Рішення

від 23.02.2023 по справі 120/11027/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 р. Справа № 120/11027/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Галюк А.Л.,

представника позивачаКороля С.І.,

представника відповідачаФранчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія"

до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

28.12.2022 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (далі позивач, КП "ВТК") до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2022-10-06-012020-а) "Закупівля тролейбусів (з низьким рівнем підлоги) для Вінницької міської територіальної громади. Procurement of trolleybuses (with low floor level) for Vinnytsia city territorial community".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач здійснив моніторинг процедури закупівлі UA-2022-10-06-012020-а та 14.12.2022 оприлюднив висновок про результати такого моніторингу. У висновку констатовано порушення КП "ВТК" вимог частини п`ятої статті 8 Закону "Про публічні закупівлі" внаслідок ненадання на запит державного аудитора інформації та документів, на підставі яких підприємство здійснило розрахунок розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначило його очікувану вартість. Відтак за результатами моніторингу КП "ВТК" зобов`язано здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановленого порушення у майбутньому, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач вважає вказаний висновок протиправним і таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Позивач зазначає, що Управління провело моніторинг закупівлі під час дії заборони на проведення заходів державного нагляду (контролю), накладеної постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану".

Крім того, позивач зауважує, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Моніторинг спірної закупівлі розпочався 18.11.2022, а тому останнім днем для його проведення було 09.12.2022. Натомість оскаржуваний висновок був складений, підписаний та затверджений 14.12.2022, тобто поза встановленим законом строком.

Щодо зафіксованого у висновку порушення, то позивач зазначає, що відповідач поставив запитання, відповідь на яке не мала практичного (прикладного) сенсу, враховуючи те, на якому етапі процедури закупівлі проводився моніторинг, та неправомірно зажадав від КП "ВТК" надання пояснень щодо обставин, які не стосуються предмету моніторингу. А втім, підприємство своєчасно надало пояснення, які були завантажені у вигляді окремого файлу. Водночас відповідач не провів жодного аналізу наданої інформації та обмежився посиланням на її повну відсутність, що не відповідає дійсності.

Ухвалою суду від 02.01.2023 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

20.01.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач наголошує, що одним із завдань Держаудитслужби є здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі та перевірок закупівель в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015. Так, в процесі проведення моніторингу закупівлі UA-2022-10-06-012020-а, 24.11.2022 через електронну систему закупівель оприлюднено запит, яким позивача зобов`язано надати пояснення, а саме інформацію та документи, на підставі яких замовником обґрунтовано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі (тролейбуси з низьким рівнем підлоги) та визначено його очікувану вартість. 29.11.2022 позивач завантажив письмові пояснення, зі змісту яких видно, що відповідь на запит державного аудитора підприємство не надало. Відтак в оскаржуваному висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі зафіксовано порушення КП "ВТК" вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII. При цьому відповідач заперечує доводи позивача про те, що запитувана інформація не стосувалася предмета закупівлі, і звертає увагу на те, що замовник зобов`язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристик.

Крім того, відповідач вважає помилковими твердження позивача про наявність заборони на проведення в умовах воєнного стану моніторингу процедури закупівель та звертає увагу на постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 561 "Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану", якою Держаудитслужбі та її міжрегіональним територіальним органам дозволено здійснювати заходи державного фінансового контролю, але з урахуванням умов воєнного стану.

Щодо строку проведення моніторингу спірної публічної закупівлі, то такий моніторинг, на думку відповідача, закінчено у встановлений законом строк 09.12.2022 складанням відповідного висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі № 05-41/510. Водночас такий висновок правомірно був оприлюднений в електронній системі закупівель 14.12.2022, тобто протягом трьох робочих днів з дня складання висновку, що передбачено нормами Порядку заповнення форми висновку про результатами моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 522.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 30.01.2023, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, за згодою сторін закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до розгляду по суті на 15.02.2023.

15.02.2023 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі (вх. № 6513). Ухвалою суду від 15.02.2023, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, у прийнятті до розгляду таких пояснень відмовлено.

Постановляючи зазначене рішення суд врахував, що згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Отже, подання стороною додаткових письмових пояснень нормами процесуального права не передбачено. Винятком є положення ч. 5 ст. 159 КАС України, відповідно до яких суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Тобто додаткові пояснення в адміністративному процесі можуть надаватися стороною лише за ініціативою суду та лише щодо окремого питання. Водночас цих обов`язкових умов представник позивача не дотримався та подав суду додаткові письмові пояснення з власної ініціативи. Наведене свідчить про неможливість прийняття до розгляду додаткових письмових пояснень представника позивача та їх врахування судом під час ухвалення рішення у справі, оскільки в іншому разі це порушуватиме такі основні засади адміністративного судочинства, як рівність учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.

В судовому засіданні від 15.02.2023 оголошено перерву до 23.02.2023 з метою витребування додаткових письмових доказів (тендерної документації для процедури спірної публічної закупівлі).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Представниця відповідача в судовому засіданні позов заперечила та надала пояснення, що відповідають змісту відзиву на позовну заяву. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що на підставі наказу начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області № 73-з від 16.11.2022 розпочато моніторинг закупівлі за унікальним номером (ID): UA-2022-10-06-012020-а від 06.10.2022. Предмет закупівлі: "Закупівля тролейбусів (з низьким рівнем підлоги) для Вінницької міської територіальної громади. Procurement of trolleybuses (with low floor level) for Vinnytsia city territorial community". Очікувана вартість закупівлі: 34 000 000,00 грн. Застосування процедури закупівлі: відкриті торги. Підстава здійснення моніторингу: інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі".

Правомірність підстав призначення моніторингу спірної закупівлі позивач не оспорює, а тому це питання суд не досліджує.

За результатами моніторингу відповідач склав висновок № 05-41/510 від 09.12.2022, який оприлюднено в електронній системі закупівель 14.12.2022.

У висновку зазначено, що на порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону "Про публічні закупівлі", у відповідь на запит державного аудитора замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких було здійснено розрахунок розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.

Відтак за результатами моніторингу КП "ВТК" зобов`язано здійснити заходи, спрямовані на недопущення такого порушення у майбутньому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Водночас проведеним моніторингом не установлено порушень за результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам закону, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Не погодившись з вищезазначеним висновком в частині зафіксованого порушення законодавства у сфері публічних закупівель, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року затверджено Положенням про Державну аудиторську службу України (далі Положення). Положенням визначено, що Державна аудиторська служба України (далі Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас згідно з пунктом 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі Закон № 922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади; метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом положень ст. 8 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Отже, у разі звернення замовника до суду з позовом про оскарження висновку, оцінку виявленим порушенням надає суд.

Предметом спору у цій справі є висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-10-06-012020-а) в частині порушення КП "ВТК", як замовником, вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII у зв`язку з ненаданням пояснень на запит органу державного фінансового контролю в процесі моніторингу процедури закупівлі.

Водночас позивач обґрунтовує неправомірність вказаного висновку як по суті зафіксованого порушення, так і з процедурних порушень, як-от проведення моніторингу процедури закупівлі під час дії заборони на його проведення в умовах воєнного строку та складання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі поза граничними строками для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Щодо незаконності проведення моніторингу.

На підтримку своїх доводів в цій частині позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, якою на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.

Проте суд з вказаними твердженнями не погоджується та вважає, що позивач помилково ототожнює державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності із державним фінансовим контролем, який є окремим та самостійним видом державного контролю, здійснення якого регулюється спеціальним законодавством, відмінним від законодавства, яке регулює відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відтак, на думку суду, заборона, установлена Постановою № 303, не поширюється на такий вид державного фінансового контролю, як моніторинг публічної закупівлі.

Наведений висновок підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 561 "Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану", якою відповідно до статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статей 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", з метою забезпечення державного фінансового контролю за використанням державних ресурсів у воєнний час Кабінет Міністрів України постановив, що Державна аудиторська служба та її міжрегіональні територіальні органи під час воєнного стану та протягом місяця після його припинення або скасування виконують свої повноваження та здійснюють заходи державного фінансового контролю з урахуванням воєнного стану.

Крім того, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. При цьому пунктом 23 цієї Постанови передбачено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Отже, доводи позивача щодо незаконності проведення моніторингу спірної закупівлі є безпідставними та до уваги судом не беруться.

Щодо порушення строку здійснення процедури моніторингу закупівлі.

Позиція позивача в цій частині зводиться до того, що кінцевим строком моніторингу спірної закупівлі було 09.12.2022 і саме до цієї дати відповідач міг провести моніторинг та скласти за його результатами висновок, що, у свою чергу, означає в тому числі його підписання та затвердження усіма уповноваженими посадовими особами органу державного фінансового контролю. Разом з тим оскаржуваний висновок фактично створений в електронній системі закупівель 14.12.2022 і цього ж дня підписаний аудитором та затверджений начальником Управління, тобто був оформлений у незаконний спосіб поза встановленим законом строком.

Перевіряючи вказані доводи позивача судом з`ясовано, що моніторинг процедури закупівлі UA-2022-10-06-012020-а розпочався 18.11.2022. Відтак граничним строком здійснення моніторингу відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 922-VIII вважається 09.12.2022.

Як вбачається з доданого до відзиву висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, такий висновок складений, підписаний державним аудитором Рижій Л. та затверджується керівником Управління Вахновською О. 09.12.2022, тобто в останній день проведення моніторингу.

Водночас в електронній системі закупівель висновок оприлюднений 14.12.2022, тобто протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Таким чином, порушення відповідачем вимог ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що саме з оприлюдненням висновку в електронній системі закупівель законодавець обумовлює виникнення у замовника прав та обов`язків, пов`язаних із результатами проведеного моніторингу, а саме:

- право звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку, протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку (абз. 1 ч. 8 ст. 8 Закону № 922-VIII);

- обов`язок оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, - протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку (абз. 2 ч. 8 ст. 8 Закону № 922-VIII);

- право у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду, протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення висновку (ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Таким чином, оскільки оскаржуваний висновок оприлюднений в електронній системі закупівель 14.12.2022 протягом трьох робочих днів після закінчення 09.12.2022 граничного строку для проведення моніторингу спірної закупівлі, суд не вбачає підстав дійти висновку щодо оформлення висновку про результати моніторингу з порушенням вимог закону, і що в цій частині доводи позивача свідчать про протиправність дій органу державного фінансового контролю та, як наслідок, необхідність скасування оскаржуваного висновку як протиправного.

Щодо порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

Відповідно до висновку Управління від 14.12.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-10-06-012020-а, який є предметом оскарження у цій справі, КП "ВТК" допустило порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону "Про публічні закупівлі", оскільки на запит державного аудитора в процесі проведення моніторингу не надало інформації та документів, на підставі яких підприємство здійснило розрахунок розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначило його очікувану вартість.

Так, в силу приписів ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що під час проведення моніторингу процедури публічної закупівлі державний аудитор вправі витребовувати у замовника пояснення, інформацію та документи з приводу тих рішень та/або дій чи бездіяльності, які приймалися (вчинялися/не вчинялися) замовником та охоплюються предметом дослідження в межах відповідного моніторингу процедури закупівлі. Водночас замовник зобов`язаний надати запитувані пояснення, інформацію та документи протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту. Ненадання таких пояснень (інформацію, документів) свідчить про порушення замовником вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

Судом встановлено, що 24.11.2022 в межах моніторингу процедури закупівлі UA-2022-10-06-012020-а державний аудитор Рижій Л.В. в електронній системі закупівель оприлюднила запит про надання замовником пояснень, яким витребувала у позивача пояснень з двох питань, зокрема щодо того, яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість? Також у запиті позивача зобов`язано надати посилання на сторінку вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі.

У відповідь на вказаний запит 29.11.2022 позивач завантажив у систему письмові пояснення щодо поставлених відповідачем питань у вигляді окремого файлу.

При цьому, як видно зі змісту оскаржуваного висновку, відповідь на друге питання запиту відповідач визнав належною і достатньою, а відповідь на перше питання розтлумачив як таку, що надана не по суті, тобто не надана взагалі, у зв`язку з чим констатував порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

Надаючи оцінку правомірності таких дій відповідача суд насамперед враховує, що позивач все-таки надав пояснення на запит органу державного фінансового контролю, навіть більше, такі пояснення задовольнили відповідача, хоча й частково. Звідси випливає, що позивач, як замовник, зверненням відповідача не проігнорував, бездіяльності не допустив та виконав свій обов`язок, визначений законом, щодо надання запитуваних пояснень (інформації, документів) протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту.

Відтак необхідно встановити, по-перше, чи правомірним був запит аудитора в оспорюваній частині, а саме чи були законні підстави для витребування у замовника відповідних пояснень (інформації, документів) та чи запитувані пояснення стосувалися тих рішень, дій, бездіяльності, які повинен був вчинити замовник в процесі публічної закупівлі, внаслідок чого вони увійшли до предмету дослідження моніторингу та могли бути витребувані органом державного фінансового контролю. По-друге, чи був запит достатньо чітким для того, щоб позивач міг належним чином виконати свій обов`язок щодо надання пояснень із запитуваних питань. І, по-третє, чи можна вважати надані позивачем пояснення на запит такими, що були надані не по суті запитуваної інформації, а тому можуть розцінюватися як такі, що не надані взагалі. Водночас визнання запиту неправомірним (таким, що зроблений без достатніх підстав) або неконкретним (таким, що допускає різні варіанти пояснень суб`єктивного характеру, оцінка яких може бути різною) не може вказувати на порушення замовником вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII.

В контексті зазначених висновків суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок з доказування правомірності направлення запиту під час проведення моніторингу процедури спірної закупівлі та факту ненадання позивачем відповідні на нього перш за все покладається на відповідача.

Невід`ємною складовою такого обов`язку суд вважає обов`язок відповідача довести, що запитувані пояснення (інформація, документи) дійсно були необхідними для перевірки питання щодо дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель та мали практичне значення для надання висновків за результатами проведеного моніторингу, а також, що такий запит стосувався виконання замовником обов`язкових дій та вимог до оформлення документів, які б мали бути вчинені/складені ним відповідно до вимог чинного законодавства в процесі здійснення публічної закупівлі (окремо або у складі тендерної документації).

Втім, на переконання суду, в ході розгляду справи вказаного обов`язку відповідач не виконав.

Так, відповідач зазначає, що замовник зобов`язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристик, і такий обов`язок замовника випливає зі змісту положень ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 922-VIII.

Разом з тим суд зауважує, що відповідно до зазначених нормативних положень планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі річний план).

Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

У річному плані повинна міститися, зокрема, інформація про розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі.

Таким чином, обов`язок замовника визначати очікувану вартість предмета закупівлі відповідач безпосередньо пов`язує із плануванням закупівель та іншими передумовами здійснення закупівель.

Водночас, як видно з оскаржуваного висновку, за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі та відображення закупівлі у річному плані будь-яких порушень не виявлено. З цього висновується, що позивач визначив очікувану вартість предмета спірної закупівлі та належним чином відобразив її у своєму річному плані.

Крім того, у запиті від 24.11.2022 державний аудитор поставив перед позивачем вимогу про надання пояснень щодо того, яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Також позивача зобов`язано надати посилання на сторінку вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Однак під час розгляду справи відповідач не довів, що відповідне обґрунтування мало міститися у складі тендерної документації в силу вимог чинного законодавства і що позивач був зобов`язаний навести таке обґрунтування в тій чи іншій об`єктивно вираженій формі. Відповідно, якщо такий обов`язок у позивача відсутній, то чи можна вважати правомірною вимогу органу державного фінансового контролю про надання такого письмового обґрунтування або ж пояснень з цього питання і, що найголовніше, чи можна вести мову про порушення замовником вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі ненадання відповідних пояснень або ж надання пояснень, які не задовольняють державного аудитора? Питання риторичне, але, на думку суду, вимога органу державного фінансового контролю в процесі проведення моніторингу про надання пояснень (інформації, документів) повинна мати правове підґрунтя для запитування тих чи інших пояснень (інформації, документів), а не бути вимогою, яка заснована виключно на розсуді аудитора. Тим паче, як зазначалося вище, за змістом частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII у замовника можуть витребовуватися пояснення лише з приводу тих рішень, дій або бездіяльності, які замовник вчинив або має вчиняти в процесі публічної закупівлі.

Крім того, суд звертає увагу на іншу частині запиту відповідача, якою позивача зобов`язано (а не запропоновано) надати посилання на сторінку вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Виходячи з наведеного формулювання запиту стає очевидним, що, на думку аудитора, замовник був зобов`язаний не лише здійснити обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його очікуваної вартості, але й оприлюднити відповідне обґрунтування через мережу "Інтернет".

Натомість під час розгляду справи відповідач не лише не довів, що позивач дійсно мав такий обов`язок, але й фактично визнав, що у зв`язку із проведенням спірної закупівлі такого обов`язку у позивача не було.

Вищезазначене свідчить про те, що запит був зроблений відповідачем без достатніх правових підстав та допускав різні варіанти пояснень замовника суб`єктивного характеру, оцінка яких, відповідно, також буде суб`єктивною.

Отже, на думку суду, направлений позивачу запит хоча формально й стосувався предмету моніторингу, але наперед не мав сили обов`язкового, оскільки не стосувався виконання замовником певних обов`язків у зв`язку із здійсненням закупівлі та не мав визначального значення для аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель.

Інакше кажучи, відсутність такого запиту не впливала на кінцевий результат моніторингу процедури спірної закупівлі. Це підтверджується самим висновком за результатами моніторингу, згідно з яким не встановлено будь-яких інших порушень, в тому числі з питань відповідності тендерної документації вимогам закону, окрім того процедурного порушення, яке є предметом спору у цій справі. Такий висновок нівелює направлений відповідачем запит та доводить твердження позивача про те, що поставлене у запиті питання, як і відповідь на нього замовника, ніяк не впливали на досягнення мети моніторингу процедури закупівлі.

Крім того, суд враховує, що тендерна документація, зокрема Додаток 3 до неї, містить обґрунтування технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі та пояснює, що предмет закупівлі включає 20 одиниць тролейбусів (а суму закупівлі), які повинні відповідати наведеним у вказаному додатку технічним вимогам та характеристикам.

Відтак запитувана інформація вбачалася із тендерної документації, тоді як протилежного відповідач в ході розгляду справи не довів.

З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність підстав вважати запит Управління правомірним, необхідним та обов`язковим до виконання, суд із цих мотивів не може погодитися з оскаржуваним висновком в частині порушення КП "ВТК" вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII, а тому не вдається до оцінки пояснень позивача, наданих у відповідь на цей запит.

А оскільки наведені вище висновки суду вказують на помилковість оскаржуваного висновку в частині виявленого за результатами моніторингу порушення та дають самостійні підстави для задоволення адміністративного позову, суд також не вдається до оцінки інших доводів позивача на підтримку заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення (пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень).

Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" та заявлених позовних вимог, при зверненні до адміністративного суду з цим позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2481,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Разом з тим, відповідно до платіжних доручень № 6094 від 28.12.2022 та № 6115 від 28.12.2022, позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 2589,00 грн.

Таким чином, позивач вніс судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, та переплатив 108,00 грн.

Проте з власної ініціативи суд не може вирішити питання про повернення позивачу вказаної суми, оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" переплачена сума судового збору може бути повернута за ухвалою суду тільки на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Отже, за наслідками розгляду справи позивач має право на відшкодування понесених витрат на сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн.

При цьому суд враховує, що оскаржений висновок складений Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, яке у спірних правовідносинах здійснює публічно-владні управлінську функції на підставі законодавства, а тому має статус суб`єкта владних повноважень.

Втім, Управління є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби без статусу юридичної особи, що підтверджується наказом Держаудитслужби № 23 від 02.06.2016 про затвердження Положення про Північний офіс Держаудитслужби.

Отже, з метою забезпечення виконання судового рішення в частині розподілу судових витрат, суд доходить висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2481,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби, як юридичної особи.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі: UA-2022-10-06-012020-а) "Закупівля тролейбусів (з низьким рівнем підлоги) для Вінницької міської територіальної громади. Procurement of trolleybuses (with low floor level) for Vinnytsia city territorial community", дата оприлюднення висновку в електронній системі закупівель 14 грудня 2022 року.

Стягнути на користь комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (код ЄДРПОУ 03327925, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 29, м. Вінниця, 21036) судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" (код ЄДРПОУ 03327925, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 29, м. Вінниця, 21036);

2) відповідач: Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40479560, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Повне судове рішення складено 03.03.2023.

Суддя Сало Павло Ігорович