Рішення

від 23.02.2023 по справі 912/1927/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 рокуСправа № 912/1927/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1927/22

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Мрія", 28333, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Червонокостянтинівка, вул. Ювілейна, 28

до відповідачів: 1 Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, 28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вул. Святкова, 7

2. Державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни, 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Шкільна, 4

про визнання права постійного користування земельними ділянками, зобов`язання державного реєстратора вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача - Загородній І.В., ордер ВА № 1044777 від 30.12.2022;

від відповідачів - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Мрія" до Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з вимогами та Державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни про:

- визнання за селянським (фермерським) господарством "Мрія" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22223456) права постійного користування земельними ділянками загальною площею 50 га, у тому числі земельною ділянкою площею 32,2 га з кадастровим номером 3524985900:02:000:9103 та земельною ділянкою площею 17,8 га з кадастровим номером 3524985900:02:000:9104, які розташовані на території Петрівської селищної ради Олександрійського району (колишньої Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області, призначених для ведення фермерського господарства, що надані засновнику (голові) селянського (фермерського) господарства "Мрія" ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР 0000031, виданого 01 березня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 40;

- зобов`язання державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області М. Григор здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками загальною площею 50 га, у тому числі земельною ділянкою площею 32,2 га з кадастровим номером 3524985900:02:000:9103 та земельною ділянкою площею 17,8 га з кадастровим номером 3524985900:02:000:9104, які розташовані на території Петрівської селищної ради Олександрійського району (колишньої Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області, за селянським (фермерським) господарством "МРІЯ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22223456).

Позовна заява мотивована тим, що засновником СФГ "Мрія" ОСОБА_1 отримано в постійне користування дві земельні ділянки загальною площею 50,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, після чого створено СФГ "Мрія". З часу створення СФГ вказані земельні ділянки використовуються господарством відповідно до їх цільового призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства.

На момент звернення з даним позовом до суду власником земельних ділянок, що перебувають в користуванні СФГ "Мрія" є Петрівська селищна рада. Поряд з тим, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2022, земельні ділянки належать до земель комунальної власності, її розпорядником є Петрівська селищна рада Кіровоградської області, а правокористувачем земельних ділянок є ОСОБА_1. Для здійснення державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками за СФГ "Мрія", позивач звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор М.О., однак державним реєстратором відмовлено в реєстрації земельних ділянок за позивачем.

Ухвалою від 29.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1927/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.01.2023, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Підготовче засідання 26.01.2023 не відбулося у зв`язку з тривалою повітряною тривогою на території Кіровоградської області.

Ухвалою від 26.01.2023 підготовче засідання призначено на 07.02.2023 о 12:00 год.

Відповідачем 1 відзив на позовну заяву не подано.

Відповідач 2 подала до суду клопотання про проведення засідання 07.02.2023 без її участі та про прийняття рішення до вимог чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 23.02.2023.

В судовому засіданні 23.02.2023 брав участь представник позивача, представники відповідачів участі в судовому засіданні не брали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 117, 118). Відповідач 2 надіслала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки п.1 ч.3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

За наведених обставин, враховуючи належне повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи, господарський суд вважає за можливе розглянути спір за наявними матеріалами справи та за відсутності в судовому засіданні представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

Рішенням Петрівської районної ради народних депутатів від 31.03.1994 №147 гр. ОСОБА_1 надано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 50,0 га.

У відповідності до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії КР №0000031 від 01.03.1995 (а.с. 14), земельна ділянка складається з двох частин - площею 32,2 га (ділянка №1) та 17,8 га (ділянка №2).

26.02.1996 ОСОБА_1 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Мрія" (а.с. 16).

Як вбачається з Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери, а саме: земельній ділянці площею 32,2 га присвоєно кадастровий номер 3524985900:02:000:9103, та земельній ділянці площею 17,8 га присвоєно кадастровий номер 3524985900:02:000:9104 (а.с. 27, 34).

З моменту створення селянського (фермерського) господарства і до звернення з позовом до суду СФГ "Мрія" користується вказаними земельними ділянками. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, податковими деклараціями за 2020-2022 роки, звітами про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2020-2022 роки (а.с. 41-67). Згідно п. 7.2 Статуту СФГ "Мрія" землі господарства складаються із земельної ділянки площею 50,0 гектарів для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Червонокостянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, посвідченої Державним актом на право постійного користування землею серії КР №0000031 від 01.03.1995.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.12.2020 передано Петрівській селищній раді Петрівського району землі, поміж іншого, які розташовані на території Червонокостянтинівської сільської ради. Як вбачається з додатку до даного наказу, земельні ділянки площею 32,2 га кадастровий номер 3524985900:02:000:9103, та площею 17,8 га кадастровий номер 3524985900:02:000:9104 включено до переліку переданих у комунальну власність земельних ділянок.

Як вбачається з Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказані земельні ділянки зареєстровано за Петрівською селищною радою на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 04.02.2021. При цьому, згідно відомостей, що містяться в Реєстрі, правокористувачем земельних ділянок зареєстрований ОСОБА_1 , а не СФГ "Мрія".

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (а.с. 76). У відповідності до протоколу №1 загальних зборів членів СФГ "Мрія" від 21.01.2022 головою господарства обрано ОСОБА_2, яка звернулась до державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор М. О. із заявою про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: права постійного користування земельними ділянками, що перебувають у користуванні СФГ "Мрія".

Державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права постійного користування у зв`язку з відсутністю підстав, оскільки з поданих заявником документів вбачається виникнення права постійного користування земельною ділянкою за громадянином ОСОБА_1 , який помер та роз`яснено право на вирішення порушеного питання у судовому порядку.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент створення СФГ "Мрія") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент створення СФГ "Мрія") користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент створення СФГ "Мрія") право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Аналіз наведених норм права, які діяли на момент створення позивача, вказує на те, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалася не громадянину України, а спеціальному суб`єкту голові створеного селянського (фермерського) господарства.

Такий правовий висновок міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №917/1982/19

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (який втратив чинність 29 липня 2003 року) - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року №973-IV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Законодавством, чинним до 2003 року, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства (така правова позиція викладена Великою Палатою верховного Суду в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18).

19 червня 2003 року прийнято новий Закон України №937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон №937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону №937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону №937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону №937-IV).

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 року у справі №320/5724/17 (провадження №14-385цс19).

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону №937-IV слід зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи.

З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі №906/392/18 (провадження №12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Таким чином, одержання громадянином засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Як встановлено судом, рішенням Петрівської районної ради народних депутатів від 31.03.1994 №147 гр. ОСОБА_1 надано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 50,0 га.

Після отримання гр. ОСОБА_1 . Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії КР №0000031 від 01.03.1995, останнім засновано СФГ "Мрія", яке зареєстровано як юридична особа.

Таким чином, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи позивач набув прав та обов`язків землекористувача (близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №348/992/16-ц (провадження №14-5цс18), від 13 червня 2018 року у справі №474/100/16-ц (провадження №14-161цс18), від 12 грудня 2018 року у справі №704/26/17-ц (провадження №14-495цс18), від 13 лютого 2019 року у справі №666/1188/16-ц (провадження №14-629цс18).

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Як уже зазначалося, з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) виникають відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки цим господарством.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що селянське (фермерське) господарство "Мрія" має законне право постійного користування земельними ділянками загальною площею 50 га, у тому числі земельною ділянкою площею 32,2 га з кадастровим номером 3524985900:02:000:9103 та земельною ділянкою площею 17,8 га з кадастровим номером 3524985900:02:000:9104. При цьому, господарський суд погоджується з твердженням позивача, що, при здійсненні реєстрації права власності на вказані земельні ділянки, Петрівською селищною радою правокористувачем земельних ділянок визначено гр. ОСОБА_1 , що свідчить про невизнання відповідачем 1 права позивача на постійне користування ними.

Отже, позовні вимоги в частині визнання за селянським (фермерським) господарством "Мрія" права постійного користування земельними ділянками підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області М. Григор здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками господарський суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який становить собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як передбачено статтею 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому проведення державної реєстрації відповідного речового права на підставі рішення суду, що набрало законної сили, є самостійною підставою, яка передбачена пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, позивач не позбавлений права звернутися до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації відповідного речового права (права постійного користування земельними ділянками) на підставі рішення суду.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 у справі №908/846/19.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками є передчасними та не підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за вимогою про визнання права постійного користування земельними ділянками покладаються на відповідача 1, за вимогою про зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію земельних ділянок покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за селянським (фермерським) господарством "Мрія" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22223456) право постійного користування земельними ділянками загальною площею 50 га, у тому числі земельною ділянкою площею 32,2 га з кадастровим номером 3524985900:02:000:9103 та земельною ділянкою площею 17,8 га з кадастровим номером 3524985900:02:000:9104, які розташовані на території Петрівської селищної ради Олександрійського району (колишньої Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області, призначених для ведення фермерського господарства, що надані засновнику (голові) селянського (фермерського) господарства "Мрія" ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР 0000031, виданого 01 березня 1995 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 40.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вул. Святкова, 7, код ЄДРПОУ 04364199) на користь Селянського (фермерського) господарства "Мрія" (28333, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Червонокостянтинівка, вул. Ювілейна, 28, код ЄДРПОУ 22223456) 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Селянському (фермерському) господарству "Мрія" (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2), Петрівській селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області (28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вул. Святкова, 7), державному реєстратору виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марині Олександрівні (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Шкільна, 4).

Повне рішення складено 02.03.2023.

Суддя Г.Б. Поліщук