Рішення

від 03.03.2023 по справі 420/18287/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18287/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14 червня 2022 року за № UA500500/2022/200125/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих позивачем, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14 червня 2022 року за № UA500500/2022/200126/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і відповідно до Митного кодексу не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Вказує, що ним на виконання вимог статті 53 Митного кодексу України надані всі необхідні документи для визначення вартості товарів за основним методом визначення вартості товарів (за ціною договору на підставі ст.58 Митного кодексу України).

18.01.2023 від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) №UA500500/2022/015815 та №UA500500/2022/015828 від 10.06.2022 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою суду від 02.01.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» (Покупцем за договором), та підприємством «Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited», Китай (Продавцем за договором), укладено зовнішньоекономічний контракт №KD210802 від 02 серпня 2021 року на постачання Товарів (сировини, товарів народного споживання, обладнання та запасних частин до нього) на митну територію України на умовах CFR порт Одеса згідно Міжнародним правилам «ІНКОТЕРМС» 2010 року (п. 3.1 контракту) (а.с.14-16).

На виконання вищезазначеного договору позивачем, ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД», згідно інвойсів №ВН220112 від 12.01.2022 року та №ВН220112А від 12.01.2022 року до вищезазначеного контракту в червні 2022 року імпортовано на митну територію України товари, а саме: готові вироби побутового призначення, сировину для виробництва товарів побутового призначення тощо. З метою проходження митного оформлення (очищення) імпортованих товарів, позивачем, ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД», за вказаний період було подано наступні електронні вантажні митні декларації, а саме:

- вантажну митну декларацію №UA500500/2022/015815 від 10.06.2022 року, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного Кодексу України), тобто за ціною договору, імпортовані товари - дріт із легованої сталі 0х13, без покриття, хімічний склад в % матеріалу C?0,08%, Si?0,35%, Mn?0,35%, Р?0,02%, S?0,025%, Cr?12,5%, Ni?0,06% діаметром 0,135мм - 750 катушок - 12,025 т., діаметром 0,75мм - 183 бухти - 7,8370 т., за договірною вартістю 13 893,86 доларів США (406463,48 грн. по курсу 29,2549 грн. за 1 дол. США).

- вантажну митну декларацію №UA500500/2022/015828 від 10.06.2022 року, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного Кодексу України), тобто за ціною договору, імпортовані товари: дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок: у пластиковій упаковці товщиною 1,6 мм по 250 шт. +-5% -35500 шт., у картонній упаковці товщиною 2 мм по1000 шт. +-5% - 1 500 шт.; дерев`яні (бамбукові) шпажки у вигляді загострених з однієї сторони паличок у поліетиленовій упаковці - товщиною 3 мм, довжиною 30 см, по 85 шт. - 15 000 шт.; товщиною 3 мм, довжиною 25 см, по 85 шт. - 10000 шт.; товщиною 3 м, довжиною 20 см, по 85 шт. - 10 000 шт., за договірною вартістю 8 926,00 доларів США (261 129,24 грн. по курсу 29,2549 грн. за 1 дол. США);

- дріт сталевий, низьковуглецевий, оцинкований, марки СТ0, хімічний склад в % матеріалу С

- речі домашнього вжитку: скребок спіральний з поліестру для чищення кухонного посуду, різнокольорові - 45000 шт., за договірною вартістю 1 440,00 доларів США (42 127,06 грн. по курсу 29,2549 грн. за 1 дол. США);

- вироби з вати: палички гігієнічні, що мають з обох кінців «джгутик» з вати з бавовни, гігроскопічні, не просочені косметичними засобами, товщиною 4 мм: з бамбуковим аплікатором, у поліетиленовій упаковці, до 80 шт./уп - 30 240 шт.; з бамбуковим аплікатором, у поліетиленовій упаковці, до 100 шт./уп. - 50 500 шт., за договірною вартістю 3 442,48 доларів США (100 709,41 грн. по курсу 29,2549 грн. за 1 дол. США).

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав зокрема наступні документи:

за ВМД №UA500000/2022/015815 від 10.06.2022 року:

- вантажну митну декларацію встановленого зразка;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №KD210802 від 02 серпня 2021 року;

- комерційний інвойс від 12 січня 2022 року №ВН220112;

- офіційний прайс-лист від 04.12.2021 року;

- специфікацію (сертифікат якості) №13/KD210802;

- пакувальний лист від 12 січня 2022 року до інвойсу №ВН220112;

- коносаменти (Bill of lading) №HR220101 від 22.01.2022 тощо;

за ВМД №UA500000/2022/015828 від 10.06.2022 року:

- вантажну митну декларацію встановленого зразка;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №KD210802 від 02 серпня 2021 року;

- комерційні інвойси від 12 січня 2022 року №ВН220112 та №ВН220112А;

- офіційні прайс-листі від 04.12.2021 року;

- специфікації (сертифікати якості) №13/KD210802 та №14/ KD210802;

- пакувальні листи від 12 січня 2022 року до інвойсів №ВН220112 та №ВН220112А;

- коносамент (Bill of lading) №HR220102 від 22.01.2022 та №HR220101 від 22.01.2022 тощо.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

За таких підстав відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200126/2 та №UA500500/2022/200125/2 від 14.06.2022 року (а.с.17-18, 22), у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Так, у вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів, а саме:

по МД № UA500500/2022/015815 від 10.06.2022:

1) в коносаменті від 22.01.2022 №HR220101 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

2) Згідно п.4.2 зовнішньоекономічний договору (контракту) від 02.08.2021 №KD210802 в ціну товару включається вартість упаковки, маркування та доставки на умовах CFR Одеса. Однак в специфікації до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2022 № №13/KD210802 та рахунку-фактура (інвойс) від №BH22011 вказано умови CFR PIVDENNYI. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів на умовах CFR PIVDENNYI, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

по МД № UA500500/2022/015828 від 10.06.2022:

1) в коносаменті від 22.01.2022 №HR220101 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

2) Згідно п.4.2 зовнішньоекономічний договору (контракту) від 02.08.2021 №ГО210802 в ціну товару включається вартість упаковки, маркування та доставки на умовах CFR Одеса. Однак в специфікаціях до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2022 № №13/KD210802 та №14/KD210802 та рахунках-фактурі (інвойс) від 12.01.2022 №ВН22011, №ВН220112А казано умови CFR PIVDENNYI. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів на умовах CFR PIVDENNYI, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) В копіях митної декларації країни відправлення від 22.01.2022 №292020220000006480 (по товару 1) та № 292020220000006488 (по товару 3,4) кількість наведена в одиницях виміру кг, що суперечить одиницям виміру шт, в яких визначена вартість товару в специфікації до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2022 року №№13/KD210802, №14/KD210802 та інвойсах від 12.01.2022 року №ВН22011, №ВН220112А.

Декларанту запропоновано відповідно до частини 3 статті 53 МКУ митним протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Також в оскаржуваних рішеннях зазначено, що по МД №UA500500/20220/015815 від 10.06.2022 року 14.06.2022 року декларантом позивача ОСОБА_1 надіслано лист №14-06-2 яким повідомлено митний орган про неможливість надання інших додаткових документів. По МД №UA500500/2022/015828 від 10.06.2022 року 14.06.2022 року декларантом позивача ОСОБА_1 надіслано лист №14-06-1, яким повідомлено митний орган про неможливість надання інших додаткових документів. Отже, на думку митного органу декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оскільки розбіжності не було спростовано, відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.4 ст. 57 МКУ було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою визначення основи визначення вартості згідно з положеннями статей 59-60 МКУ. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами відповідно до статей 59,60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані через відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом.

Також в рішеннях митного органу зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що:

- по рішенню коригування №UA500500/2022/200126/2 від 14.06.2022 року рівень митної вартості є більшим та становить по товару 1 «дерев`яні зубочистки (бамбукові)» 2,41 дол. США/кг (МД від 20.05.2022 року №UA500020/20220/009343) ніж заявлено декларантом 1,6031 дол. США/кг; по товару 2 «дріт сталевий» 1,82 дол. США/кг (МД від 04.01.2022 №UA500020/2022/000143) ніж заявлено декларантом 0,58 дол. США/кг; по товару 3 «речі домашнього вжитку» 1,81 дол. США/кг (МД від 29.04.2022 року №UA500110/2022/004718) ніж заявлено декларантом 1,60 дол. США/кг; по товару 4 «вироби з вати» 5,265 (МД від 28.03.2022 року №UA408020/2022/005905) ніж заявлено декларантом 2,38 дол. США/кг;

- по рішенню коригування №UA500500/2022/200125/2 від 14.06.2022 року рівень митної вартості є більшим та становить по товару 1 «дріт із легованої сталі» -2,31 дол. США/кг (МД від 23.02.2022 року №UA500050/2022/002485) ніж заявлено декларантом 0,6995 дол. США/кг.

Декларанту роз`яснено права, викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригуванні заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Декларанту роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі ? МК України) та іншими законами України.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України, зокрема документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо оскаржуваних рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200125/2 та №UA500500/2022/200126/2 від 14.06.2022 року, суд зазначає наступне.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних АСМО «Інспектор 2006» та ЄАІС Держмитслужби та реквізити МД, які у матеріалах справи відсутні.

Відповідачем така інформація не надана під час судового розгляду справи.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз ЄАІС, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації у наявних доказах.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервний метод.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, та не зазначено корегування на умови поставки, та обсяг партії товару, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду 02 липня 2020 року справа №804/2061/17

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів, а саме:

по МД № UA500500/2022/015815 від 10.06.2022:

1) в коносаменті від 22.01.2022 №HR220101 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

2) згідно п.4.2 зовнішньоекономічний договору (контракту) від 02.08.2021 №KD210802 в ціну товару включається вартість упаковки, маркування та доставки на умовах CFR Одеса. Однак в специфікації до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2022 № №13/KD210802 та рахунку-фактура (інвойс) від №BH22011 вказано умови CFR PIVDENNYI. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів на умовах CFR PIVDENNYI, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

по МД № UA500500/2022/015828 від 10.06.2022:

1) в коносаменті від 22.01.2022 №HR220101 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

2) згідно п.4.2 зовнішньоекономічний договору (контракту) від 02.08.2021 №ГО210802 в ціну товару включається вартість упаковки, маркування та доставки на умовах CFR Одеса. Однак в специфікаціях до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2022 № №13/KD210802 та №14/KD210802 та рахунках-фактурі (інвойс) від 12.01.2022 №ВН22011, №ВН220112А вказано умови CFR PIVDENNYI. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вказаних складових митної вартості товарів на умовах CFR PIVDENNYI, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) В копіях митної декларації країни відправлення від 22.01.2022 №292020220000006480 (по товару 1) та № 292020220000006488 (по товару 3,4) кількість наведена в одиницях виміру кг, що суперечить одиницям виміру шт, в яких визначена вартість товару в специфікації до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2022 року №№13/KD210802, №14/KD210802 та інвойсах від 12.01.2022 року №ВН22011, №ВН220112А.

Так, щодо того, що в коносаменті від 22.01.2022 №HR220101 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT COLLECT» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що метою ІНКОТЕРМС є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином, можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов`язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Згідно ІНКОТЕРМС CFR COST AND FREIGHT - термін «Вартість та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, однак, ризик втрати або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CFR на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Коли фрахт оплачується продавцем (CFR ІНКОТЕРМС), по суті він оплачується покупцем, так як витрати по фрахту звичайно включаються продавцем в загальну ціну товару. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.05.2021 року по справі № 820/584/17.

Надані до митного оформлення документи містили посилання на умови поставки товару - CFR (порт Одеса); інформація, що у них містилась, відповідала іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції. Вказані обставини свідчать, що цінова пропозиція поширювалась саме на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність Позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 року по справі № 820/4906/16.

Тобто, ціна імпортованого Позивачем товару включала витрати, пов`язані з транспортуванням і не підлягала коригуванню за правилами визначеними частиною десятою статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до умов п. 3.1 укладеного контракту №KD210802 від 02.08.2021, з урахуванням інвойсів №ВН220112 від 12.01.2022 року, №ВН220112А від 12.01.2022 року, специфікацій №13/KD210802 та №14/ KD210802 до зазначеного контракту, ціни на поставку імпортованих товарів зазначені за базисом (умовами) поставки CFR порт Південний. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), базис (умови) поставки CFR означає «вартість та фрахт», а саме продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт. Таким чином, обов`язок з оплати вартості фрахту за поставкою імпортованих позивачем товарів несе постачальник, нерезидент «Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited». Саме на виконання вищезазначених умов поставки постачальником - нерезидентом було оплачено фрахт судна, про що й зазначено в коносаментах від 22.01.2022 № HR220101 та № HR220102. Позивач не мав обов`язку сплачувати фрахт імпортованих товарів, оскільки фрахт та витрати з доставки, за умовами поставки, включені в ціну товарів. За таких умов позивач не має і не може мати документів, що підтверджують вартість перевезення імпортованих товарів, а коригування митної вартості товарів відповідачем, з врахуванням погоджених умов поставки CFR Південний, з підстав ненадання документів щодо вартості фрахту є протиправним.

Щодо тверджень відповідача, Одеської митниці, про здійснення коригування митної вартості товарів за резервним методом в зв`язку з тим, що в специфікаціях до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2022 №13/KD210802 та №14/KD210802 та рахунку-фактурах (інвойсах) від 12.01.2022 №BH220112 та №BH220112A вказано умови поставки CFR PIVDENNYI, що суперечить умовам п. 4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.08.2021 № KD210802, де вказані умови поставки CFR Одеса, необхідно зазначити наступне.

Згідно норм п.3.5, п.3.6 укладеного контракту №KD210802 від 02 серпня 2021 року, Продавець обов`язується виробити товар на адресу Покупця у відповідності до специфікації, погодженої Сторонами; Покупець зобов`язується придбати товар у Продавця у відповідності до специфікації, погодженої сторонами. Відповідно до укладених між Сторонами специфікацій №13/KD210802 та №14/ KD210802 до контракту №KD210802 від 02 серпня 2021 року, сторони узгодили вартість імпортованих товарів на умовах поставки CFR Південний. Окрім того, вартість товару зазначена в інвойсах №ВН220112 від 12.01.2022 року, №ВН220112А від 12.01.2022 року також на умовах поставки CFR Південний. Таким чином, товар імпортований позивачем був поставлений на умовах CFR Південний відповідно до договірних умов, погоджених сторонами (ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД» та «Yongkang Toot Industry and Trade Co., Limited»).

Суд також враховує, що відповідачем не вказано яким чином на митну вартість імпортованих позивачем товарів впливає базис поставки, узгоджений сторонами в специфікаціях №13/KD210802 та №14/ KD210802 до контракту №KD210802 від 02 серпня 2021 року, з врахуванням того, що ціни на товари узгоджені в інвойсах №ВН220112 від 12.01.2022 року, №ВН220112А від 12.01.2022 року на умовах поставки CFR Південний.

Щодо тверджень відповідача про здійснення коригування митної вартості товарів за резервним методом в зв`язку з тим, що в копіях митної декларації країни відправлення від 22.01.2022 №292020220000006480 (по товару 1 - рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200126/2) та № 292020220000006488 (по товару 3,4 - рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200126/2) кількість наведена в одиницях виміру кг, що суперечить одиницям виміру шт., в яких визначена вартість товару в специфікації до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.01.2022 року №№13/KD210802,№14/KD210802 та інвойсах від №BH220112, №BH220112A, слід зазначити наступне.

Відповідно до пакувального листа від 12 січня 2022 року до інвойсу ВН220112 вага імпортованого товару «дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок: у пластиковій упаковці товщиною 1,6 мм по 250 шт. +-5% -35500 шт., у картонній упаковці товщиною 2 мм по1000 шт. +-5% - 1 500 шт.; дерев`яні (бамбукові) шпажки у вигляді загострених з однієї сторони паличок у поліетиленовій упаковці - товщиною 3 мм, довжиною 30 см, по 85 шт. - 15 000 шт.; товщиною 3 мм, довжиною 25 см, по 85 шт. - 10000 шт.; товщиною 3 м, довжиною 20 см, по 85 шт. - 10 000 шт.» складає 5,568 тон (1,5470+0,201+2,0250+1,0150+0,780), що повністю відповідає вазі вказаних товарів, зазначених в експортній митній декларації №292020220000006480 «toothpicks, bamboo sticks» 5568 кг (1748,00+3820,00).

Відповідно до пакувального листа від 12 січня 2022 року до інвойсу ВН220112А вага імпортованого товару «скребок спіральний з поліестру для чищення кухонного посуду» складає 0,900 тон, що повністю відповідає даним ваги вказаних товарів згідно експортної митної декларації 292020220000006488 - «polyester scourer» - 900,00 кг.; а вага імпортованого товару «ватні палички з бамбуковим аплікатором» 1,446 тон (0,322 + 1,1240) повністю відповідає даним ваги таких товарів згідно експортної митної декларації 292020220000006488 - «cotton buds» - 1446,00 кг.

Таким чином, жодних невідповідностей у вагових показниках (кількості) імпортованих товарів немає. Щодо зазначення кількості зазначених товарів у експортних деклараціях країни відправлення в кілограмах, то це, очевидно, пов`язано із правилами заповнення митної декларації в країні відправлення, та жодним чином не впливає на кількість поставленого товару, адже при митному оформленні імпортованих товарів митним органом невідповідностей між кількістю фактично поставленого товару та кількістю імпортованих товарів, заявлених в товаросупровідних документах не виявлено.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №820/17417/14, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем та протиправність оскаржених рішень та карток відмови.

Суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару (за ціною договору) та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Крім того, відомості з інформаційних баз даних органів, на які посилається відповідач, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, а тому такі дані не можуть мати пріоритетного значення по відношенню до наданих декларантом первинних документів про товар.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеному у постанові від 15.05.2018 року по справі №820/3881/17.

Посилання Відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних АСМО «Інспектор», ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак підлягають скасуванню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік, з 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 2481 гривні.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 4215,47 грн., відповідно до платіжного доручення №467 від 14.12.2022 року (а.с.8-9).

Враховуючи те, що позивач повинен був сплатити за подання даного позову 3 969,60 грн. (із розрахунку 4962,00 х 0,8), суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати у розмірі 3 969,60 грн.

Щодо решти суми, яку позивач сплатив за подання даного позову, а саме 245,87 грн., суд вказує на таке.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що позивачем при поданні адміністративного позову у даній справі надмірно сплачено судовий збір у розмірі 245,87 грн., суд доходить висновку щодо необхідності повернення надміру сплаченого судового збору ТОВ «ШАЙН ХАУЗХОЛД».

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці від 14 червня 2022 року за № UA500500/2022/200125/2 та від 14 червня 2022 року за № UA500500/2022/200126/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД».

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3969,60 грн.

Повернути через Управління державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області, Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Прайм Груп» надмірно сплачений судовий збір у розмірі 245,87 грн. відповідно до платіжного доручення №467 від 14.12.2022 року за подання адміністративного позову у даній справі.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАЙН ХАУЗХОЛД» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, буд.3/5а, код ЄДРПОУ 40636431).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Іванов Е.А.