Рішення

від 03.03.2023 по справі 910/13762/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

03.03.2023Справа № 910/13762/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/13762/22

за позовом фізичної особи-підприємця Шпиньова Дмитра Олександровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" (ідентифікаційний код: 31107961; 03049, м. Київ, вул. Генерала Геннадія Воробйова (колишня курська), 16)

про стягнення 87 471,80 грн,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Шпиньов Дмитро Олександрович (далі - позивач, Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості за заборгованості за договором поставки товару від 01.01.2011 №27 (далі - Договір) у розмірі 79 247,65 грн; 5 845,96 грн пені, 397 грн 3% річних і 1 981,19 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- відповідач неналежним чином виконував умови Договору в частині своєчасного та повного розрахунку;

- акт звірки розрахунків складено сторонами 30.09.2022 на підтвердження заборгованості на користь позивача;

- претензія від 21.07.2022 №21/3 надіслана поштовим відправленням №4900097259564 залишена без реагування

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/13762/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 20.12.2022 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03049, м. Київ, вул. Генерала Геннадія Воробйова (колишня курська), 16), що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали, та на електронну пошту, що підтверджується відповідною довідкою.

До матеріалів справи долучено конверт-повернення поштового відправлення (№0105492995467), що надсилався відповідачу з причиною повернення (досилання): «адресат відсутній за вказаною адресою».

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 Підприємцем (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Договір, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується поставляти парфюмерно-косметичну продукцію (далі - товар) відповідно до замовлень покупця, по ціні та в асортименті, погодженими сторонами в специфікації до Договору, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар у строки та на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);

- оплата за товар здійснюється в національній валюті України у формі безготівкового платежу на рахунок постачальника згідно з видатковими накладними на товар (пункт 3.1 Договору);

- оплата за товар здійснюється за передоплатою (пункт 3.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013. Якщо за два тижні до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про своє бажання розірвати Договір, дія Договору продовжується на кожний наступний календарний рік (пункт 8.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію, що підтверджується такими видатковими накладними:

- від 18.01.2022 №272 на суму 40 470,30 грн (неоплачено відповідачем 19 089,91 грн);

- від 31.01.2022 №504 на суму 36 963,18 грн; - від 01.02.2022 №529 на суму 2 857,80 грн; - від 15.02.2022 №856 на суму 20 336,76 грн.

Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін і скріплені печатками без зауважень.

Відповідач за отриманий товар грошові кошти у розмірі 79 247,65 грн не перерахував; доказів протилежного суду не подано.

21.07.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №21/3 з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується накладною та описом вкладення.

Вказана претензія була залишена без відповіді та належного реагування; доказів протилежного суду не подано.

Слід зазначити, що сторонами було оформлено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість у розмірі 79 247,65 грн.

З огляду на викладене, оскільки невиконання відповідачем зобов`язання з оплати отриманого товару та наданих послуг підтверджується матеріалами справи, доказів оплати відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 79 247,65 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім основного боргу позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 5 845,96 грн пені, 397 грн 3% річних і 1 981,19 грн інфляційних втрат (період нарахування з 01.10.2022 по 01.12.2022).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.1 Договору за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідно до умов Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, за кожний день прострочення, виходячи із суми простроченого платежу.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту Договору вбачається, що відповідач зобов`язаний здійснювати передоплату.

Водночас, позивачем визначено період прострочення не з урахуванням звернення з відповідною претензією (21.07.2022), в якій Підприємець вимагав сплатити борг протягом 7 календарних днів з моменту її отримання, а з дати звірки взаємних розрахунків, що відбулася 01.10.2022.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки за визначений позивачем період, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він неправильний.

Так, за розрахунком суду пеня складає 6 730,62 грн, інфляційні втрати - 2 549,79 грн і 3 % річних 397,32 грн.

В силу приписів частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, в силу приписів вказаної норми позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних, інфляційних втрат і пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, а саме: 5 845,96 грн пені, 397 грн 3% річних і 1 981,19 грн інфляційних втрат

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця Шпиньова Дмитра Олександровича до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" про стягнення 87 471,80 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ЕКМІ" (ідентифікаційний код: 31107961; 03049, м. Київ, вул. Генерала Геннадія Воробйова (колишня курська), 16) на користь фізичної особи-підприємця Шпиньова Дмитра Олександровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ): 79 247 (сімдесят дев`ять тисяч двісті сорок сім) грн 65 коп. основного боргу; 5 845 (п`ять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 96 коп. пені, 397 (триста дев`яносто сім) грн 3% річних; 1 981 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят одну) грн 19 коп. інфляційних втрат і 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.03.2023.

Суддя Ігор Курдельчук