Рішення

від 02.03.2023 по справі 160/20476/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року Справа № 160/20476/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Спецавтобаза» до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне виробничо-технічне підприємство «Металл» товариство з обмеженою відповідальністю про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2022 року Дніпропетровське обласне комунальне підприємство «Спецавтобаза» (вул. Мостова, 3а, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 04011621) звернулося до суду з позовною заявою до Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне виробничо-технічне підприємство «Металл» товариство з обмеженою відповідальністю (вул. Соборвул. Берегова, буд. 137, м. Дніпро, 49021, код ЄДРПОУ 21863917), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-02-007645-с, складений та оприлюднений Північним офісом Держаудитслужби 01.12.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення, встановлені відповідачем є необґрунтованими та безпідставними, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання коштів, внаслідок чого вимога про розірвання укладеного договору є незаконною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 року відкрито провадження у справі № 160/20476/22 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

18.01.2023 року до суду надійшов відзив Північного офісу Держаудитслужби, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначає, що п. 3 додатку 1 до тендерної документації передбачено, що учасник процедури закупівлі на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям повинен надати довідку, що містить інформацію про виконання аналогічних договорів, копії договорів та відгуки про належне виконання учасником цих договорів. На виконання вказаної вимоги переможцем надано аналогічний договір від 08.10.2020 № ПР/Автобаза-20558/НЮ, пунктом 14.1 якого передбачено, що додаток № 1 «Розрахункова вартість послуг з поточного ремонту автотранспортних засобів» є невід?ємною його частиною. При цьому, переможцем завантажено вказаний договір не у повному обсязі, оскільки відсутній додаток № 1, чим не виконано вимогу п.3 додатку 1 до тендерної документації в частині надання копії договору. Враховуючи зазначене, за результатами моніторингу встановлено порушення ДОКП «Спецавтобаза» вимог статті 31 Закону № 922-VІІІ. Враховуючи, що замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, а уклав з ним договір від 06.01.2022 № 6/01/22 на суму 1 199 880,00 грн, та з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ?єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону № 2939-ХІІ та статтею 8 Закону № 922-VІІІ, Північний офіс Держаудитслужби зобов?язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов?язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровським обласним комунальним підприємством «Спецавтобаза» 02.12.2021 року оприлюднено в електронній системі закупівель процедуру закупівлі: Відкриті торги «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання. (Шкода Октавія 13 одиниць, Шкода Супер Б 2 одиниці, Volkswagen Passat 1 одиниця, Volkswagen Toureg 1 одиниця») (UА-2021-12-02-007645-с), очікувана вартість 1 400 000, 00 грн

Участь у закупівлі приймали два учасники: Головне виробничо-технічне підприємство «Металл» товариство з обмеженою відповідальністю та Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ЛАЙН УКРАЇНА».

Головне виробничо-технічне підприємство «Металл» товариство з обмеженою відповідальністю визнано переможцем торгів.

06.01.2022 року між ДОКП «Спецавтобаза» та Виробничо-технічним підприємством «Металл» товариство з обмеженою відповідальністю укладено Договір № 6/01/22 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів.

На підставі наказу від 10.11.2022 № 277 «Про початок моніторингу закупівлі», Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі UА-2021-12-02-007645-с.

01.12.2022 року за результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UА-2021-12-02-007645-с Північним офіом Держаудитслужби затверджено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

За результатами проведеного моніторингу встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації.

Відповідно до пункту 3 додатку 1 тендерної документації учасник процедури закупівлі на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям повинен надати довідку, що містить інформацію про виконання аналогічних договорів, копії договорів та відгуки про належне виконання учасником цих договорів.

На виконання вищевказаної вимоги переможцем надано аналогічний договір від 08.10.2020 № ПР/Автобаза-20558/НЮ, пунктом 14.1 якого передбачено, що додаток « 1 «Розрахункова вартість послуг з поточного ремонту автотранспортних засобів» є невід?ємною його частиною.

Однак, переможцем завантажено вищевказаний договір не у повному обсязі, оскільки відсутній додаток № 1, чим не виконано вимогу пункту 3 додатку 1 тендерної документації в частині надання копії договору.

При цьому, аналізом веб порталу Уповноваженого органу встановлено, що замовником при проведенні процедури закупівлі за номером ID: UА-2021-12-01-004411-с (ДК 021:2015:50110000-9: Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання) відхилено тендерну пропозицію учасника Головного виробничо-технічного підприємства «Металл» товариство з обмеженою відповідальністю через відсутній додаток до аналогічного договору (Договір від 08.10.2020 № ПР/Автобаза-20558/НЮ).

Відповідно до вимог частини 1 статті 31 Закону № 922-VІІІ замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

Однак, на порушення вимог частини 1 статті 31 Закону № 922-VІІІ замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, а уклав з ним договір від 06.01.2022 № 6/01/22 на суму 1 199 880,00 грн.

У розділі 2 висновку зазначено, що за результатами моніторингу встановлено порушення вимог частини 1 статті 31 Закону № 922-VІІІ.

За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VІІІ, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення порушень не встановлено

У розділі висновку «Зобов?язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства в сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)» зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущим через необ?єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Північний офіс Держаудитслужби зобов?язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов?язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентованоЗаконом України від 26.01.1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Згідно зі статтею 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно достатті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленомуЗаконом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вимогами частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із частиною десятою статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Так, форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 року №86 (далі - Порядок №86).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно доЗакону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурноїодиниці законузазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбаченаЗаконом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За умовами частини 1 статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 922-VIII замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII, у тендерній документації зазначається один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11 червня 2020 року № 1082 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893 визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.

За приписами пункту 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.

У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.

Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.

За умовами частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Так, пунктом 3 додатку 1 тендерної документації встановлено, що учасник процедури закупівлі на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям повинен надати довідку, що містить інформацію про виконання аналогічних договорів, копії договорів та відгуки про належне виконання учасником цих договорів.

На виконання вищевказаної вимоги переможцем надано аналогічний договір від 08.10.2020 № ПР/Автобаза-20558/НЮ.

Однак, переможцем завантажено вказаний договір без додатку № 1 «Розрахункова вартість послуг з поточного ремонту автотранспортних засобів», який є невід?ємною його частиною.

Саме це контролюючим органом визначено як порушення вимог частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII.

При цьому, кваліфікаційними критеріями замовника визначено обов?язок надання довідки, що містить інформацію про виконання аналогічних договорів, копії договорів та відгуки про належне виконання учасником цих договорів.

Договором від 08.10.2020 № ПР/Автобаза-20558/НЮ підтверджено виконання переможцем аналогічних договорів, а відсутність додатку, в якому зазначено розрахункову вартість послуг, не спростовує факт виконання вказаного договору та не впливає на відповідність переможця встановленим замовником кваліфікаційних критеріїв.

Більш того, завантаження в електронній системі закупівель Договору від 08.10.2020 № ПР/Автобаза-20558/НЮ підтверджує відповідність переможця встановленим замовником кваліфікаційним критеріям.

За викладених обставин, суд вважає необгрунтованими висновки відповідача стосовно того, що вказане порушення умов тендерної документації є значущим через необ?єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі.

Відповідно частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Враховуючи відповідність тендерної пропозиції Головного виробничо-технічного підприємства «Металл» товариства з обмеженою відповідальністю кваліфікаційним критеріям, встановленим Дніпропетровським обласним комунальним підприємством «Спеавтобаза» вимогам до тендерної документації, у замовника були відсутні підстави для застосування приписів частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII.

Суд зазначає, що відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом вжиття заходів щодо припинення зобов`язань за договором.

Разом з тим, на переконання суду, такий захід реагування у вигляді покладення обов`язку припинити зобов`язання по договору, тобто фактично розірвати укладений та майже виконаний договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Однак, зауваження відповідача зводяться до надання учасником-переможем копії кваліфікаційного сертифікату інженера-проектувальника, яка завірена не самим інженером-проектувальником, а директором учасника-переможця, всупереч вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як такі дії позивача не пов`язані із не забезпеченням прозорого здійснення закупівель, та не сприяли проявам корупції у цій сфері чи порушенню добросовісної конкуренції.

При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором абозаконом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору.

З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.

Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язань, що сумлінно виконується сторонами, призведе до порушення майнових прав та інтересів Головного виробничо-технічного підприємства «Металл» товариства з обмеженою відповідальністю та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 року у справі № 120/1297/20-а.

Отже, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети. Факт відсутності легітимної мети підтверджується також тим, що здійснив проведення моніторингу лише через десять місяців після укладення договору (договір укладено 06.01.2022 року, а моніторинг розпочато 10.11.2022 року).

Так, у Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання замовника вжити заходів щодо припинення зобов`язання по договору з переможцем закупівлі, сформульована у висновку з наведених причин, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач встановлюючи порушення у висновку про результати моніторингу закупівлі від 01.12.2022 року діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Отже, за вказаних обставин, висновок Північного офісу Держаудитслужби від 01.12.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-02-007645-с є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується квитанцією № 2881 від 15.12.2022 року, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Спецавтобаза» до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне виробничо-технічне підприємство «Металл» товариство з обмеженою відповідальністю про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-02-007645-с, складений та оприлюднений Північним офісом Держаудитслужби 01.12.2022 року.

Стягнути на користь Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Спецавтобаза» (вул. Мостова, 3а, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 04011621) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна