Постанова від 02.03.2023 по справі 640/15857/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15857/22 Головуючий у 1 інстанції - Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу у виплаті пенсії, яка призначена, нарахована та належала її чоловіку ОСОБА_2 , але не була ним одержана за життя, у розмірі 657 921,06 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу пенсію, яка призначена, нарахована та належала її чоловіку ОСОБА_2 , але не була ним одержана за життя, у розмірі 657 921, 06 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі № 640/11205/20 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 під час її перерахунку з 90% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 90 % грошового забезпечення, починаючи з 01 червня 2016 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 640/11205/20 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року скасовано в частині відмови в задоволенні вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 без обмеження максимального розміру, починаючи з 01 січня 2017 року та ухвалено нове рішення, яким задоволено дану позовну вимогу у повному обсязі; в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року залишено без змін.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, згідно з свідоцтвом про одруження від 22 грудня 1966 року серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 22 грудня 1966 року зареєстрований шлюб.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 13 листопада 2021 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі № 640/11205/20 встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач, в межах шестимісячного строку, звернулася до відповідача із заявою від 19.11.2021, в якій просила виплатити їй недоотримані її померлим чоловіком кошти в сумі 657 921,06 грн.

У відповідь на заяву позивача відповідач листом від 20 грудня 2021 року №34521-34081/Г-02/8-2600/21 повідомив, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі №640/11205/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року ГУ ПФУ в м. Києві проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 в порядку, встановленому судовим рішенням і здійснено нарахування коштів; різниця пенсії на виконання рішення суду за період з 01 січня 2017 року по 31 квітня 2021 року в сумі 657 921,06 грн. підлягала виплаті в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету і може бути виплачена в разі зміни стягувача.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії, яка призначена, нарахована та належала її чоловіку, але не була ним одержана за життя, ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем до ГУ ПФУ в м. Києві разом із заявою про виплату недоотриманої пенсії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та документів, які підтверджують родинні стосунки позивача та ОСОБА_2 , а також документ, що посвідчує особу заявника.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що вона є дружиною померлого пенсіонера. Відповідач, виконуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 640/11205/20, здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 , але не виплатив йому заборгованість з виплати пенсії, яка виникла у зв`язку з цим перерахунком. За зверненням позивача (в межах шестимісячного строку) відповідач відмовився виплатити їй цю заборгованість, чим порушив вимоги ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі по тексту - Закон № 2262-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058)сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (ч. 3 ст. 1 Закону № 2262-XII).

Відповідно до частин 1, 3 статті 61 Закону України № 2262-XII суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок №3-1).

Абзацом 3 пункту 4 Порядку №3-1 передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Таким чином, суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону України 2262-XII, виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1) для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у ч. 2 ст. 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач - ОСОБА_1 станом на день смерті чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом з останнім.

Позивач 19.11.2021 (не пізніше 6 місяців після смерті чоловіка) звернулась до пенсійного органу із заявою про отримання пенсії ОСОБА_2 , що нарахована, але невиплачена на час смерті останнього.

За вказаних обставин, відповідно до ст. 61 Закону № 2262-ХІІ ОСОБА_1 має право на отримання недоотриманої пенсії померлого чоловіка.

Посилання відповідача на необхідність в даному випадку змінити стягувача по справі № 640/11205/20 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки, як зазначалось вище, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 61 Закону України №2262-XII суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Щодо відсутності функцій фінансування виплати пенсій, колегія суддів зауважує, що предметом вказаної справи є наявність права позивача на отримання пенсії померлого чоловіка, що не є залежим від фінансування пенсійного органу та не було (та не може бути) підставою відмови у виплаті пенсії.

Щодо висновків суду першої інстанції, які стали підставою для відмови у задоволенні даного позову, а саме про відсутність доказів надання позивачем до ГУ ПФУ в м. Києві разом із заявою про виплату недоотриманої пенсії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та документів, які підтверджують родинні стосунки позивача та ОСОБА_2 , а також документ, що посвідчує особу заявника, колегія суддів зазначає, що в рішенні про відмову у виплаті ОСОБА_1 пенсії, яка призначена, нарахована та належала її чоловіку, але не була ним одержана за життя, відповідач не заперечував статусу ОСОБА_1 , як дружини ОСОБА_2 , а також про надання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та документ, що посвідчує особу заявника. Отже, відповідачем не було відмовлено позивачу у виплаті вказаної вище пенсії з підстав вказаних судом першої інстанції.

За вказаних вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач здійснив протиправні дії, оскільки всупереч статті 61 Закону № 2262-ХІІ за зверненням позивача (в межах шестимісячного строку) не виплатив їй суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 , але залишилися неодержаними ним у зв`язку з його смертю.

Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, визнавши протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу у виплаті пенсії, яка призначена, нарахована та належала її чоловіку ОСОБА_2 , але не була ним одержана за життя, у розмірі 657 921,06 грн., а порушене право позивача - поновити, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу пенсію, яка призначена, нарахована та належала її чоловіку ОСОБА_2 , але не була ним одержана за життя, у розмірі 657 921, 06 грн.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 992, 40 грн.; за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 488, 60 грн., які слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії, яка призначена, нарахована та належала її чоловіку ОСОБА_2 , але не була ним одержана за життя, у розмірі 657 921,06 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію, яка призначена, нарахована та належала її чоловіку ОСОБА_2 , але не була ним одержана за життя, у розмірі 657 921, 06 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 2 481, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.