Постанова

від 02.03.2023 по справі 200/11848/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року справа №200/11848/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антіпов М.О., за участі представника позивача Грищенка В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької митниці на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року (повне судове рішення складено 17 листопада 2021 року у м. Слов`янську) у справі № 200/11848/21 (суддя в І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2021 позов Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ПАТ «) до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Азовської митниці Держмитслужби (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Луніна, 1, код ЄДРПОУ 43333684) про коригування митної вартості товарів № UA 700100/2021/000007/2 від 06.04.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700100/2021/00015 від 06.04.2021.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 993,63 грн.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року доповнено резолютивну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2021 абзацом:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби (пр-т Луніна, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87510, код ЄДРПОУ 43333684) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (в.Левченка,1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, код ЄДРПОУ 00191129) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.».

Не погодившись з додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що заявлена до стягнення сума є неспівмірною зі складністю справи. Стягнута сума винагороди не відповідає критерію реальності та співмірності, оскільки не відповідаєреальним (дійсним) часовим затратам адвоката при наданні юридичних послуг по справі. Складність юридичних послуг не може ставитися у залежність від ціни позову, оскільки для адвоката надання правової допомоги у цій справі єтиповим та шаблонним.

Також апеляційний суд зазначає, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року замінено відповідача Азовську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333684) на її правонаступника - Донецьку митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44029605).

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з наступних підстав.

Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, що окремі складові розрахунку є об`єктивно завищеними, як то гонорар за складність справи у розмірі 8662,41 грн. (оскільки ОСОБА_1 здійснює постійне та тривале представництво інтересів позивача у подібних спорах). Крім того, суд звертає увагу на те, що справи з подібними предметом, підставою та доказами розглядалися судом, відтак зміст позовної заяви не є оригінальним.

Оцінка суду.

За приписамипункту 1 частини третьоїстатті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першоюстатті 139 КАС Українивстановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

На підставі пункту першого частини третьоїстатті 134 КАС Українирозмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно частини четвертоїстатті 134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 134 КАС Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомоюстатті 134 КАС України визначено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що відповідачем під час розгляду справи надано відзив на позовну заяву в якому, зокрема, відповідач просив про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в якому зазначає, що витрати на правничу допомоги безпідставно завищені та не пропорційні (т.1 а.с.216-232).

На підставістатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першоїстатті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаєЗакон України від 5 липня 2012 року № 5076-VIПро адвокатуру та адвокатську діяльність(далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIдоговір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, згідно зістаттею 13 Закону № 5076-VIєсамозайнятою особою.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону № 5076-VIпередбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справіСхід/Захід Альянс Лімітедпроти України(заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження№ 14-382цс-19).

Відповідно достатті 134 КАС України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачу надавалась правнича допомога на підставі договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018 № 845 укладеного між Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога». Договір укладено строком до 31.12.2018.

Довідкою від 29.12.2017 підтверджено, що ОСОБА_1 прийнято до складу Адвокатського об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога».

03.12.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018 № 845, яким продовжено строк дії договору від 30.03.2018 № 845 строком до 31.12.2019.

09.12.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 26 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018 № 845, яким продовжено строк дії договору від 30.03.2018 № 845 строком до 31.12.2020.

22.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 230 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018 № 845, яким продовжено строк дії договору від 30.03.2018 № 845 строком до 31.12.2021.

28.08.2021 між Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», як клієнтом та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» укладено Додаткова угода № 282 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018 № 845 якої визначено порядок оплати юридичних послуг.

28.10.2020 Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» оформлено та видано довіреність на право представляти інтереси товариства адвокату Аксельрод Марині Ігорівні строком дії до 31.12.2021 включно.

Особу адвоката встановлено на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2443 від 26.01.2007

Відповідно до акту № 1 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018 № 845 вартість послуг складає 19 742,41 грн.

Згідно з розрахунком розміру винагороди від 02.11.2021 до акту приймання передачі наданих послуг № 1 від 28.09.2021 за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018 № 845 Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» надані наступні послуги: (а.с.96)

-консультація клієнта з вивченням документів, узгодження правової позиції (1 година) - 1135,00 грн;

-підготовка, складання та подання позовної заяви (4 години) - 4540,00 грн;

-складання та подання відповіді на відзив (2 години) - 2270,00 грн;

-складання процесуальних документів (клопотання про проведення засідань в режимі відеоконференції) (заяв про подання доказів понесених адвокатських витрат) (1 година) - 1135,00 грн;

-участь у судових засіданнях (1 судове засідання) - 2000,00 грн;

-гонорар за складність справи майнового характеру (1% від вартості позову) - 8662,41 грн.

Щодо підтвердження факту сплати позивачем коштів за договором про надання правничої допомоги представник позивача в заяві від 08.11.2021 зазначав, що відповідно до п.3.1 додаткової угоди від 28.08.2021 № 282 оплата послуг здійснюється протягом 15 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийома-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання (а.с.91-95).

Акт прийома-передачі наданих послуг до Договору про надання юридичних послуг від 30.08.2019 № 845 підписано сторонами 02.11.2021, тобто сплата за вказаним договором повинна відбутися 17.11.2021.

Так, судами встановлено, що до матеріалів справи не долучено квитанції (платіжного доручення), які підтверджують факт сплати (витрат) на правничу допомогу.

Аналіз вищенаведених положень нормативно-правових актів свідчить, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень відповідача), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

При визначенні розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню на користь позивача,суд першої інстанції правильно визначив, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, а саме правомірність дій митниці по коригуванню митної вартості того ж самого товару за однаковими товаросупровідними документами не потребує складних правових досліджень (загалом судова практика у аналогічних спорах є сталою), вивчення значного обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, обсяг і складність процесуальних документів не є значним.

Так, суд першої інстанції зазначав ОСОБА_1 здійснює постійне та тривале представництво інтересів позивача у аналогічних спорах з подібними предметом, підставою та доказами.

До того ж апеляційний суд зазначає, що за змістом інформації з діловодства спеціалізованого суду, Єдиного державного реєстру судових рішень за період з січня 2021 року адвокатом Аксельрод М.І. подано до суду більш ніж 14 позовних заяв між тими самими сторонами з аналогічним предметом позову щодо оскарження рішень митниці про корегування митної вартості, зокрема справи: № 200/378/21, 200/731/21, 200/732/21, 200/3306/21, 200/3308/21, 200/4584/21, 200/5713/21, 200/6310/21, 200/7076/21, 200/7416/21, 200/6471/21, 200/5530/21, 200/8762/21, 200/10625/21, 200/11084/21.

Крім того, юридичні послуги не потребували повного аналізу обставин справи та нормативно правової бази, їх виконання не потребувало глибокого аналітичного підходу з приводу побудови правової позиції адвоката.

Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знання, як наслідок сума витрат на її написання є завищеною, як і сума витрат на написання інших процесуальних документів та участі у судових засіданнях.

Суд враховує також, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, та звертає увагу на п.3.1 додаткової угоди від 28.08.2021 № 282 оплата послуг здійснюється протягом 15 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийома-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

В той же час, суд, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на подане заперечення представника відповідачів, судова колегія дійшла висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн.

Вищевказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у низці постанов, зокрема, у постанові від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21.

Доводи апеляційної скарги в частині спростовують правове обґрунтування, покладене в основу додаткового рішення, тому можуть бути підставою для його зміни.

Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецької митниці задовольнити частково.

Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року справі № 200/11848/21 змінити.

В абзаці другому резолютивної частині рішення слова та цифри «у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп.» замінити на слова та цифри «у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.».

У іншій частині рішення залишити без змін.

Повне судове рішення 02 березня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

СуддіТ. Г. Гаврищук

А. А. Блохін