Рішення

від 02.03.2023 по справі 320/6600/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року Київ№ 320/6600/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандарт Інвест» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Київській області (далі позивач, ГУ ДПС у Київській області) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандарт Інвест» (далі відповідач, Товариство), в якому просило суд стягнути з Товариства кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 211 776, 45 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платник податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (залишок боргу по штрафній санкції за податковим повідомленням-рішенням), яка несплачена ним у добровільному порядку, то така заборгованість має бути стягнута з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ухвали від 03.08.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума податкового боргу неузгоджена, оскільки позивач не здійснив перерахунок суми штрафних санкцій та не сформував відповідачу нове податкове повідомлення-рішення у зв`язку зі змінами у податковому законодавстві, які пом`якшили відповідальність платника податку, тож позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача подав до суду письмову відповідь на відзив, в якій наголосив, що сума податкового боргу є узгодженою та підлягає сплаті відповідачем, оскільки судовим рішенням визнано правомірність податкового повідомлення-рішення, на підставі якого такий борг сформовано.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що не вважає суму податкового боргу узгодженою в силу змін у податковому законодавстві, які пом`якшили відповідальність платника податку, у зв`язку із чим уважає податкове повідомлення-рішення, на підставі якого такий борг сформовано, відкликаним.

Представник відповідача також подав до суду заяву про закриття провадження у цій справі з підстав того, що в судовому порядку визнано протиправною бездіяльність позивача щодо нездійснення перерахунку суми штрафу, визначеного відповідачу податковим повідомленням-рішенням, на підставі якого сформовано податковий борг, стягнення якого є предметом розгляду у цій справі.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження, отже продовжив розгляд справи по суті і встановив таке.

Відповідно до довідки позивача станом на 22.07.2022 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 211 766, 45 грн. по податку на додану вартість.

Зазначений податковий борг є залишком боргу по штрафній санкції за затримку реєстрації податкових накладних за податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 № 0110475405.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте позивачем на підставі акта камеральної перевірки від 03.06.2019 № 1274/10-36-54-05/41170778, яким зафіксовані порушення відповідачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Позивачем була виставлена відповідачу податкова вимога від 16.01.2020 № 295-54 на суму податкового боргу 211 776, 45 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі № П/320/866/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Будстандарт Інвест» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 № 0110475405, тим самим підтверджена його правомірність.

При цьому, під час судового розгляду справи № П/320/866/20 Товариство стверджувало, що внаслідок прийняття 16.01.2020 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ, який набрав чинності 23.05.2020, спірне податкове-повідомлення рішення від 07.08.2019 № 0110475405 уважається скасованим (відкликаним), сума штрафу мала бути перерахована контролюючим органом, а платнику надіслано нове податкове повідомлення-рішення.

Натомість, у вказаному рішенні від 08.04.2020 у справі № П/320/866/20 суд зазначив, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем 07.08.2019, а зміна законодавства відбулась лише 23.05.2020, то відповідні норми Закону України № 466-ІХ не можуть впливати на оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі № 320/5897/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022, визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області щодо нездійснення перерахунку суми штрафу, визначеного Товариству з обмеженою відповідальністю «Будстандарт Інвест» згідно податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 № 0110475405. Зобов`язано ГУ ДПС у Київській області здійснити перерахунок суми штрафу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будстандарт Інвест» за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Київській області від 07.08.2019 № 0110475405 у відповідності до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Уважаючи, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 211 766, 45 грн. по податку на додану вартість, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою про його стягнення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.156-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

За приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (пункт 54.2 статті 54 ПК України).

Відповідно до підпунктів 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що податковий борг відповідача виник на підставі несплати штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних (залишок), визначених податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 № 0110475405, прийнятим на підставі акта камеральної перевірки від 03.06.2019 № 1274/10-36-54-05/41170778, яким зафіксовані порушення відповідачем пункту 201.10 статті 201 ПК України, відповідальність за яке передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Також позивачем виставлена відповідачу податкова вимога від 16.01.2020 № 295-54 на суму податкового боргу 211 776, 45 грн.

Відповідно до підпункту пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 № 0110475405) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 № 0110475405) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Таким чином, податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 № 0110475405 відповідачу було визначено грошове зобов`язання у вигляді штрафу відповідно до наведених положень ПК України, на підставі якого визначено суму спірного податкового боргу.

Разом із тим, 23.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ (далі Закон № 466-ІХ), яким доповнено підрозділ 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Окрім того, 08.08.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осібпідприємців» від 14.07.2020 № 786-IX (далі Закон № 786-IX), яким у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзаці першому після слів та цифр «відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу» доповнено словами «та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної», а слова і цифри «до 31 грудня 2019 року» замінено словами «до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або»; в абзаці першому цифри і слова « 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень» замінено цифрами і словами « 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень»; в абзаці другому цифри і слова « 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень» замінено цифрами і словами « 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень».

Таким чином, наведеними Законами № 466-ІХ та № 786-IX пом`якшено відповідальність платників та визначено обов`язок контролюючого органу перерахувати відповідні неузгоджені штрафи платників.

Судом встановлено, що грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 № 0110475405, на підставі якого позивач визначив відповідачу спірний податковий борг, на момент набрання чинності Законами № 466-ІХ та № 786-IX фактично не було узгоджене та не було сплачене, оскільки знаходилось в процедурі судового оскарження в межах адміністративної справі № П/320/866/20.

Разом із тим, незважаючи на положення Законів № 466-ІХ та № 786-IX, контролюючий орган (позивач) не вчинив відповідних дій по відношенню до податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 № 0110475405, не здійснив перерахунок суми штрафу та не надіслав (не вручив) Товариству нове податкове повідомлення-рішення.

У взаємозв`язку з наведеним суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 17.07.2020 у справі № 640/5138/19, від 10.09.2020 у справі № 520/3188/19, в яких зазначено, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ.

Принцип «належного урядування» як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

Тобто законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, законодавчими змінами чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності законом № 466-ІХ (22.05.2020) за наведених у цій же нормі умов.

Внесення змін Законом № 786-IX до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України умов.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Станом на час розгляду даної справи є чинною і такою, що підлягає до застосування редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, якою впроваджено ретроспективну дію закону у відповідних правовідносинах, а саме щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року по 22 травня 2020 року за наведених у цій же нормі умов.

Саме законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється у тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом № 466-ІХ у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Одночасно, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Як вже зазначалось, грошове зобов`язання (штраф) за податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 № 0110475405, на підставі якого позивач визначив відповідачу спірний податковий борг, на момент набрання чинності Законами № 466-ІХ та № 786-IX було неузгодженими та несплаченим, оскільки знаходилось в процедурі судового оскарження в межах адміністративної справі № П/320/866/20.

За таких обставин, у контролюючого органу (позивача) були наявні усі правові підстави для застосування до Товариства (відповідача) положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Натомість контролюючий орган (позивач) не вчинив відповідних дій, визначених вимогами абзацу третього пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, по відношенню до податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 № 0110475405 (не відкликав), не здійснив перерахунок суми штрафу та не надіслав (не вручив) Товариству нове податкове повідомлення-рішення.

Окрім того, станом на дату ухвалення цього судового рішення, позивач не надав суду належних та допустимих доказів виконання вказаних вимог податкового законодавства, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що сума грошового зобов`язання, що є предметом розгляду в цій справі, є неузгодженою, тобто не може вважатися податковим боргом у розумінні ПК України.

Таким чином, на цей час у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої позивачем неузгодженої суми грошового зобов`язання у розмірі 211 776, 45 грн.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів правомірності визначеної відповідачу спірної суми грошового зобов`язання та її узгодженості. Натомість відповідач належним чином підтвердив обставини наявності підстав для застосування до нього положень Законів № 466-ІХ та № 786-IX.

У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143,159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Головному управління ДПС у Київській області відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.