Постанова

від 28.02.2023 по справі 125/202/23

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/202/23

3/125/121/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2023 м. Бар Вінницької області

Суддя Барського районного суду Вінницької області Салдан Ю. О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, головний бухгалтер ТОВ «Пфаннер Бар», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

У С Т А Н О В И Л А :

Головний бухгалтер ТОВ «Пфаннер Бар» ОСОБА_1 порушила порядок ведення податкового обліку, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за вересень 2022 року на 484040 гривень, чим порушено пп. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України. Таким чином, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Радзієвський А. М. висловив позиціюклієнта проте,що вона своєївини невизнає.В обґрунтуванняпозиції захистувисловив аргументи,аналогічні тим,які викладеніу письмовомуклопотанні прозакриття провадженняу справі в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке підписано ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначила, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих, порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Однак у протоколі відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення-рішення. Крім цього, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Вказувала, що при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені. Також зазначила, що строк притягнення до відповідальності закінчився, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що порушення було вчинено у вересні 2022 року.

Крім того, вказувала на порушення в оформленні протоколу, а також на порушення триденного строку його надіслання до суду.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, які визначені статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Із статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно з підпунктом «б» пункту200.4статті 200Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1.3статті 200-1цьогоКодексу намомент отримання контролюючим органомподаткової декларації,на поточнийрахунок платника податку та/абоу рахуноксплати грошовихзобов`язань абопогашення податковогоборгу такогоплатника податкуз іншихплатежів,що сплачуються до державногобюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями.

Відповідно допунктів 200.7, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно зпунктом200.10ПодатковогокодексуУкраїни у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації абоуточнюючих розрахунків(вразі їхподання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно зпунктом200.11ПодатковогокодексуУкраїни контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком поданняподаткової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченомупідпунктом 78.1.8пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Отже, отримавши податкову декларацію із заявленою до бюджетного відшкодування сумою ПДВ, контролюючий орган має право відповідно до встановлених Податковим кодексом строків провести відповідну перевірку, що і було зроблено у цій справі, зокрема проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Бар» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2022 №9215671443 (про що вказано в акті перевірки).

Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення».

Проте таке визначення для сфери податкових правовідносин містить Податковий кодекс України.

Так, згідно з пунктом 111.5 ст. 111 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 16січня 2020року №466-IX,який набравчинності 01.01.2021) триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

Тобто, законодавець надав певним податковим правопорушенням статусу триваючих. Момент подання декларації у цій справі є моментом початку триваючого правопорушення, яке могло бути припинено самостійними діями платника податку, однак було виявлено контролюючим органом.

Отже, строк накладення адміністративного стягнення у цій справі слід рахувати не з вересня 2022 року, і не з моменту подання декларації, а з часу виявлення порушення контролюючим органом під час перевірки, яка мала місце з 13.12.2022 по 26.12.2022, що зафіксовано в акті перевірки від 02.01.2023. Відтак, строк накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчився.

З вищенаведених норм Податкового кодексу вбачається, що підприємство може отримати бюджетне відшкодування ПДВ лише в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами податкової перевірки. Кодекс також визначає інші випадки, коли заявлена до відшкодування сума вважається узгодженою.

Згідно зпунктом 200.14статті 200Податкового кодексуУкраїни якщоза результатамикамеральної абодокументальної перевірки,контролюючий органвиявляє невідповідністьсуми бюджетноговідшкодування сумі,заявленій уподатковій декларації,то такийорган: уразі перевищеннязаявленої платникомподатку сумибюджетного відшкодуваннянад сумою,визначеною контролюючиморганом зарезультатами перевірок,надсилає платникуподатку податковеповідомлення,в якомузазначаються суматакого перевищеннята підставидля їївирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, в ситуації, що розглядається, ТОВ «Пфаннер Бар» повинні були надіслати податкове повідомлення щодо суми перевищення заявленого розміру бюджетного відшкодування або щодо відмови в наданні бюджетного відшкодування. Суд не вважає, що лише ці повідомлення могли би бути підставою для складання протоколу.

Згідно зпунктом 200.15статті 200Податкового кодексуУкраїни уразі колиза результатамиперевірки сумподатку,заявлених довідшкодування,платник податкурозпочинає процедуруадміністративного абосудового оскарження,контролюючий органне пізнішенаступного робочогодня післяотримання відповідногоповідомлення відплатника абоухвали судупро порушенняпровадження усправі зобов`язанийвнести відповіднідані доРеєстру заявпро поверненнясуми бюджетноговідшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

З даних акта перевірки вбачається, що контролюючий орган за результатами податкової перевірки не узгодив суму податку, заявлену до відшкодування, оскільки виявив порушення податкового законодавства, зокрема завищення показника рядка 20.2. податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року в загальній сумі 484040 за рахунок включення ПДВ з передоплати за товари (роботи, послуги) по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ», ТОВ «ПРОМ ЕЛЕКТРО СЕРВІС», АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» в сумі 484038 гривень, та за рахунок включення суми ПДВ, яка не сплачена у попередніх та звітному податкових періодах постачальнику таких товарів по взаємовідносинах з Вінницьким національним аграрним університетом, Відокремлений структурний підрозділ Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету 2 грн (аркуші 10-13 акта перевірки). В акті перевірки контролюючим органом наведено обґрунтування висновків податкового органу щодо вказаних порушень з посиланням на досліджені первинні документи, зокрема, вказано про те, що ТОВ «Пфаннер Бар» розрахована сума бюджетного відшкодування, яка не підтверджує фактичного отримання товарів від вказаних постачальників (щодо суми 484038 гривень), а також про відсутність документів на підтвердження сплати за поставлені товари (щодо суми 2 грн).

Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України (пункти 56.1, 56.2, 56.15)рішення,прийняті контролюючиморганом,можуть бутиоскаржені в адміністративному абосудовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга, подана із дотриманням строків, визначенихабзацом першимпункту 56.3цієї статті,зупиняє виконанняплатником податківгрошових зобов`язань, визначених уподатковому повідомленні-рішенні(рішенні),на строквід дня подання такоїскарги доконтролюючого органудо днязакінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Проте даних про оскарження дій контролюючого органу щодо проведення перевірки чи її результатів в адміністративному або судовому порідку матеріали справи не містять, позицією захисту такі аргументи і докази суду не представлені.

У клопотанні про закриття провадження у справі ОСОБА_1 не виклала своїх конкретних аргументів щодо того, у чому саме висновки податкового органу про завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, є помилковими.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для визнання акта перевірки неналежним чи недопустимим доказом у цій справі.

Відповідно до частини 3 статті 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Згідно зНаказом Міністерствафінансів Українивід 28.01.2016№ 21«Про затвердженняформ таПорядку заповненняі поданняподаткової звітностіз податкуна доданувартість» податкову декларацію з податку на додану вартість підписує керівник і головний бухгалтер.

Отже, головний бухгалтер товариства є особою, яка є відповідальною за правильність ведення податкового обліку.

У своїх поясненнях у протоколі ОСОБА_1 , котра є головним бухгалтером ТОВ «Пфаннер Бар», не оспорювала того, що вона, як головний бухгалтер, є особою відповідальною за правильність ведення податкового обліку. Натомість у своїх поясненнях у протоколі зазначила, що із порушенням не погоджується.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, надавши оцінку доводам захисника, суд дійшоввисновку,що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення № 4 від 02.01.2023, який складено заступником начальника Жмеринського відділу перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області Кутняк І. Д., з якого встановлено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. Протокол містить підпис ОСОБА_1 ;

- даними акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пфаннер Бар» №2/02-32-07-03/30425482 від 02.01.2023, який підписаний ОСОБА_1 . Відповідно до цього акта, перевіркою ТОВ «Пфаннер Бар» встановлено порушення: пп. «б» п. 200.4, п 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України. В акті зазначено, що при заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) (від 20.10.2022 року №9215671394) до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року, поданої ТОВ «ПФАННЕР БАР» в Таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» встановлено завищення від`ємного значення ПДВ на загальну суму 484040 грн. Таким чином ТОВ «ПФАННЕР БАР» завищено показник рядка 20.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року в загальній сумі 484040 грн.: - за рахунок включення ПДВ з передоплати за товари (роботи, послуги) по взаємовідносинах з ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" (код ЄДРПОУ 42601505 ), ТОВ «ПРОМ EЛEKTPO СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41987461), AT «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (код ЄДРПОУ 3338649), АТ «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 130694) в сумі 484038 грн.; - за рахунок включення суми ПДВ, яка не сплачена у попередніх та звітному податкових періодах постачальнику таких товарів по взаємовідносинах з Вінницьким національним аграрним університетом, Відокремлений структурний підрозділ Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету (код ЄДРПОУ 497236) в сумі 2 грн.

Доводи захисника про те, що надіслання протоколу до суду поза межами триденного строку з дня його складення нівелює його як доказ, суд відхиляє, оскільки нормами статті 257 КУпАП, яка врегульовує питання надіслання протоколу органу, уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, не встановлено жодного строку його надіслання до суду у такій категорії справ. Крім того, КУПАП не містить положень про визнання недопустимими доказами даних протоколу у разі порушення відомчих інструкцій в частині строку надсилання протоколу до суду.

Щодо нероз`яснення особі прав та обов`язків, передбачених статтями 55,56,59 Конституції України і невідповідності у цій частині форми протоколу вимогам інструкції, суд зауважує, що протокол містить дані про роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених статтею 63 Конституції України і статтею 268 КУпАП, про що остання засвідчила своїм підписом. Своє право на правничу допомогу ОСОБА_1 ефективно реалізувала під час судового розгляду. Відтак, вказане не є істотним порушенням в оформленні протоколу і не тягне визнання даних протоколу недопустимими доказами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, її майновий стан, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімуми доходів громадян.

Керуючись ч. 1 ст. 163-1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподаткованих мінімуми доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на користь держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, через Барський районний суд Вінницької області, протягом 10-ти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Юлія САЛДАН