Постанова

від 08.02.2023 по справі 5011-71/8863-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. Справа№ 5011-71/8863-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

від ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі": Кирищук В.П. (в залі суду);

від КП "ЦОС Шевченківського району": Горупаха В.А. (в залі суду);

від КП "Господар Дарницького району м. Києва": не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022, повний текст ухвали складено 19.12.2022

у справі № 5011-71/8863-2012 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва"

про стягнення заборгованості в розмірі 1 067 168,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що правонаступництво Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" не відбулось, а відтак заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва, Приватне акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрите апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012 та прийняти нову ухвалу, якою змінити боржника Комунальне підприємство "Господар Дарницького району м. Києва" на його правонаступника Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"; стягнути з боржника судовий збір за подання апеляційної скарги.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що боржник взагалі не виконує ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 про затвердження мирової угоди та здійснив лише часткове погашення заборгованості з порушенням графіку сплати боргу, а також посилання стягувача на положення ч. 5 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження", де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Також на думку скаржника, судом першої інстанції помилково та в порушення ст. 86 ГПК України взято до уваги та визначено, як поважною підстави затримки тривалістю в чотири роки складання відповідного передавального акту.

Скаржник звертає увагу на те, що при реорганізації шляхом приєднання немає значення чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказує на те, що обставини у справі № 910/5953/17 та у справі № 5011-71/8863-2012 не є подібними, у даній справі, передавальні акти не сформовані та не затверджені власником, КП "ЦОС Шевченківського району" будь-якого майна від комунальних підприємств, що підлягають приєднанню до нього, не отримував, тому із даних обставин вбачається відсутність зміни боржника у спірних матеріальних правовідносинах, тобто матеріального правонаступництва, й відповідно відсутні підстави для процесуального правонаступництва, яке є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва.

Наразі права ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", як кредитора жодним чином не порушуються, так як він вправі звернутись до комісії із заявою про включення його вимог передавального акту, а також на заміну боржника його правонаступником у виконавчому провадженні після реорганізації боржника та передання правонаступнику майна, права та обов`язків у визначеному законом та рішенням власника порядку.

Узагальнені доводи відповіді на відзив

Доводи відповіді на відзив фактично дублюють доводи апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 5011-71/8863-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012. Призначено справу № 5011-71/8863-2012 до розгляду у судовому засіданні 08.02.2023.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

08.02.2023 від КП "Господар Дарницького району міста Києва" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства, за наявними у матеріалах справи документами.

Представник ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" у судовому засіданні 08.02.2023 просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012 та прийняти нову ухвалу, якою змінити боржника Комунальне підприємство "Господар Дарницького району м. Києва" на його правонаступника Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Представник КП "ЦОС Шевченківського району" у судовому засіданні 08.02.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" заборгованості в розмірі 1 067 168,86 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2014 позов було задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 1 029 129,62 грн, заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 3 674,95 грн, пеню в розмірі 12 913,53 грн, інфляційні втрати в розмірі 6 052,14 грн, 3% річних в розмірі 12 626,02 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 21 287,93 грн та витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 17 000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015, рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2014 скасовано частково, позов задоволено частково та викладено резолютивну частину в іншій редакції. Стягнуто з Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 961 031,17 грн, заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 3 674,95 грн, пеню в розмірі 12 785,75 грн, інфляційні втрати в розмірі 6 035,00 грн, 3% річних в розмірі 12 405,32 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 918,64 грн та витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 15 906,52 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 458,68 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" 684,64 грн судового збору за перегляд рішення у апеляційній інстанції.

31.03.2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 було видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 затверджено мирову угоду, укладену сторонами в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 5011-71/8863-2012.

Рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" реорганізовано більше 50 комунальних підприємств, в т. ч. КП "Господар Дарницького району міста Києва", шляхом приєднання до КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (Центр) (п. 1).

Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (Центр) є правонаступником усіх прав та обов`язків комунальних підприємств, зазначених у п. 1 цього рішення (в т. ч. КП "Господар Дарницького району міста Києва").

Перейменовано КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (Центр) у Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів" (далі - КП "ЦОС") (п. 3 рішення).

Пунктом 4 рішення Виконавчому органу Київської міської ради (КМДА) визначено:

4.1. здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням цього рішення;

4.2. утворити комісії з реорганізації комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, передбачених у п. 1 рішення, шляхом приєднання їх до КП "ЦОС" та затвердити їх склад;

4.3. затвердити передавальні акти в установленому порядку;

4.4. затвердити нову редакцію Статуту КП "ЦОС";

4.5. закріпити за КП "ЦОС" на праві господарського відання майно реорганізованих комунальних підприємств, зазначених у п. 1 цього рішення.

Центру доручено забезпечити державну реєстрацію Статуту в установленому порядку (п. 6 рішення).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 здійснено заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний 00131305) його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код 41946011).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.08.2018 №1555 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" утворено комісію з реорганізації КП "Господар Дарницького району міста Києва" шляхом приєднання до Центру та затверджено її склад.

Пунктом 58 розпорядження Комісіям з реорганізації комунальних підприємств, утвореним згідно з п. п. 1-57 цього розпорядження, визначено у встановленому порядку:

58.1. провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження;

58.2. за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження, що переходять до Центру та подати передавальні акти на затвердження виконавчому органу Київської міської ради (КМДА);

58.3. вжити передбачених законодавством заходів з реорганізації комунальних підприємств, зазначених у п. п. 1-57 цього розпорядження, шляхом їх приєднання до Центру.

Пунктом 59 розпорядження визначено завершити заходи з реорганізації комунальних підприємств (в т. ч. КП "Господар Дарницького району міста Києва") до 01.09.2020.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.09.2021 №1893 "Про внесення змін до п. 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555" у п. 59 розпорядження від 27.08.2018 № 1555 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 01.09.2022.

05.10.2022 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" надійшла заява про заміну боржника - Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" його правонаступником - Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Заява обґрунтована тим, що рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 вирішено реорганізувати, зокрема, Комунальне підприємство "Господар Дарницького району міста Києва" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та визначено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва", у зв`язку із чим, оскільки при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, яке полягає у тому, що все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника, то до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" перейшов і обов`язок щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 5011-71/8863-2012.

Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.10.2022 №706 "Про внесення змін до п. 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555" у п. 59 розпорядження від 27.08.2018 №1555 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 31.12.2025.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі статтею 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до приписів статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом даної норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною другою статті 334 ГПК України, та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та норм ГПК України за заявою заінтересованої особи зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи №15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи №34/16, від 21.05.2021 зі справи №922/1995/17.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

У ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

У пунктах 37, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, на яку посилається скаржник, зазначено, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

За змістом пунктів 40- 43 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/5953/17 при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Частини друга та третя статті 107 ЦК України до внесення до них змін згідно із Законом України від 26.11.2015 № 835-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який набрав чинності 13.12.2015, мали таку редакцію: "Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом". Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.

Натомість у редакції, чинній з 13.12.2015, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Зазначене також кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.

Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.

Однак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", враховуючи наступне.

Рішення Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.08.2018 № 1555 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" не замінюють належного підтвердження факту припинення Підприємства як юридичної особи та не можуть засвідчувати набуття Центром статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з АТ "Київгаз" (з підстав правонаступництва прав та обов`язків Підприємства), адже за змістом частин другої та третьої статті 107 ЦК України таке правонаступництво має підтверджуватися затвердженим засновником (КМДА) відповідним передавальним актом, тоді як ані доказів складання такого акту, ані його затвердження, як і даних з ЄДР, надано не було.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вже було зазначено вище, згідно з ч.1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі №6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі №920/608/17, від 20.11.2018 у справі №925/1143/17, від 18.03.2021 у справі №917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України). У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (стаття 107 ЦК України).

Так, у п. 4 рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено, зокрема здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням цього рішення (п. 4.1), утворити комісії з реорганізації комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, передбачених у пункті 1 цього рішення шляхом приєднання їх до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та затвердити їх склад (п. 4.2), затвердити передавальні акти в установленому порядку (п. 4.3).

Пунктом 9 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 № 1555 утворено комісію з реорганізації Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та затверджено її склад.

Відповідно до пункту 58.1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 № 1555 комісіям з реорганізації комунальних підприємств, утвореним згідно з пунктами 1 - 57 цього розпорядження доручено провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, а пунктом 58.2 передбачено за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно комунальних підприємств, що переходить до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", та подати передавальні акти на затвердження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, прийняття рішення Київською міською радою від 23.05.2018 № 838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" та прийняття розпорядження Київською міською державною адміністрацією від 27.08.2018 № 1555 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" не може засвідчувати набуття Центром статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з ПАТ "Київенерго" з підстав правонаступництва прав та обов`язків Підприємства, оскільки відсутні докази наявності затвердженого засновником (КМДА) передавального акта, як того вимагає стаття 107 ЦК України. Колегія суддів звертає увагу, що передавальний акт та розподільчий баланс, які затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення (стаття 107 ЦК України) і є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.

Підставою для процесуального правонаступництва особи є встановлення наявності безпосередньо у неї правових підстав її наступництва у відповідних матеріальних правовідносинах , що водночас не було доведено ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" та правильно встановлено господарським судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали у цій справі.

Доводи апеляційної скарги висновку господарського суду першої інстанції не спростовують.

Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду у справах № 910/5953/17, № 922/4519/14, № 264/5957/17 та № 296/443/16-ц є безпідставними оскільки обставини у вказаних справах та у справі, що розглядається, не є подібними за змістовним критерієм, як то визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин, враховуючи те, що у наведених вище справах Верховний Суд робив правові висновки хоча й при подібному правовому регулюванні, однак з огляду на іншу фактично-доказову, зокрема, з урахуванням підтверджених обставин щодо переходу від первісного боржника до його правонаступника всі активів і пасивів за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо), а відтак за змістовним критерієм такі відносини не є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається.

Зокрема, у постанові від 16.08.2020 у справі № 910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки щодо застосування положень статей 104- 109 ЦК України у спорі про стягнення заборгованості і такі висновки стосуються реорганізації ДП "Донецька залізниця" з правонаступництвом цього підприємства акціонерним товариством "Укрзалізниця", створеного за спеціальною процедурою, визначеною законом і окремою Постановою Кабінету Міністрів України, що також виключає подібність правовідносин, як за об`єктом спору так і за змістом цих відносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що правонаступництво Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" не відбулось, а відтак заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони її правонаступником є безпідставною та не підлягає задоволенню, у зв`язку із чим підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8866-2012 відсутні.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 136, 137, 140, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 5011-71/8863-2012 залишити без змін.

3. Матеріали № 5011-71/8863-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 28.02.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Шапран