Рішення

від 21.02.2023 по справі 910/10239/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2023Справа № 910/10239/22

За позовом Антимонопольного комітету України;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a>;

про стягнення 679 996,00 грн та зобов`язання вчинити дії.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: Прохоров Є. І., уповноважена особа;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a>, в якому позивач просить суд:

- стягнути з відповідача 339 998 грн штрафу та 339 998 грн пені;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> виконати пункт 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 468-р, а саме припинити використання в господарській діяльності позначення, яке раніше почало використовувати в господарській діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" (ідентифікаційний код 42399676);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> виконати пункт 6 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 468-р, а саме припинити дії з поширення неправдивої інформації щодо власної діяльності, у вигляді повідомлення про довготривалі партнерські відносини з провідними газовидобувними компаніями України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано рішення Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 468-р у встановлений законодавством строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/10239/22 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 08.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10239/22 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 21.01.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

У судове засідання 21.01.2023 представник відповідача не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду були надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, яка зазначена у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/10239/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, враховано, що в силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами та того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

21.02.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач, Комітет) розглянувши матеріали справи №127-26.4/19-21 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг" (далі - відповідач, ТОВ "Нафтогаз Трейдінг") законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 12.08.2021 №468-р (далі - рішення № 468-р), яким:

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання у господарській діяльності позначень "Нафтогаз Трейдінг" та логотипа , схожих із позначеннями "Нафтогаз Трейдинг" та , що є зареєстрованим знаком для товарів та послуг, без дозволу (згоди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 42399676), яке раніше почало використовувати такі позначення в господарській діяльності, що може призвести до змішування з його діяльністю;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> (м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 43693576) припинити використання в господарській діяльності позначення, яке раніше почало використовувати в господарській діяльності товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг";

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> (м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 43693576) вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме неправдивих відомостей щодо довготривалих партнерських відносин з провідними газовидобувними компаніями України;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> (м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 43693576) припинити дії з поширення неправдивої інформації щодо власної діяльності, у вигляді повідомлення про довготривалі партнерські відносини з провідними газовидобувними компаніями України.

Також вказаним рішення за порушення, вказане у пунктах 1, 4 резолютивної частини рішення № 468-р, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> штраф у загальному розмірі 339 998,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що копію рішення №468-р було надіслано відповідачу супровідним листом від 30.08.2021 № 127-29/08-12727.

Копію рішення № 468-р було повернуто на адресу позивача з позначкою "неправильно зазначена (відсутня) адреса".

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

24.09.2021 в газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" № 185 (7053) було опубліковано інформацію про прийняте позивачем рішення № 468-р.

Таким чином, 04.10.2021 рішення вважається вручене відповідачу. Кінцевий строк для сплати штрафу 06.12.2021 (04.12.2021 та 05.12.2021 припадають на неробочі дні).

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення позивача № 468-р у судовому порядку не оскаржувалося.

Отже, рішення № 468-р є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви не отримав інформації та копій платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до рішення № 468-р.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом України "Про захист економічної конкуренції" термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 339 998,00 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 339 998,00 грн за наступним розрахунком.

Сума штрафу, накладеного рішенням відповідача складає 339 998,00 гривень. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 5 099,97 гривень (339 998,00 грн х 1.5% = 5 099,97 грн). Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу: з 07.12.2021 по 29.07.2022 включно.

За 235 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 5 099,97 х 235 = 1 198 492, 95 гривень.

У свою чергу, за приписами частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, розмір пені становить 339 998,00 гривень.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 339 998,00 грн є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що станом на день розгляду спору відповідачем не виконано п. 3, 6 резолютивної частини рішення № 468-р, доказів на підтвердження їх виконання відповідачем не надано.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову Антимонопольного комітету України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> 339 998,00 грн штрафу, 339 998,00 грн пені та зобов`язання виконати п. 3, 6 резолютивної частини рішення № 468-р повністю.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> (01032, м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 43693576) штраф у розмірі 339 998 (триста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 00 коп. та пеню у розмірі 339 998 (триста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 00 коп. і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: отримувач: ГУК у м. Києві/ Соломян.р-н., код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> (01032, м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 43693576) виконати пункт 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 468-р, а саме припинити використання в господарській діяльності позначення, яке раніше почало використовувати в господарській діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ідентифікаційний код 42399676).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> (01032, м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 43693576) виконати пункт 6 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 12.08.2021 № 468-р, а саме припинити дії з поширення неправдивої інформації щодо власної діяльності, у вигляді повідомлення про довготривалі партнерські відносини з провідними газовидобувними компаніями України.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдінг"</a> (01032, м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 43693576) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) судовий збір у розмірі 15 161 (п`ятнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн 94 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.03.2023.

Суддя О.В. Мандриченко