ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
28.02.2023Справа №910/3140/19За позовом ОСОБА_1 , м. Київ
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Сервіс", м. Київ
2) ОСОБА_2 , м. Київ
3) ОСОБА_3 , м. Київ
4) ОСОБА_4 , м. Київ
5) Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Сотнікової Тетяни Олександрівни, м. Київ
6) Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Шубіної Тетяни Яківни, м. Київ
про визнання права власності на корпоративну частку, визнання неправомірними та скасування реєстраційних дій, скасування реєстраційних записів, зобов`язання вчинити певні дії,-
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явились;
від відповідача-1: Агапов О.О. (адвокат за ордером серія КВ№407297 від 10.01.2022);
від відповідача-2: не з`явились;
від відповідача-3: не з`явились;
від відповідача-4: не з`явились;
від відповідача-5: не з`явились;
від відповідача-6: не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
13 березня 2019 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання права власності на корпоративну частку у розмірі 19,8%, що становить 29 800,00 грн у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" (відповідач-1) та просив визнати неправомірною і скасувати здійснену державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Сотніковою Т.О. 21.12.2018 реєстраційну дію на підставі акту приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" від 18.12.2018 із скасуванням здійсненого 21.12.2018 запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань за № 107010700160224880 та здійснену державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань Печерської районної у м. Києві державної адміністрації Шубіною Т.Я. 22.12.2018 реєстраційну дію на підставі акту приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" від 21.12.2018 із скасуванням здійсненого 22.12.2018 запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань за № 107010700160224880. Також просив зобов`язати державних реєстраторів відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань Печерської районної у м. Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань із здійсненням запису про відновлення ОСОБА_1 у статусі учасника ТОВ "АЗС-Сервіс" з корпоративною часткою у статутному капіталі у розмірі 19, 8 %, що становить 29 800, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 16.07.2018 купив у ОСОБА_2 корпоративну частку розміром 19,8%, що становить 29 800, 00 грн у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" (в той же день був складений і акт приймання-передачі частки). Зазначає, що на підставі акту приймання-передачі від 16.07.2018 позивач здійснив реєстрацію в ЄДРПОУ своїх прав як учасник ТОВ "АЗС-Сервіс", однак 21.12.2018 дізнався що його було виключено зі складу учасників ТОВ "АЗС-Сервіс", а ОСОБА_2 знову є учасником ТОВ "АЗС-Сервіс". Стверджує, що 22.12.2018 у ЄДРПОУ з`явились відомості, що власником 100 % ТОВ "АЗС-Сервіс" став ОСОБА_3 , якому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передали свої частки у ТОВ "АЗС-Сервіс". На думку позивача, частка у розмірі 19, 8%, що становить 29 800, 00 грн, у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс", вибула із його володіння на підставі правочину, якого він не укладав. Також позивач зазначає, що не підписував і акту приймання-передачі від 18.12.2018, за яким нібито передав свою частку ОСОБА_2 .
У травні 2019 року до господарського суду від позивача надійшли заяви в яких останній просив (з урахуванням позовної заяви):
- визнати за ним право власності на корпоративну частку у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" у розмірі 19,8% вартістю 29 800,00 грн;
- визнати неправомірною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 21.12.2018 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Сотніковою Т.О. на підставі акту приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" від 18.12.2018;
- скасувати реєстраційний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, громадських формувань від 21.12.2018 № 10701070016024880;
- визнати неправомірною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 22.12.2018 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної у м. Києві державної адміністрації Шубіною Т.Я. на підставі акту приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" від 21.12.2018;
- скасувати реєстраційний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, громадських формувань від 22.12.2018 № 10701070017024880;
- зобов`язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Сотнікову Т.О. внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про відновлення ОСОБА_1 у статусі учасника ТОВ "АЗС-Сервіс", із корпоративною часткою у статутному капіталі товариства - 19,8 %, вартістю 29 800,00 грн;
- витребувати від ОСОБА_3 та ТОВ "АЗС-Сервіс" належну позивачу корпоративну частку у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" розміром 19,8 %, вартістю 29 800,00 грн (а.с. 5-21, т. 1; а.с. 29-31, 73-76, т. 2).
У вказаній заяві від 15.05.2019 позивач посилався на ст. 388 ЦК України та зазначав, що частка у статутному капіталі ТОВ "АЗС-Сервіс" вибула з володіння позивача поза його волею та просив задовольнити позов з урахуванням вказаних вище заяв.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30.06.2021 року Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 року скасовано, а справу №910/3140/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2021 справу №910/3140/19 передано на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 призначено у справі комплексну почеркознавчу та технічну експертизи, проведення яких доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Проте судом встановлено, що в резолютивній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 було допущено описку та невірно зазначено адресу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України , а саме - 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, замість вірної адреси - 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3.
Ухвалою від 14.02.2022 року було виправлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/3140/19 допущену технічну описку та зазначено вірну адресу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України - 03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3.
01.06.2022 року від експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Олега Задніченко надійшло клопотання від 21.05.2022 року про надання вільних зразків підписів ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за 2017-2018 роки в кількості 5-10 шт, за кожний рік, кожної особи.
Ухвалою від 10.06.2022 року поновлено провадження у справі №910/3140/19, зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати до суду оригінали вільних зразків власних підписів за 2017-2018 роки, в кількості 5-10 шт, за кожний рік, кожної особи та оригінали вільних зразків підписів ОСОБА_5 за 2017-2018 роки, в кількості 5-10 шт, за кожний рік, зупинено провадження у справі № 910/3140/19 на час проведення судової експертизи.
31.08.2022 року від директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України надійшло повідомлення №84/1 від 15.08.2022 року про неможливість проведення дослідження у зв`язку з невиконанням сторонами вимог щодо надання необхідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 поновлено провадження у справі №910/3140/19 та призначено підготовче засідання на 08.11.2022.
Підготовче засідання 08.11.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторін було викликано в підготовче засідання на 17.01.2023.
В підготовчому засіданні 17.01.2023 судом було оголошено перерву до 28.02.2023.
В підготовче засідання 28.0.2023 позивач, відповідач-2, 3, 4, 5, 6 не з`явились, зокрема позивач повторно, про час та місце повідомлялись належним чином.
Дослідивши в підготовчому засіданні матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку з наступним.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частини 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, є безпосередньо сам факт нез`явлення позивача у судове засідання, явка якого була визнана судом обов`язковою, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності або ж повідомлення про причини неявки.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В підготовчі засідання 17.01.2023 та 28.02.2023 позивач не з`явився, про час та місце призначених судом засідань повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд зазначає, оскільки позивач повторно не забезпечив свою особисту явку або явку свого представника в підготовче засідання, а також з огляду на те, що у даній справі не було проведено комплексну почеркознавчу та технічну експертизи (про необхідність призначення яких було вказано у постанові Верховного Суду від 30.06.2021) у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 10.06.2022 в частині надання оригіналів вільних зразків підписів ОСОБА_5 за 2017-2018 роки, в кількості 5-10 шт, за кожний рік, суд дійшов висновку, що подальший розгляд справи є неможливим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/23344/17 та від 06.11.2019 року у справі №904/2423/18.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку залишити позов ОСОБА_1 без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв`язку з тим, що підставою для винесення ухвали про залишення позову у даній справі без розгляду є повторна неявка позивача в підготовче засідання, з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", питання про повернення судового збору судом не вирішується.
Також суд зазначає, що у зв`язку з залишенням без розгляду позову ОСОБА_1 , розгляд наявного в матеріалах справи клопотання відповідача від 16.11.2021 про зупинення провадження у справі, судом не здійснюється.
Керуючись ст., ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Позов ОСОБА_1 у справі №910/3140/19 залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано 02.03.2023
Суддя С. МОРОЗОВ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 03.03.2023 |
Номер документу | 109299512 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Морозов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні