Рішення

від 02.03.2023 по справі 580/613/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року справа № 580/613/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

01.02.2023 ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №232350005740 від 16.01.2023р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 ОСОБА_1 період роботи на ПАТ Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ з 25.06.1992 по 24.02.2022 зазначений у трудовій книжці НОМЕР_1 призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту набуття права на таку пенсію, на підставі пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що на момент звернення вік позивача становив 50 років, зарахований страховий стаж 31 рік 10 місяців 9 днів. Стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад показників, затверджених Кабінетом Міністрів України - 29 років 8 місяців 00 днів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не враховано до пільгового стажу за Списком №2 період роботи на ПАТ Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ з 25.06.1992 по 24.02.2022 зазначений у трудовій книжці НОМЕР_2 .

Позивач вважає неправомірним посилання відповідача на необхідність підтвердження страхового стажу, оскільки записи в трудовій книжці дають змогу перевірити страховий стаж, натомість сумніви щодо стажу не можуть бути підставою для відмови у його врахуванні. Інших документів, які могли б дублювати вказану в трудовій книжці інформацію щодо пільгового стажу роботи позивач можливості надати немає з незалежних від нього причин, так як період її трудової діяльності відбувався в м. Сєвєродонецьк, що на сьогоднішній день є тимчасово окупованою територією.

На думку позивача, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.

Щодо віку з якого позивач має право виходу на пільгову пенсію, остання зазначила, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV від 09.07.2003 в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.

Відносно позивача, правила зазначених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за пунктом «а» статті 13 Закону №1788-ХII в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та 50 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

Виходячи із засад розумності та справедливості та в силу ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» суд повинен враховувати висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020.

Позивач вважає, застосування відповідачем до спірних правовідносин норми статті 114 Закону №1058-ІV не відповідає принципу верховенства права, а також суперечать нормам ч.2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України згідно із якими, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 06.02.2023 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідачами подано до суду відзиви на адміністративний позов, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що до пільгового стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи на ПАТ Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ з 25.06.1992 по 24.02.2022 зазначений у трудовій книжці НОМЕР_2 , оскільки він не підтверджений відповідною довідкою підприємства.

Крім того, відповідачі зазначили, що на даний час, до статті 114 Закону №1058-ІV не внесені зміни, даний Закон є чинним та не визнаний таким, що не відповідає Конституції України, а враховуючи основні правила розв`язання колізій між діючими актами права, які є рівними за своєю юридичною силою, застосовується пізніше прийнятий акт. Отже, в даному випадку застосовується Закон №1058-ІV від 09.07.2003.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини.

Позивачка 08.01.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Заява позивача про призначення пенсії розглянута Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Одеській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку №22-1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області № 232350005740 від 13.01.2023 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відсутністю необхідного пільгового страхового стажу.

Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058).

Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Згідно зі ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Стаття 62 Закону №1788-XII визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, правова норма статті 62 вказаного Закону передбачає, що основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка і лише при її відсутності, або записів у ній, стаж підтверджується у відповідності з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Судом встановлено, що 17.03.2022 позивачка була вимушена виїхати з м. Сєвєродонецьк через постійні обстріли міста російською федерацією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом із матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області за правилами екстериторіальності за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення № 232350005740 від 13.01.2023 про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки позивачем не надано до пенсійного органу уточнюючу довідку про пільговий характер роботи у ПАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот та недосягненням встановленого віку.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд звертає увагу, що у матеріалах адміністративної справи міститься копія трудової книжки НОМЕР_2 від 05.10.1990 та інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_2 за період з 1993 по 2022 роки, з якого вбачається, що позивачка у спірний період дійсно працювала на Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві Об`єднання Азот (код ЄДРПОУ 05761672), правонаступником якого з 2005 року є ПАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот (код ЄДРПОУ 33270581).

На підставі вищевикладених обставин, суд вважає, що трудовий стаж позивача на ПАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот з 25.06.1992 по 24.02.2022 підтверджений матеріалами справи, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.01.2023 №232350005740 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 підлягає до скасування.

Щодо недосягнення позивачем віку для призначення пенсії на пільгових умовах, суд виходить з таких міркувань.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон №2148, що доповнив Закон №1058 розділом XIV-1, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту: На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами ст. 12 Закону №1788 право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з п. б ст. 13 Закону №1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом №213, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом №213, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. б ст. 13 Закону №1788 вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14 пункти б - г статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам….

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788 з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058 з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи пенсійного органу про те, що відповідно до ст. 5 Закону №1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.

Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням пенсійного органу на абзац другий пункту 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058, відповідно до якого положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом №2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку пенсійного органу, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону №1788 відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону №1788 всі інші положення, чого зроблено не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.

Враховуючи, що ОСОБА_1 станом на час звернення до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 - досягла необхідних 50 років відповідно до 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, тому вона має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення про призначення пенсії, суд зазначає, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку 3 з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Відповідно до пункту 4.8. Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Про захист персональних даних.

Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 Деякі питання документування управлінської діяльності.

В силу положень пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Отже, питання призначення пенсії вирішує орган до якого документи заявника передані в електронному вигляді за принципом екстериторіальності. В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області виключно здійснює прийняття і обробку документів особи, яка звернулась за призначенням пенсії, натомість рішення про її призначення чи відмову в призначенні приймає інший пенсійний орган, тому вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про призначення пенсії за віком задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги, що позивач просить зобов`язати Головне управління пенсійного фонду в Черкаській області призначити пенсію за віком, однак останнє таких повноважень не має, тому суд для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, повторно розглянути заяву позивача від 08.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

Суд зазначає, що не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Такі дії суду виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідач повинен розглянути питання про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід пропорційно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.01.2023 №232350005740 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 періоди її роботи на ПАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот з 25.06.1992 по 24.02.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.01.2023 про призначення пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО