Рішення

від 27.02.2023 по справі 215/1345/22

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/1345/22

2/215/468/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

головуючого, судді - Коноваленко М.І.;

при секретарі - Коломійчук К.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі №7 в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, третя особа - Первинна профспілкова організація вільної профспілки машиністів України Криворізького локомотивного депо Придніпровської залізниці,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезгаданим позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на свою користь4449,20грн. недоплаченої частки заробітної плати (матеріальної допомоги на оздоровлення) за період 2017-2020 роки включно та зобов`язати відповідача виплатити компенсацію позивачу втраченої частини доходів, у зв`язку з несвоєчасною виплатою цієї суми, в порядку передбаченому чинним законодавством, також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначив, що з 21.07.2008 працює на підприємстві відповідача у структурному підрозділі «Криворізьке локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на різних посадах. Є членом Первинної профспілкової організація відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця». З 2017 по 2020 роки включно йому надавалися щорічні відпустки та надавалася матеріальна допомога на оздоровлення, яка нарахована з порушенням п.3.1.5 Колективного договору. Оскільки п.3.1.5 Колективного договору встановлено розмір матеріальної допомоги - не менше мінімальної заробітної платні по Україні на момент виплати допомоги, а матеріальна допомога станом на 18.04.2022 року не виплачена у повному обсязі, тому з урахуванням мінімальної заробітної платні по Україні просить стягнути з відповідача на її користь недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік в розмірі 521,07грн., за 2018 рік в розмірі 1013,42грн., за 2019 рік в розмірі 1186,83грн., за 2020 рік в розмірі 1727,88грн., а всього 4449,20грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовні вимоги підтримують, просять розглянути справу за наявними матеріалами (а.с.89).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, згідно з ч.8 ст.128 ЦПК України (шляхом направлення судової повістки на електронну адресу відповідача, зазначену у відзиві на позовну заяву та у клопотаннях відповідач, а також засобами поштового зв`язку), копія ухвали про відкриття провадження та позовна заява з додатками, а також судові повістки, отримані відповідачем (а.с.85-88). Суду надано заяву представником відповідача Соломатіною О. про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не підтримує, просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі (а.с.95).

Третя особа - Первинна профспілкова організація вільної профспілки машиністів України Криворізького локомотивного депо Придніпровської залізниці, в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлені належним чином, згідно з ч.8 ст.128 ЦПК України (шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку), відправлення отримано відповідачем (а.с.94).

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від28.04.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено дату судового засідання.

02.08.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.62-66). У відзиві представник відповідача заперечував проти позову, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки даний спір є колективним трудовим спором і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

У разі неявки в судове засідання учасника справи, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, відповідно до ст. 128 ЦПК України, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, відповідно до ч.3ст. 211, ст.128 ЦПК України, на підставі наявних у суду матеріалів, враховуючи, що позивач та відповідач скористалися своїми процесуальними правами, а третя особа належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази за правилами спрощеного позовного провадження, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 21.07.2008 працює на підприємстві відповідача у структурному підрозділі «Криворізьке локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на різних посадах (копія трудової книжки - а.с.11), що не заперечується відповідачем.

Позивач ОСОБА_1 з 05.10.2017 року по 14.11.2017 року, з 01.11.2018 року по 07.12.2018 рік, з 05.11.2019 року по 28.11.2019 року, з 15.08.2020 рік по 04.09.2020 року перебував у щорічних тарифних відпустках, у зв`язку з чим йому виплачена матеріальна допомога на оздоровлення: 2017 рік 2678,93грн., 2018 рік 2709,58грн., 2019 рік 2986,17грн., 2020 рік 2995,12грн. (копії табуляграм (код 392) - а.с.13-16), яка, він вважає виплачена не в повному обсязі.

Згідно зіст.10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Відповідно дост.13 КЗпП Українитаст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.Статтею 13 КЗпП Українивизначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.д.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Статтею 18 КЗпП Українивизначено - положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до ч.2ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

У пункті 3.1.5 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом на 2011-2012 роки Відокремленого структурного підрозділу ДП «Придніпровська залізниця» Криворізького локомотивного депо та у пункті 3.1.16 Колективного договору Придніпровської залізниці на 2007-2015 роки, які є чинними по цей час (копія постанови №2-СП від 14.12.2021 про продовження дії колективного договору Криворізького локомотивного депо а.с.20), встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків тарифної ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги (а.с.18-19).

Спільною Постановою керівництва структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень» і президії Криворізької територіальної профспілкової організації №П-5-8г/а від 31.03.2017 року постановлено застосовувати з 01.04.2017 , Постановою керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ "Укрзалізниця" і президії ДОРПОФСОЖУ №Н-32/20 №П-4-5г, у діючому колективному договорі СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень" замість величии "мінімальна заробітна плата", як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом», що незаперечується сторонами (а.с.22).

Відповідно доЗакону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», тобто на момент прийняття спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і і президії ДОРПОФСОЖУ від 31.03.2017 року, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200грн.

Так, уЗаконі України «Про державний бюджет України на 2017 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць,встановлений на рівні 1600 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2000 грн. , мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200грн.

УЗаконі України «Про державний бюджет України на 2018 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, встановлений на рівні 1762грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2205,50грн., мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3723грн.

Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, встановлений на рівні 2007грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2508,75грн. мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 4173грн.

Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, встановлений на рівні 2197грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2746,25грн., мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 4723грн. з 01.01.2020 по 31.08.2020 року, 5000грн. з 01.09.2020 по 31.12.2020 року.

Таким чином, прийняття 31.03.2017 року спільної Постанови від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом» є діями, що погіршували становище працівників порівняно із законодавством та вказана постанова повинна була прийматися не за погодженням сторін на спільному засіданні керівництва регіональної філії і профспілкових комітетів, а на конференції трудового колективу, оскільки на момент прийняття вказаної постанови, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200грн., отже вказана сума є більшою за 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, така різниця між вказаними величинами має місце і в наступних роках, тому суд вважає, що при визначенні позивачу розміру матеріальної допомоги на оздоровлення підлягає застосуванню не спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і профспілкової організації від 31.03.2017 року, яка погіршує становище працівників, а п.3.1.5 та п.3.1.16 Колективних договорів.

Відповідно дост.9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Стаття 9 КЗпПне вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач попереджав позивача про погіршення існуючих умов оплати праці.

Суд вважає, що прийняттяЗакону України «Про внесення змін до законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06.12.2016 рокуне створює юридичних наслідків щодо застосування пунктів 3.1.5 Колективного договору Криворізької дирекції залізничних перевезень на 2011-2012 роки та 3.1.16 Колективного договору Придніпровської залізниці на 2007-2015 роки, які є чинними по цей час, в частині виплати допомоги на оздоровлення, оскільки питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, визначається, в даному випадку, колективними договорами, п.3.1.5 та п.3.1.16 яких визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги, а прийнята 31.03.2017 року спільна Постанова від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом», прийнята з порушенням вимог Колективного договору, отже не підлягає застосуванню при визначенні розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

При цьому, приймаючи до уваги, що відповідно до положень п.3.1.5 та п.3.1.16 Колективного договору визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні саме на момент виплати допомоги, а виплата матеріальної допомоги позивачу відбувалася у відповідні роки, суд вважає за необхідне при визначенні розміру недоплаченої частини вказаної допомоги виходити з розміру мінімальної заробітної плати по Україні встановленої за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік відповідно.

Таким чином, з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена матеріальна допомога в розмірі 4449,20грн., що складається з: 521,07 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2017 рік (3200-2678,93=521,07), 1013,42 гривень недоплаченої допомоги за 2018 рік (3723-2709,58=1013,42), 1186,83 гривень недоплаченої допомоги за 2019 рік (4173-2986,17=1186,83), 1727,88 гривень матеріальної допомоги за 2020 рік (4723-2995,12=1727,88).

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Позивачем було понесені судові витрати, пов`язані з наданням правої допомоги, в розмірі 1850,00 грн.

На підтвердження, понесених витрат позивачем до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги № 23/02 від 23.02.2022 року ( а.с.24-28), акт про надання правової допомоги від 23.02.2023 року( а.с. 29) та квитанцію № 059957 від 23 лютого 2022 року ( а.с. 30).

Враховуючи викладене, заявлена вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.

Відповідно до положеньст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 992,40грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 133, 137, 141, 247 ч.2, 263, 265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства«Українська залізниця»про стягненнянедоплаченого розміруматеріальної допомогина оздоровлення,третя особа-Первинна профспілковаорганізація вільноїпрофспілки машиністівУкраїни Криворізькоголокомотивного депоПридніпровської залізниці - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік в розмірі 4449,20грн. (чотири тисячі чотириста сорок дев`ять гривень 20 копійок) та витрати на правову допомогу в сумі 1850,00грн. (одна тисяча вісімсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі СП «Криворізька дирекція залізничних перевезень» на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 27.02.2023 року.

Суддя: