Ухвала

від 02.03.2023 по справі 640/4201/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/4201/22

адміністративне провадження № К/990/2539/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №640/4201/22 за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Рівер Груп» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту,

в с т а н о в и в:

03.02.2022 о 13год. 31хв. до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві подана відповідно до статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Рівер Груп» (ідентифікаційний код 40464816).

Підставою для звернення до суду із вказаною заявою слугувало рішення заступника начальника Головного управління ДПС у м. Києві Туру О.О. №10167 від 02.02.2022. Вказане рішення прийняте у результаті відмови платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Рівер Груп» від допуску 01.02.2022 посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, яка повинна була здійснюватися на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві №227-П від 13.01.2022 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Дніпро Рівер Груп» (код 40464816).

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.05.2022, залишеною без змін поставною Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022, відмовив у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у м. Києві від 03.02.2022 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Рівер Груп» (ідентифікаційний код 40464816), оскільки судами встановлено наявність спору про право, що виключає можливість судового провадження в порядку статті 283 КАС України.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 20.01.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №640/4201/22, ухвалити нову постанову, якою направити справу на продовження розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, тривалістю у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки касаційної скарги шляхом подання: 1) уточненої касаційної скарги з належним обґрунтуванням та конкретизацією у ній підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень у цій справі, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов`язковим при поданні касаційної скарги; 2) документа про сплату 2147,20грн суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 31.01.2023, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, до Верховного Суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 08.02.2023 надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, яке обґрунтоване неможливістю у встановлений судом строк виконати вимоги ухвали від 30.01.2023.

Верховний Суд ухвалою від 13.02.2023 клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги задовольнив та продовжив строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 (з направленням копії вказаного судового рішення скаржнику) на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання: уточненої касаційної скарги з належними обґрунтуванням та конкретизацією у ній підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень у цій справі, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов`язковим при поданні касаційної скарги; платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 14.02.2023, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.

У якості усунення недоліків касаційної скарги контролюючим органом за допомогою підсистеми «Електронний суд» 28.02.2023 до суду подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник уточнює обґрунтування та конкретизує підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, зазначення яких, у відповідності до вимог частини четвертої статті 328 КАС України, є обов`язковим, а також просить суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги. Посилаючись на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, що зумовлено, як вказує скаржник, введеним на всій території України воєнним станом, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку скаржника суми коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату.

Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві скаржника, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

При цьому, Суд зауважує, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, суд касаційної інстанції вважає неприйнятними, оскільки останній стосується суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

До того ж, у поданій заяві, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази.

Верховний Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, Верховний Суд зазначає, що питання продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом цієї ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме в частині надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №640/4201/22 за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Рівер Груп» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник