Справа № 643/1617/23
Провадження № 1-кс/643/303/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022222040000031 від 15.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, за процесуальним керівництвом Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022222040000031 від 15.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ряд підприємств та організацій, зареєстрованих у Салтівському районі м. Харкова, зокрема: ТОВ "МЕДІА - УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 32564174), ТОВ "ЄВРО ТИТАН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44040613), ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕРА-ЛЮКС" (код ЄДРПОУ 39708497), ТОВ "ДЕЛЬТА М95" (код ЄДРПОУ 42144712), ТОВ "СТРОЙХАУС" (код ЄДРПОУ 33609488), АТ "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269), ТОВ «ХАТЕКС-М» (код ЄДРПОУ 33203777), ЗАТ «НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ «УКРАИНСКАЯ ЭЛЕКТРОТЕХИЧЕСКАЯ КОМПАНИЯ» (код ЄДРПОУ 31641802), ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ» (код ЄДРПОУ 24661083) та інші, мають засновників чи кінцевих бенефіціарних власників резидентів Російської Федерації, яким належать значні частки у статутному капіталі зазначених підприємств, що свідчить про господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором.
Так, в ході аналізу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083, встановлено, що повне найменування юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083. Зареєстроване 11.02.1997 за юридичною адресою: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, проспект Московський, будинок 195. Розмір статутного капіталу складає 138 659,00 грн. Основним видом діяльності є 51.70 інші види оптової торгівлі (основний).
Одним із засновників підприємства є нерезидент, юридична особа, зареєстрована в РФ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансдизель». Місцезнаходження: Російська Федерація, 117419, місто Москва, пров. 1-й Михайлівський, буд. 6, к. 1. Розмір частки засновника (учасника): 68 659,00.
Таким чином, ТОВ «Трансдизель», що зареєстроване в Російській Федерації, отримуючи доходи в Україні від діяльності юридичної особи, учасником якої воно є, може сплачувати податки до бюджету Російської Федерації, таким чином передаючи матеріальні ресурси збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, а також здійснювати господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором.
Корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдизель» на частку у розмірі 68 659,00 грн. (частка 49,516%) ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083, мають доказове значення для кримінального провадження № 42022222040000031, оскільки підтверджують пов`язаність вказаного підприємства з Російською Федерацією, а саме його приналежність власнику резиденту Російської Федерації, який може використовувати їх також для схиляння службових осіб зазначених підприємств до вчинення кримінальних правопорушень, провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.
Крім того, діяльність засновників та службових осіб вищезазначеного підприємства на цей час може бути спрямована на заподіяння шкоди економічній безпеці України, фінансування дій з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Процесуальним керівником у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання частки у розмірі 68 659,00 грн. (частка 49,516%) ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансдизель», речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому Кримінально-процесуальним Кодексом України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України настає за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, а також провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором. Санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Таким чином вказані корпоративні права можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, а саме є об`єктом кримінально-протиправних дій, підтверджують пов`язаність вказаного підприємства з Російською Федерацією, а також є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, так як корпоративні права надають право на отримання прибутку.
Частиною десятою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А № 98).
В обґрунтування накладення арешту на корпоративні права орган обвинувачення має об`єктивні підстави вважати, що вказані корпоративні права є речовим доказом у кримінальному провадженні, ймовірно будуть використовуватись їх власником для схиляння службових осіб підприємств до вчинення кримінальних правопорушень, дозволить продовжувати протиправну діяльність підприємства та може призвести до передачі корпоративних прав іншим особам, що призведе до втрати речових доказів та документів, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні та об`єктивному досудовому розслідуванню.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи конфіскації майна як виду покарання.
Частиною 1 та 2 ст. 64-2 КПК України, передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також недопущення втрати речових доказів та ухилення винних осіб від відповідальності, внаслідок вчинення реєстраційних дій щодо передачі корпоративних прав іншим особам, з метою уникнення від відповідальності та унеможливлення застосування покарання у вигляді конфіскації майна, стягнення збитків за матеріалами кримінального провадження, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдизель» на частку у розмірі 68 659,00 грн. (частка 49,516%) статутного капіталу ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083.
З огляду на обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза відчуження на користь третіх осіб майна, яке є речовим доказом, розгляд вказаного клопотання необхідно провести без виклику осіб, щодо яких вирішується питання про накладення арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
Корпоративні права включають в себе не тільки право на частку в статутному капіталі, а також і право засновників на отримання прибутку від діяльності підприємств, активів у разі ліквідації підприємств, право брати участь в управлінні підприємством.
Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст. ст. 171-173 цього Кодексу. Крім того, з метою захисту суверенітету і територіальної цілісності України, національних інтересів, національної безпеки, забезпечення її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв`язала і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства, виходячи з положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та загальних міжнародних норм і правил, зокрема щодо суверенного права України на захист, Верховною Радою України прийнято Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022.
Відповідно до вимог вказаного Закону примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності та без будь-якої компенсації їх вартості.
Прокурор, разом з клопотанням, подала заяву, в якій просила розглянути клопотання без її участі, його підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт вказаного майна, яке не було тимчасово вилучене, прокурор просила розглядати без повідомлення підозрюваного, іншого власника майна, їх захисників, представників чи законних представників, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Зазначене підтверджується тим, що власник майна, усвідомлюючи застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження вживатиме заходів щодо приховування своєї протиправної діяльності, передачі корпоративних прав іншим особам.
Оскільки прокурором доведено, що існує реальна загроза зміни або знищення речей та документів, представник власника майна про час та місце розгляду клопотання прокурора не повідомлявся.
В зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна здійснюється під час огляду, обшуку.
Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до абзацу 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
Корпоративні права включають в себе не тільки право на частку в статутному капіталі, а також і право засновників на отримання прибутку від діяльності підприємств, активів у разі ліквідації підприємств, право брати участь в управлінні підприємством.
Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст. ст. 171-173 цього Кодексу. Крім того, з метою захисту суверенітету і територіальної цілісності України, національних інтересів, національної безпеки, забезпечення її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв`язала і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства, виходячи з положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та загальних міжнародних норм і правил, зокрема щодо суверенного права України на захист, Верховною Радою України прийнято Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022.
Відповідно до вимог вказаного Закону примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності та без будь-якої компенсації їх вартості.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, ЗУ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдизель» на частку у розмірі 68 659,00 грн. (частка 49,516%) статутного капіталу ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083, місцезнаходження: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, проспект Московський, будинок 195, з забороною розпорядження ними у будь-який спосіб до завершення досудового розслідування та судового слідства (до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку).
Передати арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та умовах визначених ст.ст. 19, 21, 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», зокрема частки у статутному капіталі ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083.
Заборонити державним реєстраторам, посадовим особам Міністерства юстиції України, нотаріусам в порядку виконання ухвали, вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083, окрім як за зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або на виконання умов договору управління активами, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Зобов`язати державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції України, нотаріусів, в порядку виконання ухвали, внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону вчинення будь-яких дій, пов`язаних з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОДМАШ», код ЄДРПОУ 24661083, окрім як за зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або на виконання умов договору управління активами, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Московський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2023 |
Оприлюднено | 09.05.2024 |
Номер документу | 109337788 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Московський районний суд м.Харкова
Задорожна А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні