Ухвала від 22.02.2023 по справі 175/144/19

Справа № 175/144/19

Провадження № 2/202/67/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

22 лютого 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Свити Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши клопотання представника ОСОБА_5 адвоката Лихопьока Д.П. про поновлення строку на подання доказів та долучення письмового доказу, клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на подання доказів та долучення письмового доказу, при розгляді справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_6 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Перфілова Олена Анатоліївна, комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_6 , товарна біржа «Січеславська Правова» про встановлення нікчемності правочинів, застосування наслідків недійсності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння.

10.01.2023представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить поновити процесуальний строк та прийняти додаткові доказиу справі, а саме довідку від 02.04.2021, яка видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Загоруй І.А.

В обґрунтування клопотання зазначає, щона дату подання позовної заяви, зазначений доказ не був виготовлений, та бувотриманий значно пізніше, що унеможливило дотримання вимог ЦПК України. Звертав увагу, що наявність зазначеної довідки не приховувалась позивачем та одразу після отримання вона була надана суду в межах розгляду справи № 175/3609/20. Про факт існування зазначеної довідки учасники справи обізнані, що свідчить про відсутність зловживання позивачем своїх процесуальних прав.

16.01.2023 ОСОБА_6 звернувся із клопотанням про поновлення процесуального строку для подання доказу та долучення до матеріалів справи копії висновку експерта № 3188-21 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженню № 12020040000000369 від 26.07.2021.

В обґрунтування клопотання зазначає, що докази не були подані в строки передбачені ЦПК України з об`єктивних причин, у зв`язку із тим, що на момент його ознайомлення зі справою у нього не було в наявності зазначеного доказу. Посилається на ч. 2 ст. 43 ЦПК України, на практику Європейського суду з прав людини у справі ТОВ «Фріда» проти Українизаява (№ 24003/07рішення від 08 грудня 2016 року) та зазначає, що суди повинні уникати надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка приведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

ОСОБА_3 та його представник заперечувала щодо задоволення клопотань. ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначав, що на клопотанні ОСОБА_6 не його підпис, а усі надані докази є підробленими.

ОСОБА_3 надав письмові заперечення на клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень щодо клопотання про поновлення процесуального строку та прийняття довідки зазначав, що надана представником позивача довідка не є доказом у справі та не стосується предмета доказування. Наголошував, що відсутні поважні причини неподання зазначеного доказу, а тому клопотання повинно бути залишено без розгляду.

В обґрунтування заперечень щодо клопотання про поновлення процесуального строку та прийняття висновку експерта зазначає, що зазначений доказ долучено іншими учасниками справи до матеріалів справи у 2021 році, а тому ОСОБА_6 міг знати про наявність такого доказу. Крім того звертав увагу суду, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_6 з матеріалами цивільної справи, вказане свідчить про відсутність поважних причин неподання зазначеного доказу, а тому клопотання повинно бути залишено без розгляду.

Представник ОСОБА_7 ОСОБА_4 не заперечувала щодо задоволення клопотань.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43ЦПК України визначено, щоучасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно ч. 6 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановленістаттею 43цього Кодексу.

За змістом положень частини другої та четвертоїстатті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі,прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, якийвирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника позивача, викладені в клопотанні про поновлення строку та долучення до справи довідки, письмові пояснення третьої особи ОСОБА_6 та наведені у клопотанніобґрунтування,суд приходить до висновку про можливістьпоновлення представнику ОСОБА_5 адвокату Лихопьоку Д.П. процесуального строку для подання доказу та долучення до матеріалів справи довідки від 02.04.2021 та для поновлення ОСОБА_6 процесуального строку для подання доказу та долучення до матеріалів справи копії висновку експерта № 3188-21 від 26.07.2021.

Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 53, 83, 126, 127,353-355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити представнику ОСОБА_5 адвокату Лихопьоку Д.П. процесуальний строк для подання доказу та долучити до матеріалів справи довідку від 02.04.2021, яка видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Загоруй І.А.

Поновити ОСОБА_6 процесуальний строк для подання доказу та долучити до матеріалів справи копію висновку експерта № 3188-21 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по кримінальному провадженню № 12020040000000369 від 26.07.2021.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Бєсєда