Постанова

від 22.02.2023 по справі 520/20950/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 р. Справа № 520/20950/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАРАТ-1" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022, суддя Сліденко А.В., по справі № 520/20950/21

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАРАТ"

третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

про припинення права на виконання будівельних робіт, скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- припинити TOB «Багарат" право на виконання будівельних робіт на об`єкт «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові», набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061193542645 від 09.01.2020;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ХК 101210713325 від 14.07.2021 на об`єкт «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові» (замовник будівництва - ТОВ «Багарат», код ЄДРПОУ - 43133240).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 задоволено позов.

Припинено право ТОВ «Багарат" на виконання будівельних робіт на об`єкті - «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові», набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061193542645 від 09.01.2020р.

Скасовано подану ТОВ «Багарат" та зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) № ХК 101210713325 від 14.07.2021 на об`єкт - «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові» (замовник будівництва - ТОВ «Багарат», ідентифікаційний код - 43133240).

ТОВ «Багарат" (далі - відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апелянт зазначив про не врахування судом першої інстанції, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У відзиві на апеляційну скаргу, крім іншого, позивачем було заявлено клопотання про заміну позивачайого правонаступником.

Протокольною ухвалою колегії суддів від 22.02.2023 було замінено позивача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на його правонаступника - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної діяльності Харківської міської ради.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що видами діяльності ТОВ «Багарат» є: 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

ТОВ «Багарат» було складено і подано до Інспекції повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 061193542645 від 09.01.2020р. відносно об`єкту - «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 ». В повідомленні у якості головного архітектора проекту об`єкту - «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові» зазначено ОСОБА_1 .

В подальшому ТОВ «Багарат» було складено і подано до позивача декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), яка зареєстрована Інспекцією за № ХК 101210713325 від 14.07.2021р. В декларації у якості головного архітектора проекту об`єкту - «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 » зазначено ОСОБА_1 .

Згідно листа від 20.12.2019р. №20/12 ОСОБА_1 як головний архітектор проекту об`єкту - «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 » не заперечує проти передачі авторського права та ведення авторського нагляду інженеру проектувальнику ОСОБА_2 .

12.08.2021 ФОП ОСОБА_1 повідомив позивача, що у 2019 році між ТОВ «Багарат» та ФОП ОСОБА_1 були укладені договірні відносини щодо розроблення проектно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 ». Замовник на початку виконання проектно-кошторисної документації не виконував свої зобов`язання по договору, внаслідок чого договірні зобов`язання розірвані, авторські права передані іншій сертифікованій особі. За підписом та печаткою ФОП ОСОБА_1 проектно-кошторисна документація не складалась, авторський нагляд не здійснювався.

Позивач, вважаючи, що відповідачем в повідомленні про початок будівельних робіт та в декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначено неправдиві відомості, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано проектно-кошторисної документації за підписом головного архітектора проекту - ФОП ОСОБА_1 , що є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно доЗакону України"Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.211 № 533 (далі Порядок № 533).

Згідно п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно пунктів 15-17 Порядку № 533 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Під час апеляційного розгляду справи судом встановлено, що Київською окружною прокуратурою міста Харкова була ініційована перевірка законності підстав реконструкції та законності введення нежитлової будівлі літ. А-2 по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові в експлуатацію, про що свідчить лист від 15.07.2021р. №43-984-21.

22.07.2021р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради було видано наказ №78 з питання призначення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, правил на об`єкті - Реконструкція нежитлової будівлі літ. А-2 під багатофункціональну будівлю по вул. Університетській, 24/1 у м. Харкові. 23.07.2021 Інспекцією було оформлено направлення на проведення позапланового заходу нагляду (контролю) від 23.07.2021р. №96-п.

Позивачем було повідомлено відповідача про необхідність до 03.08.2021р. направити уповноваженого представника до Інспекції, про що свідчить лист від 29.07.2021 № 769/0/250-21.

Уповноважена особа ТОВ Багарат до Інспекції не з`явилась.

13.08.2021р. працівниками Інспекції було складено доповідну записку про відсутність змоги провести перевірку за наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської від 22.07.2021р. №78.

Наведені обставини свідчать, що фактично позивачем не було проведено перевірку в установленому законодавством порядку та за результатами державного архітектурно-будівельного контролю не складено акт, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Отже, позивачем не було дотримано вищенаведених правових положень, а отже не встановлено у спосіб визначений законодавством порушень у сфері містобудівної діяльності, вчинених відповідачем, у зв`язку з чим звернення до суду з даним позовом є передчасним.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно ізЗаконом України"Про оцінку впливу на довкілля".

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до ч. 1 . 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з ч.1ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Відповідно до ч.2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З вищенаведених правових норм вбачається, що виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.

Згідно зістаттею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Колегія суддів зазначає, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

За правиламистатті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач набув право на виконання будівельних робіт у зв`язку із реєстрацією повідомлення про початок їх виконання № ХК 061193542645 від 09.01.2020р.

В подальшому позивачем подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), "Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-2» під багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 ", яка зареєстрована Інспекцією за № ХК 101210713325 від 14.07.2021р.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням вищенаведених положень ч.1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» декларація про готовність об`єкта до експлуатації подається після завершення виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим вимога позивача про припинення права на виконання будівельних робіт є необгрунтованою, оскільки виконання будівельних робіт вже завершено.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуженні об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлові приміщення у реконструйованому будинку за адресою АДРЕСА_1 були відчужені іншим особам: ОСОБА_3 , ТОВ " Енергобуд-1", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу (т. 1 а.с. 100-107).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необгрунтованими позовні вимоги, оскільки припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації в даному випадку не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 09.02.2022 по справі № 521/16298/18.

Суд першої інстанції при задоволенні адміністративного позову вказані обставини не врахував, з огляду на що дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАРАТ-1" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 по справі № 520/20950/21 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГАРАТ", третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 03.03.2023