Рішення

від 03.03.2023 по справі 904/4661/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4661/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" (04205, м. Київ, пр. Правди, буд. 94, кв. 10; ідентифікаційний код 38905609)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд СВ" (50085, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Тухачевського, буд. 75, прим. 72; ідентифікаційний код 38255369)

про стягнення 1 166 366 грн. 51 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4411/22 від 08.12.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд СВ" про стягнення 1 166 366 грн. 51 коп., що складає 937 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості за Договором підряду від 18.12.2019 №18/12-2019, 56 644 грн. 91 коп. - 3% річних, 172 721 грн. 60 коп. - інфляційних витрат.

Також просить стягнути з відповідача 15 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 17 495 грн. 50 коп. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.03.2023, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 50085, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Тухачевського, будинок 75, приміщення 72 на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с.88).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 13.12.2022, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 09.02.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.80-85)

При цьому, враховуючи запровадження з 24.02.2022 в Україні воєнного стану та існування пов`язаних з вказаною обставиною збільшення термінів доставки та інших перебоїв у доставці поштової кореспонденції, судом долучено до матеріалів справи роздруківку здійсненого відстеження поштового відправлення суду на адресу відповідача, шляхом формування витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаного відправлення, та проаналізовано його зміст на предмет належного повідомлення відповідача (а.с.86-87).

Судом наголошено, що на поштове відділення, яке обслуговує відповідача, ухвала суду від 13.12.2022 надійшла 18.01.2023 та не було повернуто за зворотною адресою у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою" 09.02.2023.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості в період з 14.12.2022 по 03.03.2023 ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 13.12.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 03.03.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс", як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд СВ", як підрядником, було укладено Договір підряду від 18.12.2019 №18/12-2019 (надалі - Договір) (а.с.36-41).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що за цим Договором підряду підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи по монтажу внутрішніх інженерних мереж на об`єкті: "Реконструкція з розширенням існуючого комплексу будівель та споруд під багатофункціональний торговельно-розважальний комплекс на проспекті Правди, 47 у Подільському районі м. Києва", а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи на об`єкті реконструкції, та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1. Договору строк виконання робіт визначається графіками виконання робіт.

Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (пункт 2.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.3. Договору строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі: - виникнення обставин непереборної сили; - внесення змін до проектної документації; - виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису на кожен вид робіт окремо (додатки до договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору замовник має право:

- відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою;

- здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;

- вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду;

- вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни;

- відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим;

- відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши підряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збитків, завданих такою відмовою;

- ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору підряду:

- замовник також має інші права передбачені Цивільним і Господарським кодексами України, та іншими актами законодавства.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що підрядник зобов`язаний:

- виконати з використанням власних ресурсів, роботи відповідно до проектної та кошторисної документації;

- одержати встановлені законодавством дозволи на виконання окремих видів робіт;

- подати замовнику звіт про використання матеріальних ресурсів та повернути їх залишок у разі, коли забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами повністю або частково здійснюється замовником;

- відмовитися від прийняття матеріальних ресурсів, що надаються замовником, у разі виявлення їх невідповідності вимогам нормативних документів та проектній документації:

- своєчасно попередити замовника у разі виявлення невідповідності матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснює замовник, нормативним документам і проектній документації та відмовитися від їх прийняття;

- вживати заходів до збереження майна, переданого замовником;

- передати замовнику закінчені роботи, акти на приховані роботи, виконавчі схеми;

- своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини;

- відшкодувати відповідно до законодавства завдані замовнику збитки;

- інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором підряду, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення;

- надати замовнику податкову накладну після реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно статі 201, пункт 201.10, розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України;

- виконувати належним чином інші зобов`язання передбачені Цивільним і Господарським кодексами України, та іншими актами законодавства.

Розділом 7 Договору передбачено, що після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання. Передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі. У разі виявлення в процесі приймання - передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт. Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт.

Згідно з пунктом 8.1. Договору оплата за виконані роботи проводиться поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт, згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник на протязі п`яті діб перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи на протязі десяті діб (пункт 8.2. Договору).

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що замовник у разі необхідності, може перерахувати підряднику аванс у розмірі до 30% від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до пункту 10.1. Договору порушення зобов`язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.

Пунктом 10.2. Договору визначено, що у разі порушення зобов`язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки:

- припинення виконання зобов`язань за договором підряду шляхом односторонньої відмови від нього;

- зміна умов договору підряду;

- відшкодування збитків.

Згідно з пунктом 11.1. Договору внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін; у разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду; внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору.

Сторона, яка вважає за необхідне внести зміни у договір підряду чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні; сторона, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір підряду або розірвання його, у десятиденний строк повідомляє другу сторону про своє рішення (пункт 11.2. Договору).

У разі коли сторони не досягли згоди щодо внесення змін у договір підряду або розірвання його чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона може звернутися до суду; якщо судовим рішенням у договір підряду внесено зміни або його розірвано, він вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо інше не встановлено рішенням суду (пункт 11.3. Договору).

Як вбачається, в подальшому позивачем за Договором було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 937 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень, а саме:

- від 19.12.2019 №6084 - на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с.42);

- від 23.01.2020 №6345 - на суму 112 000 грн. 00 коп. (а.с.45);

- від 31.01.2020 №6466 - на суму 250 000 грн. 00 коп. (а.с.48);

- від 27.02.2020 №6666 - на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с.51);

- від 27.02.2020 №6665 - на суму 250 000 грн. 00 коп. (а.с.54);

- від 15.04.2020 №6955 - на суму 185 000 грн. 00 коп. (а.с.57);

В матеріалах справи містяться копії податкових накладних, з відміткою про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- від 19.12.2019 №1 на загальну суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с.43-44);

- від 23.02.2020 №1 на загальну суму 112 000 грн. 00 коп. (а.с.46-47);

- від 31.01.2020 №2 на загальну суму 250 000 грн. 00 коп. (а.с.49-50);

- від 28.02.2020 №3 на загальна суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с.52-53);

- від 28.02.2020 №11 на загальну суму 250 000 грн. 00 коп. (а.с.55-56).

В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, у якій посилається на пункт 8.4. Договору, щодо перерахування замовником у разі необхідності авансу у розмірі до 30% від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника, та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" здійснило перерахунок грошових коштів в розмірі 937 000 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок підрядника, однак підрядник не приступив до виконання договірних зобов`язань та станом на 13.09.2021 за підрядником рахується заборгованість за невиконання договірних зобов`язань та неповернення перерахованих грошових коштів у розмірі 937 000 грн. 00 коп. Позивач у вимозі просить у 7-ми денний строк з моменту отримання даної вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму боргу у розмірі 937 000 грн. 00 коп. та попереджає, що у разі невиконання даної претензії в семиденний строк з моменту її отримання буде змушений звернутися до суду задля захисту своїх прав та окрім заборгованості буде стягувати з підрядника штраф, пеню, 3% річних, інфляційні втрати, судовий збір, витрати на юридичну допомогу (а.с.58-60).

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору здійснив перерахунок грошових коштів в сумі 937 000 грн. 00 коп. відповідачеві, проте відповідач не приступив до виконання підрядних робіт, жодних актів приймання-передачі виконаних робіт та пояснень щодо невиконання договірних зобов`язань не надавав та не здійснив повернення грошових коштів, що і стало причиною звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: - замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1 статті); - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2 статті); - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті); - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. (частина 4 статті).

Правовий аналіз положень статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої, третьої та четвертої статті 849 Цивільного кодексу України містять самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Суд звертає увагу позивача на те, що частина 2 статті 849 Цивільного кодексу України надає право замовнику відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження відмови позивача, як замовника, від виконання відповідачем, як підрядником, робіт за Договором, що могло б передувати можливості відшкодування збитків в порядку статті 849 Цивільного кодексу України та умов Договору, встановлених абзацом 5 пункту 4.1 щодо відмови від Договору та відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи.

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 937 000 грн. 00 коп., як заборгованості за Договором, є необгрунтованою, оскільки Договір не містить умов щодо повернення сум авансу у разі невиконання робіт за Договором.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням необґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості безпідставними є і похідні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, витрати зі сплати судового збору слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" (04205, м. Київ, пр. Правди, буд. 94, кв. 10; ідентифікаційний код 38905609) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталбуд СВ" (50085, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Тухачевського, буд. 75, прим. 72; ідентифікаційний код 38255369) про стягнення 1 166 366 грн. 51 коп.

Судові витрати у справі віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Системс" (04205, м. Київ, пр. Правди, буд. 94, кв. 10; ідентифікаційний код 38905609).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

03.03.2023