Постанова

від 02.03.2023 по справі 360/2655/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року справа №360/2655/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Луганській області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі №360/2655/21 (суддя І інстанції Шембелян В.С., повний текст складено 18.10.2021 р. у м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.07.2021р.), про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у загальній сумі 25041,46 грн, а саме: в дохід місцевого бюджету:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, власниками об`єктів житлової нерухомості (КБД 18010200) у сумі 269,55 грн на розрахункових рахунок № UA 23899998031403067000012051, код платежу 18010200, отримувач: УК у м.Лисичанськ /м. Лисичанськ /18010200, ОКПО 37800278 банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КДБ 18010300) у сумі 4476,99 грн на розрахунковий рахунок № UA 248999980314070512000012051, код платежу 18010300, отримувач: УК у м.Лисичанськ /м. Лисичанськ/18010300, ОКПО 37800278 банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

- адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (КДБ 21081500) у сумі 20294,92 грн на р/р 848999980314050561000012051, код платежу 21081500, отримувач УК у м. Лисичанську /м. Лисичанськ /2108150, ОКПО 37800278 банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (КДБ 21081500) у сумі пені - 20294,92 гривень (двадцять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні 92 коп.) в дохід місцевого бюджету. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у стягненні з відповідача податкового боргу на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що утримується з фізичних осіб власників об`єктів житлової та нежитлової нерухомості. Факт надіслання відповідачу спірних податкових повідомлень-рішень підтверджується долученою копією рекомендованого повідомлення про вручення з датою подання 18.12.2020р. з відміткою про вручення листа особі за довіреністю 11.01.2021р., та не оспорюється відповідачем.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що за приписами п.57.3 ст.57 та п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України у позивача виникло право нарахувати пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно рішення № 0000264001 починаючи з 16.02.2018р., оскільки період адміністративного оскарження також входить у період, за який нараховується пеня. Відповідно до п.п. 129.9.1. п.129.9 ст.129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Окрім того, позивачем не надано доказів прийняття податкового повідомлення-рішення за формою «С» про визначення пені у сумі 20294,92 грн..

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, відзив на апеляційну скаргу, встановив наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 23 лютого 2001 року до 09 жовтня 2020 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Лисичанську Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області, місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 31-33).

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, зокрема,:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 269,55 грн., а саме: 170,29грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015221-0417-1209/2, 53,38 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015219-0417-1209/1, 45,88 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015219-0417-1209/2;

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КДБ 18010300) у сумі 4476,99 грн., а саме: 1241,59 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015968-0417-1209/1, 352,28 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015971-0417-1209/1, 1970,07 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015968-0417-1209, 239,11грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015969-0417-1209, 395,18 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015971-0417-1209, 278,76 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015217-0417-1209.

Витяги з інтегрованих карток платника податків, що надані контролюючим органом до суду (а.с. 9, 15, 76, 77-78), свідчать про те що заборгованість була нарахована:

- до 31.12.2020 щодо об`єктів житлової нерухомості, була частково погашена платником і станом на 15.07.2021 складає 269,55 грн (а.с. 76),

- до 11.03.2021 щодо об`єктів нежитлової нерухомості, була частково погашена платником і станом на 15.07.2021 складає 4476,99 грн (а.с. 77-78).

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не надав суду жодної копії податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. про нарахування позивачу податкових зобов`язань, на які посилається у позові, лише корінці до вказаних податкових повідомлень-рішень (а.с. 10-13, 16-27), які свідчать лише про те, що всі рішення прийняті у грудні 2020 року за податкові періоди 2017, 2018, 2019 років, при цьому встановити, яке саме рішення прийняте за яким саме об`єктом не можливо (про що, до речі, не зазначив і позивач в жодному документі, що поданий ним до суду).

Також позивач в жодному документі, що подано ним до суду, не вказав, на підставі якого саме рішення органів місцевого самоврядування ним застосовані ставки податку до кожного об`єкту нерухомості за кожний податковий період, чи є серед об`єктів нежитлової нерухомості об`єкти промисловості (таких відомостей не містять і розрахунки податкових зобов`язань а.с. 86-94), що є необхідними обставинами для перевірки правильності визначення розміру податкового зобов`язання контролюючим органом.

Отже, позивач як контролюючий орган, не довів зазначених вище обставин під час розгляду цієї справи, оскільки не надав суду відповідних доказів на підтвердження правильності нарахування податку на майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб позивачу.

Крім того, на підтвердження факту узгодженості всіх податкових повідомлень-рішень форми «Ф», що прийняті контролюючим органом 15.12.2020р., позивач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення з датою подання 18.12.2020р. з відміткою про вручення листа особі за довіреністю 11.01.2021р. (а.с. 29).

Представник позивача в своїх усних поясненнях в судовому засіданні зазначила, що дійсно цим листом контролюючий орган надіслав відповідачу всі податкові повідомлення-рішення, прийняті 15.12.2020р. з податку на майно, відмінне від земельної ділянки. Опис вкладення не оформлювався через відсутність коштів. Супровідний лист в матеріалах справи відсутній. Сам платник заперечує факт отримання вказаного листа та жодного з зазначених ППР.

Колегія суддів не може погодитись з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем було визначено відповідачу суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме:

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. № 0015221-0417-1209/2 за 2017 рік у сумі 212,29 грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. № 0015219-0417-1209/1 за 2018 рік у сумі 53,38 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. № 0015219-0417-1209/2 за 2017 рік у сумі 45,88 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015968-0417-1209/2, за 2017 рік в сумі 1510,72 грн..

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015971-0417-1209/1 за 2018 рік в сумі 352,28 грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015968-0417-1209 за 2019 рік в сумі 1970,07 грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015969-0417-1209 за 2019 рік в сумі 239,11грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015971-0417-1209 за 2019 рік в сумі 395,18 грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 15.12.2020р. №0015217-0417-1209 за 2019 рік в сумі 278,76 грн..

На підтвердження надіслання цих податкових повідомлень-рішень позивачем долучено до матеріалів справи корінці наведених вище податкових повідомлень-рішень та поштове повідомлення про вручення (а.с. 29), згідно якого направлені позивачем 18.12.2020р. були отримані відповідачем 11.01.2021р..

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 54) не заперечував отримання спірних податкових повідомлень-рішень. Проте, наголошував на тому, що вони були направлені позивачем 18.12.2020р., тобто з істотним порушенням строків, встановлених ст.266 ПК України.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за №124/28254, у п.1 р.3 якого визначено, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов`язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

За приписами п.3 р. IV цього Порядку після вручення (отримання інформації щодо вручення) податкового повідомлення-рішення платнику податків структурний підрозділ, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, у той самий день передає другий примірник / корінець податкового повідомлення-рішення (з відміткою про вручення платнику податків) структурному підрозділу, який його склав (у разі надіслання податкового повідомлення-рішення поштою з повідомленням про вручення - разом із таким повідомленням про вручення або невручення поштового відправлення).

Отже, виходячи з приписів наведеної норми, податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" складається в одному примірнику, який надсилається платнику податків, а у контролюючого органу залишається саме корінець податкового повідомлення-рішення.

Щодо висновку суду про те, що позивач як контролюючий орган, під час розгляду справи не надав відповідних доказів на підтвердження правильності нарахування податку на майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб позивачу, слід зазначити, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових (податкових) зобов`язань, наявність правових підстав для нарахування грошового (податкового) зобов`язання з орендної плати фізичних осіб має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019р. у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020р. у справі №804/8630/16.

Отже нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу, а отже саме такі обставини і складають предмет доказування у цій справі. У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірні податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 11.01.2021р., не були оскаржені у встановленому законом порядку, а тому визначене ними грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого та мало бути сплачене платником протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо сплати грошового зобов`язання виконав частково, сума заборгованості складає: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, власниками об`єктів житлової нерухомості (КБД 18010200) у сумі 269,55 грн., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової житлової (КДБ 18010300) - 4476,99грн., що підтверджується Витягами з інтегрованих карток платника податків.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання наведеної норми позивачем було складено податкову вимогу форми «Ю» № 686-23 від 10.11.2015р., яку було отримано відповідачем особисто, що підтверджується відповідним підписом на корінці податкової вимоги (а.с. 30).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем було дотримано наведені вище вимоги, а тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення податкового боргу з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (КДБ 21081500) у сумі пені - 20294,92 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2018 року № 0000264001, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в сумі 34000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі № 360/4284/20 (набрало законної сили 02.02.2021р.) стягнуто з ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення податкового боргу з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі 00 коп.) в дохід місцевого бюджету за наведеним вище податковим повідомлення-рішенням.

Витяги з інтегрованої картки платника податків (а.с. 28, 79) свідчать про те, що сума боргу по штрафним санкціям за податковим повідомленням-рішенням № 0000264001 в розмірі 34000 грн. була погашена відповідачем на підставі платіжного доручення №4083 від 13.04.2021р. у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню за період несвоєчасної їх сплати за період з 11.05.2018р. по 13.04.2021р. по 10147,50 за кожний штраф, всього: 20294,92 грн, яка станом на 15.07.2021 складає 20294,92 грн і є непогашеною (а.с. 46, 79).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податковий борг, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі № 360/4284/20 було встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2018 року № 0000264001 направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою останнього 05 лютого 2018 року, що підтверджено відміткою про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Не погодившись з вищевказаними податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до ДФС України про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2018 року № 0000264001. Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 12 квітня 2018 року № 5290 скаргу залишено без задоволення.

Наведені обставини відповідачем не оспорюються.

Відповідно до вимог п.п. 129.1.1., 129.3.1. ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Згідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України (в чинній на день погашення зобов`язання редакції) на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Оскільки за даними витягу з інтегрованої картки платника податків відповідачем обов`язок по сплаті грошового зобов`язання за узгодженим податковим повідомленням-рішенням від 29 січня 2018 року № 0000264001 виконано лише 13.04.2021р., тобто з порушенням встановлених строків, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачу правомірно нарахована пеня за період прострочення зобов`язання.

Витяги з інтегрованої картки платника податків свідчать про те, що відповідачеві була нарахована пеня 14.04.2021р. при сплаті суми боргу платіжним дорученням №4083 від 13.04.2021р.. за період з 11.05.2018р. по 13.04.2021р., а тому посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.п. 129.9.1. п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України колегією суддів не прийнято до уваги.

Колегія суддів вважає, що пеня на підставі пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховується в обов`язковому порядку в силу вимог ПК України і за встановленою ним формулою, і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 27.09.2022р. у справі №380/7694/20.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийняті до уваги.

Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі №360/2655/21 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі №360/2655/21 задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі №360/2655/21 змінити.

В абзаці першому резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі №360/2655/21 слова «задовольнити частково» замінити на «задовольнити повністю».

Абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі №360/2655/21 - виключити.

Доповнити рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі №360/2655/21 абзацом наступного змісту: «Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, власниками об`єктів житлової нерухомості (КБД 18010200) у сумі 269,55 грн. на розрахункових рахунок № UA 23899998031403067000012051, код платежу 18010200, отримувач: УК у м. Лисичанськ /м. Лисичанськ /18010200, ОКПО 37800278 банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КДБ 18010300) у сумі 4476,99 грн. на розрахунковий рахунок № UA 248999980314070512000012051, код платежу 18010300, отримувач: УК у м. Лисичанськ /м. Лисичанськ/18010300, ОКПО 37800278 банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

В решті рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі №360/2655/21 залишити без змін.

Повне судове рішення 02 березня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв