Постанова

від 22.02.2023 по справі 607/9333/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/9333/22Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/817/67/23 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря Жук В.М.,

та сторін:

представника ДП Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації - Авдєєнка В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/9333/22 за апеляційною скаргою представника Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» - адвоката Авдєєнко Владислава Валерійовича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2022 року, ухваленого суддею Сливкою Л.М., повний текст рішення суду складено 10 жовтня 2022 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року позивач ОСОБА_2 пред`явив до суду позов до відповідача Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія»), у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора ДП «Тернопільстандартметрологія» №49-к від 20 травня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора ДП «Тернопільстандартметрологія» №64-к від 21 червня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновити ОСОБА_2 , на посаді інженера II категорії відділу метрології ДП «Тернопільстандартметрологія».

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилаєтсья на те, що він ОСОБА_2 працював на посаді інженера II категорії відділу метрології в ДП «Тернопільстандартметрологія» з 30 березня 2016 року. Наказом №49-к від 20 травня 2022 року по ДП «Тернопільстандартметрологія» його притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани за порушення трудової дисципліни у вигляді відсутності на роботі в період з 04 по 11 травня 2022 року без поважних причин. Наказом №64-к від 21 червня 2022 року його було звільнено 20 червня 2022 з займаної посади за прогул без поважних причин з 23 травня 2022 року по 27 травня 2022 року, згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

В обгрунтування вимог зазначає , що 03 травня 2022 року він подав ДП «Тернопільстандартметрологія» заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 04 по 11 травня 2022 року з метою поїздки за кордон (країни ЄС) за гуманітарним вантажем - автомобілями для потреб військової частини НОМЕР_1 та був впевнений у задоволенні заяви роботодавцем. Для виїзду за кордон з метою перевезення гуманітарних вантажів у нього були всі належні документи, зокрема дозвіл Тернопільської обласної військової адміністрації, оформлений листом №01-3605/20 від 03.05.2022 року, виданий на підставі подання та заяви командира ВЧ НОМЕР_1 від 03.05.2022 року про що було відомо роботодавцю. Результатом його поїздки за кордон стало доставлення гуманітарного вантажу - автомобіля Форд Маверік, який в подальшому був переданий для потреб ВЧ № НОМЕР_2 .

В пояснювальній записці від 13 травня 2022 року на вимогу роботодавця дав пояснення та підтверджуючі документи причин відсутності на роботі. Незважаючи на поважні причини відсутності на роботі, притягнув до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Згідно частин 2,3 ст. 12 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки". Позивач зазначає, що оскільки він не залучався до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури, то відмову відповідача у наданні йому відпустки без збереження заробітної плати вважає безпідставною. Водночас, посилання відповідача у преамбулі наказу №49-к від 20 травня 2022 року на відсутність підстав для надання відпустки без збереження заробітної плати, передбачених ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» суперечить ст. 1 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", згідно якої у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом. Тобто норми Закону № 2136-ІХ мають пріоритетне значення, зокрема і положення ст. 12 Закону № 2136-ІХ перед ст. 25 Закону України «Про відпустки». Також, позивач стверджує, що відповідач не врахував безумовну важливість волонтерської діяльності з забезпечення військових підрозділів під час воєнного стану. При цьому, позивач стверджує, що оскаржуваний наказ взагалі не містить відомостей про те чому не були враховані відповідачем при застосуванні дисциплінарного стягнення наведені ним документально підтверджені причини поважності відсутності на роботі у вигляді виконання громадського обов`язку по доставленню гуманітарних вантажів для ЗСУ, як і не містить оцінки заподіяної йому шкоди. Також, позивач зазначає, що у триденний строк з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 20 травня 2022 року № 49-к він ознайомлений не був, що свідчить про порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності.

19 травня 2022 року він написав на ім`я відповідача заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 23 по 27 травня 2022 року з метою поїздки за кордон (країни ЄС) за гуманітарним вантажем для задоволення першочергових потреб ЗСУ, інших військових формувань та був впевнений у задоволенні заяви роботодавцем.ля виїзду за кордон з метою перевезення гуманітарних вантажів, у нього були всі належні документи, зокрема заява голови правління БФ «Волонтери Летичівщини» №33 від 17.05.2022.

Незважаючи на поважні причини його відсутності на роботі, важливості внесення в Перемогу посильного вкладу кожного, Відповідач незаконно притягнув до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, видавши наказ №64-к від 21 червня 2022 року про звільнення з роботи.

Зазначає, що під час воєнного стану він був відсутній на роботі з 04 по 11 травня 2022 року та з 23 по 27 травня 2022 року по причині переміщення через державний кордон гуманітарних вантажів для задоволення потреб військових підрозділів, про що відповідач був заздалегідь повідомлений,оскільки він подав заяву про надання відпустки. Зазначає, що вважав, що виконує свій громадський обов`язок по зміцненню обороноздатності країни, забезпеченню гуманітарною допомогою тих, хто її потребує.

Позивач вважає, що у воєнний стан термін «виконання громадського обов`язку» в контексті ст. 17 Конституції України, набуває нового, значно ширшого змісту, що охоплює в тому числі обов`язок кожного вносити свій посильний вклад в Перемогу, яким може бути не тільки безпосередня участь в бойових діях, а й участь в забезпеченні фронту всім необхідним, волонтерська діяльність тощо. З цих підстав позивач стверджує, що Позивач вважає, що про порушення відповідачем порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення та його незаконність свідчить також наступне: У наказі №64-к від 21 червня 2022 року вказано про те, що копії наданих ним до пояснювальної записки документів не охоплюють всього періоду його відсутності на роботі. При цьому відповідач не зазначає у які саме періоди, на його думку, в нього були поважні причини відсутності на роботі, а у які ні. Таке загальне твердження також ставить під сумнів те, що Відповідачем взагалі перевірялись обставини та давалась оцінка причин його відсутності на роботі з 04 по 11 травня 2022 року та з 23 по 27 травня 2022 року, що свідчить про порушення ним вимог ст. 149 КзПП України щодо обов`язковості врахування обставин за яких вчинено проступок, та застосування звільнення, яке є крайнім заходом дисциплінарної відповідальності. Також зазначає, що у протоколі профспілкового комітету від 21 червня 2022 року також міститься загальне твердження, що копії наданих ним документів не охоплюють всього періоду його відсутності на роботі, що свідчить про формальний підхід органу до розгляду питання про надання згоди на моє звільнення та не врахування ним всіх обставин справи. Згідно оскаржуваного наказу №64-к від 21 червня 2022 року датою його звільнення зазначено 20 червня 2022 року. З цих підстав позивач вважає, що відповідач провів його звільнення «заднім» числом, чим порушив вимоги статті 47 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця видати працівнику трудову книжку у день звільнення, та статті 116 КЗпП України, яка встановлює обов`язок роботодавця провести розрахунок з працівником у день звільнення, останнім робочим днем є день звільнення. Всупереч наведеному Відповідач видав йому трудову книжку, ознайомив з наказом про звільнення та провів розрахунок 21 червня 2022 року. Позивач посилається на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26.09.2018 р. у справі № 289/51/16-ц вказує, що працівник не може бути звільнений у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення. Працівник може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, лише у день видання наказу роботодавця, або у будь-який наступний день за днем видання наказу по звільнення. Однак, у його трудову книжку відповідач вніс запис про звільнення датою 21 червня 2022 року, що не відповідає приписам самого наказу №64-к від 21 червня 2022 року. Позивач вважає, що така невідповідність інформації у офіційних документах, свідчить про їх незаконність, порушує принцип правової визначеності та його трудові права та гарантії при застосуванні дисциплінарного стягнення, а тому вказані обставини є підставою для визнання незаконними оскаржуваних наказів та їх скасування, а також поновлення його на роботі. За вказаних обставин просив позов задовольнити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2022 року Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на роботі задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») №49-К від 20 травня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») №64-К від 21 червня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновлено ОСОБА_2 на посаді інженера ІІ категорії відділу метрології ДП «Тернопільстандартметрологія».

Стягнуто із Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») на користь ОСОБА_2 1984,80 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі у Державному підприємстві «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») на посаді інженера ІІ категорії відділу метрології ДП «Тернопільстандартметрологія» допустили до негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник відповідача ДП «Тернопільстандартметрологія» просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03.10.22 по справі №607/9333/22 та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Вважає, що судом було неправильно застосовано норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом не враховано, що відпустка на підставі заяв позивача від 03.05.2022 та 19.05.22 відповідачем не надавалась.

Відсутність наказу чи іншого письмового повідомлення відповідача про відмову у наданні відпустки за результатами розгляду заяви позивача від 19.05.22 не надавало позивачу правових підстав для самовільного залишення місця роботи.

Вважає, що незалучення позивача до робіт на об`єкті критичної інфраструктури не надає останньому право самовільно залишати місце роботи.

Вказує, що вказівка в наказі №64-к дати 20.06.22 є опискою, а не фактом видачі наказу 20.06.22, тобто в день, що передує звільненню.

Зазначає, що позивач повторно протягом одного місяця допустив аналогічне порушення трудової дисципліни незважаючи на ту обставину, що наказом №49-к від 20.05.22 вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за аналогічне порушення і йому було роз`яснено про недопустимість такої поведінки - залишати місце роботи без дозволу керівника, одержання наказу про відпустку.

Вважає, що коли явці працівника на роботу не перешкоджали будь-які непоборні обставини, а працівник самовільно, тобто без погодження з роботодавцем, вирішив використати відпустку чи дні відгулів для будь-яких цілей чи потреб, у тому числі для надання допомоги у перевезенні гуманітарних вантажів, то така поведінка працівника не може вважатись поважною причиною відсутності на роботі, а є прогулом.

Зазначає, що виконання громадських обов`язків у воєнний час з переміщення через державний кордон гуманітарних вантажів для задоволення потреб військових підрозділів та громадян не надає працівнику право без погодження із роботодавцем залишати місце роботи, не виконувати свої трудові обов`язки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Веприк Т.М. просить відмовити ДП «Тернопільстандартметрологія» у задоволенні апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 03 жовтня 2022 року у справі №607/9333/22 в повному обсязі. Вважає викладені в апеляційній скарзі аргументи та доводи відповідача безпідставними, а вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

В судовому засіданні представник ДП «Тернопільстандартметрологія» адвокат Авдєєнко В.В. просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представник позивача адвокат Веприк Т.М. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2022 року залишити без змін, оскільки вважає його законним та обгрунтованим.

Судова колегія, заслухавши доповідь головуючої судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

За приписами ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п. п. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на посаду інженера II категорії відділу метрології в ДП «Тернопільстандартметрологія», що підтверджується наказом №80-к від 30 березня 2016 року та копією трудової книжки серії НОМЕР_3 .

03 травня 2022 року ОСОБА_2 подав ДП «Тернопільстандартметрологія» заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 04 по 11 травня 2022 року з метою поїздки за кордон (країни ЄС) за гуманітарним вантажем - автомобілями для потреб військової частини НОМЕР_1

20 травня 2022 року Генеральним директором Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») ОСОБА_3 видано наказ №49-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно якого оголошено догану інженеру ІІ категорії відділу метрології ОСОБА_2 за порушення трудової дисципліни.

В наказі зазначено, що інженер ІІ категорії відділу метрології ОСОБА_2 був відсутній на роботі в період з 04 по 11 травня 2022 року, про наявність підстав для надання відпустки без збереження заробітної плати передбачених ст.25 Закону України ''Про відпустки'' ОСОБА_2 не повідомляв. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін ОСОБА_2 не надавалися.

У матеріалах даної цивільної справи наявні доповідні записки заступника генерального директора з питань метрології ОСОБА_4 написані на ім`я генерального ДП «Тернопільстандартметрологія» ОСОБА_5 , зокрема: від 04 травня 2022 року, від 05 травня 2022 року, від 06 травня 2022 року, від 09 травня 2022 року, від 10 травня 2022 року, від 11 травня 2022 року, у яких повідомлено, що 04 травня 2022 року, 05 травня 2022 року, 06 травня 2022 року, 09 травня 2022 року, 10 травня 2022 року, 11 травня 2022 року ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці.

Відповідно до наказу №62-к генеральним директором Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») Миколою Тешнером від 08 червня 2022 року «Про позбавлення премії за травень 2022 року», інженер ІІ категорії відділу метрології ОСОБА_2 позбавлено премії повністю за травень, на підставі наказу №49-к ДП «Тернопільстандартметрологія» від 20 травня 2022 року видано «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», п. 3.3., п. 3.4. Положення про преміювання за підсумками господарської діяльності працівників ДП «Тернопільстандартметрологія».

19 травня 2022 року ОСОБА_2 подав заяву на ім`я генерального директора Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») ОСОБА_5 про надання йому відпустки без збереження заробітної плати з 23 травня 2022 року по 27 травня 2022 року для переміщення гуманітарних вантажів з країн ЄС для задоволення першочергових потреб Збройних сил України.

Як убачається із доповідних записок заступника генерального директора з питань метрології ОСОБА_4 написаних на ім`я генерального директора ДП «Тернопільстандартметрологія» ОСОБА_5 від: 24 травня 2022 року, 25 травня 2022 року, 26 травня 2022 року, 27 травня 2022 року, інженер ІІ категорії відділу метрології ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці 24 травня 2022 року, 25 травня 2022 року, 26 травня 2022 року, 27 травня 2022 року.

У доповідній записці від 17 червня 2022 року заступник генерального директора з питань метрології ОСОБА_4 повідомив генерального директора ДП «Тернопільстандартметрологія» ОСОБА_5 про те, що інженер ІІ категорії відділу метрології ОСОБА_2 був відсутній на роботі з 23 травня 2022 року по 27 травня 2022 року. Надання відпустки без збереження заробітної плати не погоджувалося, враховуючи необхідність виконання ОСОБА_2 . Про наявність підстав для надання відпустки без збереження заробітної плати в обов`язковому порядку, передбачених ст. 25 Закону України «Про відпустки» ОСОБА_2 не повідомив. Наказ про надання відпустки за згодою сторін відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки» не видавався. ОСОБА_2 самовільно, без згоди адміністрації залишив роботу на період з 23 травня 2022 року по 27 травня 2022 року. Копії документів, надані ОСОБА_2 до пояснювальної записки від 31 травня 2022 року не охоплюють всього періоду його відсутності на роботі. З цих підстав запропоновано притягнути інженера ІІ категорії відділу метрології ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, звільнивши його за прогул без поважних причин відповідно до вимог законодавства про працю. (а.с.44)

Протоколом засідання профспілкового комітету ДП «Тернопільстандартметрологія» №5 від 21 червня 2022 року надано згоду на розірвання трудового договору з членом Первинної організації профспілки ДП «Тернопільстандартметрологія» ОСОБА_2 , відповідно до ст. 43 КЗпП України.

Як убачається із змісту зазначеного Протоколу, на порядку денному розглядалося подання генерального директора ДП «Тернопільстандартметрологія» про надання згоди на розірвання трудового договору з членом Первинної організації профспілки ДП «Тернопільстандартметрологія» ОСОБА_2 відповідно до статті 43 КЗпП України. На засіданні юрисконсульт ДП «Тернопільстандартметрологія» дав пояснення, що ОСОБА_2 без ознайомлення з рішенням стосовно поданої ним заяви про відпустку без збереження заробітної плати, був відсутній на роботі з 23 травня 2022 року по 27 травня 2022 року, що є фактом прогулу. ОСОБА_2 повідомив, що не визнає факт відсутності його на роботі, у зв`язку із поданням ним заяви на надання відпустки без збереження заробітної плати. (а.с.38)

Наказом генерального директора Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») Миколи Тешнера №64-к від 21 червня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнено ОСОБА_2 , інженера ІІ категорії відділу метрології, 20 червня 2022 року, за прогул без поважних причин, згідно пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правилами статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення визначений у статті 148 КЗпП України, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Пункт 4 статті 40 КЗпП передбачає розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору в разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) саме «без поважних причин».

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Росії проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» по всій територій країни було введено воєнний стан, який продовжує діяти і станом на сьогоднішній день. Згідно Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правовогорежиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнногостану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Згідно ч 2 ст 12 Закону Закон України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури.

3гідно ч 3 ст 12 Закону згідно протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

У відповідності ст. 26 Закону України "Про відпустки" відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Доводи апеляційної скарги, що позивач був відсутній на роботі без поважних причин, а тому суд безпідставно задовільнив позовні вимоги колегія суддів не приймає до уваги, як необгрунтовані.

Судом встановлено, що позивач не був залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури та 3 травня 2022 року, 19 травня 2022 року подав заяви на ім`я генерального директора Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») ОСОБА_5 про надання йому відпустки на періоди з 04 по 11 травня 2022 року та з 23 травня по 27 травня 2022 року без збереження заробітної плати для переміщення гуманітарних вантажів з країн ЄС для задоволення першочергових потреб Збройних сил України та громадян України, які постраждали від війни.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було належним чином дотримано норми КзпП України та заздалегідь подано роботодавцю відповідні заяви про надання відпустки за власний рахунок, однак матеріали справи не містять доказів відмови ДП «Тернопільстандартметрологія» у наданні позивачу відпустки без збереження заробітної плати. Окрім того позивач мав правомірні очікування щодо задоволення заяв в зв`язку з військовим станом в країні та необхідністю поїздки за кордон (країни ЄС) за гуманітарним вантажем - автомобілями для потреб військової частини НОМЕР_1 та інших гуманітарних вантажів та був впевнений в задоволенні заяви, оскільки офіційно про відмову в задоволенні заяви йому повідомлено не було. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач був відсутній на роботі з поважних причин.

В суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що позивачем було подано заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати відповідачу, який не відмовив йому у наданні відпустки, а тому ОСОБА_2 був впевнений, що заяви задоволені, оскільки він вказав, що їде за кордон (країни ЄС) за гуманітарним вантажем для ЗСУ та офіційної відмови не було.

Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було враховано поважих обставин відсутності позивача на роботі. Так позивач надав відповідачу заяви на відпустку, написав пояснення на вимогу відповідача, де вказав поважність причин відсутності на роботі та додав всі докуметнти, що свідчать про поважність причин відсутності на роботі за вказані періоди.

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_2 від 13 травня 2022 року, адресованої генеральному директору ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») ОСОБА_5 , вбачається, що позивач ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці з 04 травня 2022 року по 11 травня 2022 року, оскільки був направлений начальником Тернопільської обласної військової адміністрації Володимиром Трушем за гуманітарним вантажем - автомобілями на підбір в країнах ЄС для потреб військової частини НОМЕР_1 .

Судом першої інстанції встановлено, що Підгороднянською територіальною громадою Тернопільського району Тернопільської області на ім`я ОСОБА_2 видано посвідчення добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_4 , терміном дії з 08 березня 2022 року по 08 березня 2025 року. (а.с. 67) .

На підтвердження зазначених обставин позивач долучив копію подання від 03 травня 2022 року, з якого убачається, що 03 травня 2022 року командир військової частини НОМЕР_1 (35 ОСБ) ОСОБА_6 звернувся із поданням на ім`я начальника Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_7 у якій просив надати дозвіл на перетин кордону ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , які мають привезти гуманітарний вантаж автомобілі на підбір в країнах ЄС для потреб військової частини НОМЕР_1 ( а.с. 26).

Також, ОСОБА_6 звернувся із заявою на переміщення гуманітарних вантажів на ім`я начальника Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_7 , у якій просив надати дозвіл на переміщення гуманітарних вантажів через митний кордон України для потреб військової частини НОМЕР_1 ( а.с.27) водіями: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 .

Згідно звернення Тернопільської обласної військової адміністрації №01-3605/20 від 03 травня 2022 року адресованої Голові Державної прикордонної служби України ОСОБА_10 , начальнику Львівської обласної військової адміністрації ОСОБА_11 , виконувачу обов`язків начальника львівської митниці ОСОБА_12 , Тернопільська обласна військова адміністрація звернулася з проханням щодо безперешкодного перетину державного кордону гуманітарними вантажами згідно з додатком. Як убачається із додатку №1 водієм ОСОБА_2 . (а.с.30)

Відповідно до Акту прийому-передачі автомобіля, складеного між директором ТОВ «Кооператив Піщинка» ОСОБА_13 , перевізником ОСОБА_2 та військовою частиною НОМЕР_1 (35 ОСБ) від 01 червня 2022 року, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 передають, а військова частина НОМЕР_1 (35 ОСБ) приймає автомобіль марки FORD MAVERICK 1997 року випуску з номерним знаком НОМЕР_5 .

Згідно Акту про відмову від підписання наказу, складеного 30 травня 2022 року комісією ДП «Тернопільстандартметрологія» у складі: юрисконсульта ОСОБА_16 , т.в.о. інспектора з кадрів ОСОБА_17 , інженером з охорони праці ОСОБА_18 , уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_19 та заступника генерального директора з питань метрології ОСОБА_4 , про те, що 30 травня 2022 року інженер ІІ категорії відділу метрології ОСОБА_2 відмовився підписати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_2 від 31 травня 2022 року, написаної на ім`я заступника генерального директора з питань метрології ОСОБА_4 , позивач надав копії документів які підтверджують факт залучення його до волонтерської діяльності для переміщення гуманітарних вантажів з країн ЄС для задоволення першочергових потреб Збройних сил України, у період відпустки без збереження заробітної плати з 23 травня 2022 року по 27 травня 2022 року.

У матеріалах цивільної справи наявна копія заяви Благодійного фонду «Волонтери Летичівщини» на переміщення гуманітарних вантажів №33 від 17 травня 2022 року адресованої голові Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_7 про надання дозволу на переміщення гуманітарних вантажів водіями: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 через митний кордон України для потреб Благодійного фонду «Волонтери Летичівщини», для задоволення першочергових потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, переселенців таким.

Із долученої позивачем копії Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою слідує, що ОСОБА_2 здійснював декларування товарів при перевезенні їх через митний кордон України.

Відповідно до Акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 26 травня 2022 року, ОСОБА_2 передав, а благодійний фонд «Волонтери Летичівщини» прийняли наступні товари: постіль 250 кг, одяг 250 кг, рушники 50 кг, продукти харчування (їжа) 50 кг, дитяче харчування 50 кг, кисневі балони 50 кг, кисневі маски 5 кг.

Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №91-16483/0/15-22 від 06 липня 2022 року, ОСОБА_2 перетинав державний кордон України, зокрема 04 травня 2022 року виїзд, 09 травня 2022 року в`їзд, 22 травня 2022 року виїзд, 24 травня 2022 року в`їзд (а.с.35).

Крім того, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що згідно листа Міністерства соціальної політики від 24.05.2012 № 81/06/187-12 наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення із зазначенням мотивів його застосування оголошується (повідомляється) працівникові, на якого покладається стягнення, під розписку в триденний термін. Проте, підпис позивача ОСОБА_2 про ознайомлення із наказом №49-к від 20 травня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у вказаному наказі відсутній. При цьому, Акт про відмову від підписання про ознайомлення із наказом №49-к від 20 травня 2022 року складено лише 30 травня 2022 року, що свідчить про недотримання відповідачем трьохденного строку про ознайомлення ОСОБА_2 із наказом про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани.

Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності».

Саме з`ясування поважності відсутності позивача на роботі є визначальним фактом для розв`язання питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі в трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 235/2284/17 (провадження № 61-72св17) зроблено висновок, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Як встановлено судом першої інстанції підставою для звільнення ОСОБА_2 стало, зокрема, те, що він був відсутній на робочому місці з 23 по 27 травня 2022 року

Матеріалами справи, як і поясненнями представника позивача в суді першої та апеляційної інстанцій було належним чином встановлено, що в період 23 по 27 травня 2022 року позивач ОСОБА_2 як доброволець територіальної оборони згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим Підгороднянською територіальною громадою Тернопільського району Тернопільської області терміном дії з 08 березня 2022 року по 08 березня 2025 року, здійснював волонтерську діяльність, яка полягала у перевезенні вантажів та автомобілів для потреб військової частини НОМЕР_1 (35 ОСБ). Вказаним обставинам, зокрема відсутності позивача у вказаний період, передувало написання ОСОБА_2 19 травня 2022 року заяви на ім`я відповідача про надання йому відпустки на вказний періоди без збереження заробітної плати для переміщення гуманітарних вантажів з країн ЄС для задоволення першочергових потреб Збройних сил України в якій йому відмовлено не було.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки". Крім того, згідно частин 2,3 ст. 12 Закону України від 15 березня 2022 року "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури, однак ДП «Тернопільстандартметрологія» до таких не відноситься.

Поряд з цим, судом також вірно встановлено той факт, що згідно з оскаржуваним наказом №64-к від 21 червня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_2 » інженера ІІ категорії відділу метрології ОСОБА_2 звільнено 20 червня 2022 року за прогул без поважних причин, згідно пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України. Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26.09.2018 р. у справі № 289/51/16-ц вказує, що працівник не може бути звільнений у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення. Працівник може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, лише у день видання наказу роботодавця, або у будь-який наступний день за днем видання наказу по звільнення. Тобто, відповідачем при виданні Наказу про звільнення ОСОБА_2 було порушено вимоги, передбачені КзпП щодо звільнення працівників, на що також налогосив Верховний Суд у вказаному вище рішенні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що лише після подання ОСОБА_2 позову до суду, відповідач вніс зміни в Наказ про звільнення ОСОБА_2 шляхом зміни дати видачі Наказу з 20 червня на 21 червня 2022 року, про що було видано наказ генерального директора Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Тернопільстандартметрологія») Миколи Тешнера №84-к від 03 серпня 2022 року «Про виправлення помилки в наказі «Про звільнення ОСОБА_2 », що свідчить про намагання таким чином легітимізувати допущені при звільненні порушення.

Доводи апеляційної скарги по суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Таким чином, на думку колегії суддів, місцевий суд, з огляду на встановлені обставини, керуючись принципами верховенства права дійшов вірного висновку про незаконність виданих наказів про застосування відносно ОСОБА_2 догани та звільнення з роботи .

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

В Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, зазначено, що верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий збір покласти на відповідача в межах сум ним понесених.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» - адвоката Авдєєнко Владислава Валерійовича залишити без задоволення.

Рішення Тернопільської області від 03 жовтня 2022 року залишити без змін.

Судовий збір покласти на відповідача в межах сум ним понесених.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 лютого 2023 року.

Головуючий

Судді