Ухвала

від 02.03.2023 по справі 310/6775/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 березня 2023року

м. Київ

справа № 310/6775/21

провадження № 61-2524ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

вирішуючи питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у справі за позовом Бердянської окружної прокуратури в інтересах Бердянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2021 року Бердянська окружна прокуратура в інтересах Бердянської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Бердянської міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 66 665,66 грн.

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області рішенням від 15 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовив.

Запорізький апеляційний суд постановою від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури задовольнив. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 листопада 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Бердянської міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 66 665,66 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд ухвалою від 10 січня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, оскільки касаційну скаргу було подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі.

Ухвалою від 02 лютого 2023 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2022 року на підставі вимог пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки вже є ухвала суду, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

21 лютого 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання такого завдання сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отже, якщо сторона здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, вона виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від таких дій. І саме на це спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Ці заходи передбачені у частинах четвертій і п`ятій статті 44, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

В ухвалі від 02 лютого 2023 року Верховний Суд роз`яснив заявниці, що відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Також, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, та інше.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертається з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, тобто на те саме судове рішення, втретє, незважаючи на те, що ухвалами Верховного Суду від 10 січня 2023 року та від 02 лютого 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на те саме судове рішення.

Відповідно до вимог частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Таким чином, чергове подання касаційної скарги заявницею на те саме судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, оскільки ухвалене у малозначній справі, колегія суддів визнає зловживанням процесуальними правами, оскільки такі дії не спрямовані на забезпечення належного виконання завдань цивільного судочинства.

За змістом частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З врахуванням вищенаведеного касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2022 року на підставі вимог частини третьої статті 44 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

За правилами частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Для запобігання зловживанню процесуальними правами суд повноважний застосовувати заходи процесуального примусу, а саме стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина четверта статті 44, пункт 2 частини першої статті 148 ЦПК України), тобто від 805,20 грн до 8 052,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).

Відповідно до частини другої статті 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З врахуванням вищенаведеного, Верховний Суд акцентує увагу заявниці на тому, що у разі вчинення нею вкотре аналогічних дій, які матимуть ознаки зловживання процесуальними правами, суд може застосувати заходи процесуального примусу з переліку, визначеного статтею 148 ЦПК України.

Керуючись статтями 44, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у справі за позовом Бердянської окружної прокуратури в інтересах Бердянської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна залишити без розгляду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров