ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1964/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Чередка А.Є., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання: Колесник Д.А.
представники сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Інвестбуд": Монич Наталія Іванівна, ордер серії АЕ №1180510 від 13.02.2023 року, адвокат;
представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 року у справі № 904/1964/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Інвестбуд", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 2 765 776,08 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект-Інвестбуд" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" про стягнення 2 765 776,08 грн., з яких: 932 337,60 грн. основний борг, 661 959,70 грн. пеня, 606 019,44 грн. - додаткова пеня, 466 168,80 грн. штраф, 10,88 грн. 0,003 % річних, 99 279,66 грн. інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг № 193/21 від 10.12.2021 року в частині оплати наданих послуг.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 року у справі № 904/1964/22 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (50053, Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд. 20, ідентифікаційний код 31366355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Інвестбуд" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікаційний код 42102955) 1 402 525,27 грн., з яких: 932 337,60 грн. основний борг, 104 728,33 грн. пеня, 266 168,80 грн. штраф, 10,88 грн. 0,003 % річних, 99 279,66 грн. інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 037,36 грн. В решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг № 193/21 від 10.12.2021 року в частині оплати наданих позивачем послуг, правом позивача стягнути штрафні санкції відповідно до умов договору, інфляційні і річні згідно ст.625 Цивільного кодексу України.
Суд перевірив проведений позивачем відповідно до п.7.6 договору розрахунок пені. Вказав, що при розрахунку пені позивач не врахував приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідно до яких розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також суд вказав про відсутність правових підстав для стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів в розмірі 0,5 % від вартості несплачених послуг, оскільки таке нарахування є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання.
Розрахунок штрафу, річних та інфляційних суд визнав правильним.
Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим та вважав за можливе зменшити їх на 200 000,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; без з`ясування всіх обставин справи, належної оцінки доводів відповідача.
Відповідач не погоджується з умовами настання відповідальності, передбаченими п.7.10. договору про надання послуг № 193/21 від 10.12.2021 року, оскільки даний вид штрафу застосовується в разі настання обставин в сукупності, обумовлених п. п. 7.6, 7.7., 7.8., а також у разі умисних дій замовника.
Вважає, що позивачем не обґрунтовано і не підтверджено належними доказами, що замовником було допущено порушення, зазначені в п.п. 7.7., 7.8., а також не доведено факту умисних дій замовника.
Відповідач вважає, що ним належним чином, обґрунтовано і повно в розумінні ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доведено відсутність своєї вини, тому підстави до притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення неустойки у вигляді штрафу відсутні.
Крім того, апелянт вказує, що позивачем не надано доказів, які саме негативні наслідки для позивача спричинило прострочення виконання зобов`язань відповідачем.
Щодо правомірності здійснення примусового стягнення основного
боргу у розмірі 932 337,60 грн. апелянт вказує, що початок перебігу строку оплати, з якого витікає зобов`язання з проведення повної оплати за надані послуги, пов`язаний безпосередньо із датою надання відповідачу рахунку на оплату та з моменту підписання акту наданих послуг.
Позивач з невідомих причин не надав відповідачу рахунок та оригінал акту наданих послуг безпосередньо після наданих послуг. За таких обставин здійснення оплати без отримання відповідачем рахунку та за відсутності оригіналу акту наданих послуг неможливе.
Відповідач стверджує, що в оригіналі акт здачі-прийняття виконаних робіт № 1 від 07.02.2022 року взагалі відсутній.
Тому відсутні підстави щодо виконання зобов`язання відповідачем за умовами договору з оплати наданих послуг та застосування до відповідача відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій.
Вважає, що згідно умов договору строк оплати по спірних грошових сумах на час прийняття рішення не настав, наявні у справі докази, надані сторонами, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Апелянт просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 по справі № 904/1964/22 скасувати; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Інвестбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти наведених апелянтом доводів, вважає оскаржуване рішення суду законним, обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідач участь свого представника у судове засідання 20.02.2023 року не забезпечив. Подав 17.02.2023 року клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" Савельєвої Тамари Джанібеківни на лікарняному.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача, колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2023 року явка сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою.
Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України коло представників юридичної особи є необмеженим.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції.
Правова позиція відповідача по суті спору викладена письмово у доводах відзиву на позовну заяву та в апеляційній скарзі. Додаткові докази до суду апеляційної інстанції не надано.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності апелянта та відхилити заявлене ним клопотання про відкладення розгляду справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект-Інвестбуд" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (замовник) було укладено договір про надання послуг № 193/21 (далі - договір).
Згідно п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги щодо проведення загальнобудівних робіт для будівництва нового комплексу на території ПрАТ "ММК ім. Ілліча, " згідно з специфікаціями № 1 та № 2 (надалі за текстом - послуги), а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги.
Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, встановлюються за домовленістю сторін і вказується в додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).
Орієнтовна загальна сума по договору складає 11 357 680,80 грн., в тому числі ПДВ 1 862 946,80 грн.
За надання передбачених договором послуг (специфікація №1, №2) замовник сплачує виконавцю 100% вартість наданих послуг протягом 15 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг (актування 2 рази на місяць) на підставі рахунку, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок виконавця. Одиничні розцінки послуг (ціна за од. виміру послуг, грн. без ПДВ) є твердими та змінам не підлягають (п. 2.1. договору).
Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні. Оплаті підлягають виключно ті послуги, належне виконання яких підтверджується відповідним актом, підписаним повноважними представниками сторін (п. 2.2. договору).
Загальна сума цього договору визначається загальною вартістю наданих послуг по цьому договору відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг протягом терміну дії договору, яка має відповідати обсягу фактично сплачених коштів замовником на користь виконавця (п. 2.3. договору).
Строк надання послуг по договору, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів), визначаються умовами даного договору, специфікаціями або додатковими угодами до цього договору (п. 3.1. договору).
Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 7 (семи) робочих днів після фактичного надання послуг. Замовник зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від виконавця підписаного ним акту приймання-передачі наданих послуг розглянути його, підписати та повернути один примірник акту виконавцеві (п. 5.1. договору).
Підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 5.2. договору).
Якщо під час приймання будуть виявлені істотні недоліки, що виникли з вини виконавця, замовник не підписує акт прийому-здачі і затримує до їх усунення оплату неякісно наданих послуг. Сторони мають право узгодити строк для усунення недоліків (п. 5.3. договору).
Приймання та оцінка робіт проводиться уповноваженими представниками від замовника і виконавця (п. 5.4. договору).
В разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком претензій замовника, або, якщо визнається можливим, з переліком необхідних доробок та термінів їх проведення. Доопрацювання проводиться за рахунок виконавця (п. 5.6. договору).
Виконавець має право отримувати оплату за надані послуги у розмірах та у строки, обумовлені в цьому договорі (п. 6.3.1. договору).
Відповідно до п. 6.4. договору замовник зобов`язаний:
- прийняти послуги, надані виконавцем, провести огляд їх результатів; у разі виявлення відступів від умов цього договору або інших недоліків - негайно заявити про них виконавцю (п. 6.4.3. договору);
- підписати акт приймання-передачі наданих послуг та повернути один примірник акту виконавцю у строк, визначений п. 5.1. даного договору (п. 6.4.3. договору);
- сплатити прийняті послуги у порядку, строки та на умовах, передбачених цим договором (п. 6.4.4. договору).
Замовник має право у разі, якщо після підписання акту проміжного приймання послуг будуть виявлені приховані недоліки, затримувати оплату таких послуг до усунення виявлених прихованих недоліків (п. 6.5.3. договору).
3а невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору (п. 7.1. договору).
У разі порушення строків оплати, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від вартості відповідного етапу наданих послуг за кожен день прострочення. У разі прострочення строків оплати етапу наданих послуг більш ніж на десять календарних днів, замовник зобов`язаний додатково сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від вартості послуг, зазначених у п. 2.1. даного договору за кожен день прострочення. Якщо договір не передбачає поділу послуг на етапи всі послуги вважаються одним етапом (п. 7.6. договору).
У разі настання обставин, обумовлених п.п.7.6, 7.7. та 7.8. даного договору, а також у разі умисних дій замовника/представників замовника/представників ПрАТ "ММК ім. Ілліча", спрямованих на перешкоджання виконавцю/третім особам залученим виконавцем у своєчасному та якісному наданні послуг за даним договором, виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору, вимагати від замовника оплати вартості фактично наданих послуг, сплати штрафу у розмірі 50 % від ціни послуг (з урахуванням ПДВ), зазначеної у п. 2.1 договору, та відшкодування інших збитків, завданих виконавцю, які обмежується різницею між ціною послуг та вартістю прийнятих замовником послуг (п. 7.10. договору).
Зобов`язання сторін за цим договором забезпечуються неустойкою (п. 9.1. договору).
Керуючись ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України сторони погодили розмір річних: 0,003% (п. 9.2. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 30.04.2022 року, а в частині оплати - до повного погашення заборгованості по даному договору. З моменту підписання договору всі попередні переговори, листування та угоди, пов`язані з предметом договору, втрачають чинність (п. 15.1. договору).
Всі зміни та доповнення до цього договору дійсні, якщо вони складені у письмовій формі і підписані обома сторонами (п. 15.2. договору).
Судом встановлено, що сторони підписали специфікацію № 1 від 10.12.2021 року, в якій визначили роботи, що підлягають виконанню: облаштування земляного полотна під будівництво залізничних шляхів (виїмка), згідно з доповненням від 29.11.2021 до ТЗ; вирубування дерев та чагарників, корчування пнів та їх вивіз згідно з доповненням від 29.11.2021 до ТЗ на загальну суму 971 203,20 грн з ПДВ. Визначили умови оплати: 100% оплата з відтермінуванням платежу 15 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт; строк виконання послуги: 30 (тридцять) календарних днів.
Також сторони підписали специфікацію № 2 від 10.12.2021 року, в якій визначили роботи, що підлягають виконанню: комплекс робіт з розробки котловану (виїмка), зачистки підбетонки, завантаження та перевезення ґрунту, роботи на відвалі згідно ТЗ замовника; розробка ґрунту (виїмка) з навантаженням на автомобілі-самоскиди, група ґрунту 3, згідно ТЗ замовника; зворотне засипання пазух котлованів/пристрій основ під фундаменти та підлоги шлаком доменним ф. 10-60, граншлаком з пошаровим ущільненням згідно ТЗ замовника на загальну суму 10 386 477,60 грн. з ПДВ. Погодили умови оплати: 100% оплата з відтермінуванням платежу 15 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт; строк виконання послуги: 90 (дев`яносто) календарних днів.
На підтвердження факту виконання позивачем робіт по специфікації № 1 ним надано суду підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт здачі-прийняття виконаних робіт № 1 від 07.02.2022 року про виконання робіт: облаштування земляного полотна під будівництво залізничних шляхів (виїмка), згідно з доповненням від 29.11.2021 до ТЗ на загальну суму 932 337,60 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 2.1. договору за надання передбачених договором послуг (специфікація №1, №2) замовник сплачує виконавцю 100% вартість наданих послуг протягом 15 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг (актування 2 рази на місяць) на підставі рахунку, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок виконавця.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до п. 2.1. договору та специфікації № 1 відповідач повинен був сплатити за виконані роботи у строк до 22.02.2022 року включно (07.02.2022 року + 15 календарних днів). Однак, в порушення умов договору відповідач виконані роботи не оплатив.
На думку колегії суддів в оскаржуваному рішенні суд надав вірну правову оцінку доводам відповідача, які він зазначає і в апеляційній скарзі.
Так, скаржник вказує суду апеляційної інстанції про відсутність акту здачі-прийняття виконаних робіт №1, яким затверджується прийняття робіт сторонами. Між тим такі доводи є необґрунтованими, адже позивач у залі судового засідання суду першої інстанції надав вказаний акт для огляду.
Як зазначено в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 року у справі № 904/1964/22:
"31.10.2022 у судовому засіданні оглянуто наданий позивачем витребуваний оригінал акту здачі-прийняття виконаних робіт № 1 від 07.02.2022 (копія міститься на а.с.30). Якісно виготовлену копію позивач повторно подав для долучення до матеріалів справи 09.11.2022. Вищезазначений акт містить підписи та печатки замовника та виконавця. Від замовника акт (як і договір про надання послуг №193/21 від 10.12.2021) підписаний П.Г.Тимошенко."
Також є безпідставними доводи скаржника про те, що строк оплати виконаних робіт на час звернення позивача до суду не настав.
Ці доводи суперечать позиції скаржника щодо непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт №1, яким затверджується прийняття робіт сторонами.
Апелянт вважає, що строк виконання зобов`язання для нього має розпочинатися з моменту отримання рахунку на оплату.
Такі доводи були предметом оцінки оскаржуваного рішення.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 932 337,60 грн. є правомірними та обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Інший довід апелянта про відсутність його вини у виникненні заборгованості за надані послуги, а відтак, відсутність підстав для стягнення неустойки у вигляді штрафу, також колегія суддів вважає необгрунтованим.
Так, згідно приписів ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Положеннями ч.1 ст.193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору .
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 661 959,70 грн. за період з 23.02.2022 року по 14.07.2022 року, додаткову пеню у розмірі 606 019,44 грн. за період з 07.03.2022 року по 14.07.2022 року та штраф у розмірі 466 168,80 грн.
Відповідно до п. 7.6. договору у разі порушення строків оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від вартості відповідного етапу наданих послуг за кожен день прострочення. У разі прострочення строків оплати етапу наданих послуг більш ніж на десять календарних днів, замовник зобов`язаний додатково сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від вартості послуг, зазначених у п. 2.1. даного договору за кожен день прострочення. Якщо договір не передбачає поділу послуг на етапи всі послуги вважаються одним етапом.
У разі настання обставин, обумовлених п. п. 7.6, 7.7. та 7.8. даного договору, а також у разі умисних дій замовника/представників замовника/представників ПрАТ "ММК ім. Ілліча", спрямованих на перешкоджання виконавцю/третім особам залученим виконавцем у своєчасному та якісному наданні послуг за даним договором, виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору, вимагати від замовника оплати вартості фактично наданих послуг, сплати штрафу у розмірі 50 % від ціни послуг (з урахуванням ПДВ), зазначеної у п. 2.1 договору, та відшкодування інших збитків, завданих виконавцю, які обмежується різницею між ціною послуг та вартістю прийнятих замовником послуг (п. 7.10. договору).
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ( ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам ч. ч. 2,4 ст.231 Господарського кодексу України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст.627 Цивільного кодексу України, а також приписами ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Оскільки є вірним висновок суду про порушення відповідачем зобов`язання та наявність прострочки оплати наданих послуг, тому у суду були наявні підстави для стягнення на користь позивача заявленої суми штрафу.
Судом першої інстанції здійснено перевірку розрахунку штрафу позивача та встановлено, що він виконаний правильно.
Доводи апелянта про те, що його вина у виникненні заборгованості відсутня, тому відсутні підстави для сплати ним штрафу, спростовуються обставинами, встановленими при розгляді даного спору.
Наявність чи відсутність вини є необхідною умовою для дослідження суду при вирішенні питання відшкодування збитків. У даному випадку суд керувався іншими правовими нормами і вирішував інший спір, де необхідною умовою є встановлення факту порушення зобов`язання стороною. Таке порушення встановлено. Штраф, як вид неустойки, умовами договору сторони передбачили. Тому ці доводи скаржника колегією суддів також відхиляються.
Також скаржник помилково вважає, що обов*язковою умовою накладення штрафу є сукупність обставин, передбачених п.п.7.6,7.7 та 7.8 договору. Зміст п.7.10 договору передбачає, що наявність будь-якого порушення, зазначеного у вказаних пунктах договору ( порушення строків оплати -( п.7.6), порушення строків підписання та повернення виконавцю актів приймання-передачі наданих послуг - (п.7.7), незабезпечення замовником доступу виконавця до місця надання послуг - (п.7.8)), може бути підставою для такого виду відповідальності, як накладення штрафу.
Крім того, сам зміст вказаних пунктів свідчить про неможливість їх одночасного застосування.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційний перегляд справи відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України здійснюється в межах доводів апеляційної скарги, на підставі аналізу тих доказів, які були наявні у справі на час постановлення оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доводам обох сторін, наявним у справі доказам, врахував, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим, і з врахуванням інтересів відповідача зменшив розмір штрафних санкцій на 200 000,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
На підставі викладеного вище суд колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не доведена, висновки оскаржуваного рішення скаржником не спростовано, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судові витрати за її розгляд згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 по справі № 904/1964/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.О. Вечірко
Суддя А.Є. Чередко
Повний текст складено 03.03.2023 року.
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2023 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 109343373 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мілєва Ірина Вікторівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мілєва Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні