РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
01 березня 2023 року м. Рівне№460/2247/22Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Сарни" доРівненської митниці про визнання протиправними та сасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, -В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Сарни" (далі ТОВ "Трак Сервіс Сарни", позивач) звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України (далі відповідач, митниця, Рівненська митниця) про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2021/00068 та рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2021/000002/2 від 25.10.2021 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Однак, Рівненською митницею прийнято оскаржувані рішення, відповідно до яких митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору, у зв`язку з недостатністю поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів для застосування основного методу визначення митної вартості. Зазначає, що відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості товару, виходячи із ціни на товар, яка зазначена на його маркувальних етикетках. В результаті цього митна вартість товару зазнала суттєвого підвищення.
Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідача, вважає безпідставно скоригованою митну вартість товарів, оскільки наданих відповідачу документів було достатньо для підтвердження достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом. При цьому відповідачем не вказано на яких правових підставах та у зв`язку з чим, надані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, який підлягає розмитненню.
Додатково вказує, що єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів та витребувати від декларанта додаткові документи, є наявність обґрунтованих сумнів пов`язаних із тим, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Митний орган має довести обґрунтованість таких сумнівів, чого на думку позивача зроблено не було.
Позивач вказує, що відповідачем, в порушення визначеної митним законодавством процедури, не наведено обґрунтованих підстав для неможливості визначення митної вартості товару шляхом застосування основного методу, а тому неправомірно прийняті рішення про коригування митної вартості товарів вважає такими, що підлягають до скасування.
Ухвалою від 14.02.2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на адміністративний позов та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
У строк, встановлений судом, відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначає, що позивачем не було подано до митного оформлення документів, які б підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару. Під час здійснення митного контролю за митними деклараціями позивача опрацьовувалася інформація, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Відповідно до ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана. Такі документи були надані. За результатами їх розгляду Рівненська митниця дійшла висновку, що митну вартість товарів слід визначити на підставі цінової інформації щодо вартості імпортованих товарів за аналогічними характеристиками та країною походження, встановлених при здійсненні митного огляду товарів. Таким чином, числове значення митної вартості товару по всім позиціям заявленим позивачем було збільшено митним органом з врахуванням вартості товару, митне оформлення кого здійснено за митною декларацією від МД від 21.09.2021 №UA110140/2021/010693 4,2264226 USD/кг. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що оскільки відповідачу була надана уся необхідна інформація та документи, які підтверджували числові значення митної вартості імпортованих товарів, то визначення митної вартості товарів повинно було здійснюватися за основним методом, а законних підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості не було. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
22.10.2021 року ТОВ "Трак Сервіс Сарни" подало до Рівненської митниці електронну митну декларацію UA204000/2021/0220012 згідно з якою фактурна вартість гальм та гальмівних дискових колодок складала 15930 доларів США.
До вказаної електронної митної декларації було додано: пакувальний лист
ZYTC210601 від 24 лишня 2021 року, рахунок-проформу ZYTC210601 від 07 червня 2021 року, рахунок-фактуру (інвойс) ZYTC210601 від 24 липня 2021 року, рахунок-фактуру (інвойс) уточнений ZYTC210601 від 07 червня 2021 року, коносамент NODS2107057205 (OOLU2124978130) від 31 серпня 2021 року, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) N 2011 від 17 жовтня 2021 року, сертифікат про походження товару 21C4403Д2813/00281 від 14 серпня 2021 року, заявку на купівлю валюти RIDSL61110MK9 від 11 червня 2021 року, банківський платіжний документ No35 від 11 червня 2021 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги М2035 від 21 жовтня 2021 року, платіжне доручення No5205 за транспортно-експедиційні послуги від 22 жовтня 2021 року, прайс-лист від 07 червня 2021 року (за період до 31 грудня 2021 року), висновок експерта Торгово-промислової палати від 25 жовтня 2021 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу N07062021 від 07 червня 2021 року, договір про надання послуг митного брокера М362/2019 від 19 серпня 2019 року, договір транспортного експедирування Л00066 від 13 вересня 2019 року, договір No010321-2 на організацію перевезень автомобільним транспортом від 01 березня 2021 року, договір NTEO42398892 транспортно експедиторського обслуговування від 27 квітня 2020 року, сертифікат відповідності UA.RSM.00080-21 від 22 жовтня 2021 року, довідка про страхування No339 від 22 жовтня 2021 року, інформаційна довідка до інвойсу ZYTC210601 від 24 липня 2021 року, форма ЄУД розміщення на тимчасове зберігання 3604 від 12 жовтня 2021 року, акт надання транспортно-експедиційних послуг No2054 від 21 жовтня 2021 року, рахунок на придбання аналогічних товарів в Україні №XB-5117651 від 15 жовтня 2021 року, довідка про страхування від експедитора №25413 від 22 жовтня 2021 року, видатковий ордер видачі зі складу №4244 від 12 жовтня 2021 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №460/6092/20, наряд №03796/2 від 11 жовтня 2021 року, договір №1472001-46 від 01 травня 2021 року, заявка на транспорт №5 згідно договору TO М60066 від 25 липня 2021 року, аналоги до висновку експерта від 25 жовтня 2021 року, заява декларанта про досилки №25/10 від 25 жовтня 2021 року, копія митної декларації країни відправлення №310120210517221268 від 10 серпня 2021 року.
Згідно з долученими до митної декларації документами, 01 травня 2021 року ТОВ «ТРАК СЕВРІС САРНИ» було укладено договір №1472001-46 з експортним агентом NINGBO YIDATONG FOREIGN TRADE SERVICE CO., LTD та виробником товарів ZHEJANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD щодо поставки товарів з Китаю.
07 червня 2021 року між ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» як покупцем та ZHEJIANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD як продавцем було укладено контракт Ne07062021 згідно з п. 1.1 якого, продавець зобов`язувався в порядку та на умовах, які визначені цим контрактом, поставляти та передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язувався приймати та оплачувати товар.
Відповідно до п. 1.2 контракту, найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару, комерційні інвойси на поставку товару є невід?ємною частиною цього контракту.
Згідно з п. 2.1 контракту, загальна вартість товару, який підлягає поставці, складає 15930 доларів США. Відповідно до п. 3.1 контракту, продавець здійснює поставку товару на умовах FOB Нінбо, Китай (Ningbo, China).
Згідно з п. 3.5 контракту, виробником, вантажовідправником та отримувачем коштів є продавець, вантажоодержувачем є покупець.
На підставі п. 3.6 контракту, сторони мають право доповнити та/або змінити умови поставки шляхом підписання додаткових угод (у тому числі з використанням факсимільного зв?язку).
Відповідно до рахунку-проформи NZYTC210601 від 07 червня 2021 року ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» як одержувачу товарів, вказаних у рахунку, належить сплатити відправнику ZHEJANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD 15930 доларів США.
Відповідно до уточнюючого інвойса №ZYTC210601 від 07 червня 2021 року постачальником та виробником товарів, які постачаються ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» € ZHEJIANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD. 11 червня 2021 року ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» подало АТ «Приватбанк» заяву RIDSL61110MK9 на купівлю іноземної валюти - 15930 доларів США з метою виконання контракту М007062021 від 07 червня 2021 року.
Цього ж дня ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» сплатило 15930 доларів США ZHEJIANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD згідно контракту N07062012 від 07 червня 2021 року згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті №35 від 11 червня 2021 року.
Згідно з рахунком-фактурою (commercial invoice) №ZYTC210601 від 24 липня 2021 року постачальником ZHEJANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD поставлено ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» автозапчастини на умовах FOB Нінбо (Ningbo) на загальну суму 15930 на умовах 100% передоплати.
Згідно з пакувальним листом №ZYTC210601 від 24 липня 2021 року вантажовідправником ZHEJANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD передано згідно договору №07062021 автозапчастини вантажотримувачу ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» загальною кількістю 1690 штук на 9 палетах вагою брутто 6796 кг.
Транспортно-експедиційне обслуговування ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» здійснюється ТОВ «АФ-ГРУПП» на підставі договору №0066 транспортного експедирування від 13 вересня 2019 року, згідно з п. 2.1.1 якого ТОВ «АФ-ГРУПП» як експедитор зобов?язувався за плату і за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами. При необхідності для виконання своїх зобов?язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями.
Відповідно до п. 2.4.4 вказаного договору, ТОВ «АФ-ГРУПП» мало право доручити виконання цього договору третій особі.
