Рішення

від 21.02.2023 по справі 466/7007/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №466/7007/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Левицької І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної Поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної Поліції у Львівській області (далі відповідач, ГУ НП у Л/о), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати неправомірним терміновий заборонний припис від 08.09.2022 серії АА №196123, винесений старшим лейтенантом Кольбух О. М., ДОП СДОП Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ним та його колишньою дружиною 08.09.2022 відбулася конфліктна ситуація у кв. АДРЕСА_1 , яка була зафіксована працівниками поліції, внаслідок чого відносно ОСОБА_1 працівниками поліції з власної ініціативи за результатами оцінки ризиків винесено спірний припис, яким йому заборонено в будь-який спосіб контактувати із потерпілою ОСОБА_2 впродовж 5 діб. Вважає, що працівники поліції, правильно оцінивши ризики, дійшли невірного висновку щодо необхідності винесення термінового заборонного припису, який обмежує його право власності на належну частку квартири і створює перешкоди у користуванні такої. Заперечує наявність підстав для винесення оскаржуваного припису, тому просить визнати його неправомірним та скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, суть яких полягає у правомірності винесення термінового заборонного припису. Вказує, що між позивачем та його колишньою дружиною ОСОБА_2 наявні спори щодо користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , де потерпіла проживає разом з малолітньою дитиною, що призводить до конфліктних ситуацій між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_1 . 08.09.2022 ОСОБА_2 звернулася до ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області з заявою про вжиття заходів до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , оскільки останній 08.09.2022 привів до спільного помешкання незнайомих їй людей, а також не давав змоги забрати речі, що належить заявниці, через що відбувся черговий конфлікт. Цього ж дня інспектором СПДН ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області Штиковим М. С. була складена форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , за результатами якої встановлений низький рівень небезпеки та прийнято рішення про винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника. Посилаючись на норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII та Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом МВС України від 01.08.2018 № 654, вказує на наявність у поліцейського уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки. Вказує на правомірність термінового заборонного припису, оскільки відповідач, з урахуванням заяви потерпілої та її пояснень, маючи дискреційні повноваження щодо обрання декількох допустимих рішень при винесенні термінового заборонного припису, правомірно виніс терміновий заборонний припис, з урахуванням кількості відповідей «Так» на питання у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 14.08.2022 справу №466/7007/22 передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.10.2022 справу передано для розгляду судді Хомі О.П.

Ухвалою від 26.10.2022 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою суду від 09.11.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 22.11.2022.

Підготовче засідання, призначене на 22.11.2022, відкладено на 13.12.2022 у зв`язку з неявкою відповідача та для його повторного виклику.

Підготовче засідання, призначене на 13.12.2022, відкладено на 10.01.2023 у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про заміну відповідача.

Відповідачем 28.12.2022 (вх. №81402) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 09.01.2023 (вх. №1697) подано клопотання на ознайомлення із матеріалами справи.

Позивачем 10.01.2023 (вх. №1897) подано заяву про уточнення позовних вимог та (вх. №1900) відповідь на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 10.01.2023, відкладено на 24.01.2023 у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача від 10.01.2023 (вх. №422ел) про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 24.01.2023, відкладено на 07.02.2023 у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача від 23.01.2023 (вх. №1334ел) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 07.02.2023 закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду на 21.02.2023.

Відповідачем 21.02.2022 (вх. №3391ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши сторін та з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є колишнім подружжям, у спільному користуванні яких на праві спільної часткової власності перебуває квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова, від 14.06.2022 у справі №466/8225/20 ОСОБА_2 зобов`язано не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , та залишено у користуванні за ОСОБА_1 житлову кімнату, позначену в технічному паспорті цифрою « 7» площею 24,5 кв. м.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між ними виникають конфліктні ситуації щодо питань спільного проживання у цій квартирі, які мають наслідком вчинення сімейного насильства, що підтверджується матеріалами Єдиного обліку повідомлень, які знаходяться у Шевченківському ВП ГУНП у Львівській області за 2016, 2018, 2019 роки та заборонним приписом від 16.05.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_2 08.09.2022 через службу 102 звернулася до ВП №1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області, повідомивши про дебош і погрози її колишнього чоловіка ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_2 від 08.09.2022, підставою виклику поліції стала груба поведінка ОСОБА_1 , який цього дня привів до спільного помешкання незнайомих їй людей, здійснював відносно неї психологічне насильство, здійснюючи відеофаксацію подій, хамив, погрожував викликом поліції, викидав речі на підлогу та не давав змоги забрати речі, що належать заявниці.

