Постанова

від 02.03.2023 по справі 580/3940/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3940/22 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Буд Трейд» до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вік Буд Трейд» звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 18.07.2022 №902000/2022/000017/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 18.07.2022 №902000/2022/000016/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.07.2022 №UA 902080/2022/000058;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.07.2022 №UA 902080/2022/000057.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), однак відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що перевіркою поданих документів було встановлено, що відомості, які містяться в наданих декларантом документах є необ`єктивними, не підтвердженими належним чином документально, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення за ціною договору не відповідає умовам визначеним в статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору було неможливим, тому визначення митної вартості товарів відбулось за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що документи для визначення митної вартості товару відповідно до ч.1 ст.53 МК України надані позивачем не у повному обсязі та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості. З наданих позивачем документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів, тому застосування резервного методу та визначення митної вартості товару є виправданим та обґрунтованим.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.07.2022 позивачем до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ №UА902080/2022/802453, за якою в режимі імпорт задекларовано «Полімери стиролу у первинній формі (гранулах) для спінювання або спучування: - полістирол, що спінюється EPS, марка F205 - 22500кг», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 2,1539 дол. США/кг. Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Крім того, цього ж дня позивачем до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці також було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ №UА902080/2022/802454, за якою в режимі імпорт задекларовано «Полімери стиролу у первинній формі (гранулах) для спінювання або спучування: - полістирол, що спінюється EPS, марка F205 - 22500кг», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 2,1539 дол. США/кг. Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідачем у порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до пункту 5 статті 54, пункту 1,4 статті 337, 320 Митного кодексу України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості тому у митниці були наявні підстави вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості щодо виробника, торгівельної марки, якісних характеристик товару (марка, вогнетривкість), які є визначальними для ціни товару, на основі якої декларантом було визначено митну вартість партії оцінюваного товару та заявлено митниці.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, відповідачем було запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Позивачем було додатково надано відповідачу наступні документи: лист компанії Nelgeron OU від 07.06.2022 щодо підтвердження заявки від 06.06.2022 №4; заявка ТОВ «Вік Буд Трейд» від 06.06.2022 №4; додаткова угода від 30.12.2021 №1 до з/е договору від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021; копія CMR № 1C2022077; лист компанії Nelgeron OU від 14.07.2022 щодо виробника партії оцінюваного товару; пропозиція ціни від імені компанії Entekhab Polystyrene Petrochemical Company від червня 2022 року; лист- пояснення ТОВ «Вік Буд Трейд» без номера та дати, лист-роз`яснення компанії Nelgeron OU від 15.07.2022; лист-довідка компанії BARLOG від 05.07.2022.

За результатом розгляду наданих декларантом документів, враховуючи додатково надані станом на 18.07.2022 письмові документи, митницею встановлено, що декларантом визначено та заявлено митну вартість партії оцінюваного товару за основним методом - «ціною угоди», однак відповідачем встановлено, що надані декларантом документи (у тому числі додатково) не містять всіх відомостей, що підтверджують якісні характеристики товару (торгівельна марка), які значною мірою впливають на вартість товару, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим у митниці відсутні всі відомості щодо обов`язкових складових митної вартості, повноту додавання до ціни товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України, якщо вони не були до неї включені.

Оскільки у Черкаській митниці була наявна інформація про вартість подібних товарів щодо оцінюваних товарів на рівні 2,76 Євро/кг, тому митну вартість товарів позивача було визнано митницею і видано позивачу картки відмов у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.07.2022 №UA 902080/2022/000057 та №UA 902080/2022/000058.

Крім того, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості, товари випущені у вільний обіг за митними деклараціями від 18.07.2022 №UА902080/2022/802533 (різниця між платежами, у зв`язку із винесенням оскаржуваного рішення, становить 111 511,15 грн) та від 18.07.2022 №UА902080/2022/802533 (різниця між платежами, у зв`язку із винесенням оскаржуваного рішення, становить 111 511,15 грн).

Позивач вважаючи вищевказані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано до відповідача повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний , перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2021 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «NELGERON» (резидент країни: Естонія) було укладено договір поставки №NEL/VIK 04092021.

Пунктом 1.1 цього Договору, постачальник (TOB «NELGERON») зобов`язується на умовах даного Договору передати Покупцю (ТОВ «Вік Буд Трейд») гранульований спінюючий полістирол (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість в порядку, визначений даним Договором.

Згідно з п. 2.2 даного Договору, оплата за кожну партію Товару здійснюється Покупцем у Євро чи доларах США, шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця в строки, визначені в додатках на кожну партію товару.

Відповідно до п. 5.1 даного Договору, поставка Товару здійснюється партіями в строки та в порядку, узгодженими Сторонами в додатках, шляхом поставки Товару на адресу Покупця чи товароодержувача, вказаного Покупцем в додатках до Договору, відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010.

