Ухвала

від 28.02.2023 по справі 385/338/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/338/23

Провадження № 2-а/385/8/23

У Х В А Л А

про залишенняпозову безруху

28.02.2023 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 452447 від 16.12.2022,

в с т а н о в и в:

позивач 28.02.2023 звернувся в суд із адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 452447 від 16.12.2022.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення булла винесена 16.12.2022 та він просить поновити йому строк на оскарження постанови, зазначає, що такий він пропустив з вини органів поліції з поважних причин.

Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення встановлений ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 286 КАС України та становить 10 днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Частиною 1 ст.123КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною шостою статті 161КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Також у рішенні ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності.

ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно істотними, непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на звернення до суду та вирішення питання поновлення строків на таке звернення поновлення строків може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки особи.

Отже останнім днем звернення позивача до суду з вказаним позовом є 26.12.2022, позивач ж подав позов лише 28.02.2023, тобто по спливу більше двох місяців після закінчення строку оскарження.

При цьому ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску процесуального строку та не долучив доказів такого. Слід зазначити, що позивачем не вказано, в чому саме полягає вина органів поліції в пропуску ним строку для звернення до суду. Як вбачається з позовної заяви та матеріалів, долучених до адміністративного позову, ОСОБА_1 отримав нечитабельну копію оскаржуваної постанови одразу після її складення, 16.12.2022, тобто про таку йому було відомо з цього моменту. Як він сам зазначає, не надаючи доказів такого, 26.12.2022 (в останній день строку звернення до суду) він звернувся зі скаргою до органів поліції, в якій також просив надіслати копію постанови. Ознайомився з постановою та зробив її фотокопію в Гайворонському відділі ДВС. Доказів щодо існування таких обставин не надає.

Зазначені позивачем підстави для поновлення строку не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає позовну заяву, і не надають їй права в будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на звернення до суду та не підтверджені будь якими доказами .

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.02.2019 у справі № 819/859/16, у якій, зокрема, суд зазначив про те, що пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, слід зазначити, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Так відповіднодо п.2,8,11ч.5ст.160КАС Українив позовній заяві зазначаються:

повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До цього слід вказати, що ст. 42 КАС України передбачає, що учасниками справи є сторони, треті особи., а ст. 49 КАС України виділяє третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивачем всупереч наведеному в адміністративному позові зазначено учасників, які не передбачені КАС України - треті особи без права оскарження, до яких віднесено Голованівський РВП ГУНП в Кіровоградській області, Відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області та Гайворонський районний відділ Державної виконавчої служби; не додано копії додатків до позовної заяви для третіх осіб, не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин суддя доходить висновку, що позивачем не наведено обставин, які свідчать про те, що у нього виникли об`єктивні непереборні перешкоди у подачі позовної заяви у встановлений законодавством строк та не додано доказів такого. У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з вказаних ним підстав потрібно відмовити, а позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням можливості позивачу протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали вказати інші підстави для поновлення строку та усунути недоліки позовної заяви зазначені вище шляхом подачі позову у новій редакції з дорученням додатків, відповідно до кількості учасників справи.

Згідно ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Згідно п.1ч.4ст.169КАС Українипозовна заяваповертається позивачеві,якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного та керуючись ст.289 КУпАП, ст. 122, 123, 161 КАС України,

п о с т а н о в и в:

причини пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом - визнати неповажними та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 452447 від 16.12.2022- залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня отримання цієї ухвали для можливості звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з інших підстав для поновлення строку.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо вказані позивачем нові підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, а також, якщо ним не буде усунуто недоліки позовної заяви, суд повертає позовну заяву на підставі ч. 2 ст. 123, п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в частині відмови поновлення пропущеного процесуального строку, в іншій частині ухвала не підлягає оскарженню окремо від остаточного рішення у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена удень її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: М. В. Венгрин

Дата документа 28.02.2023