Рішення

від 17.12.2021 по справі 524/6166/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/6166/20

Провадження №2/524/1608/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання Лапік К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 184 388,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 30.09.2017 по 30.09.2020 року відповідач користувався земельною ділянкою площею 3148 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте плату за користування такою ділянкою у встановленому порядку не вносив, внаслідок чого Кременчуцька міська рада не отримала орендну плату у розмірі 184388,31 грн.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.12.2020 року позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області грошові кошти за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 184388,31 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2766,18 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.02.2021 року вищевказане заочне рішення скасоване і призначено справу до розгляду у спрощеному провадженні з викликом сторін.

09.03.2021 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив. Не погоджуєтьсяз розрахункомнедоотриманої платиза земельнуділянку наданимпозивачем. Зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку розміру безпідставно збережених коштів не застосовано понижуючий коефіцієнт 0,6 до нормативної грошової оцінки, встановлений рішенням Кременчуцької міської ради від 02.02.2016 р. «Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради від 29.05.2012 р. «Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 р. № 90-908вих12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 р. «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.11.2009 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області», що призвело до необґрунтованого завищення розміру заявлених вимог. Крім того, цільове призначення земельної ділянки землі підприємств і іншої промисловості та відповідає КВЦПЗ 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та має коефіцієнт функціонального використанняземельної ділянки 1.2 а не 3 як зазначено у витязі з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки наданому позивачем який використаний при розрахунку орендної плати, що призвело до завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також, посилається на те, що не використовував земельну ділянку для будь-якої діяльності та сам позивач не здійснив жодних дій які б сприяли укладенню договору оренди земельної ділянки.

18.03.2021 року представником Кременчуцької міської ради подано відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу набув права власності на будівлю ковбасного цеху загальною площею 688,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Для експлуатації та обслуговування будівлі ковбасного цеху використовується земельна ділянка комунальної власності площею 3148 кв.м. кадастровий номер: 5310436100:01:002:0140. Так у період з 30.09.2017 по 30.09.2020 року відповідач використовував вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, що призвело до недоотримання Кременчуцькою міською радою доходу у розмірі 184388,31 грн.

Представник позивача Кременчуцької міської ради Полтавської області Коробов Д.В. просить суд розглянути справу безйого участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.08.2020 року, на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганочкою О.В., ОСОБА_1 набув право власності на будівлю ковбасного цеху загальною площею 688,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Для експлуатації та обслуговування будівлі ковбасного цеху використовується земельна ділянка комунальної власності площею 0,3148 га, кадастровий номер: 5310436100:01:002:0140.

Так, у період з 30.09.2017 по 30.09.2020 року відповідач використовував земельну ділянку площею 3148 кв.м. без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єктів нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу Україниправовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Посилаючись на те, що відповідач користувався земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у період з 12.04.2019 року по 01.08.2020 року площею 25 кв.м., у період з 30.09.2017 року по 30.09.2020 року площею 3148 кв.м., без укладення договору оренди землі, територіальна громада м. Кременчук в особі Кременчуцької міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 30.09.2017 по 30.09.2020 р. в сумі 184 388,31 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно зістаттею 80 Земельного кодексу Українисуб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей122,123,124 Земельного кодексу Україниселищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексушляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу Українивстановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першоїстатті 21 Закону України «Про оренду землі»визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 наведених норм законодавства, з огляду на неоформлення ним права користування земельною ділянкою у вказаний період.

Згідно з частиною другоюстатті 152 Земельного кодексу Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулюванняглави 83 Цивільного кодексу Україниє відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1212 Цивільного кодексу Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентуєтьсяЗемельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина другастатті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За приписами ч. 4ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За змістомглави 15 Земельного кодексу Україниу редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зістаттею 125 Земельного кодексу Україниправо оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, проте з огляду на приписи частини другоїстатті 120 Земельного кодексу Українине вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів оформлення права користування спірної земельної ділянки, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації права оренди відповідача за період з 30.09.2017 по 30.09.2020 р.

Таким чином, відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату.

Отже, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд зауважує, що у разі укладення відповідно до положень чинного законодавства договору оренди в ньому сторони б погодили істотні умови, в тому числі і розмір орендної плати, натомість при зверненні з вимогами за бездоговірне користування земельною ділянкою міська рада в одноособовому порядку здійснює розрахунок та визначає розмір плати за користування ділянкою.

При цьому, для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Як зазначено вище, у заявлений до стягнення період відповідач не оформив орендні правовідносини з позивачем та не зареєстрував своє право оренди на земельну ділянку, відтак таке користування слід визнати таким, що відбулося без достатніх правових підстав.

Згідно з витягом з ДЗК про земельну ділянку кадастровий номер 5310436100:01:002:0140, державна реєстрація даної земельної ділянки проведена 22.12.2009 р.

Отже, у заявлений до стягнення період спірна земельна ділянка загальною площею 3148 кв.м. вже була сформована як об`єкт цивільних прав у розумінні ст. 79-1 ЗК України.

Дослідивши розрахунок позовних вимог судом встановлено, що позивачем розраховано безпідставно збережені кошти за користування відповідачем земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 за нормативною грошовою оцінкою, яка становить 2046 420,36 грн.

Разом з тим, відповідно до витягу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1659/428-21 від 12.11.2021 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:01:002:0140, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 3148 кв.м. становить 818 574,44 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що до спірних правовідносин слід застосувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки 818 574,44 грн. згідно витягу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1659/428-21 від 12.11.2021 р.

Також, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що позивачем в своєму розрахунку не застосовано понижуючого коефіцієнту 0,6 про що обґрунтовано зауважує відповідач у відзиві на позовну заяву.

Натомість, застосування такого коефіцієнту відповідає рішенню Кременчуцької міської ради від 21.04.2011 р. «Про внесення змін до рішенняміської ради від 23.09.2008 р. «Про орендну плату за землю в м. Кременчуці»,рішенню КМР від 02.02.2016 р. «Про внесення змін до рішення КМРвід 29.05.2012 р. «Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 р. № 94-908вих12 на рішення КМР від 27.12.2011 р. «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.11.2009 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області».

Відповідно до зазначеного рішення Кременчуцької міської ради від 02.02.2016 р., у період з 01.01.2016 р. нормативна грошова оцінка земель діє у розмірі 60 % від затвердженої нормативної грошової оцінки.

Посилання представника позивача про необов`язковість застосування корегуючого коефіцієнту 0,6 у розрахунку при визначенні суми безпідставно збережених коштів через відсутність укладеного між сторонами договору оренди не приймаються до уваги, оскільки рішення органу місцевого самоврядування є обов`язковими до виконання на території відповідного населеного пункту, а наведене рішення не містить певних обмежень щодо сфери його застосування.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення коштів, суд вважає, що обґрунтовано заявленими до стягнення є безпідставно збережені кошти за період з 30.09.2017 по 30.09.2020 в сумі 44253,54 грн.:

-за 2017 рік підлягають стягненню кошти в сумі 3754,23 грн., оскільки:

818 574,44 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею) х 3 % (річна ставка орендної плати) х 0,6 = 14734,34 грн. (сума річного розміру орендної плати). Ця сума (14734,34 грн.) помножується на кількість днів безоплатного користування земельною ділянкою (93) та розділяється на загальну кількість днів у році (365), внаслідок чого безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за 2017 рік становлять 3754,23 грн.;

-за 2018 рік підлягають стягненню кошти в сумі 14734,34 грн., оскільки:

818 574,44 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею) х 3 % (річна ставка орендної плати) х 0,6 = 14734,34 грн. (сума річного розміру орендної плати);

-2019 рік підлягають стягненню кошти в сумі 14734,34 грн., оскільки:

818 574,44 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею) х 3 % (річна ставка орендної плати) х 0,6 = 14734,34 грн. (сума річного розміру орендної плати);

-2020 рік підлягають стягненню кошти в сумі 11030,63 грн., оскільки:

818 574,44 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею) х 3 % (річна ставка орендної плати) х 0,6 = 14734,34 грн. (сума річного розміру орендної плати). Ця сума (14734,34 грн.) помножується на кількість днів безоплатного користування земельною ділянкою (274) та розділяється на загальну кількість днів у році (365), внаслідок чого безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за 2017 рік становлять 11030,63 грн.

На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з необхідністю стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 44253,54 грн.

У відповідності дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 663,89 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,12,81,141,258,259,263265,280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, площа Перемоги, 2; код ЄДРПОУ 24388300) грошові кошти за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 44253,54 (сорок чотири тисячі двісті п`ятдесят три) грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 663 (шістсот шістдесят три) грн. 89 коп.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Предоляк