Постанова

від 23.02.2023 по справі 440/6054/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сич С.С.

23 лютого 2023 р.Справа № 440/6054/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року по справі за адміністративним позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави до Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ", Управління з питань містобудування та архітектури, про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення, -

В с т а н о в и в:

08.06.2021 року позивач керівник Полтавська окружна прокуратура звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава» в частині надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" (далі ТОВ «ПРІМУМ АКТИВ») на розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 44 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 по вул. Симона Петлюри, 45 у м. Полтаві, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив`язки на вказану тимчасову споруду.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що Полтавська міська рада рішенням від 19.03.2021 року «Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава» дала дозвіл ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" на продовження розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 44 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 по АДРЕСА_1 попри відсутність у ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" оформленого паспорту прив`язки та самої тимчасової споруди на земельній ділянці площею 44 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 по АДРЕСА_1 . Оскаржуваним рішенням ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" продовжено дію особистого строкового сервітуту, хоча договір особистого строкового сервітуту був укладений між Полтавською міською радою та ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" з терміном дії до 15.09.2018 року, право користування на підставі вказаного договору за ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" не зареєстровано в порядку, встановленому Законом, а тому у третьої особи не виникло права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 по вул. Симона Петлюри, 45 у місті Полтаві.

Також, позивач вважає, що рішення в частині, що оскаржується, суперечить вимогам Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон № 3038-VI ), Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року (далі Порядок 244), та вимогам Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 18.05.2012 року.

Крім того, позивач зазначає, що предметом спору є дотримання визначеного законом порядку надання у користування земельних ділянок комунальної власності та розміщення на них тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Порушення порядку та протиправне надання землі у користування з порушенням закону завдає шкоду власності територіальної громади м. Полтави та суперечить інтересам держави у сфері земельних правовідносин, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюється і охороняється державою.

Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов Полтавська міської ради зазначає, що виключно Полтавська міська рада, як єдиний представницький орган територіальної громади м. Полтави, наділена правами власника на землі, які на праві комунальної власності належать територіальній громаді м. Полтави. Умовою виникнення відповідного права користування землями, що на праві комунальної власності належать територіальній громаді м. Полтава, зокрема, щодо розміщення тимчасових стаціонарних споруд на умовах особистого строкового земельного сервітуту, є необхідність здійснення власником земель відповідного волевиявлення, у формі відповідного рішення Полтавської міської ради.

Також, відповідач вказує, що в даному випадку суб`єктом правовідносин з питань розміщення тимчасової споруди є Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, а Полтавська міська рада є власником земельної ділянки, яка здійснила волевиявлення на надання права користування, шляхом прийняття рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині наданні дозволу ТОВ "ПРІМІУМ АКТИВ" на розміщення тимчасової споруди по вулиці Симона Петлюри, 45.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року задоволено адміністративний позов керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави.

Так, судовим рішенням визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 44 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 по вул. Симона Петлюри, 45 у м. Полтаві, в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 та продовження терміну дії паспорту прив`язки на вказану тимчасову споруду.

Висновок суду вмотивований тим, що у Полтавської міської ради були відсутні підстави для продовження строку функціонування ТС, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення був відсутній документ, що посвідчує продовження права користування відповідною земельною ділянкою, строк дії договору сервітуту (на підставі якого право користування не виникло) закінчився, а паспорту прив`язки ТС взагалі ніколи не існувало.

Крім того, суд зазначив, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді, оскільки прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено оскаржуваними положеннями спірного рішення, та відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Полтавська міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позову керівника Полтавської окружної прокуратури.

Аргументи, наведені Полтавською міською радою в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 313 КАС України).

Колегія суддів відхиляє клопотання Полтавської міської ради про відкладення розгляду справи, зазначаючи про те, що реалізувати намір прийняти участь у судовому засіданні не був позбавлений можливості як безпосереднє у приміщенні суду, так і в режимі відеоконференцзв`язку. Матеріали справи посвідчують ту обставину, що з відповідною заявою скаржник до суду апеляційної інстанції не звертався. Доказів на підтвердження тверджень стосовно нестабільності електропостачання у м. Полтава, нестабільності роботи Інтернету та мобільного зв`язку до клопотання Полтавська міська рада не надала.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що 15.02.2021 року ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" звернулося до виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою розглянути на засіданні комісії з розміщення тимчасових споруд питання подальшого розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону площею 30,0 кв.м на земельній ділянці площею 44 кв.м по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 155-161).

16.02.2021 року Комісія з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, розглянувши звернення ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" щодо можливості подальшого розміщення стаціонарних тимчасових споруд - торгівельних павільйонів, зокрема, по вул. Симона Петлюри, 45, площею тимчасової споруди 30 кв.м на земельній ділянці 44 кв.м, погодила клопотання ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" терміном на 5 років за умови дотримання державних, санітарно-гігієнічних та будівельних норм і правил, інших вимог чинного законодавства (т. 1, а.с. 154).

17.02.2021 року ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" звернулося до Полтавської міської ради із заявою про оформлення договору особистого строкового сервітуту на земельну ділянку загальною площею 44 кв.м за адресою: вул. Симона Петлюри, 45, для розміщення стаціонарної тимчасової споруди торгівельного павільйону площею 30 кв.м для здійснення роздрібної торгівлі (т. 1, а.с. 153).

18.03.2021 року Управління з питань містобудування та архітектури звернулося до міського голови О. Мамая із листом від 17.03.2021 року № 01-02-01-14/203, у якому просило розглянути в установленому порядку на засіданнях постійних депутатських комісій та включити до порядку денного третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання проект рішення "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" (т. 1, а.с. 204-205).

19.03.2021 року Полтавська міська рада (третя сесія восьмого скликання) прийняла рішення "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава", пунктом 1 якого продовжено розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, згідно з додатком 1 - на 5 років; пунктом 2 рішення замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, продовжено дію особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовані земельні ділянки з оформленням відповідних договорів у встановленому порядку; пунктом 4 рішення замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, в Управлінні з питань містобудування та архітектури продовжити термін дії оформлених паспортів прив`язки (п. 4) (т. 1, а.с. 15).

В обґрунтування рішення зазначено, що воно прийняте на підставі звернень суб`єктів підприємницької діяльності, відповідно до Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням двадцять другої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 18.05.2012 року, враховуючи розпорядження голови обласної державної адміністрації № 207 від 20.05.2016 року "Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дошок та зображень комуністичної символіки у місті Полтаві", керуючись Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, ст.ст.25, 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи протоколи комісії з розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава.

У додатку 1 за № 52 вказано суб`єкт підприємницької діяльності (замовник) - ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ", адресу розташування об`єкту - вул. Симона Петлюри, 45 у м. Полтаві (5310136400:14:006:0169), вид тимчасової споруди - подальше розміщення, стаціонарна тимчасова споруди - торгівельний павільйон, площа земельної ділянки - 44 кв.м., категорія та цільове призначення - землі житлової та громадської забудови (т. 1, а.с. 18).

Не погодившись з пунктами 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 44 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 по вул. Симона Петлюри, 45 у м. Полтаві, в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 та продовження терміну дії паспорту прив`язки на вказану тимчасову споруду, керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог керівника Полтавської окружної прокуратури, колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон № 280/97-ВР) встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 16 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону № 280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За приписами статті 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3038-VI суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

За приписами ч. 1 ст. 34 цього Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 28 Закону № 3038-VI визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону № 3038-VI розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 року № 244 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068 (далі Порядок № 244).

Порядок отримання паспорта прив`язки ТС визначений розділом ІІ Порядку № 244.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Згідно з пунктом 2.18 порядку № 244 продовження строку дії паспорта прив`язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

Рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18.05.2012 року "Про затвердження Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава" затверджено Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава (додаток № 1).

Відповідно до п. 7.1 цього Положення підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Згідно п. 7.2 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до управління з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає:

- схему розміщення ТС (додаток 1);

- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання , що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);

- схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України";

- договір особистого строкового земельного сервітуту (у випадках, визначених цим Положенням);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоотримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Процедура розгляду звернень щодо продовження дії паспорту прив`язки стаціонарної ТС врегульована розділом 5 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, відповідно до пунктів 5.1 - 5.9 якого замовник, зацікавлений у подальшому розміщенні стаціонарної ТС звертається до виконкому Полтавської міської ради з відповідною заявою.

До заяви додаються наступні документи:

копія свідоцтва про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності або копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців;

паспорт прив`язки ТС;

Виконком Полтавської міської ради направляє звернення до управління з питань містобудування та архітектури.

Управління з питань містобудування та архітектури направляє необхідні матеріали для розгляду на засіданні Комісії.

Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та її секретарем.

Після позитивного висновку Комісії замовник звертається до міської ради із заявою щодо продовження (укладання) договору оренди землі або договору особистого строкового земельного сервітуту.

На підставі позитивного рішення Комісії та заяви замовника управління з питань містобудування та архітектури готує відповідний проект рішення Полтавської міської ради.

На виконання рішення міської ради замовник через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру укладає з міською радою договір оренди землі або договір особистого строкового земельного сервітуту.

Після рішення міської ради та документ про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив`язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.

Таким чином, процедура розгляду звернень щодо продовження дії паспорту прив`язки стаціонарної ТС, врегульована розділом 5 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, та відрізняється від порядку отримання паспорту прив`язки ТС. Так, обов`язковим документом, який повинен надавалися заявником разом із заявою щодо продовження дії паспорту прив`язки стаціонарної СТ, є паспорт прив`язки ТС.

Як встановлено судом, 15.02.2021 року ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" звернулося до виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою розглянути на засіданні комісії з розміщення тимчасових споруд питання подальшого розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону площею 30 кв.м на земельній ділянці площею 44 кв.м по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 155-161).

Однак, у порушення вимог пункту 2.28 Порядку № 244, та пункту 5.2 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18.05.2012 року "Про затвердження Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава", замовником ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" не додано до заяви паспорт прив`язки ТС.

Листом Управління з питань містобудування та архітектури від 24.04.2019 року № 01-02-01-16/700 повідомлено, що на даний час паспорт прив`язки "Стаціонарна тимчасова споруда - торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 " не оформлений за відсутності правових підстав.

Таким чином, паспорт прив`язки ТС "Стаціонарна тимчасова споруда - торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 " не видавався, а отже відсутні правові підстави для продовження дії паспорту прив`язки стаціонарної ТС, якого (паспорту прив`язки ТС) фактично не існує та який ніколи не оформлявся.

Однак, п. 4 спірного рішення замовника - ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" зобов`язано в Управлінні з питань містобудування та архітектури продовжити термін дії оформленого паспорту прив`язки за фактичної відсутності такого оформленого паспорту прив`язки ТС.

Відповідно до пункту 8.2 Положення, строк функціонування ТС може бути продовжено на підставі документа, що посвідчує продовження права користування відповідною земельною ділянкою, або продовження договору сервітуту без переоформлення паспорту прив`язки.

Судом встановлено, що 22.06.2018 року між Полтавською міською радою (власник) та ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" (землекористувач) укладено договір особистого строкового земельного сервітуту (т. 1, а.с. 23-24), за умовами якого власник на підставі рішення 12 сесії Полтавської міської ради 7 скликання від 15.09.2017 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" та рішення 15 сесії Полтавської міської ради 7 скликання від 24.05.2018 року "Про затвердження та погодження документації із землеустрою на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" встановлює сервітутне землекористування (обмежене платне користування) на земельну ділянку для подальшого розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельний павільйон, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (землі житлового та громадської забудови). В сервітутне землекористування передається земельна ділянка загальною площею 44 кв.м згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що є додатком до цього договору. Кадастровий номер земельної ділянки: 5310136400:14:006:0169.

Відповідно до пункту 12.1 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації.

Частиною 1 ст. 1 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон № 1952-IV ) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 року № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 01.01.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 ЗК України земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 2 ст. 402 Цивільного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV.

Згідно з приписами ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на час укладення договору) встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут).

Частиною 2 ст. 28 цього Закону передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Таким чином, земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно та право користування земельною ділянкою на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту виникає з моменту державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку.

Інформаційною довідкою № 270046713 від 11.08.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 підтверджено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права користування (сервітуту) земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169, у тому числі, на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту від 22.06.2018 року (т., 1 а.с. 37, 148).

Оскільки право користування (сервітуту) земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту від 22.06.2018 року не було зареєстровано у встановленому Законом порядку, право користування (сервітуту) на підставі вказаного договору від 22.06.2018 року у ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" не виникло.

Таким чином, пунктом 3 рішення Полтавської міської ради (третя сесія восьмого скликання) від 19.03.2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава", замовнику - третій особі ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" продовжено дію особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовану земельні ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169, який фактично у ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" не виник, оскільки право користування (сервітуту) земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту від 22.06.2018 року не зареєстровано у встановленому Законом порядку, а відтак, відсутні й правові підстави для продовження дії особистого строкового земельного сервітуту, який не виник.

Згідно з пунктом 3.1 договору особистого строкового земельного сервітуту від 22.06.2018 року цей договір укладено на термін з 15.09.2017 року по 15.09.2018 року.

Відтак, на час прийняття оскаржуваного рішення 19.03.2021 року строк дії договору особистого строкового земельного сервітуту від 22.06.2018 року вже закінчився (15.09.2018 року) та не був продовженим.

Зважаючи на наведені вище обставини у Полтавської міської ради були відсутні підстави для продовження строку функціонування ТС, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення був відсутній документ, що посвідчує продовження права користування відповідною земельною ділянкою, строк дії договору сервітуту (на підставі якого право користування не виникло) закінчився, а паспорту прив`язки ТС взагалі ніколи не існувало.

Документ про право користування земельною ділянкою відсутній, а тому відсутній документ, за умови наявності якого управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив`язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки у відповідності до пункту 5.9 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого рішенням двадцять другої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 18.05.2012 року.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині пунктів 1, 2, 4 щодо продовження ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельного павільйону для здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 44 кв.м. з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 по вул. Симона Петлюри, 45 у м. Полтаві, в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту ТОВ "ПРІМУМ АКТИВ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0169 та продовження терміну дії паспорту прив`язки на вказану тимчасову споруду, прийняте Полтавською міською радою з порушенням вимог Закону № 280/97-ВР, вимог ЗК України, ст. 28 Закону № 3038-VI, Порядку № 244, та вимог Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18.05.2012 року "Про затвердження Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава", а тому є протиправним.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 року у справі № 804/4585/18, від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 року у справі № 815/724/15, від 17.10.2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Стосовно наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗК України, належить, зокрема: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

В адміністративному позові позивач стверджує, що Полтавська міська рада належним чином не виконала покладені на неї повноваження з розпорядження землею комунальної власності, територіальної громади.

За приписами статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Таким чином, протиправне надання землі, що перебуває під особливою охороною держави, у користування третій особі шляхом продовження дії особистого строкового сервітуту для продовження розміщення тимчасової споруди міською радою, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, суперечить інтересам держави в цілому.

При цьому, як зазначив позивач, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, відсутній.

Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як земельні відносини щодо розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Суд вважає, що такий підхід відповідає положенням статей 5, 7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

За приписами ст. 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

З огляду на те, що керівником Полтавської окружної прокуратури в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено оскаржуваними положеннями спірного рішення, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Курило Постанова у повному обсязі складена і підписана 03 березня 2023 року.