Рішення

від 02.03.2023 по справі 910/7257/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2023Справа № 910/7257/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЖИТОМИРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНАЙТЕД ЕКСПО"

про стягнення 81 988,69 грн.,

без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЖИТОМИРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНАЙТЕД ЕКСПО" про стягнення заборгованості у розмірі 81 988,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконує умови Договору оренди нежитлового приміщення № 1РЖМК210006 від 28.12.2021 в частині здійснення оплати платежів, що передбачені умовами цього правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2022 (після усунення недоліків позовної заяви) відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення вказаної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 04.11.2022 була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом із цим процесуальним правом на подання відзиву відповідач не скористався. Жодних клопотань та заяв по суті справи не заявив.

У даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, не заявив інших заяв та клопотань по суті спору, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

При цьому судом встановлено, що під час розгляду даного спору відбулися зміни у назві товариства відповідача. Зокрема, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 44488500 з 26.12.2022 значиться: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕЙМ ЛОДЖИК».

За змістом п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на факт того, що під час розгляду даної справи відбулися зміни у найменуванні юридичної особи відповідача, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про необхідність здійснити зміну назви відповідача, через що у даному рішенні (зокрема, у резолютивній його частині) зазначається актуальне найменування відповідача.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 між позивачем (орендодавець) і відповідачем (орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1РЖМК210006 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) на передбачений умовами Договорами строк оренди нежитлові приміщення в комплексі (нежитлове приміщення загальною площею 101,00 квадратних метрів, на цокольному поверсі будівлі літ. «А», яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 24), основні параметри якого, наведені в додатку №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною (пункт 2.1. Договору).

Приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем за актом приймання (№1) із зазначенням технічного стану приміщення, іншої необхідної інформації (пункт 3.1. Договору).

Розділом 6 Договору визначений порядок здійснення плати за оренду та інших платежів за Договором, зокрема, додаткової плати (вартість експлуатаційних витрат).

Відповідно до п.6.5. до плату за оренду не входять платежі за комунальні послуги.

Згідно з п. 6.6. Договору орендар в межах частки орендаря, визначеної нижче, повинен компенсувати/сплачувати орендодавцю витрати на оплату комунальних послуг, якими він користується (електроенергія, водопостачання, і водовідведення, опалення і т.д.) та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями.

Компенсація повинна бути здійснена на підставі виставлених орендодавцем рахунків або актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, шо слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов`язок по отриманню вищевказаного рахунка та акту покладається на орендаря (підпункт 6.6.4. Договору).

Якщо інше не передбачено Договором, Орендна плата та інші платежі сплачуються орендарем щомісячно, авансом (передоплата), не пізніше 5 числа поточного (оплачуваного) місяця (пункт 6.9. Договору).

Відповідно до пункту 6.14. Договору по закінченню кожного календарного місяця оренди орендодавець протягом 5 (п`яти) робочих днів складає акти наданих послуг щодо оренда об`єкта оренди (в тому числі щодо комунальних послуг), підписує, засвідчує своєю печаткою та надає представнику орендаря або надсилає листом поштою на адресу орендаря. Орендар, отримавши вищезазначені акти, повинен підписати, засвідчити печаткою і повернути їх орендодавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту їх отримання, в оформленому належним чином вигляді, або надати мотивовану відмову від їх підписання, причому в такому випадку складається двосторонній протокол із зазначенням відповідних вимог і термінів їх виконання. Не підписання орендарем зазначених у цій статті актів, не звільняє його від обов`язків по оплаті цих послуг (крім випадків надання орендарем орендодавцю мотивованої відмови у вищевказаний строк). При цьому акт наданих послуг вважається підписаним орендарем у вигляді, направленому орендодавцем, на 7 (сьомий) календарний день з моменту його відправлення орендодавцем на адресу орендаря (або вручення представнику орендаря), крім випадків, коли орендар протягом цього часу надасть орендодавцю мотивовану відмову від його підписання.

Орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші передбачені Договором платежі (підпункт 7.2.2. Договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що введення воєнного стану в Україні та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 самі по собі не свідчать про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини шостої статті 762 ЦК України. За доводами позивача, в об`єкті оренди розміщено майно орендаря, зокрема офісні меблі, обладнання та приладдя, орендодавець не здійснює обмеження доступу до приміщення орендарю, тоді як об`єкт оренди використовується орендарем. Наголошуючи на тому, що сторони звільняються лише від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, а не від самого зобов`язання, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті додаткової плати за період з березня по липень 2022 року та компенсації комунальних послуг за лютий та червень 2022 року в загальному розмірі 81 988,69 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що сторони досягли згоди щодо істотних умов правочину шляхом укладення договору з оренди нежитлового приміщення та подальшого підписання та скріплення печатками додатків до нього.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК Україна за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди нежитлового приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачем виставлені відповідачу на оплату такі рахунки:

- рахунок №000011222022/3642 від 28.02.2022 про сплату компенсації комунальних послуг за лютий 2022 року на суму 7 002,20 грн;

- рахунок №0000006003/2022 від 16.03.2022 про сплату додаткової плати за березень 2022 року на суму 14 773,40 грн;

- рахунок №0000002960/2022 від 01.04.2022 про сплату додаткової плати за квітень 2022 року на суму 14 773,40 грн;

- рахунок №0000003053/2022 від 27.04.2022 про сплату додаткової плати за травень 2022 року на суму 14 773,40 грн;

- рахунок №0000003430/2022 від 25.05.2022 про сплату додаткової плати за червень 2022 року на суму 14 773,40 грн;

- рахунок №000050922022/3642 від 30.06.2022 про сплату компенсації комунальних послуг за червень 2022 року на суму 1 119,49 грн;

- рахунок №0000004396/2022 від 27.06.2022 про сплату додаткової плати за липень 2022 року на суму 14 773,40 грн.

Усього на загальну суму 81 988,69 грн.

Проте відповідач у період з лютого по липень 2022 року взяті на себе зобов`язання за договором оренди нежитлового приміщення №1РЖМК210006 від 28.12.2021 щодо сплати додаткової плати та компенсації комунальних послуг належним чином не виконував, внаслідок чого у орендаря за цей період виникла заборгованість у розмірі 81 988,69 грн., на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ураховуючи, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму боргу, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором за період з лютого 2022 року по липень 2022 року у загальному розмірі 81 988,69 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за Договором, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи факт того, що на стадії розгляду справи відбулися зміни у найменуванні юридичної особи відповідача, внаслідок чого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНАЙТЕД ЕКСПО" було перереєстроване на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕЙМ ЛОДЖИК», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про необхідність зазначення у резолютивній частині даного рішення актуальних відомостей щодо реєстраційних даних відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕЙМ ЛОДЖИК» (Україна, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 44488500) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЖИТОМИРСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ» (Україна, 01015, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 15, ідентифікаційний код 32744172) заборгованість у розмірі 81 988,69 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2023.

Суддя І.В. Приходько