Ухвала

від 21.02.2023 по справі 202/2432/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2432/23

Провадження № 2-з/202/11/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Доценко С.І.,

за участю секретаря Тарасової К.О.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, треті особи Орган опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Приватне підприємство «АНТАМП», -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з зазначеним позовом в якому просить суд про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 майнових прав власника Приватного підприємства «АНТАМП» в розмірі внеску до статутного капіталу і 500 грн, що становить 100 % статутного капіталу. В рахунок поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 50 % частки в статутному капіталі Приватного підприємства «АНТАМП», із внеском до статутного капіталу у розмірі 250 грн.

Також разом з позовною заявою подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права власника Приватного підприємства «АНТАМП» (ІПН 19316102, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49078, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кузбаська, буд. 31), розмір внеску статутного капіталу у розмірі 500 грн., що становить 100 % статутного капіталу, що зареєстровані за ОСОБА_4 та встановлення заборони ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам та державним реєстратором вчиняти буд-які дії щодо відчуження та/або перереєстрації та/або обтяження наступного майна: майнових прав власника Приватного підприємства «АНТАМП», розмір внеску до статутного капіталу у розмірі 500 грн., що становить 100 % статутного капіталу.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що предметом спору є поділ спільного майна подружжя. Підставою забезпечення позову позивачем зазначено те, що існує загроза переходу права власності на корпоративні права до відповідачів, що може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення.

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову та доданими до заяви документами, суд приходить до такого.

Статтею 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи, може вжити, передбаченіст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно дост. 150 ЦПК Українипозов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За ч. 3ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року№ 9 «Про практику застосування судами цивільногопроцесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачів від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивачів, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Оцінюючи ризики, зазначені в клопотанні та їх відповідність ризикам, зазначеним в ст.149 ЦПК України, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви із наступних підстав .

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено вимогу про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 майнових прав Приватного підприємства «АНТАМП» розмір внеску до статутного капіталу у розмірі 500 грн, що становить 100 % статутного капіталу та визнання за позивачем права власності на 50 % частки в статутному капіталу Приватного підприємства «АНТАМП», із внеском до статутного капіталу у розмірі 250 грн.

Таким чином, предметом розгляду є майнові права ПП «АНТАМП».

На думку суду, накладення арешту на всі майнові права приватного підприємства, з забороною вчиняти певні дії, може бути надмірним втручанням в права суб`єкта господарської діяльності та потягти за собою негативні наслідки для підприємства.

При цьому, відповідно до копії нотаріального свідоцтва від 26.12.2022 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу посвідчив, що зазначені корпоративні права входять до складі спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його неповнолітні сини і для управління корпоративними правами призначено ОСОБА_1 ( позивача по справі), яка є законним представником спадкоємців : малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , До повноважень ОСОБА_1 належить управління зазначеними корпоративними правами, які є предметом позову.

З сукупного аналізу ст.ст. 149-150 ЦПК Українивбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем, при зверненні з заявою про забезпечення позову, не доведені підстави для забезпечення позову, а саме що невжиття зазначених нею заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання судового рішення чи порушить її права та інтереси при розгляді справи .

Суд вважає, що при таких обставинах забезпечення позову шляхом, зазначеним позивачем є надмірним втручанням в господарську діяльність підприємства, що може мати негативні наслідки для підприємства.

А тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.81,149-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, треті особи Орган опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Приватне підприємство «АНТАМП».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя С. І. Доценко