Рішення

від 28.02.2023 по справі 903/1041/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2023 року Справа № 903/1041/22

за позовом Дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО ГРУП», м.Луцьк

про стягнення 71 404 грн. 03 коп.

.

Суддя Шум М.С.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

Встановив: Дочірнє підприємство «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в позовній заяві від 22.12.2022 №1383/11.1-22 (вх.№01-50/1154/22 від 29.12.2022) просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО ГРУП» 71 404,03 грн. заборгованості, з яких: 37 370,95 грн. основного боргу, 14 650,19 грн. пені, 7 221,45 грн. штрафу, 1 474,60 грн. 3% річних, 10 686,84 грн. інфляційних втрат та 2481,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу стисненого природного газу (метан) №20001 від 30.07.2020 в частині повної та вчасної оплати отриманої продукції.

Ухвалою суду від 30.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана сторонам поштовим зв`язком 03.01.2023, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції. Ухвала суду отримана відповідачем 09.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301040513560 (а.с. 53).

Відзив відповідача на адресу суду станом на 28.02.2023 не надходив.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не надходили.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року,учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд -

встановив:

30.07.2020 між Дочірнім підприємством "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКРО ГРУП" (Покупець, Відповідач) було укладено договір № 20001 купівлі-продажу стисненого природного газу (метан) з використанням пластикових карток.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором продавець зобов`язується передати у власність покупця продукцію (код згідно ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо) на автомобільній газонаповнювальній компресорній станції продавця (АГНКС) з використанням пластикової картки (ПК), а покупець зобов`язується прийняти у власність продукцію та повністю оплатити її вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна продукції може бути зменшена з урахуванням системи знижок, якщо такі знижки діють на момент отримання продукції. Інформація про розмір та умови отримання знижки розміщуються на сайті продавця www.ukravtogaz.com.

Згідно з п. 3.2 договору ціна продукції, що діє у мережі АГНКС на момент укладання цього договору становить 11,94 грн. у тому числі ПДВ (20%) 1,99 грн. з та може змінюватись продавцем без погодження з покупцем.

Згідно з п. 3.6 договору загальна сума договору складається із загальної вартості продукції, відпущеної за цим договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що покупець здійснює оплату продукції, отриманої у розрахунковому періоді, протягом п`яти банківських днів, що йдуть за відповідним розрахунковим періодом. Оплата продукції здійснюється покупцем згідно договору або рахунку-фактури (п. 4.3 договору).

Пунктом 1.12 договору визначено, що розрахунковий період - проміжок часу, що дорівнює 10 облікових діб і не може перевищувати одного календарного (звітного) місяця, протягом якого покупець отримує продукцію на АГНКС.

Згідно з п. 4.7 договору підставою для визначення та проведення фінансових взаєморозрахунків між покупцем і продавцем за фактично відпущену продукцію у розрахунковому періоді є дфіскальні чеки, які фіксували відпуск продукції покупцю протягом розрахункового періоду. Для визначення часових меж розрахункового періоду використовуються часові межі газової (облікової) доби, де газовою добою вважається період часу з 07:00 (за київським часом) дня до 07:00 (за київським часом) наступного дня.

Відповідно до п. 6.3 договору отриманий обсяг продукції за місяць визначається кількістю продукції, фактично відпущеної черезкасові апарати, з зазначенням відповідного номеруПК, на підставі даних касових апаратів.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що сторони на підтвердження обсягів відпущеної продукції щомісячно, у порядку, передбаченому цим договором, підписують Акт приймання-передачі продукції.

Право власності на продукцію переходить від продавця до покупця в момент реєстрації відпуску продукції через касовий апарат (п. 6.5 договору).

Сторонами було підписано додаткову угоду до договору №20001 від 30.07.2020 р., якіа є його невід`ємною частиною.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У період з серпня 2020 року по листопад 2021 року (включно) позивачем відпущено, а відповідачем отримано продукцію - стиснений природний газ (метан) на суму 359 191,41 грн. підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі продукції, а також складені до них акти зміни ціни, які зі сторони відповідача підписано не було (а.с. 17-35).

Таким чином, обсяг спожитої відповідачем та відпущеної позивачем продукції - стисненого природного газу (метану) на суму 359 191,41 грн. підтверджується у тому числі Актами приймання-передачі продукції за період з 31.08.2020 р. по 30.11.2021 р.

Відповідач частково розрахувався за спожиту продукцію на суму 321 820,46 грн., решта вартості спожитої продукції на суму 37 370,95 грн. залишилась не оплаченою відповідачем, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у вказаній сумі.

ДП «Укравтогаз» звернулось до ТзОВ "МАКРО ГРУП" з претензією-вимогою № 1243/11.1-22 від 07.11.2022 р., в якій позивач просив відповідача протягом семи календарних днів з дати отримання цієї претензії (вимоги) оплатити вартість стисненого природного газу, отриманого споживачем за договором, у сумі37 370,95 грн.

Однак, вказана претензія-вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 37 370,95 грн. за договором № 20001 купівлі-продажу стисненого природного газу (метан) з використанням пластикових карток від 30.07.2020р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 37 370,95 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути 10 686,84грн. інфляційних втрат за період з грудня 2020 по жовтень 2022 та 1 474,60 грн. 3% річних за період з 21.11.2020 по 01.12.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 10 686,84грн. інфляційних втрат за період з грудня 2020 по жовтень 2022 та 1 474,60 грн. 3% річних за період з 21.11.2020 по 01.12.2022 підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 14 650,19 грн. пені та 7 221,45 грн. штрафу.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 9.1 договору за несвоєчасне погашення заборгованості перед продавцем, у разі її виникнення, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 календарних днів покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Також, у разі виникнення заборгованості та несвоєчасного погашення її перед продавцем, покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оскільки, наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, то позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 14 650,19 грн. пені підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 7% на суму 7 221,45 грн., то оскільки прострочення триває понад 10 календарних днів, а розрахунок позивача є арифметично вірним, то вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 7 221,45 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з покладенням судового збору на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.73-79, 86, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКРО ГРУП» (43008, м. Луцьк, вул. Запорізька, 6А, код ЄДРПОУ 41480158) на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 2, код 36265925) 71 404,03 грн. заборгованості, з яких: 37 370,95 грн. основного боргу, 14 650,19 грн. пені, 7 221,45 грн. штрафу, 1 474,60 грн. 3% річних, 10 686,84 грн. інфляційних втрат та 2481,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

СуддяМ. С. Шум