Для виконання своїх зобов`язань за договором №0066 транспортного експедирування від 13 вересня 2019 року ТОВ «АФ-ГРУПП» залучило ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» на підставі договору №OTEO42398892 транспортно-експедиторського обслуговування від 27 квітня 2020 року.
Організація автомобільного перевезення вантажу здійснювалася TOB «КОНСОЛЬЛАЙН» на підставі договору з ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» №010321-2 на організацію перевезень автомобільним транспортом від 01 березня 2021 року.
25 липня 2021 року ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» подало заявку №5 ТОВ «АФ-ГРУПП» на перевезення вантажу з Китаю в м. Сарни загальною вагою 6796 кг, відправником якого є ZHEJANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD.
10 серпня 2021 року ZHEJIANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD було подано експортну митну декларацію про відправлення в Україну на умовах FOB з порту Нінбо для ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» товару у кількості 1690 штук загальною кількістю 9 місць, вагою брутто 6796 кг, вага нетто 6415 кг, згідно з коносаментом OOLU2124978130B в контейнері OOLU6833660.
Згідно з сертифікатом про походження товару №21C4403A2813/00281 від 14 серпня 2021 року автозапчастини кількістю місць 9 і вагою 6796 кг, які поставляються ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» відповідно до контракту Ne07062021 згідно з інвойсом №ZYTC210601 від 24 липня 2021 року, походять з Китайської Народної Республіки.
31 серпня 2021 року згідно 3 коносаментом №DS2107057205 (O0LU2124978130B) перевізником CHARTER LINK LOGISTICS (NINGBO) LIMITED було прийнято для морського перевезення від ZHEJANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD для ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» через ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» контейнер OOLU6833660 з автозапчастинами кількістю 9 місць вагою 6796 кг згідно контракту №07062021.
31 серпня 2021 року згідно з коносаментом OOLU2124978130 перевізником ORIENT OVERSEAS CONTAINER LINE прийнято від CHARTER LINK LOGISTICS (NINGBO) LIMITED для перевезення з Нінбо до Одеси для вантажоотримувача ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» контейнер OOLU6833660.
12 жовтня 2021 року Службою транспортування та супроводження вантажів Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було видано Приватному акціонерному товариству «Одеський портовий холодильник» згідно з нарядом ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» М003796/2 від 11 жовтня 2021 року запасні частини кількістю місць 9 вагою 6796 кт, які прибули для ТОВ «ТРЕК CEPBIC САРНИ» згідно з коносаментом
OOLU2124978130 (№DS2107057205) від 31 серпня 2021 року у контейнері OOLU6833660.
ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» розмістило на тимчасове зберігання на складі ПРАТ «Одеський портовий холодильнию» у порту Одеси автозапчастини, загальною кількістю місць 9, вагою брутто 6796 кг, на суму 15930 доларів США згідно коносаменту №DS2107057205 від 31 серпня 2021 року та інвойса №ZYTC210601 від 24 липня 2021 року, що підтверджується формою ЄУД для розміщення товарів на тимчасове зберігання №3604.
21 жовтня 2021 року ТОВ «АФ-ГРУПП» та ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» підписали акт надання послуг №2054 за договором транспортного експедирування N0066 від 13 вересня 2021 року, згідно з яким ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» надано такі послуги: автотранспортні послуги на суму 8149,25 грн. без ПДВ, транспортно- експедиторське обслуговування на суму 8765,95 грн. без ПДВ, морське перевезення вантажу за межами України на суму 73 898,28 грн., які не обкладаються ПДВ, експедиторська винагорода на суму 220,25 грн. без ПДВ, та ПДВ на суму 3427,09 грн., а всього 94 460,82 грн.
21 жовтня 2021 року ТОВ «АФ-ГРУПП» виставило рахунок на оплату №2035 за послуги, які ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» оплатило 22 жовтня 2021 року згідно з платіжним дорученням №5205.
Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 2011 від 17 жовтня 2021 року перевезення автозапчастин у кількості місць 9, вагою 6796 кг на підставі інвойсу N°ZYTC210601 ZHEJIANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD
Для ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» здійснювалося за дорученням ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» тягачем з напівпричепом з реєстраційними номерами НОМЕР_1 і ВХ3725X0 відповідно. Товар прибув під митний контроль Рівненської митниці 22 жовтня 2021 року.
22 жовтня 2021 року ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» листом №339 повідомило митні органи про те, що автозапчастини за контрактом N07062021 від 07 червня 2021 року з ZHEJIANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD доставлені в зону митного контролю митного поста «Сарни» Рівненської митниці згідно супровідних документів: коносамент №DS2107057205 (OOLU2124978130B) від 31 серпня 2021 року, інвойс NeZYTC210601 від 24 липня 2021 року, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) N° 2011 від 17 жовтня 2021 року, а страхування товару підприємством не здійснювалося.
22 травня 2021 року ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» звернулося до Рівненської митниці з проханням надати дозвіл на заїзд в зону митного контролю власного транспортного засобу для перевантаження на нього вантажів, які прибули на транспортному засобі перевізника з реєстраційними номерами ВХ6926EP i BX3725X0.
Згідно з довідкою ТОВ «АФ-ГРУПП» N25413 від 22 жовтня 2021 року транспортні витрати по перевезенню вантажу, який прибув в контейнері OOLU6833660 до кордону України коносаментах №DS2107057205/OOLU2124978130B по маршруту Нінбо, Китай - Одеса, Україна становили 94460,82 гривні.
22 жовтня 2021 року Рівненська митниця звернулася до ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» з повідомленням декларанту від митниці №364833 у якому просило надати додаткові документи на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів.
У повідомленні відповідач вказав, що:
1. у жодному з поданих до митного оформлення документів не вказано виробника товару;
2. платіжне доручення про оплату товару від 11 червня 2021 року не містить реквізитів осіб, що його підписали;
3. наданий рахунок від 21 жовтня 2021 року на оплату транспортних послуг не узгоджується із перевізником за коносаментом;
4. для митного оформлення не надані заявки на автоперевезення;
5. у копії експортної митної декларації вказано номер угоди, яка не узгоджується з поданою до оформлення, a також згадується товарно-транспортна накладна OOLU2124978130В, яка не була надана митниці
6. декларантом не правильно вказано окремі реквізити товаросупровідних документів.
У відповідь на повідомлення декларанту від Рівненській митниці №364833 від 22 жовтня 2020 року митний брокер ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» ФОП ОСОБА_1 повідомленням №25/10 від 25 жовтня 2021 року повідомила, що товариством надаються додатково такі документи:
- уточнення до інвойсу NZYTC210621 від 24 липня 2021 року із зазначенням виробника товару згідно умов зовнішньоекономічною контракту №07062021 від 07 червня 2021року (повторно);
- банківський платіжний документ щодо оплати за товари, які поширюються на заявлену партію товару №35 від 11 червня 2021 року посвідчені належним чином установою банку, даний документ містить реквізити осіб, що його підписали, а також печатку банку (повторно);
- довідка про транспортно-експедиційні витрати №25413 від 22 жовтня 2021 року від ТОВ «АФ-ГРУП», яка узгоджена з перевізником і де зазначено номер коносаменту №DS2107057205 (OOLU2124978130B) від 31 серпня 2021 року (повторно);
- договір №1472001-46 від 01 травня 2021 року між продавцем та покупцем і експортним агентом NINGBO YIDATONG FOREIGN TRADE SERVICE CO., LTD, я кий вказаний експортній митній декларації №310120210517221268 від 10 серпня 2021 року Китайської Народної Республіки.
- коносамент №OLU2124978130 від 31 серпня 2021 року;
- наряд №03796/2 від 11 жовтня 2021 року від ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН»;
- постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №460/6092/20, яка містить інформацію про вартість аналогічних товарів згідно митної декларації №UA 110140/2021/010692 від 21 вересня 2021 року;
- заявка на транспортно-експедиційне обслуговування для ТОВ «АФ-ГРУПП» №5 від 25 липня 2021 року;
- висновок Торгово-промислової палати б/н від 25 жовтня 2021 року;
- інформація із сайтів на аналогічні товари 25 жовтня 2021 року;
- банківський платіжний документ №5205 від 22 жовтня 2021 року щодо оплати транспортно-експедиційних послуг згідно договору транспортного експедирування №0066 від 13 вересня 2019 року та виставленого рахунку №2035 від 21 жовтня 2021 року.
Згідно з висновком експерта Рівненської торгово-промислової палати від 25 жовтня 2021 року у товар, який зазначений в інвойсі №ZYTC191201 від 11 березня 2020 року та контракті №23122019/1 від 23 грудня 2019 року по своїй ціновій категорії попадає в діапазон та його ціна відповідає середньо-ринковим цінам, що склалися на ринку Китаю, та наведено інформацію щодо вартості товару за відповідним контрактом.
Згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2022/00068 за результатами перевірки митної декларації та інших документів декларанта ТОВ "Трак Сервіс Сарни" останнього повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з тим, що митна вартість товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення документи містять неточності. Також ТОВ "Трак Сервіс Сарни" роз`яснено, що митна декларація може бути прийнята за умови декларування товару з коригуванням заявленої митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від UA204000/2022/000002/2 від 25.10.2021
25.10.2021 року Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000002/2 по митній декларації ТОВ "Трак Сервіс Сарни" №UА204060/2021/0222012, згідно з яким митну вартість товарів збільшено до 26748,89 доларів США.
Рішення про коригування митної вартості обґрунтоване тим, що декларантом не подано всі необхідні документи, витребувані митницею, а подані документи містять неточності:
Також відповідачем було вказано, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості товарів, схожих за країною походження, призначенням тощо згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби по товару - МД від 21.09.2021 року - 4.23 доларів США/кг.
ТОВ "Трак Сервіс Сарни", вважаючи картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2021/00068 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА204060/2021/000002/2 по митній декларації №UА204060/2021/022012 протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 1 МК України, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Частинами першою-третьою ст.54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 1 частини четвертої цього Кодексу перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За нормами частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У свою чергу, за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини першої статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 МК України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Положеннями частини третьої цієї ж статті встановлено, що в разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За правилами частини першої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
З урахуванням вимог частини другої цієї статті, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Частиною десятою статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
При цьому, частиною одинадцятою статті 58 МК України імперативно встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев`ятою статті 58 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
З аналізу вищенаведених законодавчих норм, суд приходить до висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи у випадку наявності у нього обґрунтованих сумнівів з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- надані декларантом документи містять розбіжності;
- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Наведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.10.2019 у справі №804/7761/15, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16 та від 23.10.2020 у справі №810/690/17. При цьому, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, ч.4 ст.54 МК України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
З матеріалів справи судом встановлено, що у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що митна вартість імпортованого позивачем товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з тим, що декларантом не подано всіх витребуваних документів, а подані документи містять розбіжності і неточності, при тому, що митний орган володіє ціновою інформацією щодо митного оформлення товару №1 за митною вартістю 4,23 долара США/кг.
Зазначені висновки митного органу суд оцінює критично з огляду на таке.
Рішення відповідача про коригування митної вартості також обґрунтовувалося тим, що наданий прайс-лист не може розглядатися як джерело цінової інформації.
Відповідно до ч. З ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товару, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, прайс-лист є одним з обов`язкових документів, які зобов`язаний надати декларант на вимогу митного органу, у тому випадку коли документи, які підтверджують митну вартість товару, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Оскільки таких розбіжностей подані документи не містили, то посилання відповідача у рішенні на недоліки прайс-листа не мають правового значення, оскільки митна вартість може бути встановлена за поданими документами. Поданий прайс-лист містив додаткове підтвердження наданої митному органу інформації. Також твердження митниці щодо відсутності у прайс-листі інформації про всі артикули продукції виробника є безпідставним, оскільки, як зазначає позивач, запит ТОВ "Трак Сервіс Сарни" щодо ціни товарів стосувався саме тих позицій, які цікавили товариство.
Так, відповідачем було вказано, що у поданих до митного оформлення документах не було інформації про виробника товару.
У митній декларації №204060/2021/022012 від 22 жовтня 2021 року у графі 44 декларантом було вказано про подання контракту М.07062021 від 07 червня 2021 року (код документа 4104*) та уточненого інвойсу від 24 липня 2021 року (код документа 0380*). При цьому, згідно з п. 3.5 контракту, виробником, вантажовідправником та отримувачем коштів є продавець, вантажоодержувачем є покупець. Аналогічна інформація була наведена в уточненому інвойсі
Декларантом також було надано для митного оформлення банківський платіжний документ про оплату товару та заявку про купівлю валюти для виконання умов договору про оплату товару. Про подання вказаних документів свідчить зміст графи 44 митної декларації та листа митного брокера No25/10 від 25 жовтня 2021 року, який повідомив митницю про повторне надання вказаних документів.
Твердження відповідача про те, що поданий декларантом рахунок на оплату транспортних послуг від ТОВ «АФ-ГРУП» не узгоджується з перевізником за коносаментом не свідчить про будь-які порушення вимог чинного законодавства, оскільки згідно з п. 1 договору No0066 від 13 вересня 2019 року, ТОВ «АФ-ГРУП» зобов`язувалося організувати за винагороду і за рахунок ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ» транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів у міжнародному сполученні та по території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов?язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб?єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Згідно з ст. 9 цього ж закону, у разі залучення експедитором до виконання його зобов?язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
Таким чином, організація перевезення вантажу іншими суб?єктами господарювання складає суть експедиторської діяльності і не суперечить чинному законодавству.
Зі змісту графи 44 митної декларації від 22 жовтня 2021 року видно, що для митного оформлення було надано договір N°0066 транспортного експедирування від 13 вересня 2019 року з ТОВ «АФ-ГРУПП», договір NTE042398892 транспортно-експедиторського обслуговування від 27 квітня 2020 року між ТОВ «АФ-ГРУП» та TOB «КОНСОЛЬЛАЙН», договір №010321-2 на організацію перевезень автомобільним транспортом від 01 березня 2021 року між ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» та «ЛЕКС-ІСТПРОФІ КОНСАЛТ» (код документа 4301*). TOB ОНСОЛЬЛАЙН» безпосередньо організовувало перевезення вантажу з Китаю та вказане у коносаментах, а ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» здійснювало автомобільне перевезення, про що свідчить зміст міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) N62011, яка також була надана для митного оформлення товару. відтак, у розпорядженні митниці були всі документи, які підтверджували організацію перевезення вантажу з Китаю та вартість його доставки. Також товариством подавалася митниці заявка ТОВ «АФ-ГРУП» N5 про надання транспортного експедирування від 25 липня 2021 року (код документа 9000*)
Надана для митного оформлення митна декларація містила достатньо інформації для ідентифікації експортної операції. Так, у митній декларації було вказано іноземного вантажоодержувача - ТОВ «ТРАК СЕРВІС САРНИ», внутрішній відправник - ZHEJANG ZHUOYUANDA MACHINERY CO., LTD (Компанія з обмеженою відповідальністю «Механічне обладнання Чжо Юан Да (Чжецзян)».
Умови поставки з Китаю в Україну - FOB, кількість місць - 9, вага брутто - 6796, вага нетто - 6415, товар - гальмівні камери, кількість одиниць - 1690, загальна вартість - 15930 доларів США, що узгоджується з усіма даними, які наведені у інших товаросупровідних документах та митній декларації. У експортній митній декларації було вказано номер агентського договору, згідно з умовами якого товар на експорт відправляв експортний агент - резидент Китаю (Компанія з обмеженою відповідальністю «Послуги з міжнародної торгівлі і Да (Нінбо)» або Ningbo Yidatong Foreign Trade Service Co., Ltd). У експортній митній декларації також було зазначено номер коносаменту OOLU2124978130B, який було надано митниці для митного оформлення товару, про що свідчить зміст митної декларації (код документа 0705*).
Договір №l472001-46 від 01 травня 2021 року також було надано митниці (код документа 9000*).
Твердження про помилки у реквізитах номері коносаменту та договору N00066 від 13 вересня 2019 року не відповідають дійсності, оскільки вони були правильно вказані у митній декларації. Щодо дати міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) N° 2011 від 17 жовтня 2021 року, то в оригіналі дата вказана нечітко, що зумовило описку у датуванні в митній декларації (вказано 17.10.2020 замість 17.10.2021). При цьому самим відповідачем допущена помилка у даті вказаного документа у картці відмови - вказано 17.05.2020 замість 17.10.2021. Проте, описка у даті не позбавляла митницю можливості переконатися у наявності правильної дати у поданій накладній.
У своїй сукупності уся інформація, яка міститься у поданих документах, підтверджує заявлений рівень митної вартості поставленого товару.
Таким чином, жодних невідповідностей, які б впливали на визначення митної вартості товару подані документи не містили, навпаки вони підтверджували заявлену митну вартість товару.
Наданий ТОВ "Трак Сервіс Сарни" пакувальний лист додатково містив інформацію про інвойс, перелік товарів, які поставляються, їх вагу, що додатково у сукупності з іншими документами підтверджувало надану інформацію про митну вартість товару.
Стосовно використання відповідачем даних МД UA110140/2021/010692 від 21.09.2022 року щодо ціни схожих за країною походження, призначенням товарів за ціною 4,23 USD/кг, то суд зазначає наступне.
У разі застосування для коригування показників митної вартості товару інформації, зазначеної в інших митних деклараціях, митний орган має враховувати всю інформацію, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів, що постачаються, їх обсягу, характеристик і умов їх продажу, при цьому такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про відповідний товар.
Відповідач не надав до відзиву МД UA110140/2021/010692 від 21.09.2022 року, а тому суд не може порівняти, які товари розмитнювалися за такою декларацією, чи ідентичні вони товару позивача, за яким методом відбулося розмитнення, які обсяги поставки, що підлягало до врахування митним органом при визначенні можливості застосування таких відомостей для коригування показників митної вартості товару.
Суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.
Відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу..
З матеріалів справи слідує, що в справі наявні встановлені законодавством та достатні для визначення митної вартості товару документи, при цьому викладена в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA204000/2022/000111/2 від 16.06.2022 вимога відповідача щодо надання додаткових документів не ґрунтується на нормах законодавства.
Суд звертає увагу на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати можна тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 у справі № 826/27058/15.
Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого позивачем товару не може бути визначена за ціною договору.
Матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявність ознак підробки або те, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
В той же час, посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, як на доказ правомірності оскаржуваного рішення, оцінюються судом критично, адже в даному випадку відсутність запитуваних документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 в справі № 810/5295/15 вказав, що неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Аналізуючи зазначені в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів підстави для його прийняття, суд констатує, що вони є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі письмовими доказами й матеріалами.
Суд звертає увагу на те, що митний орган у розділі IV графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів наголошує на тому, що за результатом процедури консультації з декларантом митну вартість товару №1 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості з огляду на відсутність у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України. У зв`язку із вказаним, відповідач визначив митну вартість імпортованого товару на основі раніше визнаних митним органом митних вартостей.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вказано неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення імпортованих ним товарів надав усі необхідні документи, які дозволяли ідентифікувати оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, тобто за заявленим позивачем основним методом.
Відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, а також картки відмови у прийнятті митної декларації.
За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу вимог частини другої цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Рівненською митницею як суб`єктом владних повноважень у процесі розгляду справи не доведено існування обставин, які б підтверджували обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації № UA204060/2022/007907 від 16.06.2022, а інших обставин, які б впливали та/або могли вплинути на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Сарни" слід задовольнити повністю.
Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на наведене, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.
З метою захисту прав та інтересів ТОВ "Трак Сервіс Рівне", 03.11.2021 між ним та Адвокатським бюро Віталія Кітовського було укладено Договір про надання правничої допомоги. Відповідно до Додаткової угоди № 1, гонорар бюро за правничу допомогу становить 9000 грн. Клієнт сплачує Бюро аванс до початку надання правничої допомоги в розмірі 4500 грн. До матеріалів справи надано рахунок на оплату на суму 4500 грн., акт передачі-приймання наданих послуг (правничої допомоги), ордер на надання правничої допомоги. Відповідно до акта, Бюро надало, а Клієнт отримав, правничу допомогу, а саме: ознайомлення з документами, поданими для митного оформлення, документами митниці (3 години), підготовка і надання консультації щодо необхідності подання додаткових документів для підготовки позову (1 година), підготовка проекту позову (10 годин).
Суд зазначає, що надані послуги дійсно пов`язані з правничою допомогою. Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд дійшов висновку про стягнення 4500 грн на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, а також те, що розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд також враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товаристваз обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Сарни" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2021/00068.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2021/000002/2 від 25 жовтня 2021 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Сарни" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 4962,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01 березня 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Сарни" (вул.Варшавська, 6Г, м.Сарни, Сарненський район, Рівненська область,34500, ідентифікаційний код 42835344)
Відповідач: Рівненська митниця (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 43958370)
Суддя В.В. Щербаков
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2023 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 109306274 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
В.В. Щербаков
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні