Постанова

від 02.03.2023 по справі 910/21147/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. Справа№ 910/21147/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Козир Т.П.

без повідомлення учасників справи

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 910/21147/21 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн»

до Комунального підприємства зовнішнього освітлення міста Києва «Київміськсвітло»

про стягнення 71 032,45 грн

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Комунального підприємства зовнішнього освітлення міста Києва «Київміськсвітло» про стягнення 71032,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» залишено без руху, та надано позивачеві строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення вказаної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» з доданими до неї документами повернуто позивачеві.

Суд першої інстанції повернув позовну заяву з підстав не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» 17.02.2022 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №910/21147/21 та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції безпідставно залишив поданий позов без руху, що в подальшому призвело до винесення ухвали про повернення позову, оскільки адресу місцезнаходження відповідача в позові вказано правильно;

- суд повернув позовну заяву без наявності належних доказів вручення позивачу ухвали суду про залишення позову без руху.

З наведених підстав скаржник просить суд скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №910/21147/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/21147/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №910/21147/21.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Відповідно до п. 2 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 «Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 № 10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» визнано таким, що втратили чинність, зокрема, пункт 1 наказу Голови суду від 03.03.2022 №10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану».

13.04.2022 через канцелярію суду від Комунального підприємства зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі.

18.05.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/21147/21.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці. Питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішувались після виходу судді з відпустки (30.05.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №910/21147/21. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №910/21147/21 без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.10.2022 до канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» надійшли додаткові пояснення щодо документів, поданих на підтвердження повноважень представника.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10,12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 2, 6 Європейської 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Ради суддів України №9, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, розпоряджень Ради оборони міста Києва, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як було зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства зовнішнього освітлення міста Києва «Київміськсвітло» про стягнення 71032,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» залишено без руху, та надано позивачеві строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення вказаної ухвали. У вказаній ухвалі суду позивачеві було роз`яснено які саме дії останньому необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви, так було зазначено, про необхідність вказати правильне місцезнаходження відповідача.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 було направлено позивачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 8-го березня, буд. 34-А (номер поштового відправлення 0105491824960).

25.01.2022 вказаний конверт повернувся на адресу Господарського суду міста Києва із відміткою про повернення у зв`язку із відсутністю особи за адресою місцезнаходження та у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції повернув позовну заяву без розгляду, оскільки позивачем не усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом термін.

Апелянт не погоджується з наведеним висновком суду, зазначаючи, що суд повернув позовну заяву без наявності належних доказів вручення позивачу ухвали суду про залишення позову без руху.

Твердження позивача щодо того, що суд першої інстанції безпідставно залишив поданий позов без руху, що в подальшому призвело до винесення ухвали про повернення позову, оскільки адресу місцезнаходження відповідача в позові вказано правильно - судовою колегією відхиляються, оскільки в апеляційному порядку переглядається саме ухвала суду від 07.02.2022 про повернення позовної заяви, а не ухвала про залишення позову без руху в даній справі.

Щодо доводів апеляційної скарги про повернення позовної заяви без наявності належних доказів вручення позивачу ухвали суду про залишення позову без руху колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 було направлено позивачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 8-го березня, буд. 34-А (номер поштового відправлення 0105491824960).

25.01.2022 вказаний конверт повернувся на адресу Господарського суду міста Києва із відміткою про повернення у зв`язку із відсутністю особи за адресою місцезнаходження та у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд зазначає, що відмітку про невручення поштового відправлення №0105491824960 проставлено працівниками ПАТ «Укрпошта» 20.01.2022, що підтверджується відтиском відповідного календарного штемпелю відділення поштового зв`язку, таким чином останнім днем для усунення недоліків позовної заяви було 25.01.2022.

Верховний Суд в постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22 зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

У даному контексті колегія суддів зазначає, що позивач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду від 23.12.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, щодо застосування норм процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд вважає, що з боку суду всі дії, спрямовані на повідомлення позивача щодо права усунути недоліки, допущені ним при поданні позову, були вчинені відповідно до норм чинного законодавства, а з урахуванням положень частини 6 статті 242 ГПК України позивач вважається таким, що отримав судове рішення.

Відтак, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви з підстав не усунення недоліків позивачем у встановлений судом строк.

Разом з тим, суд звертає увагу скаржника, що за приписами ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, а доводи апелянта про протилежне не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, виходячи з вищевикладеного, скаржником у суді апеляційної інстанції не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги. Доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

За таких обставин, у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №910/21147/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №910/21147/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Корпорейшн».

4. Матеріали справи №910/21147/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

Т.П. Козир