Рішення

від 27.02.2023 по справі 160/14458/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року Справа № 160/14458/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК.ФИШ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК.ФИШ» до Львівської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000139/2 від 01.08.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/001217 від 01.08.2022.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ОК.ФИШ» під час митного оформлення товарів було надано Львівській митниці усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Однак, за результатами розгляду митної декларації та доданих до неї документів відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/001217 від 01.08.2022 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209140/2022/001217 від 01.08.2022, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом. З метою випущення товарів у вільний обіг ТОВ «ОК.ФИШ» було подано нову митну декларація № 209140/2022/076959 від 01.08.2022 з урахуванням вказаного рішення про коригування митної вартості товарів та сплачено суму митних платежів у розмірі 290642,00 грн відповідно платіжного доручення № 448 від 29.07.2022 та 9500,00 грн згідно з платіжним дорученням № 451 від 01.08.2022. Відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом. Оскільки відповідно до відомостей проформи-інвойсу № 260722 від 26.07.2022 та інвойсу № 270722-2 від 27.07.2022 поставка оцінюваного товару здійснювалася на комерційних умовах DAP м. Дніпро згідно з ІНКОТЕРМС 2010 за рахунок продавця, ТОВ «ОК.ФИШ» не несе витрати, пов`язані з перевезенням і такі витрати не підлягають включенню до митної вартості товару. У рішенні про коригування митної вартості товару вказано лише дату і номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, без наведення порівняння характеристик товарів, що розмитнювались, та зазначення до якого товару застосовується вартість 1,35 дол. США за кг. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною договору. Тому позивач вважає, що підстави для відмови в прийнятті митної декларації та коригування митної вартості імпортованого товариством товару були відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.11.2022 в порядку усунення недоліків позовної заяви представником позивача подано до суду заяву з доданими до неї документами.

Ухвалою від 15.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві, який надійшов від Львівської митниці через систему «Електронний суд», відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обгрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки поданих декларантом разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. На письмову вимогу митного органу надати зазначені у ній додаткові документи декларант надав експортну декларацію країни відправлення Литва та огляд ринку мойви (довідкову інформацію з мережі інтернет), який не стосується ринку мойви у Литві (країна відправлення) та Естонії (торговельна країна). У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, передбаченим ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість імпортованого позивачем товару. Митну вартість було скориговано митницею за резервним методом визначення митної вартості з використанням інформації зі спеціалізованих програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи. У рішенні було зазначено номер і дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, що відповідає вимогам Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач зазначає, що Львівська митниця при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

До відзиву було додано заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якої судом було відмовлено.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду, представник позивача висловила незгоду з доводами відповідача, наведеними у відзиві, з підстав, якими обґрунтовано позовні вимоги, та просила задовольнити позов. Зазначила, що в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/001217 від 01.08.2022 Львівською митницею було зазначено перелік документів, наданих позивачем до митної декларації № UA209140/2022/076631 від 01.08.2022, який збігається з переліком документів, передбаченим ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Витрати на транспортування були включені до ціни товару, у зв`язку з чим не додаються при визначені його митної вартості та не підлягають відображенню у митній декларації. Наданою під час митного оформлення товару міжнародною транспортною накладною від 29.07.2022 також підтверджується відсутність додаткових витрат ТОВ «ОК.ФИШ» на транспортування. Відповідач не надав доказів спростування умов поставки DAP та інших доказів понесення позивачем додаткових витрат на транспортування. Ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві відповідач не вказав, які саме документи не було надано позивачем або які документи викликають сумніви щодо числового значення складових митної вартості товарів. Крім того, відповідно до митної декларації № UA209140/2022/057138 від 22.06.2022, яка була взята відповідачем за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за резервним методом, поставка товару здійснювалась на інших умовах FCA, які передбачають більший рівень ризиків, що можуть призвести до додаткових витрат покупця та суттєво вплинути на фактурну вартість товару. Тому, на думку представника позивача, відповідачем при коригуванні митної вартості необґрунтовано використано інформацію, зазначену в митній декларації № UA209140/2022/057138 від 22.06.2022.

Станом на час розгляду справи заперечень до суду не надходило. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 25.05.2021 між ТОВ «ОК.ФИШ», як покупцем, та компанією NUKI TRADE OU, як продавцем, укладено контракт купівлі-продажу товарів № 25, за умовами якого продавець продає, а ТОВ «ОК.ФИШ» купує товар зазначений у проформах-інвойсах або фактурах-проформах, які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1 контракту).

Згідно з пунктом 1.2 контракту його загальна сума становить 500 000 євро.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 контракту ціна за один кілограм товару, що поставляється, встановлюється згідно з даними проформ-інвойсів або фактур-проформ. Оплата за товар здійснюється у євро. Оплата проводиться на підставі проформ-інвойсів або фактур-проформ на умовах передоплати.

Пунктами 2.1, 2.2 контракту визначено, що продаж товару здійснюється на умовах EXW, FCA, CFR, СРТ або інших умовах, зазначених у проформах-інвойсах або фактурах-проформах. До зазначеного договору застосовуються умови ІНКОТЕРМС 2010.

Продавцем було виставлено покупцю проформу-інвойс № 260722 від 26.07.2022 та інвойс № 270722-2 від 27.07.2022 на загальну суму 25638,80 євро.

З метою митного оформлення ввезених на територію України товарів, а саме: товар № 1 - риба свіжоморожена - мойва ціла (роду Mallotus Villosus), розмірний ряд - 30/40 шт/кг,- 14000 кг; товар № 2 готова або консервована риба. Частини форелі роду (Oncorhynchus Mykiss) - обрізі мариновані заморожені без шкіри, плавців та кісток, різні за формою та розміром з різних частин риби. Виготовлені з риби штучного розведення, утримання та вирощування (аквакультура) - 280 кг; товар № 3 - частини лосося прісноводного атлантичного роду (Salmo salar) заморожені блоком (Salmon Frozen bitspieces skin on) -куски лосося зі шкірою та плавцями різні за формою та розміром з різних частин риби. Виготовлені з риби штучного розведення, утримання та вирощування (аквакультура) - 740,00 кг; товар № 4 - частини форелі роду (Oncorhynchus Mykiss) заморожені блоком (Trout Frozen bitspieces skin on) - куски форелі зі шкірою та плавцями різні за формою та розміром з різних частин риби. Виготовлені з риби штучного розведення, утримання та вирощування (аквакультура) - 800,00 кг; товар № 5 - оселедець морожений, цілий з головою, непатраний, латинська назва Clupea Harengus. Розмірний ряд 300+гр. - 3000,00 кг, позивачем здійснено декларування шляхом подання митної декларації № UA209140/2022/076631 від 01.08.2022, в якій визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до митного органу такі документи: сертифікат якості № 30925 від 01.06.2022, сертифікат якості № 30925 від 29.07.2022, сертифікат якості № SR025327 від 17.01.2022, сертифікат якості № б/н від 30.03.2022, проформа-інвойс № 260722 від 26.07.2022, інвойс № 270722-2 від 27.07.2022, автотранспортна накладна № б/н від 27.07.2022, автотранспортна накладна № б/н від 29.07.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 22100272371 від 31.01.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 22100282695 від 30.03.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 22300041000 від 30.06.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № 22400078075 від 01.06.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № LT 0298877/L2-14628 від 29.07.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № LT 0299250/L2-14524 від 28.07.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № LT 030465/L2-14633 від 29.07.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво № РХ21671 від 28.12.2021, сертифікат про походження товару № LT62223136 від 28.07.2022, сертифікат про походження товару № б/н від 17.01.2022, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 72 від 28.07.2022, контракт купівлі-продажу товарів № 25 від 25.05.2021, сертифікат якості про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією виготовленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 30.03.2022, інформація про вартість рибної продукції від 16.11.2021, копія митної декларації країни відправлення № 22LTLC0100EK190B98 від 28.07.2022.

Львівською митницею за результатами контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару було направлено повідомлення декларанту від 01.08.2022 про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст. 254 Митного кодексу України. Зазначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Крім того, відповідачем 01.08.2022 направлено повідомлення декларанту про те, що у Львівської митниці наявна інформація щодо вартості товару 1 на рівні 1,35 дол. США за кг.

Позивачем було повідомлено Львівську митницю про додаткове надання експортної ВМД країни експортера № 22LTC0100EK196963 від 27.07.2022 та довідкової інформації сайту www.uifsa.ua від 26.07.2021. Зазначено, що інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості товарів за ВМД № UA209140/2022/076631 від 01.08.2022 протягом 10 календарних днів надати немає можливості.

01.08.2022 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000139/2, яким скориговано митну вартість товару № 1 риба свіжоморожена - мойва ціла (роду Mallotus Villosus), розмірний ряд - 30/40 шт/кг,- 14000 кг, за резервним методом. У пункті 33 оскаржуваного рішення зазначено обставини його прийняття, які відповідають обґрунтуванню заперечень відповідача проти позовних вимог. Зокрема, вказано, що поставка оцінюваного товару здійснювалася на комерційних умовах DAP м. Дніпро згідно з ІНКОТЕРМС 2010. Зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності у поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, включення до митної вартості яких передбачено ст. 58 Митного кодексу України. Щодо джерел інформації, які використовувалися митним органом для визначення митної вартості, у рішенні зазначено, що у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст.ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані через відсутність у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Митну вартість оцінюваних товарів відповідно до ст. 64 МК України визначено за резервним методом. Джерелом інформації слугувала митна декларація № UA209140/2022/057138 від 22.06.2022, згідно з якою вартість товару становить 1,35 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

У зв`язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Львівською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209000/2022/001217 від 01.08.2022 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000139/2 від 01.08.2022.

Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA209140/2022/076959 від 01.08.2022.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно із статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Як вже зазначено, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 контракту № 25 від 25.05.2021 продаж товару здійснюється на умовах EXW, FCA, CFR, СРТ або інших умовах, зазначених у проформах-інвойсах або фактурах-проформах. До договору застосовуються умови ІНКОТЕРМС 2010.

У проформі-інвойсі № 260722 від 26.07.2022 та інвойсі № 270722-2 від 27.07.2022, складених на підставі контракту № 25 від 25.05.2021, зазначено вартість товару на загальну суму 25638,80 євро, зокрема вартість мойви замороженої (Mallotus Villosus) 14000,00 кг 13300,00 євро, за ціною 0,95 євро за кг.

Також у проформі-інвойсі № 260722 від 26.07.2022 та інвойсі № 270722-2 від 27.07.2022 вказано умови поставки DAP Дніпро.

Згідно із міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі ІНКОТЕРМС, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару DAP (Delivered at Place - постачання у місці призначення).

Такі умови поставки означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Таким чином, вартість товару, імпортованого позивачем за умовами контракту № 25 від 25.05.2021 та проформи-інвойсу № 260722 від 26.07.2022, інвойсу № 270722-2 від 27.07.2022, які є невід`ємними частинами контракту, вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця призначення.

Відповідно до Митного кодексу України до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Також суд зазначає, що згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 72 від 28.07.2022 позивачем сплачено 25638,80 євро на користь NUKI TRADE OU як передоплату за контрактом № 25 від 25.05.2021 та рахунком-проформою (інвойсом) № 260722 від 26.07.2022.

Зазначені документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари і методу її визначення згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України.

Крім того, при здійсненні коригування заявленої митної вартості із застосуванням другорядного методу Львівською митницею Держмитслужби було використано інформацію про митну вартість товарів за митною декларацією № UA209140/2022/057138 від 22.06.2022 на товар, поставка якого здійснювалась на інших умовах ІНКОТЕРМС 2010 FCA, які відрізняються від умов, на яких здійснено поставку імпортованого позивачем товару за контрактом № 25 від 25.05.2021, укладеним із NUKI TRADE OU.

Суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не зазначена у статті 58 Митного кодексу України як підстава, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені положення зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 4962,00 грн: відповідно до платіжного доручення № 484 від 14.09.2022 2481,00 грн, відповідно до платіжного доручення № 547 від 10.11.2022 2481,00 грн.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи витрати зі сплати судового збору на суму 4962,00 грн підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК.ФИШ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000139/2 від 01.08.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/001217 від 01.08.2022.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК.ФИШ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОК.ФИШ», місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ 43875545.

Відповідач: Львівська митниця, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343.

Повний текст рішення складено 27.02.2023.

Суддя В.В. Рянська