Ухвала

від 03.03.2023 по справі 344/2520/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/2520/23

Провадження № 2/344/1418/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «РОЛАНД ІНВЕСТ»про визнання трудових відносин припиненими,-

В С Т А Н О В И Л А :

15.02.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, у якому просить : визнати трудові відносини між нею, як директором Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «РОЛАНД ІНВЕСТ» та Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «РОЛАНД ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 36732857 припиненими з 12.01.2023 у зв`язку із звільненням із посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

20.02.2023 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, надано десятиденний термін для усунення недоліків.

Згідно поштового повідомлення про вручення, позивач отримала ухвалу 24.02.2023.

01.03.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Відповідно до ст.186 та ст. 187 ЦПК України суддя до відкриття провадження у справі, після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом та лише за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відкриває провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, виходжу з наступного.

З матеріалів позову вбачається, що 28.12.2022 ОСОБА_2 зверталася до учасників ПП « Компанія «Роланд Інвест», ОСОБА_3 , загальних зборів учасників приватного підприємства про звільнення із займаної посади директора з 12.01.2023, відповідно до ст. ст. 38, 47 КЗпП та п. 6.1. Статуту ПП « КОМПАНІЯ «РОЛАНД ІНВЕСТ».

Отже, предметом розгляду є бездіяльність підприємства щодо розгляду заяви про звільнення з посади директора за власним бажанням останнього.

При цьому, позивач звернулася до місцевого загального суду, вважаючи, що в цьому спорі порушені його цивільні права, зокрема, трудові. Тобто, фактично йдеться про припинення його повноважень як виконавчого органу підприємства.

Кодексом законів про правцю України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За змістом ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

За пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, другастатті 97 ЦК України).

За змістом статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України(у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Зміст частини третьої статті 99 та частини четвертої статті 145 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства відкликати члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит ОСОБА_1 від 27.12.2022, остання є керівником юридичної особи Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «РОЛАНД ІНВЕСТ», ЄДРПОУ : 36732857, з 14.09.2011.

Згідно з п.5.6. Статут ПП « КОМПАНІЯ «РОЛАНД ІНВЕСТ» виконавчим органом є директор. Директор може прийматися на контрактній основі. Договір про прийняття на роботу директора ( згідно доручення зборів учасників) заключає голова зборів підприємства ( п. 6.6.). До виключної компетенції зборів учасників підприємства відноситься, зокрема призначення та відкликання директора ( п. 6.1.)

Директор підзвітний збором учасників і організовує виконання їх рішень ( п. 6.9).

Позивачем заявлено визнання трудових відносин як директором підприємства припиненими, що узгоджується з вищевикладеним, застосуванням ч.3 ст. 99 ЦК України, а тому питання про звільнення підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Подібні за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 та від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15.

Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та робила правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами (зокрема, серед останніх це постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18, від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19).

Отже, зміст спірних правовідносин свідчить про те, що звернення ОСОБА_1 з позовом обумовлено необхідністю захисту її прав, пов`язаних з припиненням трудових відносин директора виконавчого органу, що в свою чергу є корпоративними правовідносинами між нею та ПП «КОМПАНІЯ «РОЛАНД ІНВЕСТ».

Враховуючи суть цих правовідносин, суб`єктний склад сторін у справі, такий спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 46, 55, 186, 259, 260 ЦПК України-

П О С Т А Н О В И ЛА :

Відмовити у відкритті провадження у справі за ОСОБА_1 до Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «РОЛАНД ІНВЕСТ» про визнання трудових відносин припиненими.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з моменту проголошення, а сторонами, що не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту отримання копії.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.