Інспектором СПДН ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області Штиковим М. С. 08.09.2022 була складена форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , за результатами якої встановлений низький рівень небезпеки та прийнято рішення про винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №196123 у виді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб з 16 год. 50 хв. 08.09.2022 та діє до 16 год. 50 хв. 13.09.2022.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №196123 від 08.09.2022 є предметом оскарження у цій справі.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі - Закон №2229-VIII).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 2 Закону №2229 - VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на колишнє подружжя.

Стаття 10 Закону №2229 - VIII відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

Статтею 24 Закону №2229-VIII визначено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, до яких належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно до частини першої статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до частини другої, третьої та п`ятої статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

- зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

- заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Для реалізації цього положення Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» (далі - Порядок №654).

Відповідно до пункту 2 Порядку №654 припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення (пункт 3 Порядку №654).

Згідно з пунктом 5 Порядку №654 при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка (ів) (у разі наявності).

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №369/180 оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу ІІ Порядку №369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «Так», «Ні», «Без відповіді / Невідомо» (додаток 1 до Порядку № 369/180).

Згідно з пунктом 6 Порядку №369/180, дві відповіді «Так» на запитання з №1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з №7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з №1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7 - 27 або жодної відповіді на запитання з №1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з №1 - 6 та на не більше ніж шість запитань з №7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді»/ «Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Пунктом 7 Порядку №369/180 визначено, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Системний аналіз наведених норм Закону №2229-VIII, Порядку №654 та Порядку №369/180 дає підстави стверджувати, що терміновий заборонний припис є найлегшим спеціальним заходом щодо протидії домашньому насильству, в тому числі між колишнім подружжям, правом на прийняття рішення про винесення якого наділений працівник уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків. При цьому, якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

Як встановлено судом, терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 , серії АА №196123 від 08.09.2022, який є предметом оскарження у цій справі, винесено старшим лейтенантом Кольбух О. М., ДОП СДОП Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області за результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рівень якої визначено як низький.

Підставою винесення спірного припису стало звернення 08.09.2022 ОСОБА_2 до відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області через кол-центр за номером 102 про вжиття заходів до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який цього ж дня цього дня привів до спільного помешкання незнайомих їй людей, здійснював відносно неї психологічне насильство, здійснюючи відеофаксацію подій, хамив, погрожував викликом поліції, викидав речі на підлогу та не давав змоги забрати речі, що належать заявниці.

Водночас, ОСОБА_1 також звернувся із заявою до поліції та повідомив, що йому чинять перешкоди в користуванні квартирою, чим порушують рішення суду від 14.06.2022 у справі №466/8225/20, ствердивши при цьому, що у зв`язку із тим, що помешкання поділене між ним і дружиною порівну, тому речі, які є спільними, він готовий віддати за рішенням суду.

Поліцейським відібрано пояснення від ОСОБА_2 та від ОСОБА_1 та заведено спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім`ї щодо зазначених осіб.

Поліцейським уповноваженого підрозділу поліції також проведено спілкування/бесіду з кожним із колишнього подружжя ОСОБА_4 та рекомендовано звернутися до суду за захистом цивільних прав.

Позивач, оскаржуючи терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №196123 від 08.09.2022, як на підставу протиправності такого вказує, що за встановленого низького рівня оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, не було підстав для винесення такого припису.

Такі доводи позивача є безпідставними, оскільки відповідно до абз.2 пункту 7 розділу ІІ Порядку №369/180 за оціненого як низький рівень небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вправі винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на власний розсуд.

За наявності триваючого з 2016 року конфлікту між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Львова, від 14.06.2022 у справі №466/8225/20 і у відповідності до частини четвертої статті 78 КАС України не є предметом доказування, копія якого наявна у матеріалах розгляду звернень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (ІКС ІПНП № 16306 від 08.09.2022 та ІКС ІПНП № 16325 від 08.09.2022), у відповідача були підстави для винесення спірного припису.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Ураховуючи викладене, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, встановивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький, на власний розсуд вирішив скласти спірний терміновий припис, реалізувавши таким чином свої дискреційні повноваження.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірного припису виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи спірний припис відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що такий припис прийнятий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним, тому в задоволенні такого слід відмовити повністю.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 березня 2023 року.

Суддя О.П. Хома