Ухвала

від 27.02.2023 по справі 922/2484/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" лютого 2023 р. м. ХарківСправа № 922/2484/22

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК ПЛЮС" до Приватне акціонерне товариство "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК ПЛЮС" (позивач) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м`ясокомбінат" (відповідач) 90 022,00 грн заборгованості за поставлений товар згідно договору №80 від 04.02.2020, 9 002,20 грн штрафу, 27 725,69 грн пені та 2 106,84 грн 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 12.12.2022 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/2484/22 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги ціну позову, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.01.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. №598) в якому він заперечує проти позовних вимог.

13.01.2023 від позивача надійшло клопотання (вх. №889) в якому останній просить суд розглядати справу в загальному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 16.01.2023 було призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Позивачем подано заяву вх. №2403 від 01.02.2023 "Про зміну підстав позову" в якій він виклав свої пояснення щодо взаєморозрахунків сторін та заперечення на заяву про застосування строку позовної давності в частині вимог про стягнення штрафних санкцій, та просить суд задовольнити позовні вимоги і прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка додана до цієї заяви.

Дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд встановив, що позивач зменшив вимоги та просить суд стягнути з відповідача 90 022,00 грн заборгованості за поставлений товар згідно договору №80 від 04.02.2020, 9 002,20 грн штрафу, 13 230,81 грн пені та 2 326,07 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 08.02.2023 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог.

21.02.2023 позивач подав до суду заяву вх. №4231 про відмову від позову.

Учасники справи в підготовче засідання 27.02.2023 не з`явилися.

Розглядаючи заяву позивача про відмову від позову, суд виходить з наступного.

П. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про відмову від позову підписано директором відповідача.

Вказана заява про відмову від позову не суперечить законодавству та не порушує вона інтереси інших осіб.

Оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, відмова від позову не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд роз`яснює правові наслідки часткової відмови позивача від позову, а саме у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи відсутність будь-яких доказів того, що дії позивача щодо відмови від позову суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, приймаючи до уваги унормоване у ГПК України право позивача на вчинення такої процесуальної дії, суд приймає відмову позивача від позову.

Пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Таким чином, оскільки позивач відмовився від позову та відмову прийнято судом, суд дійшов висновку постановити ухвалу про закриття провадження у справі № 922/2484/22.

Із змісту частини 1 ст. 130 ГПК України слідує, що у разі відмови позивача від позову, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною третьою статті 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивач від позову відмовився, суд керуючись приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України вважає за необхідне повернути позивачу 50 відсотків судового збору, від розміру, який підлягав сплаті за подання позовної заяви - 1 240,50 грн.

Керуючись нормами п. 1 ч. 2 ст. 46, ст.ст. 130, 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача від позову.

Закрити провадження у справі №922/2484/22.

Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК ПЛЮС" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 4, код ЄДРПОУ 43298100) з Державного бюджету України 50 % судового збору в розмірі 1 240,50 грн., сплаченого на підставі платіжного доручення №5285 від 21.11.2022.

Оригінал платіжного доручення №5285 від 21.11.2022 залишається в матеріалах справи.

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає негайному виконанню, в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали про повернення судового збору до виконання становить три роки, тобто до 28.02.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвала набирає законної сили в порядку приписів ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2023.

СуддяС.А. Прохоров