Постанова

від 01.03.2023 по справі 640/20708/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20708/22 Головуючий у І інстанції - Келеберда В.І.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Комунального підприємства «КИЇВБЛАГОУСТРІЙ» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року у справі за заявою особи, що може отримати статус позивача у справі - Приватного акціонерного товариства Київський завод металовиробів ім. Письменного про забезпечення позову до подання позовної заяви до осіб, що можуть отримати статус відповідачів - Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «КИЇВБЛАГОУСТРІЙ» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Київський завод металовиробів ім. Письменного, як особа, що може отримати статус позивача у справі, звернулось до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

зупинення дії припису № 2110006565 від 28.11.2022, який винесено Відділом контролю за благоустроєм Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Київблагоустрій» відносно нього та заборонити будь-яким іншим особам вчиняти буд-які дії щодо демонтажу елементу благоустрою (шлагбауму), що знаходиться при заїзді з вулиці Короленківська на територію/виїзді на вулицю Короленківська з території майнового комплексу, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 50;

зупинення дії припису № 2110006566 від 28.11.2022, який винесено Відділом контролю за благоустроєм Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Київблагоустрій» відносно нього та заборонити будь-яким іншим особам вчиняти буд-які дії щодо демонтажу елементу благоустрою (шлагбауму), що знаходиться при заїзді з вулиці Антоновича на територію/виїзді на вулицю Антоновича з території майнового комплексу, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 50.

заборони Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим особам вчиняти дії направленні на демонтаж:шлагбауму, що знаходиться при заїзді з вулиці Короленківська на територію/виїзді на вулицю Короленківська з території майнового комплексу, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 50, та шлагбауму, що знаходиться при заїзді з вулиці Антоновича на територію/виїзді на вулицю Антоновича з території майнового комплексу, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 50.

Вказана заява обґрунтована тим,що відповідач в порушення Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, в бланку припису не зазначив, яке правопорушення вчинено, при цьому, вимога про демонтаж елементу благоустрою (шлагбауму) не відповідає змісту розпорядження КМВА від 10.03.2022 №456, на яке йдеться посилання в цих приписах, а відтак, на думку заявника, такі приписи є очевидно протиправними та безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «КИЇВБЛАГОУСТРІЙ» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу та відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що суд першої інстанції при ухвалені оспорюваного рішення надає правову оцінку діям та рішенням відповідача, тобто фактично вирішує спір по суті, що суперечить приписам КАС України

Приватним акціонерним товариством Київський завод металовиробів ім. Письменного подано відзиви на апеляційні скарги, в яких воно просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційних скаргах.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акту. Однак, передумовою для вжиття таких заходів є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що виходячи з системного аналізу зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 804/8343/17.

Так, розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 10.03.2022 №456 «Про забезпечення безперешкодного доступу до прибудинкових територій та інших об`єктів благоустрою у місті Києві» з метою оперативного проїзду автомобілів екстреної медичної допомоги, пожежної та інших екстрених служб, поліції, територіальної оборони встановлено районним в місті Києві державним адміністрація забезпечити на період дії воєнного стану безперешкодний доступ до прибудинкових територій та інших об`єктів благоустрою у місті Києві, зокрема шляхом підняття шлагбаумів, інших механізмів та конструкцій, які обмежують доступ.

Відповідно до п. 13.3.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051 (далі - Правила благоустрою) у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лоткиприлавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Пунктом 20.2.1. Правил благоустрою передбачено, якщо під час перевірки виявлено причини та умов, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

При цьому, як вбачається із копій приписів від 28.11.2022 № 2110006565 та № 2110006566, головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Крикуном О.І. встановлено порушення в Голосіївському районі по вул. Антоновича, 50, та запропоновано усунути порушення шляхом демонтажу елементу благоустрою (шлагбауму) в термін 1 день на виконання розпорядження КМВА від 10.03.2022 №456.

Проте, як правильно зауважив суд першої інстанції, в приписах не зазначено, які саме порушення вчинено заявником та яка їх правова кваліфікація.

При цьому, суд звертає увагу, що в розпорядженні КМВА віл 10.03.2022 №456, на виконання якого винесено приписи, не містяться вимоги щодо необхідності демонтажу елементів благоустрою, зокрема шлагбаумів, а наголошується лише на забезпеченні безперешкодного доступу шляхом підняття шлагбаумів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміст приписів від 28.11.2022 №2110006565 та №2110006566, якими визначено порядок усунення порушення шляхом демонтажу елементу благоустрою (шлагбауму), містить очевидні ознаки протиправності.

При цьому, суд погоджується з доводами заявника, що виконання приписів від 28.11.2022 №2110006565 та №2110006566 шляхом демонтажу елементів благоустрою спричинить йому майнову шкоду і відновлення його прав та інтересів щодо володіння та використання такими елементами благоустрою після винесення рішення суду по суті оскарження приписів не призведе до повноцінного відновлення його прав та інтересів.

Разом з тим, ані зміст приписів, ані матеріали додані до заяви не свідчать про можливість порушення інтересів будь-яких осіб, у випадку невиконання вказаних приписів та недемонтажу відповідних елементів благоустрою. Також не вбачається можливості порушення прав та інтересів будь-яких осіб зупиненням виконання наведених приписів.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Комунального підприємства «КИЇВБЛАГОУСТРІЙ» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)- залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова