Рішення

від 03.03.2023 по справі 908/45/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/1/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2023 Справа № 908/45/23

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні,

без виклику представників сторін,

справу № 908/45/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Доломіт-3», ідентифікаційний код юридичної особи 33491123 (вул. Центральна, 68, с. Давидів Брід, Бериславський район, Херсонська область, 74120; поштова адреса: вул. Барикадна, б. 15а, м. Дніпро, 49044)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЕЛЕКТРО», ідентифікаційний код юридичної особи 40905126 (вул. Академіка Амосова, 107, м. Запоріжжя, 69063)

про стягнення 635 505 грн 62 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Доломіт-3» з позовною заявою вих. № 8 від 22.12.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЕЛЕКТРО» 635 505 грн 62 коп., з яких: 489 808 грн 20 коп. основного боргу за договором поставки № 6376 від 11.02.2022; 70 498 грн 09 коп. пені, 9 661 грн 97 коп. 3% річних, 65 537 грн 36 коп. інфляційних втрат, а також 9 532 грн 58 коп. судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2023 справу № 908/45/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.01.2023 у справі № 908/45/23 вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

24.01.2023 до суду надійшов відзив відповідача, в якому відповідач просить у позові відмовити враховуючи, що кінцевий строк поставки підстанції за договором між сторонами не пізніше 17.04.2022, а війна є форс-мажорними обставинами, протягом дії яких продовжується термін виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

11.02.2022 між ТОВ «ДОЛОМІТ-3» (покупцем, позивачем у справі) та ТОВ «МАКС-ЕЛЕКТРО» (постачальником, відповідачем у справі) укладено договір поставки № 6376 (далі - договір).

Згідно з предметом договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві на умовах цього договору, а покупець зобовязуєтьея прийняти та своєчасно оплатити продукцію в асортименті, кількості, за цінами і на умовах, визначених в додатках, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, товар поставляється покупцеві в строки узгодженні сторонами в додатках.

Пунктом 2.2. договору сторонами погоджено, що поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDР згідyо Інкотермс 2010 місце призначення склад gокупця: Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Давидів Брід, вул. Центральна, буд. 68, якщо інше не встановлено в додатках.

Згідно з п. 5.1. договору, ціна товару визначається за взаємною згодою cторін, на умовах DDР згідно Інкотермс 2010 і на момент підписання договору вказується в додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 5.2. передбачено, що покупець здійснює 50% попередню оплату товару шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника та 50% протягом 10 календарних днів з моменту поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної в порядку, передбаченому чинним законодавством України, якщо інше не встановлено в додатку.

Строк дії договору до 28.02.2023.

Договір підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками товариств.

Згідно Додатку № 1 від 11.02.2022 до договору, постачальник зобов`язувався виготовити поставити комплектні трансформаторні підстанції КТП-100/10/0,4У1 на загальну суму 976 616,40 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 1.3. Додатку № 1, строк поставки протягом 60 календарних днів з дати отримання попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості з правом дострокової поставки за згодою покупця. Місце призначення: Херсонська область, Бериславський район, с. Давидів Брід, вул. Центральна, буд. 68.

На виконання умов додатку №1 до договору, позивач 16.02.2022 здійснив передоплату у розмірі 489 808,20 грн з ПДВ.

10.03.2022 відповідач проінформував позивача про настання форс-мажорних обставин та неможливість виконати зобов`язань за договором у встановлений строк.

Листом від 12.07.2022 позивач на електронну пошту відповідача звертався листом про повернення суми передоплати до 20.07.2022 або здійснення поставки.

Претензією № 1 від 03.10.2022 позивач звертався до відповідача з вимогою у 7 денний строк повернути перераховану суму передоплати.

Претензія отримана відповідачем 06.10.2022.

Враховуючи не виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем, останній звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЕЛЕКТРО» 635 505 грн 62 коп., з яких: 489 808 грн 20 коп. основного боргу за договором поставки № 6376 від 11.02.2022; 70 498 грн 09 коп. пені, 9 661 грн 97 коп. 3% річних, 65 537 грн 36 коп. інфляційних втрат було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки № 6376 від 11.02.2022, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання умов договору поставки та додатку № 1 до договору, перерахував відповідачеві 489 808 грн 20 коп. передоплати, що підтверджується платіжним дорученням № 56 від 16.02.2022.

Відповідно до умов договору та додатку № 1 до договору, строк поставки протягом 60 календарних днів з дати отримання попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості з правом дострокової поставки за згодою покупця. Місце призначення: Херсонська область, Бериславський район, с. Давидів Брід, вул. Центральна, буд. 68.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи положення додатку № 1 до договору, та ч. 5 ст. 254 ЦК України, останнім днем поставки товару за договором є 18.04.2022.

Відповідачем взяті на себе за договором зобов`язання з поставки товару не були виконані, сплачені позивачем кошти не повернуті.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, відповідач вказує на місце призначення за додатком до договору: Херсонська область, Бериславський район, с. Давидів Брід, вул. Центральна, буд. 68. та повідомлення 10.03.2023 про форс-мажорні обставини з посиланням на лист - засвідачення форс-мажорних обставин ТПП України.

Листом від 02.08.2022, відповідач гарантував позивачу повернення суми передплати у найкоротший погоджений сторонами термін з моменту припинення воєнного стану та поновлення господарської діяльності товариства відповідача.

Згідно з п. 7.1. договору, сторона звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання сталося внаслідок в тому числі збройного конфлікту, військові дії, оголошена та неоголошена війна .... При цьому термін виконання зобов`язань за цим договором продовжується відповідно до часу, протягом якого діяли форс-мажорні обставини.

Пунктом 7.2. договору регламентовано, що сторона, що посилається на форс-мажорні обставини повинна не пізніше 15 робочих днів, в письмовій формі повідомити іншу сторону про їх початок з подальшим наданням, не пізніше 60 календарних днів з моменту настання зазначених подій, документа, виданого ТПП України або іншим компетентним державним органом, що підтверджує наявність і тривалість форс-мажорних обставин. Порушення зазначених умов позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини.

Згідно з п. 7.3 договору у разі коли дія зазначених обставин і їх наслідки тривають більше 2 місяців, кожна з сторін договору має право відмовитись від виконання своїх обов`язків за договором з обов`язковим повідомленням про це іншої сторони у письмовій формі не пізніше за 10 днів до такої відмови. При цьому розрахунки за виконану частину договору здійснюються повністю.

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований Всім кого це стосується, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14 -1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.

Згідно з судовою практикою, форс-мажорні обставини не мають преюдиціиного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. У даному випадку відповідачем не доведено вплив воєнного стану на спроможність виконувати конкретно визначені обов`язки, зокрема, повернути суму передоплати.

Отже, відповідачем, всупереч вимог закону не надано сертифікату про засвідчення форс-мажору за договором, і сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин не має преюдиціиного значення для суду, сторона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.5. договору, покупець має право відмовитися від поставки товару, у разі порушення строків поставки більше ніж на 10 днів, а постачальник зобов`язується повернути отриману попередню оплату протягом семи днів з дати отримання повідомлення покупця про відмову від товару.

Так, позивач 12.07.2022 на електронні пошти відповідача направив лист від 12.07.2022, в якому просив або повернути перераховану передплату до 20.07.2022, або здійснити поставку замовленого товару.

03.10.2023 позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 1 про перерахування передплати за товар протягом 7 днів з моменту її отримання.

Вказану претензію було отримано 06 жовтня 2022 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 489 808 грн 00 коп. суми передоплати.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 70 498 грн 09 коп. пені, 9 661 грн 97 коп. 3% річних, 65 537 грн 36 коп. інфляційних втрат суд зазначає таке.

Так, відповідно до змісту позову позивач просить стягнути пеню та наводить її розрахунок, однак жодного послання на умови договору щодо якого заявлено дану позовну вимогу у позові не наводить. Не вбачається із наведеного розрахунку пені у позові на підставі якого пункту договору та за яке саме правопорушення вказана пеня нарахована.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у позові щодо стягнення пені, враховуючи не доведення позивачем підстав для її нарахування.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Платежі, встановлені ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як, наприклад, статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

До того ж, в розумінні статей 617 Цивільного кодексу України та 218 Господарського кодексу України, форс-мажорні обставин (обставини непереборної сили) є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань, тобто від нарахування штрафів/пені, але ніяким чином не звільняв від виконання самого зобов`язання (наприклад, поставки товару чи надання послуг).

Позивачем заявлено до стягнення 9 661 грн 97 коп. 3% річних за період з 17.04.2022 по 12.12.2022 та 65 537 грн 36 коп. інфляційних втрат за період: травень 2022-листопад 2022.

Судом здійснено перерахунок вказаних сум, та враховуючи, що згідно з вимогою від 12.07.2022, позивач просив повернути суму передоплату до 20.07.2022, і відповідач отримав вказаний лист, про що свідчить його відповідь від 02.08.2022, прострочення з повернення суми передоплати виникло з 21.07.2022.

На підставі викладеного, судом задовольняються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат частково, а саме 5 837 грн 44 коп. 3% річних за період з 21.07.2022 по 12.12.2022 та 31032 грн 28 коп. інфляційних втрат за період: серпень 2022-листопад 2022.

Таким чином, судом частково задовольняються вимоги позивача та стягується з відповідача на користь позивача 489 808 грн 20 коп. суми передоплати, 5 837 грн 44 коп. 3% річних та 31032 грн 28 коп. інфляційних втрат. Щодо стягнення 70 489 грн 09 коп. пені, 3 824 грн 53 коп. 3% річних та 34 505 грн 08 коп. інфляційних втрат суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом відноситься на сторони пропорційно задоволеним вимогам, у зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача слід стягнути 7 900 грн 17 коп. судового збору, 1 632 грн 41 коп. судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЕЛЕКТРО», ідентифікаційний код юридичної особи 40905126 (вул. Академіка Амосова, 107, м. Запоріжжя, 69063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доломіт-3», ідентифікаційний код юридичної особи 33491123 (вул. Центральна, 68, с. Давидів Брід, Бериславський район, Херсонська область, 74120; поштова адреса: вул. Барикадна, б. 15а, м. Дніпро, 49044) 489 808 (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот вісім) грн 20 коп. суми передоплати, 5 837 (п`ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 44 коп. 3% річних, 31 032 (тридцять одна тисяча тридцять дві) грн 28 коп. інфляційних втрат та 7 900 (сім тисяч дев`ятсот) грн 17 коп. судового збору. Видати наказ.

3.Відмовити у позові щодо стягнення 70 489 грн 09 коп. пені, 3 824 грн 53 коп. 3% річних, 34 505 грн 08 коп. інфляційних втрат та 1 632 грн 41 коп. судового збору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 03.03.2023.

Суддя А.О. Науменко