Рішення

від 02.03.2023 по справі 600/2416/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/2416/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, другий відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлені листом від 06.01.2022 року за № 2400-1708-8/512, про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позову позивач, посилаючись на пункт 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постанову Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 вказував, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій періоди роботи з 01.01.1981 по 31.12.1991 у ДДУ колгоспу «Зоря Буковини», оскільки у вказаному закладі він працював вихователем.

Вважає таке рішення відповідача протиправним, позаяк невиплата грошової допомоги обмежує його права.

За вказаною позовною заявою, Чернівецьким окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказувало, що немає підстав для зарахування до спеціального стажу періодів роботи позивача з 01.01.1981 по 31.12.1991 у ДДУ колгоспу «Зоря Буковини», оскільки вказаний заклад не відноситься до закладів або установ освіти державної чи комунальної освіти.

Оскільки, у позивача відсутній необхідний спеціальний страховий стаж (30 років), правових підстав для призначення грошової допомоги позивачу в розмірі 10 пенсій немає.

Тому, на думку відповідача, в діях Головного управління не вбачається жодних протиправних дій щодо позивача.

Ухвалою суду від 26.10.2022 витребувано з агровиробничого приватно-орендного підприємства «Зелений Гай» письмові докази по справі.

У зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 26.10.2022, ухвалою суду від 14.02.2023 стягнуто з агровиробничого приватно-орендного підприємства «Зелений Гай» в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що становить 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2023 залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі другий відповідач) правом, передбаченим ст. 162 КАС України не скористалось, відзив до суду не надало.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.08.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Під час призначення пенсії, страховий стаж позивача склав 34 роки 6 місяців 18 днів.

22.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

За наслідками розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в умовах розподілу та опрацювання звернень за принципом єдиної черги, завдань та єдиної черги спеціалістів прийнято рішення від 24.12.2021 № 24167003589 про відмову в нарахуванні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.

Із змісту рішення видно, що на підставі поданих позивачем документів проведено розрахунок стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «e» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідний страховий стаж становить 20 років 8 місяців 00 днів.

Враховуючи наведене, пенсійним органом зроблено висновок про неможливість зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період з 01.09.1981 по 31.12.1991, в зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих, що ДДУ колгосп «Зоря Буковини» відноситься до закладів або установ освіти державної чи комунальної форми власності.

Беручи до уваги наведене, пенсійним органом відмовлено позивачу в нарахуванні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на відповідних посадах.

Листом від 06.01.2022 за № 2400-1708-8/512 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про прийняте рішення від 24.12.2021 № 24167003589 та про відмову у виплаті йому одноразової допомоги згідно із п.7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю підстав для врахування періодів роботи до спеціального стажу, що дає право для призначення грошової допомоги.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти пенсій протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з приписами ст. 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-XII (чинного до 28.09.2017) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі ст. 29 Закону №1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Як передбачено ст. 4 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 № 1841-III (далі Закон №1841-III, з наступними змінами та доповненнями), позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII, невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Таким чином, позашкільна освіта є складовою системи освіти.

Статтею 12 Закону №1841-III та п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 06.05.2001 за № 433, передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Відповідно до ст. 21 Закону № 1841-III, право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Пунктом "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 у № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

Відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі Порядок № 1191).

Вимоги п. 5 - 7 Порядку № 1191 передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (п. 4 Порядку № 1191).

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в умовах розподілу та опрацювання звернень за принципом єдиної черги, завдань та єдиної черги спеціалістів прийнято рішення від 24.12.2021 № 24167003589 про відмову в нарахуванні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.

Із змісту рішення видно, що на підставі поданих позивачем документів проведено розрахунок стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «e» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідний страховий стаж становить 20 років 8 місяців 00 днів.

Враховуючи наведене, пенсійним органом зроблено висновок про неможливість зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період з 01.09.1981 по 31.12.1991, в зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих, що ДДУ колгосп «Зоря Буковини» відноситься до закладів або установ освіти державної чи комунальної форми власності.

Беручи до уваги наведене, пенсійним органом відмовлено позивачу в нарахуванні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на відповідних посадах.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно відомостей трудової книжки серії колгоспника, у період з 01.09.1981 по 31.12.1991 позивач працював вихователем ДДУ колгоспу «Зоря Буковини».

Згідно довідки агровиробничого приватно-орендного підприємства «Зелений Гай», який є правонаступником колгоспу «Зоря Буковини», від 13.12.2021 вих. № 65, позивач у період з 01.09.1981 по 31.12.1991 працював вихователем в ДДУ, який знаходився у підпорядкуванні та на балансі колгоспу «Зоря Буковини».

Отже, ДДУ колгоспу «Зоря Буковини» не відноситься до закладів або установ освіти державної чи комунальної форми власності.

Оскільки, ДДУ колгоспу «Зоря Буковини» не відноситься до закладів або установ освіти державної чи комунальної форми власності, суд вважає, що другий відповідач правомірно не врахував період роботи позивача з 01.09.1981 по 31.12.1991 на посаді вихователя ДДУ колгоспу «Зоря Буковини» до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги.

У зв`язку з відсутністю у позивача необхідного спеціального стажу (30 років), суд приходить до переконання, що другий відповідач правомірно відмовив позивачу в нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Зважаючи на те, що позивачем не підтверджено 30-річний стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, суд вважає, що останній не набув права на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевстановлені обставини справи та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що відповідач та другий відповідач у спірних правовідносинах діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач під час судового розгляду справи, не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість, судом встановлено, що другим відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про відмову в нарахуванні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.

Тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи позивача щодо протиправності дій відповідача щодо відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій суд відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем та другим відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 72, 73, 77, 90, 139, 241-243, 246, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, другий відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

позивач ОСОБА_1 (с. Зелений Гай, Чернівецький район, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 4032934);

другий відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під. 2, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344).

Суддя В.К. Левицький