06.06.2022 позивачем здійснено замовлення на поставку товару, а саме 45 тон сировини (фракція 0,9-1,3) у TOB «NELGERON», на умовах поставки СРІ Istambul за правилами Інкотермс 2010 року, що підтверджується заявкою від 06.06.2022 №10 «На постачання товару №4».

07.06.2022 на адресу позивача надійшла відповідь від TOB «NELGERON» на його заяву 06.06.2022 №10 «На постачання товару №4» про те, що TOB «NELGERON» може поставити відповідний товар іранського виробництва на адресу позивача на інших умовах поставки, зокрема на СРІ Istambul за правилами Інкотермс 2010 року. Вартість однієї тони такого товару становить 2070,00 Євро.

На підставі вищевикладених обставин 08.06.2022 між позивачем та TOB «NELGERON» було укладено Додаток №С20220707 на поставку Товару до Договору поставки від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021 відповідно до умов цього якої загальна вартість поставленого товару становить 93150,00 Євро, тому 08.06.2022 TOB «NELGERON» виставило позивачу рахунок на передоплату №Р1220610 на суму 93150,00 Євро.

20.06.2022 позивачем було здійснено 100% передоплату на розрахунковий рахунок TOB «NELGERON» у розмірі 93150,00 Євро, що підтверджується банківською випискою від 20.06.2022.

У подальшому 22.06.2022 TOB «NELGERON» виставило позивачу інший рахунок №20220733 на загальну суму 46575,00 Євро з відповідним пакувальним листом №2222-DIR-0095, як додаток до цього рахунку, а також виставило позивачу рахунок №20220732 від 22.06.2022 (копія в Додатках) на загальну суму 46575,00 Євро з відповідним пакувальним листом № 22-DIR-0095, як додаток до цього рахунку.

Відповідачем встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості , а саме:

- відповідно умов п. 1.2 з/е договору від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021 найменування (марка), кількість, асортимент, ціна за одиницю, загальна вартість товару, порядок та строки поставки, оплати сторони узгоджують в додатках на підставі заявок покупця. Відповідну заявку митниці не надано до митного оформлення;

- декларантом визначено та заявлено митну вартість партії оцінюваного товару за основним методом - «ціною угоди», однак відповідно умов п. 10.1 з/е договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до кінця поточного року. Відповідно реквізитів з/е договору, моментом його підписання є 04.09.2021. Таким чином, на момент подання до митного оформлення партії оцінюваних товарів за даним з/е договором, строк його дії вже закінчився. За таких обставин, декларантом не може бути визначена та заявлена митна вартість, на підставі відомостей даного з/е договору;

- умовами з/е договору не визначено умови поставки, на яких повинна бути здійснена з/е операція партії оцінюваного товару;

- відповідно до наданого банківського платіжного документа від 20.06.2022 №MUR:00789020220620 реквізити продавця товару не відповідають реквізитам продавця, зазначеним в розділі 12 з/е договору, тому відповідачем неможливо ідентифікувати заявлені митниці відомості щодо фактично сплаченої ціни товару з партією оцінюваних товарів;

- заявлені декларантом відомості щодо підприємства виробника, торгівельної марки, якісних характеристик товару, у тому числі щодо поставки партії товару на підставі «прямого контракту», який заявлено декларантом митниці в графі 44 під кодом « 4104», не підтверджені документально, а також суперечать наявним у митниці відомостям, отриманим в результаті проведення митного огляду партії оцінюваних товарів (акт митного огляду від 15.07.2022 № UA 902080/2022/802453);

- митниці заявлено країну відправлення Іран, в той час як відповідно відомостей CMR № 1C2022077 країною відправлення є Туреччина, у зв`язку з чим заявлені митниці відомості щодо країни відправлення товару декларантом документально не підтверджено;

- на підтвердження відомостей вартості витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від імені ТОВ «Вік Буд Трейд» від 07.07.2022 № 1-0707, в той час як відповідно відомостей CMR №1C2022077 перевізником товару є CAGLAYAN DEPOLAMA ve NACLIYE HIZMETLERI TIC.LTD. STI.;

- транзитні митні декларації №22LR3412001924389 та 22TR34120001118358, надані без перекладу, у зв`язку з чим її відомості не можливо ідентифікувати з партією оцінюваних товарів;

- проформа інвойса від 05.07.2022 б/н та договір від 04.07.2022 б/н надані від імені компанії BARLOG, які не можливо ідентифікувати з заявленими митниці відомостями щодо суб`єктів, вартості, маршруту транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, відповідачем було запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати відповідачу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а саме між Entekhab Polystyrene Petrochemical Company (Іран) та Nelgeron OU (Естонія); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), а саме між Entekhab Polystyrene Petrochemical Company (Іран) та Nelgeron Ои(Естонія); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; митну декларацію країни експорту.

На виконання вищезазначеного листа Черкаської митниці позивачем додатково надано наступні документи: лист компанії Nelgeron OU від 07.06.2022 щодо підтвердження заявки від 06.06.2022 №4; заявку ТОВ «Вік Буд Трейд» від 06.06.2022 №4; додаткову угоду від 30.12.2021 №1 до договору від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021; копію CMR №1C2022077; лист компанії Nelgeron OU від 14.07.2022 щодо виробника партії оцінюваного товару; пропозиція ціни від імені компанії Entekhab Polystyrene Petrochemical Company від червня 2022 року; лист- пояснення ТОВ «Вік Буд Трейд»; лист-роз`яснення компанії Nelgeron OU від 15.07.2022; лист-довідку компанії BARLOG від 05.07.2022.

Митницею встановлено, що декларантом визначено та заявлено митну вартість партії оцінюваного товару за основним методом - «ціною угоди». Відповідно умов п. 10.1 зовнішньо економічного договору від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до кінця поточного року (підписаний 04.09.2021 року), тому відповідач дійшов висновку про те, що договорів від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021 не був чинний на момент поставки партії оцінюваного товару, на підставі якого декларантом визначалась та заявлялась митниці митна вартість за основним методом - «за ціною угоди».

Разом із тим, що відповідно до п. 10.1 Договору від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021, чинний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до кінця року. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявить у письмовому виді про припинення дії Договору, то Договір автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік в якому діє аналогічне правило.

Таким чином, на момент поставки партії оцінюваного товару, на підставі якого декларантом визначалась та заявлялась митниці митна вартість за основним методом - «за ціною угоди», договорів від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021 був чинним, оскільки у відповідності до вимог п. 10.1 цього Договору, він продовжений до кінця 2022 року.

Крім того, для транспортування відповідного Товару, між позивачем та ТОВ «BARLOG DENIZCILIK LOJISTIK VE ТЕС.» (резидент країни: Туреччина) було укладено договір-заявку від 04.07.2022, відповідно до умов якого, Перевізник (ТОВ «BARLOG DENIZCILIK LOJISTIK VE ТЕС.») зобов`язується поставити Отримувачу (ТОВ «Вік Буд Трейд») Товар, а Отримувач зобов`язаний прийняти відповідний товар та оплатити його на умовах відповідного Договору. Відповідно до умов даного Договору перевезення, оплата здійснюється на умовах 100% передоплати за перевезення Товару. Загальна піна договору становить 7 350 доларів США, що еквівалентно 215 023,51 грн.

Разом з тим, для надання відповідних транспортних послуг, ТОВ «BARLOG DENIZCILIK LOJISTIK VE ТЕС.» уклало з TOB «DURSEL ULUSLARARASI TASIMACILIK TURIZM VE ТІС» (резидент країни: Туреччина) Договір перевезення від 13.07.2020, відповідно до умов якого, Перевізник (ТОВ «DURSEL ULUSLARARASI TASIMACILIK TURIZM VE TIC») бере на себе зобов`язання поставити Товар, який був наданий Експедитору (ТОВ «BARLOG DENIZCILIK LOJISTIK VE ТЕС.») на умовах і у місце, визначене у відповідному транспортному замовленні. Поставка товару до митної території України підтверджується Міжнародною транспортно накладною від 06.07.2022 №ІС202277.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, 14.07.2022 між позивачем та TOB «NELGERON» було укладено Додаткову угоду №1 до Додатку №С20220707 на поставку Товару до договору від 04.09.2021 №NEL/VIK 04092021, у якому визначено, що ТОВ «NELGERON» підтверджує той факт, що вартість маркування і упакування відповідного товару входить у вартість по рахунку на передоплату від 08.06.2022 №РІ220610 до Додатку від 08.06.2022 №С20220707.

Проформа інвойса від 05.07.2022 б/н та договір від 04.07.2022 б/н, надані декларантом від імені компанії BARLOG, містять відомості про вартість перевезення у 7 350 дол. США за 2 вантажних автомобіля на умовах 100% оплати, тому твердження відповідача про те, що позивачем не надані документи в підтвердження числового значення вартості транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України спростовуються вищезазначеними документами.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 березня 2019 року у справі №810/4296/16 вказав: у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів .

Як вбачається з оскаржуваних рішень, в них зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої, здійснено коригування митної вартості, при цьому, вказані рішення не містять інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації для застосування резервного методу, які числові значення митної вартості таких товарів, обсяги та умови їх поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим, а доцільність застосування резервного методу - недоведеним.

Крім того, вимоги вказаних вище статей МК України зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

У зв`язку з наведеним доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Також, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування першого методу.

Такі дії відповідача є порушенням частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Приймаючи до уваги, що неподання позивачем витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №810/1479/16.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, тому рішення Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів від 18.07.2022 №902000/2022/000016/2 та №902000/2022/000017/2, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.07.2022 №UA 902080/2022/000057 та №UA 902080/2022/000058 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02.03.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна