2022 року, в складі судді Косолап М.М., ухвалене в м. Суми, повний текст якого складено 09 листопада 2022 року,

в с т а н о в и в:

15 липня 2022 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивувало тим, що 29 серпня 2009 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого він отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, зобов`язання по поверненню якого належним чином не виконував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і на дату смерті він мав перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6840 грн 78 коп. Спадкоємцем ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка постійно проживала разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини і на підставі ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі кредитні зобов`язання спадкодавця.

27 травня 2020 року банк у порядку ст. 1281 ЦК України звернувся з претензією кредитора до Сумської міської державної нотаріальної контори та 11 серпня 2020 року отримав відповідь нотаріальної контори.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що претензія банку від 12 вересня 2021 року добровільно не виконана, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 29 серпня 2009 року у сумі 6840 грн 78 коп, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2022 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 29 серпня 2009 року у розмірі 6840 грн 78 коп залишено без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн покладено на АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, неналежну оцінку доказів по справі, порушення норм процесуального і матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

Вважає, що суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову та безпідставно звільнив відповідача від відповідальності за укладеним спадкодавцем кредитним договором. Вказує, що підписавши анкету-заяву від 29 серпня 2009 року ОСОБА_2 особистим підписом підтвердив свою згоду на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, в результаті чого отримав кредит та кредитну картку, користувався кредитними коштами, збільшував кредитний ліміт, чим визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, що підтверджується відповідними первинними банківськими документами. Не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність виникнення заявленої до стягнення заборгованості саме за договором № б/н від 29 серпня 2022 року.

Доводить, що факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою у паспортах про місце реєстрації спадкодавця та відповідача, від спадщини вона не відмовлялася, і саме на відповідачеві лежить обов`язок відшкодування в повному обсязі боргу спадкодавця. Помилковими є висновки суду про відсутність доказів належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи не рухомого майна, оскільки в підписаній позичальником заяві у графі «тип проживання, володіння приватною нерухомістю за адресою проживання» зазначено: «в приватній власності».

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову 6840 грн 78 коп не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 29 червня 2009 року був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у сумі 500 грн, який неодноразово збільшувався, остаточно до 7000 грн (а.с. 22, 23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с. 53).

Згідно з розрахунками АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором № б/н від 29 червня 2009 року склала 6840 грн 78 коп (а.с. 7-20).

27 травня 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Сумської міської державної нотаріальної контори з претензію кредитора від 06 травня 2020 року по кредитному договору № SAMDN50OTC002113557 від 29 серпня 2009 року укладеному між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за яким рахується заборгованість у розмірі 6840,78 грн. Просило включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в спадкову масу, повідомити спадкоємців про наявність заборгованості перед банком. Претензія отримана нотаріальною конторою 29 травня 2020 року (а.с. 41, 42, 75).

Листом від 03 червня 2020 року Сумська міська державна нотаріальна контора Сумської області повідомила банк, що 05 грудня 2019 року за реєстровими № 4-994, 4-996 після смерті ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом. Про наявність кредиторської заборгованості АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та необхідність її погашення спадкоємиці повідомлено листом від 03 червня 2020 року (а.с. 43, 76 зв.).

Зазначений лист отриманий АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 11 березня 2020 року (а.с. 43).

29 липня 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Сумської міської державної нотаріальної контори з проханням надати інформацію, як кредитору спадкодавця, про спадкоємців ОСОБА_2 , а саме їх прізвища, ім`я та по-батькові, адресу реєстрації для можливості пред`явлення їм своїх вимог в порядку ст. 1282 ЦК України (а.с. 77).

Листом від 26 серпня 2021 року Сумська міська державна нотаріальна контора, з посиланням на дотримання нотаріальної таємниці, повідомила АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про неможливість надання інформації, запитуваної у запиті від 29 липня 2021 року (а.с. 77 зв.).

12 вересня 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу ОСОБА_1 направлено лист-претензію від 02 вересня 2021 року про погашення заборгованості за кредитним договором № б/н, укладеним 29 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 6840,78 грн. (а.с. 44, 45).

Також встановлено, що боржник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на день смерті спадкодавця, були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 65, 66).

Із наданої суду першої інстанції копії спадкової справи № 269/2019, заведеної 18 березня 2019 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно - на 1/3 частки земельних ділянок, видані 05 грудня 2019 року матері спадкодавця ОСОБА_1 , зареєстровані в реєстрі за № 4-994 та № 4-996 (а.с. 69-74).

Відмовляючи у задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту виникнення заборгованості у розмірі 6840 грн 78 коп саме за кредитним договором б/н від 28 серпня 2009 року, укладеним на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку підписаної Овсюченком Р.Г., на підставі якої заявлено позов у цій справі.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Рішення суду про відмову у задоволенні позову мотивоване тим, що у адресованій Сумській міській державній нотаріальній конторі претензії кредитора від 06 травня 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вказало про наявність заборгованості за кредитним договором № SAMDN50OTC002113557 від 29 серпня 2009 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у розмірі 6840,78 грн, а позов банку пред`явлено з підстав наявності заборгованості по кредитному договору № б/н від 29 серпня 2009 року, укладеному між цими ж сторонами (а.с. 2-4, 42).

Однак, зазначене банком буквено-цифрове значення SAMDN50OTC002113557 не є номером договору, а є номером референсу клієнта - внутрішнім реєстраційним номером клієнта, що використовується для його ідентифікації.

Із викладеного вбачається, що суд дійшов помилкового висновку про виникнення заявленої до стягнення заборгованості у сумі 6840,78 грн за іншим кредитним договором, а не договором на № б/н від 29 серпня 2009 року.

Зазначене підтверджується і наданими банком довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 , випискою за договором № б/н за період 20.08.2009-17.01.2022, якими підтверджується, що на підставі підписаного кредитного договору № б/н ОСОБА_2 29 серпня 2009 року була надана кредитна картка № НОМЕР_2 , яка в подальшому неодноразово перевипускалася, у цей день відбувся старт карткового рахунку із встановленням кредитного ліміту (а.с. 21, 22, 35).

Суд першої інстанції, на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень ст. 1282 ЦК України.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України строк, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направлено на адресу приватного нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців боржника ОСОБА_2 та банк просив довести до їх відома про наявність заборгованості по кредиту у розмірі 6840 грн 78 коп (а.с. 42, 75).

При визначенні розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів бере до уваги наступні обставини.

За правилом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2009 року, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 , вбачається, що на день відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість по кредиту становила 6840 грн 78 коп, що і підлягає стягненню із відповідача, як спадкоємця.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 05 грудня 2019 року, посвідчених держаним нотаріусом Сумської міської державної нотаріальної контори Охріменко О.І., за реєстровим № 4-994 та № 4-996, ОСОБА_1 є спадкоємицею зазначеного у свідоцтвах майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме (а.с. 74):

- 1/3 частки земельної ділянки, загальною площею 0,2434 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, Степанівська селищна рада, кадастровий номер 5924755800:12:001:0361;

- 1/3 частки земельної ділянки, загальною площею 3,7631 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, Степанівська селищна рада, кадастровий номер 5924755800:06:005:0031.

Виходячи з принципу змагальності закріпленого у статті 81 ЦПК України, який передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

З огляду на викладене, встановивши відповідно до положень ст. 1282 ЦК України наявність непогашеної спадкодавцем заборгованості за кредитним договором, факт прийняття спадщини відповідачем після смерті позичальника ОСОБА_2 , наявність спадкового майна у вигляді часток земельних ділянок, а також ненадання відповідачем доказів на спростування того, що вартість спадкового майна менше розміру боргу, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач вправі вимагати з відповідача стягнення суми заборгованості за кредитним договором, оскільки обов`язок спадкоємців боржника перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна та відповідно до часток кожного з них, тому з відповідача підлягає стягненню на користь банку заборгованість у розмірі 6840 грн 78 коп, яка існувала на час відкриття спадщини.

Таким чином, рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 6840 грн 78 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України при задоволенні позову та апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню 2481 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3721 грн 50 коп (2481 грн х150%) за перегляд справи апеляційним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2022 року скасувати та прийняти постанову.

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 серпня 2009 року у сумі 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 2481 гривню судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3721 грн 50 коп судового збору за перегляд справи апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: В. І. Криворотенко

С. С. Ткачук