Рішення

від 01.03.2023 по справі 688/2141/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 688/2141/22

РІШЕННЯ

іменем України

01 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області , Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:

- визнати незаконними дії працівників поліції Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області, що проявилося у незаконному, протиправному вилучені в ОСОБА_1 власного автомобіля PEUGEO, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , чим позбавлено його права на користування та розпорядження своїм власним майном, позбавленим можливості займатись підприємницькою діяльністю, оскільки разом з автомобілем були вилучені інструменти та приладдя, які були вкрай необхідні для проведення робіт, як підприємця;

- визнати незаконними та протиправними дії працівників поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, що проявились у неповерненні позивачу автомобіля із штрафмайданчика та вимагання в нього коштів за стоянку;

- стягнути на користь ОСОБА_1 120000 грн., моральної шкоди шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України для відшкодування шкоди, завданої органами державної влади чи їх службовими особами а саме працівниками поліції Шепетівського РУП;

- стягнути на користь ОСОБА_1 120000 грн., моральної шкоди шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України для відшкодування шкоди, завданої органами державної влади чи їх службовими особами, а саме працівниками поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 02 червня 2022 року, працівники поліції ВПД № 3 м. Полонне Шепетівського РУП незважаючи на те, що він керував автомобілем в абсолютно тверезому стані, мотивуючи тим, що він відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, умисно та безпідставно вписавши в протокол ознаки алкогольного сп`яніння, склали на позивача протокол за порушення вимог п. 2.5 ПДР та направили щодо нього до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Працівники поліції ВПД № 3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області умисно, безпідставно вилучили в нього власний автомобіль PEUGEO, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не роз`яснюючи йому норм права, на основі яких в нього вилучається автомобіль.

Окрім цього, при вилученні автомобіля акт огляду автомобіля не складався, також позивач не був присутнім при вилученні автомобіля, крім того йому не надали акт вилучення автомобіля.

Тому позивач вважає, що працівники поліції діяли не у спосіб передбачений ст. 19 Конституції України, та ст. 18 Закону України "Про національну поліцію".

05 липня 2022 року Полонський районний суд Хмельницької області по справі № 681/450/22, розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, ФОП, за ч.1 ст.130 КУпАП, постановив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідачів із заявами про повернення йому автомобіля.

29.07.2022 року Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області листом № 903/121/51-2022 повідомило позивача, що він повинен сплатити кошти за стоянку автомобіля на майданчику управління поліції, і лише після цього йому буде повернено автомомобіль.

Позивач вказує, що внаслідок такий дій, він позбавлений права займатись підприємницькою діяльністю з 02.06.2022 року по дату подання позову.

Внаслідок заподіяння йому моральних страждань, вважає, що відповідачі повинні йому виплатити по 120 000 грн., моральної шкоди шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України для відшкодування шкоди, завданої органами державної влади чи їх службовими особами.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.08.2022 року дану справу на розгляд Хмельницькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі.

15.12.2022 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача сплачені ним кошти за стоянку автомобіля в розмірі 2480 грн.

Суд вважає за необхідне прийняти до розгляду дану заяву до розгляду.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області подало до суду відзив на даний адміністративний позов, в якому просить відмовити у його задоволенні.

В обгрунтування відзиву зазначив, що згідно з підпунктом 9 пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII у частині першій статті 265- 2 КУпАП слова та цифри "частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130" було виключено.

Однак, в подальшому вищевказаний підпункт 9 було виключено іншим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 17 червня 2020 року №720-ІХ.

Враховуючи вищевикладене, чинна редакція (як на даний час, так і на момент виникнення спірних правовідносин) частини першої статті 265-2 КУпАП передбачає зокрема таку підставу для тимчасового затримання транспортного засобу як наявність підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Тому відповідач вважає, що діяв на підставі та в межах повноважень визначених законом, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідач - Державна казначейська служба України подала до суду відзив на даний адміністративний позов, в якому просить відмовити у його задоволенні.

В обгрунтування відзиву зазначила, що позивач не надав достатніх та допустимих доказів в підтвердження своїх доводів.

Відповідач - Шепетівське районне управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області правом подачі відзиву на позов не скористалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 302931 від 02.06.2022 (далі Протокол), складеного поліцейським СРПП ВПД № 3 Шепетівського РУП капралом поліції Ільніцьким О.В., ОСОБА_1 , ставилося у провину те, що він 02.06.2022 р. о 00:30 годині по вул. Лесі Українки, 158а, м. Полонне, Шепетівського району керував транспортним засобом PEUGEO номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, що виражалось запахом алкоголю з порожнини рота, поведінки, що не відповідала обстановці, вираженого тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці т/з водій відмовився, а також від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП Полонська МБЛ водій також відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Вказане стало підставою для тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку згідно з Актом від 02.06.2022.

05 липня 2022 року Полонський районний суд Хмельницької області по справі № 681/450/22, розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, ФОП, за ч.1 ст.130 КУпАП, постановив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обгрунтування вказаної постанови зазначено, що з перегляду відеозапису фіксації правопорушення, чітко вбачається, що працівниками поліції не повідомляються особі ознаки алкогольного сп`яніння, які вказано у протоколі, ним лише повідомляється водій про те, що від автомобіля чути запах алкоголю і це може бути засіб для очистки скла в авто.

Крім того, лікар дає для ОСОБА_1 , готовий до використання прилад, мундштуки до якого зберігаються на столі лікаря серед інших речей, що чітко вбачається із фотографій, зроблених ОСОБА_1 . Жоден з цих мундштуків не містить індивідуального упакування та не є одноразовим.

Враховуючи те, що огляд ОСОБА_1 , на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, то такий в силу приписів частини 5 цієї статті, а також п.22 розділу III Інструкції є недійсним.

Тому Полонський районний суд Хмельницької області закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

06.07.2022 року позивач звернувся до відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області із проханням повернути автомобіль, на що він отримав відповідь від 11.07.2022 року № 2150/121/119-2022, в якій зазначено, що клопотання про повернення автомобіля розглянуто, та вказано, що 20.06.2022 року позивач вже звертався до Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області із проханням повернути автомобіль, яке зареєстроване за №Ч-2 від 20.06.2022 року, на яке було надано відповідь від 23.06.2022 року.

19.07.2022 року позивач звернувся до Центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якій просив повернути належний йому автомобіль, вказавши, що відділ поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області вказав йому про проходження комісії, місцезнаходженням якої є м. Хмельницький.

Листом від 26.07.2022 року № 895/121/51-2022 Центр забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області повідомив позивача, що для повернення йому автомобіля, останньому необхідно здійснити оплату за зберігання автомобіля, виходячи з розміру плати за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику (стоянці): за першу - сьому добу включно - 120 грн. за добу; за кожну наступну добу, починаючи з восьмої доби - 20 грн., за добу.

Вказав, що для отримання автомобіля позивачу необхідно здійснити оплату за зберігання вказаного транспортного засобу за наступними реквізитами: НОМЕР_3 , код виду платежу 9970002- 840 грн., код виду платежу 9970001 - сума: виходячи з розрахунку по 20 грн., за кожну наступну добу, починаючи з восьмої доби (розрахунок здійснюється до дати отримання транспортного засобу включно), отримувач платежу - ГУНП в Хмельницькій області, територіальний підрозділ поліції - 726801, ідентифікаційний код отримувача - 40108824, код установи банку - 820172, код бюджетної класифікації -25010200.

26.07.2022 року позивач звернувся до Центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області із заявою аналогічного змісту, що й від 19.07.2022 року, та отримав відповідь від Центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, оформлену листом від 29.07.2022 № 903/121/51-2022, яка за змістом є аналогічною, яка викладена в листі від 26.07.2022 року № 895/121/51-2022.

Позивач вважає, що дії відповідачів - Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області щодо неповернення йому автомобіля є протиправними, тому звернувся в суд з даним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про Національну поліцію" визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.23 вищезазначеного Закону поліція відповідно до покладених завдань:

- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

- виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

- вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

- у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 302931 від 02.06.2022 (далі Протокол), складеного поліцейським СРПП ВПД № 3 Шепетівського РУП капралом поліції Ільніцьким О.В., ОСОБА_1 , ставилося у провину те, що він 02.06.2022 р. о 00:30 годині по вул. Лесі Українки, 158а, м. Полонне, Шепетівського району керував транспортним засобом PEUGEO, номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, що виражалось запахом алкоголю з порожнини рота, поведінки, що не відповідала обстановці, вираженого тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці т/з водій відмовився, а також від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП Полонська МБЛ водій також відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до Акту від 02.06.2022 о 08 год. 40 хв., огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, зазначений автомобіль був тимчасово затриманий шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик.

Процедуру тимчасового затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції (далі - поліцейські), зберігання таких транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, а також їх повернення регулює Порядок тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1102 (далі - Порядок №1102).

Відповідно до п. 2 Порядку №1102 тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою - п`ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Поліцейським забороняється брати участь у тимчасовому затриманні транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

Згідно із п. 2-1 Порядку №1102 за наявності правових підстав, передбачених пунктом 2 цього Порядку, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

За відсутності умов, зазначених в абзаці другому цього пункту, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом блокування за допомогою технічних пристроїв.

Випадки, коли розміщення транспортного засобу вважається таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначені частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться винятково за наявності підстав, які встановлено Порядком №1102.

Таким підставами є розміщення транспортного засобу так, що суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Згідно статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, п`ятою, шостою і сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122-5, 124, 126, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

У разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху або не створює загрозу безпеці руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик. Випадки тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик визначені частиною третьою статті 265-4 цього Кодексу. При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Інформація про тимчасове затримання транспортного засобу має невідкладно передаватися на абонентський номер рухомого (мобільного) зв`язку та на адресу електронної пошти, зазначені належними користувачами або особами, за якими зареєстровані транспортні засоби, відповідно до статті 279-4 цього Кодексу.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата. Повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відбувається невідкладно за зверненням відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуги із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

Відповідно до частини 3 статті 265-4 КУпАП розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:

1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;

2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях; в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);

3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;

4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;

5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;

6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;

7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не надано доказів наявності виняткових обставин, за наявності яких затримання транспортного засобу відбувається шляхом доставлення на спеціальний майданчик, а саме доказів того, що транспортний засіб було розміщено так, що суттєво перешкоджало дорожньому руху чи створювало загрозу безпеці руху, або на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Водночас, положеннями абз.2 п.2-1 Порядку №1102 передбачено, що за відсутності вищезазначених умов тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом блокування за допомогою технічних пристроїв.

З урахуванням зазначених положень чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що дії поліцейського Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області, щодо тимчасового затримання транспортного засобу автомобіля PEUGEO, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку є протиправними.

Щодо позовних вимог, в яких позивач просить визнати незаконними та протиправними дії працівників поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, що проявились у неповерненні позивачу автомобіля із штрафного майданчика та вимагання в нього коштів за стоянку, а також стягнення з відповідача - Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області сплачених ним коштів за стоянку автомобіля в розмірі 2480 грн., суд зазначає, що оскільки судом визнано протиправними дії працівника першого відповідача щодо тимчасового затримання транспортного засобу автомобіля PEUGEO, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, тому кошти в розмірі 2480 грн., сплачені позивачем за зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, необхідно повернути позивачу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв`язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

При цьому, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст.ст.1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Законом визначено, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Таким чином, обов`язок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади виникає саме у держави, а не в органу державної влади, посадовою чи службовою особою якого є особа, чиїми незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю завдано шкоди.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №826/12003/16, аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що якщо вимоги про відшкодування шкоди пов`язані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, то такі вимоги підлягають розгляду за нормами КАС України.

Аналогічних висновків дійшов і Цивільний касаційний суд в постановах у справах №761/10730/18 та №725/5833/16-ц.

Суд зазначає, що кожне послідовне дослідження кожного складового елемента акту завдання шкоди дозволяє суду встановити факт доведеності позовних вимог а тому відсутність доведеності наявності хоча б одної зі складових є підставою для відмови у задоволені вказаних вимог в цілому.

При розгляді питання доведеності наявності матеріальної шкоди (збитків ) та її розміру суд приймає до уваги встановлений факт евакуації транспортного засобу позивача та матеріальні витрати, які були понесені позивачем у зв`язку із намаганням повернути транспортний засіб.

Приймаючи до уваги наявність належних та допустимих доказів суд вважає доведеним факт збитків понесених позивачем, так і розмір даних збитків у сумі 2480 грн.; які підтверджуються квитанціями від 29.08.2022 на суму 1640 грн., та 840 грн., із зазначенням призначення платежу - за зберігання транспортних засобів на спеціальному майданчику.

Що стосується причинного зв`язку між рішенням поліцейського про тимчасове затримання транспортного засобу та понесених витрат суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість наявності такого зав`язку враховуючи, що знаходження на вказаному майданчику відбулась саме у зв`язку із рішенням прийнятим поліцейського про необхідність тимчасового затримання транспортного засобу.

