Постанова

від 28.02.2023 по справі 908/1242/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1242/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Кузнецов В.О.,

судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Трейн" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.12.2022 (суддя Юлдашев О.О.) у справі

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря", м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2022 у даній справі клопотання розпорядника майна ТОВ "НВП "Зоря" арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. вих. №01-20/182 від 30.11.2022 про забезпечення вимог кредиторів задоволено. Заборонено ТОВ "Гермес Трейн" (код за ЄДРПОУ 41823013) вчиняти дії щодо використання (експлуатації) залізничних цистерн, за номерами державної реєстрації: №57313181, №57054959, №57054983, №57055154, №57313116, №57054629, №57243412, №57313223, №57313231, №57279267, №57054231, №57279101, №57279184. Зобов`язано ТОВ "Гермес Трейн" (код за ЄДРПОУ 41823013) передати на зберігання ТОВ "НВП "Зоря" (код за ЄДРПОУ 3699957) залізничні цистерни, за номерами державної реєстрації: №57313181, №57054959, №57054983, №57055154, №57313116, №57054629, №57243412, №57313223, №57313231, №57279267, №57054231, №57279101, №57279184.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що перебування майна боржника, за рахунок якого планується погашення вимог кредиторів, у третіх осіб суперечить меті збереження майнових активів та, за обставин даної справи, може свідчити про ймовірне порушення прав забезпеченого кредитора боржника.

2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Трейн", не погоджуючись із зазначеною ухвалою, звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. вих.01-20/182 від 30.11.2022 про забезпечення вимог кредиторів.

Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що заходи забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства боржника застосовуються як гарантія задоволення грошових вимог конкурсних кредиторів, що відповідає загальній спрямованості Кодексу України з процедур банкрутства на максимальне задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника, такі заходи мають бути ефективними і спрямованими на охорону і збереження майна боржника і, відповідно, захист майнових інтересів кредиторів.

ПАТ "Банк "Клірінговий Дім", на думку скаржника, нібито, забезпечив свої вимоги до боржника за кредитним договором заставою залізничних вагонів, які суд зобов`язав повернути апелянта. Тобто даний кредитор є не конкурсним, а забезпеченим. А тому повернення такого майна не є гарантією задоволення грошових вимог саме конкурсних кредиторів, як про це хибно зазначає суд першої інстанції.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення вимог кредиторів у вигляді зобов`язання апелянта передати на зберігання боржнику вказані залізничні цистерни, фактично є тотожними задоволенню заявлених арбітражним керуючим Проскуріним Д.О. позовних вимог до апелянта про зобов`язання повернути ці ж самі цистерни.

Постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, якою апелянту заборонено вчиняти дії щодо використання (експлуатації) залізничних цистерн боржника та зобов`язано передати їх на зберігання останньому, має прямим наслідком фактичне повне припинення господарської діяльності апелянта, адже саме на основі передачі вказаних цистерн в оренду така господарська діяльність і заснована.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повністю проігнорував критерії (принципи) розумності, обґрунтованості, адекватності, співмірності та забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників справи, чим істотно порушив норми процесуального права та правові висновки Верховного Суду.

2.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Проскурін Д.О. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції арбітражний керуючий вказує, що заходи забезпечення вимог кредиторів, які він просив вжити господарський суд, спрямовані на досягнення спеціальної мети їх застосування у процедурах банкрутства, а саме - повернення майнових активів боржника до конкурсної маси для подальшого задоволення вимог забезпеченого кредитора.

Щодо фактичного припинення господарської діяльності ТОВ "Гермес Трейн", розпорядник майна зазначає, що вказане товариство не обмежено у своїй господарській діяльності лише певним видом і має змогу займатись іншими видами діяльності, крім того з вищевказаної інформації вбачається, що надання в оренду іншим машин, устаткування та товарів, взагалі не є основним видом діяльності товариства.

ІІІ. Апеляційне провадження

3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.12.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2022 відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду даної апеляційної скарги після надходження матеріалів оскарження ухвали з суду першої інстанції.

23.01.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали оскарження ухвали.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністью "Гермес Трейн" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.12.2022; призначено справу до розгляду на 28.02.2023 на 15 годин 30 хвилин.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 16.02.2022 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністью "Гермес Трейн" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом.

28.02.2023 сторони наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників.

ТОВ "Гермес Трейн" у поданому клопотання просить розглянути справу за відсутністю його представника.

Арбітражний керуючий Проскурін Д.О. у поданому клопотанні просить розгляд справи відкласти з посиланням на перебування у відрядженні у м.Київ.

Представник ТОВ "НВП "Зоря" у поданому клопотанні просить розгляд справи відкласти у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України.

у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що розпорядник майна боржника висловив свою правову позицію у поданому відзиві на апеляційну скаргу, неявка арбітражного керуючого та представника боржника не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення відповідних клопотань про відкладення розгляду справи.

28.02.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2022, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. Призначено попереднє засідання суду.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення за №69230 від 09.09.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря".

Ухвалою господарського суду від 10.11.2022 віднесено грошові вимоги ініціюючого кредитора Адвокатського об`єднання "Аюрлекс" у розмірі 100 000,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення. Визнано грошові вимоги до боржника: приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" на суму 227 664,00 грн основного боргу (четверта черга задоволення), 4 962,00 грн судового збору (перша черга задоволення); товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Кепітал Фін" на суму 574 447 342,65 грн основного боргу (четверта черга задоволення) 4 962,00 грн судового збору (перша черга задоволення).

Арбітражний керуючий Проскурін Д.О. звернувся до господарського суду із клопотанням №01-20/182 від 30.11.2022 про забезпечення вимог кредиторів, в якому просив суд: заборонити ТОВ "Гермес Трейн" вчиняти дії щодо використання (експлуатації) залізничних цистерн, за номерами державної реєстрації: №57313181, №57054959, №57054983, №57055154, №57313116, №57054629, №57243412, №57313223, №57313231, №57279267, №57054231, №57279101, №57279184, а також зобов`язати ТОВ "Гермес Трейн" передати на зберігання ТОВ "НВП "Зоря" залізничні цистерни, за номерами державної реєстрації: №57313181, №57054959, №57054983, №57055154, №57313116, №57054629, №57243412, №57313223, №57313231, №57279267, №57054231, №57279101, №57279184.

3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду про забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до частин першої, третьої ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною шостою ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, тоді статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

Частиною 1 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна, як захід забезпечення вимог кредиторів може бути застосований ухвалою господарського суду за наявності підтверджених відомостей про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню розпорядником майна своїх повноважень, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів (частина друга статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства).

Таким чином у статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.

У статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець визначив мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, застосований ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2022 захід забезпечення позову (заборона ТОВ "Гермес Трейн" вчиняти певні дії та зобов`язання ТОВ "Гермес Трейн" передати на зберігання ТОВ "НВП "Зоря" відповідне майно) не належать до визначеного статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства переліку спеціальних заходів, та за змістом і спрямованістю відповідає заходам забезпечення позову відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 922/4359/19).

Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Системний аналіз зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18).

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Враховуючи положення частини одинадцятої ст.137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 07.08.2018 у справі № 906/824/17 та постанові від 21.01.2019 у справі №902/483/18.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів заявник зазначає, що при здійсненні аналізу договорів ТОВ "НВП "Зоря" ним було встановлено, що частка рухомого майна перебуває у користуванні у третіх осіб, підтвердженням чого є наступні обставини:

ТОВ "НВП "Зоря" уклало з ТОВ "Гермес Трейн" договір оренди залізничного рухомого складу №178 від 27.01.2020 відповідно умов якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничні цистерни моделі 15-1566 (далі по тексту - PC. цистерни або рухомий склад). Номери PC, кількість, модель, рік будови і вид PC вказуються в актах прийому - передачі, які є його невід`ємною частиною до цього договору (п.1.1 договору).

ТОВ "НВП "Зоря" на виконання умов договору №178 від 27.01.2020 передало 13 цистерн моделі 15-1566 у технічно справному стані на ТОВ "Гермес Трейн", що підтверджується наступними актами: актом №1 від 28.10.2020 передано цистерни №57313181 та №57054959; актом №2 від 30.10.2020 передано цистерни №57054983 та №57055154; актом №3 від 31.10.2020 передано цистерну №57313116; актом №4 від 02.10.2021 передано цистерни №57054629, №57243412, №57313223, №57313231; актом №5 від 06.10.2021 передано цистерни №57279267, №57054231; актом №6 від 11.10.2021 передано цистерну №57279101; актом №7 від 12.11.2021 передано цистерну №57279184.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх погашення (п.8.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2021 до договору №178 від 27.01.2020 сторони дійшли згоди внести зміни в п.8.1. і викласти в такій редакції: "8.1. Цей договір набуває чинності з 01 січня 2020 року і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх погашення".

29.04.2021 між ТОВ "НВП "Зоря" та ПАТ "Банк "Кліринговий Дім" укладено договір застави рухомого майна №26-27/2021-04К, відповідно до умов якого ТОВ "НВП "Зоря" для забезпечення основного зобов`язання передало у заставу ПАТ "Банк "Кліринговий Дім" основні засоби, а саме: вагони, цистерни, тепловози (п.2 договору №26-27/2021-04К від 29.04.2021).

Відповідно до п.11 договору №26-27/2021-04К від 29.04.2021 ТОВ "НВП "Зоря" не має права відчужувати предмет застави, передавати його в оренду, управління, лізинг, передавати у наступну заставу, надавати у користування або позичку без попередньої письмової згоди ПАТ "Банк "Кліринговий Дім".

Договір є укладеним з моменту його підписання та діє до повного виконання заставодавцем (ТОВ "НВП "Зоря") зобов`язань за кредитним договором та цим договором. Право застави виникає з моменту укладення цього договору (п.12 договору №26-27/2021-04К від 29.04.2021).

Розпорядник майна боржника вважає, що укладаючи додаткову угоду №1 від 31.12.2021 до договору №178 від 27.01.2020, якою продовжується строк оренди залізничного рухомого складу, ТОВ «НПВ "ЗОРЯ" передало в оренду частину предмету застави по договору №26-27/2021-04К від 29.04.2021 без згоди заставодержателя.

Враховуючи обмеження які встановлені п. 11 договору №26-27/2021-04К від 29.04.2021 щодо заборони передачу в оренду предмету застави без попередньої письмової згоди заставодержателя, приписи ч.2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про заставу", на думку розпорядника майна боржника, додаткова угода №1 від 31.12.2021 до договору №178 від 27.01.2020 суперечить зазначеним нормам законодавства, у зв`язку з чим повинна бути визнана недійсною.

Крім того, до господарського суду 01.12.2022 надійшла позовна заява розпорядника майна ТОВ "НВП "Зоря" - арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. з вимогами про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.12.2021 до договору оренди залізничного рухомого складу №178 від 27.01.2020, укладену між ТОВ "НВП "Зоря" та ТОВ "Гермес Трейн» та зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Трейн" протягом 10 календарних днів з моменту набрання законної сили рішення по справі повернути ТОВ "НВП "Зоря" цистерни за номерами державної реєстрації: №57313181, №57054959, №57054983, №57055154, №57313116, №57054629, №57243412, №57313223, №57313231, №57279267, №57054231, №57279101, №57279184 .

Колегія суддів, встановивши наведені обставини, зазначає, що запропонований заявником захід забезпечення вимог кредиторів, враховуючи предмет та підставу позову, про який зазначив заявник, має ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводиться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину.

Водночас, статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правомірність правочину презюмується.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно з частиною першою та третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Натомість застосування такого заходу забезпечення, як заборона ТОВ "Гермес Трейд" вчиняти будь-які дії на виконання укладеного ним договору, призводить до блокування господарської діяльності цього товариства, і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника, у зв`язку з укладенням спірного правочину свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19).

При цьому наявність самого по собі позову про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.12.2021 до договору оренди залізничного рухомого складу №178 від 27.01.2020 в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони користуватись або розпоряджатись ним законному власнику з огляду на те, що право власності ТОВ "НВП "Зоря" на це спірне майно розпорядником майна не оспорюється, а предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини стосовно дійсності договору оренди.

Крім того, колегія суддів враховує, що з урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.

У поданому клопотанні про забезпечення вимог кредиторів заявником не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у цій справі призведе до збереження майна боржника та досягнення основної мети процедур банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.

При цьому, апеляційний господарський суд враховує, що спірне майно є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк Клірінговий Дім", який є забезпеченим кредитором боржника.

3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду - скасуванню.

3.5 Розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги, що судом спір по суті не вирішено, колегія суддів не здійснює розподіл судових витрат відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Трейн" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.12.2022 у справі №908/1242/22 скасувати.

У задоволенні клопотання розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. вих.№01-20/182 від 30.11.2022 про забезпечення вимог кредиторів у справі №908/1242/22 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 02.03.2023.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя В.Ф.Мороз

Суддя Л.А.Коваль