Рішення

від 13.02.2023 по справі 212/6361/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6361/22

2/212/314/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Стюрко Оксани Олександрівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг-Бізнес», про припинення обтяження,

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за довіреністю ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом, прохальну частину якого у подальшому було уточнено (а.с. 45) до відповідача приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Стюрко О.О., у якому просить визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,1 м2, згідно іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «БМ Банк», посвідченого приватним нотаріусом Стюрко О.О., зареєстрованого в реєстрі № 1387; зняти заборону на відчуження та припинити обтяження на нерухоме майно, запис № 9981724; припинити в Державному реєстрі іпотек запис № 9982011 про обтяження іпотекою вищезазначеного нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29.06.2010 ТОВ «Стронг-Бізнес» уклало з АТ «БМ Банк» договір відновлювальної кредитної лінії № 47/1/290610, відповідно до якого отримав кредит в сумі 1230000 грн. зі строком погашення до 28.12.2011. В забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором ОСОБА_1 передав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 02.11.2022 позивач звернувся до приватного нотаріуса Черник О.П., від якої дізнався що на квартиру накладена заборона відчуження на підставі договору іпотеки. Позичальник повністю погасив кредит, однак у зв`язку із ліквідацією Банку без правонаступників на теперішній час вирішити питання щодо припинення обтяження у іншому, ніж судовому порядку, не є можливим, а тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 23 листопада 2022 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

19 грудня 2022 року від відповідача приватного нотаріуса Стюрко О.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона зазначає, що законом визначений правовий механізм припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно у зв`язку із виконанням основного зобов`язання шляхом звернення іпотеко держателя до нотаріуса, який зареєстрував обтяження, із заявою про їх припинення. АТ «БМ Банк» не виконав вимоги закону в частині своєчасного подання заяви державному реєстратору про припинення обтяження: заборони та іпотеки нерухомо мого майна у зв`язку з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором внаслідок його виконання позивачем. АТ «БМ Банк» змінив назву на АТ «БМ-2018», яке було припинено. Вважає, що оскільки зобов`язання за Кредитним договором № 47/1/290610 від 29.06.2010 виконано позичальником, про що позивачем надано відповідну довідку Банку, юридичним наслідком належного виконання зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки, є їх припинення. Так як кредитор та іпотекодержатель припинив свою діяльність, наявність записів про обтяження нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження та іпотек, які є складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позбавляє позивача, як власника квартири, що була передана в іпотеку, можливості реалізувати свої права на володіння, користування та розпорядження мвоїм майном. Нотаріус не має заперечень проти визнання припиненими договір іпотеки від 29.06.2010, оскільки зобов`язання за ним виконані, внаслідок чого зняти заборону та припинити обтяження на квартиру, оскільки іншого способу усунути перешкоди у здійснені позивачем права розпорядження та користування належною йому квартирою на даний час немає.

19 грудня 2022 року підготовче засідання було відкладено, надано час для залучення сторонами представників з повноваженнями, які дозволяють представляти їх інтереси у справі, яка розглядається у порядку загального позовного провадження.

27 грудня 2022 року підготовче засідання відкладено за клопотання представника позивача про надання часу для отримання і долучення доказів.

Ухвалою суду від 23 січня 2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 13 лютого 2023 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення судового розгляду без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив не вирішувати питання розподілу судових витрат.

Від відповідача приватного нотаріуса Стюрко О.О. надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності, проти позову не заперечує, просить задовольнити його у повному обсязі.

Від представника третьої особи ТОВ «Стронг-Бізнес» - директора товариства Єршова В.Ю. надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України за наявними в ній доказами.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 червня 2010 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язання боржником ТОВ «Стронг-Бізнес» за Кредитним договором № 47/1/290610 відновлювальної кредитної лінії від 29.06.2010, між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено Договір № 47/1/290610/І іпотеки нерухомого майна, за умовами якого предметом Іпотеки є нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві власності (а. с. 9-14).

Згідно з п. 4 Договору іпотеки право Іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього Договору, право Іпотеки припиняється: а) виконанням у повному обсязі зобов`язання; б) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (а.с. 11).

Пунктом 10.1 Договору іпотеки встановлено, що цей Договір діє до виконання зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі.

Як вбачається з Довідки № 0104/3 від 01.04.2013, виданої директором відділення № 47 АТ «БМ Банк» на адресу ТОВ «Стронг-Бізнес», станом на 01 квітня 2013 року заборгованість за кредитним договором № 47/1/290610 від 29 червня 2010 року перед Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» відсутня, кредит погашено в повному обсязі (а.с. 4).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 313999043 від 02.11.2022, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про обтяження 9981724, зареєстрований 29.06.2010 приватним нотаріусом Стюрко О.О. на підставі договору іпотеки, реєстр. № 1387, 29.06.2010, об`єкт обтяження квартира, адреса: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , обтяжувач: ПАТ «БМ Банк», відділення № 47 м. Кривий Ріг (а.с. 15-16).

Крім того, у Державному реєстрі іпотек наявний запис про обтяження 9982011, зареєстрований 29.06.2010 приватним нотаріусом Стюрко О.О. на підставі договору іпотеки, реєстр. № 1387, 29.06.2010, об`єкт обтяження квартира, адреса: АДРЕСА_1 , Іпотекодержатель: ПАТ «БМ Банк», відділення № 47 м. Кривий Ріг; майновий поручитель: ОСОБА_1 (а.с. 16-17).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до умов частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 575 ЦК України визначає іпотеку, як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення ст. 17 цього Закону містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у ст. 593 ЦК України.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша ст. 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі, зокрема припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється, зокрема у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Отже, відповідно до ст. 593 ЦК України, ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека, як забезпечувальне зобов`язання, що має похідний характер від основного зобов`язання, зокрема, припиняється у разі припинення виконанням зобов`язання, виконання якого забезпечене іпотекою.

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в ст. 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Згідно системного аналізу вищезазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання, зокрема, на підставі його виконання. При цьому, законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов`язання.

Судом установлено, що 29.06.2010 між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Стронг-Бізнес» був укладений Кредитний договір № 47/1/290610, згідно з умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 1230000 г8рн. на строк до 28.12.2011 року.

На забезпечення виконання основного зобов`язання за Кредитним договором № 47/1/290610, був укладений Іпотечний договір від 29.06.2010, відповідно до умов якого Іпотекодавець ОСОБА_1 передає в іпотеку Іпотекодержателю ПАТ «БМ Банк» належне йому на праві власності майно: трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Національний Банк України у своїй відповіді від 13.01.2023 на адвокатський запит ОСОБА_3 повідомив, що 06.11.2018 Правління НБУ прийняло рішення № 749-рш «Про відкликання банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у Акціонерного товариства «БМ Банк» у зв`язку з припиненням здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи. Станом на 13.01.2023 АТ «БМ Банк» виключено з Державного реєстру банків. АТ «БМ-2018» не отримувало банківську ліцензію НБУ та не було банківською установою.

Крім того, НБУ повідомив, що в описах архівних справ АТ «БМ Банк» зазначено дві справи про видачу й оформлення кредиту юридичній особі ТОВ «Стронг-Бізнес» за періоди 06.10.2011-2013 та 27.09.2012-2013. Відповідно до Акту від 06.12.2019 № 1 «Про вилучення для знищення документів АТ «БМ Банк» за 2006-2013 роки, не внесених до Національного архівного фонду» документи відділення № 47 м. Кривий Ріг, у тому числі вищезазначені справи, були вилучені та знищені в установленому порядку, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, який становить 5 років. Документи щодо юридичного оформлення іпотечного договору від 29.06.2010, укладеного між Банком та ОСОБА_1 , або його припинення, в описах архівних справ Банку не зазначені та на архівне зберігання до НБУ Банком не передавалися (а.с. 74-76).

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своїй відповіді адвокату Курдюмову М.М. на його запит від 09.01.2023 повідомив, що 08 листопада 2018 року із реєстру учасників Фонду виключено АТ «БМ Банк» у зв`язку із відкликанням банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Фондом не здійснювалося виведення АТ «БМ Банк» з ринку та ліквідація банку у зв`язку із прийняттям АТ «БМ Банк» рішення про добровільне припинення банківської діяльності без ліквідації юридичної особи (а.с. 81).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ 23 березня 2021 року здійснено запис про припинення юридичної особи Акціонерного товариства «БМ-2018», яке є правонаступником ТОВ «БМ Банк» (а.с. 26-37).

Арбітражний керуючий Новик Євгеній Миколайович у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_3 18.01.2023 повідомив, що йому, як ліквідатору АТ «БМ-2018», не передавалась ні кредитна справа, ні кредитна заборгованість за кредитним договором № 47/1/290610 від 29.06.2010, укладеним з позичальником ТОВ «Стронг-Бізнес», йому невідома інформація стосовно іпотечного договору, укладеного між Банком і ОСОБА_1 , предметом іпотеки згідно якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 70).

Отже з досліджених вище письмових доказів, судом встановлено, що зобов`язання за Кредитним договором№ 47/1/290610від 29червня 2010 рокуз приводу повернення кредиту, наданого у розмірі 1230000 грн., виконані третьою особою ТОВ «Стронг-Бізнес» у повному обсязі, що також підтверджується відсутністю інформації про ТОВ «Стронг-Бізнес» в Єдиному реєстрі боржників.

За таких обставин, враховуючи, що Основне зобов`язання за кредитним договором№ 47/1/290610 від 29 червня 2010 рокуприпинилось на підставі ст. 599 ЦК України, то відповідно є припиненим іпотечний договір від 29 червня 2010 року.

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Тимчасове застереження є видом обтяження речових прав на нерухоме майно, запис про яке вноситься реєстратором у відповідності та на підставі Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат», та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Підставою для внесення запису про припинення обтяження до Реєстру відповідно до ст.ст. 43 та 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п`ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

У Постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16 Верховний Суд зазначає, що, оскільки забезпечені іпотекою зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, то зобов`язання за договорами іпотеки, які є похідними від кредитного договору, припиняються. З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні. За таких обставин вимоги про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - є взаємопов`язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому заборони відчуження нерухомого майна та вилучення записів про накладення цих заборон мають бути зняті.

Згідно з п. 24 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Натомість, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання Іпотекодержателем вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про іпотеку», а саме направлення приватному нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу Перекопській І.С., якою посвідчений 10 серпня 2005 року Іпотечний договір та накладено заборону відчуження предмету іпотеки, у визначений законом строк заяви про державну реєстрацію припинення іпотеки після повного погашення боргу за основним зобов`язанням.

Водночас, суд констатує ту обставину, що на час подачі позову юридична особа Іпотекодержателя (обтяжувача) ПАТ «БМ Банк» припинила банківську діяльність, правонаступник ТОВ (після реорганізації) «БМ Банк» юридична особа АТ «БМ-2018» припинена, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні через добровільність припинення банківської діяльності, інформації про юридичних осіб інших правонаступників банку ЄДРПОУ не містить, кредитна справа знищена, відомості про іпотечний договір та його припинення відсутні.

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 328 ЦК України передбачені підстави набуття права власності, так право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, суд зважає на те, що частиною другої статті 5 ЦПК України передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Отже, припиняються обтяження на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження. Відповідно, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили, про припинення такого обтяження.

У своєму позові ОСОБА_1 просив зобов`язати нотаріуса зняти заборону обтяження та припинити обтяження.

Натомість, суд виходить з того, що за наявності рішення щодо визнання іпотеки такою, що припинена, державний реєстратор повинен зняти заборону відчуження майна та провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони, а також припинити інше речове право (іпотеку).

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 695/3790/15-ц.

Також, суд зважає на те, що спір, який виник і розглядається судом, має приватноправовий характер, і залучення у якості відповідача нотаріуса, за відсутності особи, речове право на майно якої оспорюється, у даному випадку Іпотекодержателя ПАТ «Омега Банк», юридична особа якого припинена без правонаступників, не змінює приватноправового характеру спору (правова позиція ВС у справі № 925/1222/19 від 21.01.2021).

На підставі викладеного, враховуючи, що основне зобов`язання за кредитним договором № 47/1/290610 від 29 червня 2010 року виконано у повному обсязі, юридичним наслідком виконання зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України є їх припинення, кредитор і іпотекодержатель припинили свою діяльність, наявність записів щодо обтяження нерухомого майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позбавляє ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_2 , яка була передана у іпотеку, можливості реалізовувати свої права на володіння, користування та відчуження своїм майном, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме визнати іпотеку такою, що припинена та припинити обтяження у виді заборони на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 16, 319, 321, 386, 593, 599 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Стюрко Оксани Олександрівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг-Бізнес», про припинення обтяження, задовольнити частково.

Визнати припиненою іпотеку квартири АДРЕСА_2 за Договором № 47/1/290610/І іпотеки нерухомого майна від 29 червня 2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання Основного зобов`язання за Кредитним договором № 47/1/290610 від 29 червня 2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стронг-Бізнес», про що наявний запис у Державному реєстрі іпотек № 9982011 від 29.06.2010.

Припинити обтяження заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 9981724 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстроване 29.06.2010 приватним нотаріусом Стюрко О.О. на підставі договору іпотеки, реєстр № 1387, 29.06.2010, об`єкт обтяження квартира АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , обтяжувач: ПАТ «БМ Банк».

В іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу, 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 12.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг-Бізнес», ЄДРПОУ 34488567, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Женевська, 3а.

Повний текст рішення складений 22 лютого 2023 року.

Суддя: О. В. Колочко