Що стосується законності рішення (дії) поліцейського суд зазначає, що вказані дії даним рішенням визнанні протиправними.

Таким чином судом встановлено наявність збитків у розмірі 2480 грн., понесених позивачем у зв`язку із необхідністю повернути транспортний засіб, який був евакуйованим та знаходився на штрафному майданчику внаслідок дії поліцейського, який без наявності відповідних доказів суттєвої перешкоди дорожньому руху ( незаконно ) здійснив тимчасове затримання автомобілю.

Положенням про центр забезпечення ГУНП в Хмельницькій області, затвердженим наказом ГУНП в Хмельницькій області від 04.05.2019 №643, визначено, що одним з основних видів його діяльності є здійснення на спеціальних майданчиках тимчасового зберігання транспортних засобів затриманих за вчинення особами порушень передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення до усунення порушення, прийняття рішення про його повернення власнику, а також зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (пп. 11 п.2.2 розділу 2 цього Положення).

Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 25.11.2021 №1911 забезпечено функціонування спеціальних майданчиків для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Хмельницькій області, зокрема за адресою: м. Полонне, вул. Героїв Майдану, 6.

Враховуючи вищенаведене суд вважає доведеними та такими що підлягають повному задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, що проявились у неповерненні позивачу автомобіля із штрафного майданчика, а також про стягнення шкоди в розмірі 2480 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 3 жовтня 2001 року по справі № 1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) встановлено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Пунктом 35 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, визначено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що проводить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Відносно позовних вимог про стягнення на користь позивача 120000 грн., моральної шкоди, шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України для відшкодування шкоди, завданої органами державної влади чи їх службовими особами а саме працівниками поліції Шепетівського РУП; та про стягнення на його користь 120000 грн., моральної шкоди, шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України для відшкодування шкоди, завданої органами державної влади чи їх службовими особами, а саме працівниками поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, суд вважає такі вимоги недоведеними, та такими що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з практики Європейського Суду з прав людини "заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом (в числі багатьох прикладів, рішення від 15 жовтня 2009 у справі «Антипенко проти Російської Федерації» (Antipenkov v. Russia), скарга № 33470/03, § 82; Постанова Європейського Суду від 14 лютого 2008 у справі «Пшеничний проти Російської Федерації» (Pshenichnyy v. Russia), скарга № 30422 / 03, § 35 1; рішення у справі «Гарабаев проти Російської Федерації (Garabayev v. Russia), скарга № 38411/02, § 113, ECHR 2007-VII (витяги) 2 а також Постанова Європейського Суду від 1 червня 2006 р .) у справі «Грідін проти Російської Федерації» (Gridin v. Russia), скарга Ns 4171/04, § 20 березня).

Таким чином сам факт наявності моральної шкоди у зв`язку із встановленням судом факту порушення незаконними діями (рішенням) суб`єкта владних повноважень прав позивача презюмується.

Однак з боку позивача окрім самого факту наявності незаконних дій суб`єкта владних повноважень не надано доказів та обгрунтування розміру моральної шкоди.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (подалі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зазначає, що позивачем не доведено, у чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, та якими доказами це підтверджується, а тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди також належить відмовити.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та стягнення коштів, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії поліцейського Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області, щодо тимчасового затримання транспортного засобу - автомобіля PEUGEO, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Визнати протиправними дії службових осіб Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, що полягають у неповерненні ОСОБА_1 транспортного засобу - автомобіля PEUGEO, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 із штрафного майданчика, затриманого на підставі Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (без серії та номеру), складеному поліцейським Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області 02.06.2022 року о 08 год., 40 хв.

Стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн., сплачених ним відповідно до квитанцій від 29.08.2022 на суму 1640 грн., та 840 грн., із зазначенням призначення платежу - за зберігання транспортних засобів на спеціальному майданчику, у відшкодування шкоди завданої протиправними діями службових осіб органів державної влади - Шепетівського районного управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області та Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, щодо тимчасового затримання транспортного засобу, шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, а також щодо неповернення затриманого транспортного засобу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, буд. 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824) Шепетівське районне управління поліції ГУНПУ в Хмельницькій області (В. Котика, 3,Шепетівка,Шепетівський район, Хмельницька область,30400 Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6,Київ 14,01014 , код ЄДРПОУ - 37567646)

Головуючий суддя В.К. Блонський