Рішення

від 10.02.2023 по справі 759/14171/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/14171/22

пр. № 2/759/1004/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ" до ДП "Спортивний комплекс "Атлет", треті особи: регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2022 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, просить суд зняти арешт з транспортного засобу HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.11.2021 позивач дізнався, що його автомобіль HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску знаходиться в розшуку. Автомобіль належить йому на праві власності з червня 2019 року. Відповідно до постанови від 29.04.2020 ВП №59382724 було накладено арешт на автомобіль HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ", головний сервісний центр МВС у своєму листі зазначив, що транспортний засіб HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 з 11.06.2019, проте у зв`язку з тим, що у Єдиній системі реєстрації ТЗ, дані на автомобіль були за дубльовані, то авто мало різні VIN-коди, а тому на момент подання запиту виконавцем, автомобіль HYUNDAI SONATA, номер кузова НОМЕР_2 мав статус «на обліку» одночасно за двома власниками за різним реєстраційними номерами: за ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ" -11СМ7126, за ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2022 відкрито спрощене провадження по справі з повідомленням без виклику сторін (а.с. 21-22).

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами, адресована відповідачу, ним не отримана, оскільки конверт разом із зазначеними документами повернулись до суду 24.10.2022 через «закінчення терміну зберігання», однак станом на 15.12.2022 відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 29.11.2021 позивач дізнався, що його автомобіль HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску знаходиться в розшуку. Автомобіль належить йому на праві власності з червня 2019 року (а. с. 7).

Відповідно до постанови від 29.04.2020 ВП №59382724 було накладено арешт на автомобіль HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ".

Головний сервісний центр МВС у своєму листі зазначив, що транспортний засіб HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 з 11.06.2019, проте у зв`язку з тим, що у Єдиній системі реєстрації ТЗ, дані на автомобіль були за дубльовані, то авто мало різні VIN-коди, а тому на момент подання запиту виконавцем, автомобіль HYUNDAI SONATA, номер кузова НОМЕР_2 мав статус «на обліку» одночасно за двома власниками за різним реєстраційними номерами: за ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ" -11СМ7126, за ОСОБА_1 - НОМЕР_1 (а. с. 14-15).

Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно зі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Між тим, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір 992 грн 40 коп., тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 261, 509, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, 283, 353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ" до ДП "Спортивний комплекс "Атлет", треті особи: регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з транспортного засобу HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2008 року випуску, який належить ОСОБА_1 .

Стягнути ТОВ "Баскетбольний клуб "Київ" (код ЄДРПОУ 30370402) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судовий збір по справі у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 10.02.2023