Постанова

від 01.03.2023 по справі 380/12195/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12195/22 пров. № А/857/996/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2022р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської обл. про визнання відмови протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу ветерану війни - учаснику бойових дій (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13.12.2022р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

05.09.2022р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною невиплату відповідачем Управлінням соціального захисту населення /УСЗН/ Самбірської районної державної адміністрації /РДА/ Львівської обл. щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 року в розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком; зобов`язати відповідача УСЗН Самбірської РДА здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 року в розмірі 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком, із врахуванням виплачених сум (а.с.1-2).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) (а.с.7 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2022р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.10-12).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задовольнити (а.с.16-17).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» не запроваджено обмежень прав і свобод громадян України в частині, гарантованих ст.46 Конституції України, а саме, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Також чинним законодавством не передбачено можливості введення обмежень прав і свобод громадян України Верховною Радою України у Бюджетному кодексі /БК/ України.

Отже, оскільки вищевказаним Указом не введено обмежень прав і свобод громадян України, зокрема в частині розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена ст.ст.12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому в спірних правовідносинах не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів /КМ/ України № 540 від 07.05.2022р., при цьому Уряд не уповноважений приймати рішення щодо розмірів державних соціальних стандартів та гарантій.

Окрім цього, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.11.2022р. у справі № 640/8186/22 визнано протиправною постанову КМ України № 540 від 07.05.2022р. «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої законами «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у частині осіб, які віднесені до учасників бойових дій.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 має статус ветерана війни-учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.05.2016р., виданим Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України (а.с.4).

По причині наведеного, позивач має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивачу виплачена одноразова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі 1491 грн. (а.с.3).

Вважаючи, що сума щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік виплачена йому у неналежному розмірі, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи положення ст.64 Конституції України, ч.2 ст.20 Закону України № 389-VІІІ від 12.05.2015р. «Про правовий режим воєнного стану», ч.7 ст.20 та абз.3 пп.2 п.22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня в 2022 році повинна здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затв. постановою КМ України № 540 від 07.05.2022р.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними ним у постанові від 01.12.2022р. у справі № 580/2869/22.

Наведені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 ст.116 Конституції України визначено, що до повноважень КМ України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011р.та № 3-рп/2012 від 25.01.2012р. підтверджена конституційність повноважень КМ України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Правовий статус ветеранів війни, визначено Законом України № 3551-ХІІ від 22.10.1993р. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

01.01.1999р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким норму ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено частиною в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Підпунктом «б» пп.2 п.20 розділу ІІ Закону України № 107-VI від 28.12.2007р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст вказаної частини ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються КМ України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни, внесені підпунктом «б» пп.2 п.20 розділу ІІ Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду /ПФ/ України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.

Згідно із пп.5 п.63 розділу І Закону України № 79-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, установлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України Рішенням № 3-р/2020 від 27.02.2020р. визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

З огляду на зазначене, Рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020р. відновлено дію ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України № 367-ХІV від 01.01.1999р. «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, починаючи з 27.02.2020р., розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», затв. Законом України № 2102-IX від 24.02.2022р., введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб.

Пунктом 3 вказаного Указу Президента України № 64/2022 передбачено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затв. Законом України № 2119-IX від 15.03.2022р., продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022р. строком на 30 діб.

У подальшому, Указом Президента України № 2593/2022 від 18.04.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затв. Законом України № 2212-IX від 21.04.2022р., продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022р. строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затв. Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022р., продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022р. строком на 90 діб.

В подальшому Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затв. Законом України № 2500-IX від 15.08.2022р., продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022р. строком на 90 діб.

Відповідно до ст.1 Закону України № 389-VІІІ від 12.05.2015р. «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно ч.ч.1, 20 цього Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені ч.2 ст.64 Конституції України.

Частиною 1 ст.64 Основного Закону України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Приписи ч.2 ст.64 Конституції України визначають, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст.24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Водночас, правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються ст.46 Конституції України, яка у наведених вище положеннях ч.2 ст.64 Основного Закону відсутня.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що в умовах воєнного стану законодавець на конституційному рівні допустив можливість обмеження соціальних прав громадян.

Абзацом 2 пп.2 п.22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Наведені положення БК України як спеціального закону, що прийняті у 2022 році, не визнавалися Конституційним Судом України неконституційними, а тому є чинними та обов`язковими для виконання всіма суб`єктами приватного та публічного права.

Отже, КМ України відповідно до п.п.3, 7 ст.116 Конституції України, ч.7 ст.20 та абз.3 пп.2 п.22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України, з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема і щодо порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Відповідно до ч.7 ст.20 та абз.3 пп.2 п.22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України КМ України прийняв постанову № 540 від 07.05.2022р. «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Підпунктом 2 п.2 постанови КМ України № 540 від 07.05.2022р. визначено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.

Відповідно до п.3 Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затв. постановою КМ України № 540 від 07.05.2022р., розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:

1) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, - Пенсійний фонд України;

2) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам п.47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України.

Положеннями п.5 наведеного Порядку визначено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються:

- Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 року, на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання;

- регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк».

Із наведеного слідує, що безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах ПФ України, здійснює відповідний місцевий орган соціального захисту населення, в розглядуваному випадку УСЗН Самбірської РДА.

Виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з додатком. Ним передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах:

- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня;

- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня;

- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня;

- членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень;

- учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.

Таким чином, враховуючи положення ст.64 Конституції України, ч.2 ст.20 Закону України № 389-VІІІ від 12.05.2015р. «Про правовий режим воєнного стану», ч.7 ст.20 та абз.3 пп.2 п.22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України, колегія суддів вважає, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня повинна здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затв. постановою КМ України № 540 від 07.05.2022р.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними ним у постанові від 01.12.2022р. у справі № 580/2869/22, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Крім того, право встановлювати тимчасові обмеження щодо виплати пенсії узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України», яка полягає в тому, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Крім того, Суд стверджує, що перша і найважливіша вимога ст.1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційними переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс («золоту середину») до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому ЄСПЛ зазначає, що зменшення розміру пенсії мабуть було зроблено державою через економічну політику і фінансові труднощі.

Отже, з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних/обмежених фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, прийняття КМ України рішення щодо тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, що стосується разової (несистематичної, додаткової до пенсії та інших видів соціальних виплат) грошової допомоги від держави, ніяким чином не може розцінюватися, як звуження права на соціальний захист, таке рішення покликане, передусім, фінансово забезпечити заходи правового режиму воєнного стану в Україні та заходи загальної мобілізації.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем виплачено позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 1491 грн., що відповідає розміру такої допомоги, визначеному в додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затв. постановою КМ України № 540 від 07.05.2022р.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на введення воєнного стану в Україні та загальновідомі обставини значного дефіциту Державного бюджету України і переорієнтування спрямованості основного масиву бюджетних асигнувань на забезпечення ефективного покриття потреб Сил Оборони України, колегія суддів приходить до висновку, що у межах чинного правового регулювання та стану суспільних відносин виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі, визначеному прийнятим на виконання БК України підзаконним актом, є правомірною.

Покликання позивача на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020р. № 3-р/2020 в якості підстави для задоволення позовних вимог є помилковим, оскільки після прийняття вказаного судового акту відбулася зміна правового регулювання спірних правовідносин та виникли обставини, що зумовили внесення змін до БК України.

Також рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.11.2022р. у справі № 640/8186/22, яким визнано протиправною постанову КМ України № 540 від 07.05.2022р. «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої законами «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у частині осіб, які віднесені до учасників бойових дій, не набрало законної сили, а відтак не може бути враховано в порядку ст.78 КАС України.

Інші висновки рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обґрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого позову, через що останній не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Враховуючи результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування останнього колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2022р. в адміністративній справі № 380/12195/22 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 03.03.2023р.