Рішення

від 21.02.2023 по справі 380/16604/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року

справа №380/16604/21

провадження № П/380/16808/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крутько О.В.

за участю секретаря судового засідання Сов`як Д.О.,

представника позивача Войтків З.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малефісента»

про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малефісента» (далі відповідач, ТзОВ «МАЛЕФІСЕНТА») про застосування арешту коштів відповідача, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом Головного управління ДПС у Львівській області № 3177-ПП від 22.09.2021 вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку відповідача. Однак, посадовими підприємства відповідача не допущено уповноважених осіб контролюючого органу до проведення перевірки, у зв`язку з чим складено акт відмови від допуску до проведення перевірки № 1029/13-01-07-01/42944942 від 28.09.2021. Відтак позивач на виконання своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 04.10.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою від 26.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 13.12.2021 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/16620/21.

Ухвалою суду від 30.01.2023 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 30.01.2023 призначено справу для розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛЕФІСЕНТА» (ідентифікаційний код юридичної особи 42944942) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 22.09.2021 № 3177-ПП, позивачем виписано направлення від 22.09.2021 № 10083, № 10082, № 10081 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «МАЛЕФІСЕНТА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 10 квітня 2019 року по 21 вересня 2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10 квітня 2019 по 21 вересня 2021 року.

Як слідує з акта № 1029/13-01-07-01 від 28.09.2021 про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, керівник ТзОВ «МАЛЕФІСЕНТА» відмовився допустити посадових осіб Головного управління ДПС у Львівській області до проведення планової виїзної перевірки. Так, керівником відповідача відмовлено у допуску ревізорів у зв`язку з протиправністю наказу та з подальшим оскарженням наказу на проведення перевірки у судовому порядку.

Рішенням начальника Головного управління ДПС у Львівській області № 28077/6/13-01-07-01-16 від 29.09.2021 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ «МАЛЕФІСЕНТА».

Позивач вважає, що наявні визначені Податковим кодексом України підстави накладення арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків ТзОВ «МАЛЕФІСЕНТА», відтак він звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд керується таким.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (пункт 94.3 статті 94 Податкового кодексу України).

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

За правилами пункту 94.19.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (пункт 94.21 статті Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Разом з тим, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий підпункту 94.6.2 пункту 94.6 Податкового кодексу України).

За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №820/1929/17, арешт на кошти платника податків може бути накладений за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Верховний Суд в означеній постанові констатував, що підстави до застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, - визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

При цьому положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Системне тлумачення норм цієї статті свідчить, що адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і не може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті, а її норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Висновки аналогічного характеру викладено у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 822/6095/15.

Аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Відтак, при вирішенні даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до ТзОВ «МАЛЕФІСЕНТА» адміністративного арешту коштів слід встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення.

Тобто, законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі дотримання таких умов:

1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки;

2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

Відповідно до п. 81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 ПК України).

Отже якщо платник податків вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, то він має захищати свої права, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки та подальшого оскарження рішення контролюючого органу про проведення такої перевірки.

Тобто встановлення судом відсутності законних підстав для проведення перевірки нівелює наслідки для платника податку, передбачені підп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, у разі недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Судом встановлено, що не погоджуючись з винесеним наказом від 22.09.2021 № 3177-ПП про проведення перевірки, ТзОВ «Малефісента» звернулось із позовом до Львівського окружного адміністративного суду про визнання його протиправним та скасування.

Так, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі № 380/16620/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Малефісента» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 22.09.2021 № 3177-ПП «Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Малефісента» залишено без розгляду. Ухвала в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.

Отже, наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 22.09.2021 № 3177-ПП про проведення перевірки є чинним, у позивача були законні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у Головного управління ДПС у Львівській області достатніх правових підстав для звернення до суду щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Малефісента» шляхом зупинення видаткових операцій.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Малефісента» (код ЄДРПОУ 42944942, адреса: 81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Грушевського, 8) шляхом зупинення видаткових операцій.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений 03.03.2023.

Суддя Крутько О.В.