Постанова

від 27.02.2023 по справі 916/3660/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3660/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Колоколова С.І., Діброви Г.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

Представники сторін в судове засідання не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК"

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022

по справі №916/3660/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ"

про розірвання договору та стягнення 295 620 грн. боргу,

(суддя місцевого господарського суду: Демешин О.А., Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29),

ВСТАНОВИВ:

29.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАК" (далі ТОВ «ТРАК») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (далі ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ»), в якому просить суд: розірвати договір купівлі-продажу товару № КП04/08-21 від 04.08.2021 року, укладений між ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» та ТОВ «ТРАК» та стягнути з ТОВ «Контейнери України» на користь ТОВ «ТРАК» заборгованість у розмірі 295 620 грн. 00 коп., 6704 грн. 31 коп. витрат зі сплати судового збору та 20 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Позов ґрунтується на тому, що на виконання положень Договору та відповідно до виставленого рахунку від 04.08.2021 №346 позивачем було сплачено на користь відповідача 295 620 грн. Однак, в порушення пункту 4.1. Договору, станом на дату звернення до суду, відповідачем не здійснено поставку товару, чим порушено взяті зобов`язання за Договором.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивачем не надано доказів проведення оплати в розмірі 295 620 грн. готівкою, в порядку передбаченому Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою НБУ №148 від 29.12.2017, якщо оплата відповідачу здійснювалась готівкою.

Крім того, на переконання місцевого господарського суду позивач не надав належних доказів здійснення попередньої оплати грошових коштів в сумі 295 620грн., повернення яких є предметом спору по справі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «ТРАК» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги: розірвати договір купівлі-продажу №КП04/08-21 від 04.08.2021.

Позивач вважає, що при вирішенні спору суд не в повній мірі розглянув докази, надані позивачем, не прийняв до уваги та не дослідив обставини, які мають вагоме значення при прийнятті рішення, а тому воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що враховуючи наявний в матеріалах справи лист відповідача, останнім фактично визнано та не оспорюється наявність заборгованості за Договором. Позивач критично сприймає висновки суду першої інстанції, вважає, що довів належними доказами здійснення передплати відповідачу, оскільки лист підписано єдиним засновником відповідача та в ньому міститься печатка підприємства відповідача. Наявність печатки у засновника підприємства свідчить також про той факт, що засновник підприємства безпосередньо здійснює керівництво підприємством, а відсутність у листі дати та номеру листа не є виною позивача.

Заявник апеляційної скарги вважає, що у випадку, якщо суд першої інстанції мав сумніви щодо наданих доказів, суд мав процесуальне право витребувати у будь-якої сторони спору відповідні докази. На переконання позивача, суд першої інстанції повинен був розірвати договір та стягнути передплату на користь позивача, оскільки відповідач не виконав взятих на себе обов`язків.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без вруху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції, витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3660/21.

25.07.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3660/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21 залишено без руху.

16.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21, в якій апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 10056,47 грн., а також докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками відповідачу. Розпорядженням керівника апарату суду від 17.08.2022 року №553 відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення ГПК України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Ярош А.І. з 09.08.2022 по 02.09.2022 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3660/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022 року, справу розподілено на розгляд колегії суддів у складі Принцевська Н.М. (головуючий), судді Діброва Г.І., Колоколов С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 відкрито з поновленням пропущеного процесуального сроку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21 на: 08.11.2022 року о 14-00 год., у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

19.10.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/3660/21 поза межами приміщення суду; розгляд справи №916/3660/21 призначено на 08.11.2022 року о 14-00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

08.11.2022 судове засідання по справі №916/3660/21 не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 відкладено розгляд справи №916/3660/21 на іншу дату, судове засідання по справі призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON на: 21.11.2022 року об 11-30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відкладено розгляд справи №916/3660/21 на іншу дату, судове засідання по справі призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON на: 20.12.2022 року о 14-00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 відкладено розгляд справи №916/3660/21 на іншу дату, судове засідання по справі призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON на: 30.01.2023 року о 14-00 год.

30.01.2023 судове засідання по справі №916/3660/21 не відбулось у зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкладено розгляд справи №916/3660/21 за апеляційною скаргою ТОВ "ТРАК" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 на іншу дату, розгляд справи призначено на: 27.02.2023 о 12-45 год.

В судове засідання з`явився представник апелянта, однак у зв`язку з технічними причинами зв`язок з представником було втрачено. Відповідно до ч.5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, у зв`язку з чим судовою колегією продовжено розгляд апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2021 року між Позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № КП04/08-21.

За умовами вказаного Договору продавець зобов`язався передати у власність покупця товар в асортименті та за цінами відповідно до пункту 2 цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити його згідно умов даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що продавець передає товар у власність покупцеві згідно виставленого продавцем рахунку-фактури в асортименті і за відповідними цінами, зазначеними у Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до специфікації № 1 від 04.08.2021 до договору купівлі-продажу №КП04/08-21 від 04.08.2021 Продавець зобов`язується передати Покупцеві "20" футовий контейнер з боковим розкриттям, 20 GP OS у кількості 2 одиниць, ціна за одиницю 295 620,00, загальною вартістю 591 240,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1. Договору покупець здійснює попередню оплату товару на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури в обсязі 50 % загальної суми договору у строк до 13.08.2021 року включно. Покупець перераховує залишок загальної суми за договором в розмірі 50% на поточний рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що доставка товару здійснюється протягом 30 робочих днів з моменту отримання передоплати за п.3.1. договору.

Позивач вказує, що відповідно до виставленого рахунку від 04.08.2021 №346 ним було сплачено на користь відповідача 295 620 грн. Однак в порушення пункту 4.1. Договору, станом на дату звернення до суду, відповідачем не здійснено поставку товару, чим порушено взяті на себе зобов`язання за договором.

Так, посилаючись на ст. 509, 655, 662, 530, 612, 651 Цивільного кодексу України та ст. 193, 202 Господарського кодексу України, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу товару № КП04/08-21 від 04.08.2021 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАК» 295 620 грн. в якості повернення попередньої оплати у зв`язку з тим, що поставку товару Відповідачем не було здійснено.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Оцінивши зміст договору, укладеного сторонами по справі, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін спору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264 - 271 Господарського кодексу України.

До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655 - 697 ЦК України).

Ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою позовних вимог позивачем зазначено, що є порушення з боку Відповідача істотної умови Договору купівлі-продажу від 04.08.2021 року № КП04/08-21 в частині поставки Позивачу Товару (двох 20-ти футових контейнерів з боковим розкриттям 20 GP OS вартістю 295 620 грн. за один контейнер на загальну суму 591 240 грн. - після оплати виставленого відповідачем рахунку від 04.08.2021 № 346. Позивач зазначає, що з його боку умови договору виконано, а саме: виставлений відповідачем рахунок сплачено, а відповідач умови договору порушив, не здійснивши поставку сплаченого за рахунком товару.

В якості доказів виконання зі свого боку умов договору (сплати виставленого відповідачем рахунку від 04.08.2021 № 346) позивач надав суду копію самого рахунку та копію листа без дати та номера за підписом засновника ТОВ „Контейнери України М.Ю. Понятнова, яким на думку позивача, ніби-то підтверджено факт невиконання відповідачем договірних зобов`язань та отримання від ТОВ «ТРАК» передоплати за контейнери в розмірі 295620 грн.

Відповідно до частини другої статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Безготівкові розрахунки здійснюються їх учасниками відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, (далі по тексту - Інструкція) (пункт 1.3. Інструкції). Відповідно до визначення термінів, що містяться у пункті 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, (далі по тексту - Інструкція) розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Згідно з пунктом 1.13. Інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).

Отже зазначені платіжні інструменти є за своєю суттю розрахунковими документами, тобто первинними документами, що підтверджують факт оплати товару у певній господарській операції. З огляду на викладене, за загальним правилом доказом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку. Доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема проведення оплати товару у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам.

За таких обставин, посилання апелянта на наявний в матеріалах справи лист ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» (без дати і номера), в якому підтверджено здійснення позивачем передплати за контейнери у сумі 295620 грн., як на доказ здійснення ТОВ «ТРАК» господарської операції з проведення оплати за договором, є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції цілком погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність позивачем своїх позовних вимог та зазначає, що у разі здійснення між юридичними особами в їх господарській діяльності безготівкових розрахунків, доказом здійснення оплати товару є також і виписка банку з особового рахунку особи, що здійснила оплату. Основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України встановлює Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року.

Відповідно до підпункту 14 пункту 3, пунктів 41, 42, 57, 59, 60, 62 вказаного Положення підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які містять відомості про операцію. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс / оборотно-сальдову відомість. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Отже аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що банківські виписки з особових рахунків клієнтів банку є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку особи (клієнта банку), вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Крім того банківська виписка з особового рахунку особи, яка є учасником спірної господарської операції, є не лише доказом здійснення оплати, а підтверджує також факт проведення такої операції банком, тобто є доказом дійсності цієї операції.

Крім того, позивачем не надано доказів і проведення оплати 295 620 грн. готівкою, в порядку передбаченому Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою НБУ №148 від 29.12.2017, якщо така оплата позивачем здійснювалась готівкою.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано жодного доказу (копії Статуту ТОВ „КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності тощо) на підтвердження повноважень "єдиного засновника ТОВ „КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ М.Ю. Понятнова на підписання документів від імені вказаного товариства та визнання боргів цього товариства, приймаючи до уваги, що Договір №КП04/08-21 купівлі-продажу від 04.08.2021 від імені ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» було укладено директором товариства Малишевською Ольгою Анатоліївною.

Законом, що визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників - є Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Зокрема, ч. 1-5 ст. 39 вказаного Закону визначено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.

З огляду на вищевикладене, вірним є висновок місцевого господарського суду в частині того, що за відсутності в матеріалах справи доказів повноважень М.Ю. Понятнова, як єдиного засновника, на визнання будь-якого боргу Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" перед ТОВ „ТРАК, лист за підписом зазначеної особи не може бути прийнятий в якості належного доказу виникнення обов`язку з повернення передплати позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта в частині наявності в матеріалах справи доказів на підтвердження здійснення попередньої оплати за Договором.

Крім того, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта стосовно необхідності самостійного витребування судом першої інстанції доказів по справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ст. 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, тягар доказування законодавець покладає на сторону, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.4 ст.74 Господарського процсеуального кодексу України)

В даному випадку саме позивач, стверджуючи, що ним було здійснено оплату товару, мав надати відповідні докази вчинення цих дій суду.

За таких обставин, судова колегія вважає правомірним висновок місцевго господарського суду щодо відсутності належних доказів здійснення позивачем попередньої оплати грошових коштів в сумі 295 620 грн., повернення яких є предметом спору по справі.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що від доказування здійснення позивачем попередньої оплати на рахунок відповідача залежить наявність/відсутність підстав для розірвання договору. Зокрема, у зв`язку з недоведенням позивачем здійснення попередньої оплати, в даному випадку відсутній обов`язок відповідача щодо поставки товару за договором, а відтак ТОВ «ТРАК» безпідставно зазначає про порушення відповіачем істотної умови договору, а підстави для розірвання цього договору відсутні.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідно до норм чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 по справі №916/3660/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2023 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

C.І. Колоколов