Рішення

від 21.02.2023 по справі 918/353/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2023 р. м. РівнеСправа № 918/353/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши справу за первісним позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд"

про стягнення заборгованості в розмірі 572 020,60 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд"

до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України"

про стягнення заборгованості у розмірі 587 020, 60 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

Від позивача (за первісним позовом): Сікачов С.Ю. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача (за первісним позовом): Ковальов А.В.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (далі - Підприємство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (далі - Товариство, відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 572 020, 60 грн, яка виникла в результаті неналежного виконання договору поставки № 05/11/2020/1 від 05.11.2020 (далі - Договір).

Ухвалою суду від 20.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 21.07.2022.

Ухвалою суду від 21.07.2022 розгляд справи по суті відкладено на 23.08.2022.

Ухвалою суду від 23.08.2022 розгляд справи по суті відкладено на 29.09.2022.

28.09.2022 на адресу суду від представника Товариства надійшов відзив на позовну заяву (том 1, а.с. 132-141), в якому останній просить суд поновити процесуальний строк для подання відзиву, прийняти його та відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначено, що сторонами в Договорі не узгоджено строку (терміну) виконання зобов`язань по сплаті, а тому вважає що у покупця не виник обов`язок з оплати товару. Вказано про порушення позивачем норм пункту 6.7 Договору в частині своєчасної реєстрації податкових накладних, що є наслідком сплати постачальником штрафу у розмірі 20% відсотків від вартості товару, зазначеної в такій податковій накладній (без урахуванням податку на додану вартість). Окрім того, відповідач зазначає, що позивач не виконав умови п. 2.1. Договору стосовно якості товару, не надавши сертифікат, оскільки постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром.

Також, 28.09.2022 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" надійшла зустрічна позовна заява (том 1, а.с. 142-197) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 587 020, 60 грн та клопотання про поновлення строку для його подання.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що Підприємством не виконано зобов`язання, передбачене п. 6.7. Договору, та не зареєстровано податкові накладні №1-4, 6 протягом 15 календарних днів, наступних за днем виникнення податкових зобов`язань, у зв`язку із чим в останнього виникло зобов`язання сплатити штраф в розмірі 587 020, 60 грн.

Також Товариством наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного зустрічного позову в розмірі 8 805, 31 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 29.09.2022 поновлено представнику Товариства строк для надання відзиву. Поновлено представнику Товариства строк для подання зустрічної позовної заяви. Прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості у розмірі 587 020, 60 грн до спільного розгляду з первісним позовом у справі №918/353/22. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд справи №918/353/22 здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 25.10.2022.

25.10.2022 на адресу суду від Підприємства надійшла відповідь на відзив (том 1, а.с. 214-220), в якому представник просив задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що доводи відповідача щодо не узгодженості строку (терміну) виконання зобов`язань по оплаті не відповідають дійсності, оскільки відповідно до пункту 3.6 Договору, покупець по факту поставки кожної партії сплачує 80% від вартості товару, яка зазначена у видатковій накладній, решта 20% від вартості поставленого товару покупець сплачує протягом 2 (двох) робочих днів з моменту здійснення постачальником реєстрації податкової накладної на поставлений товар у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни, що не містить помилок та дає код товару за УКТЗЕД, тобто сторонами визначено, що зобов`язання відповідачем по оплаті є двох видів, кожен з яких реалізується з прив`язкою до однієї з двох умов: - факту поставки (80%); - факту реєстрації податкової накладної (20%). Стосовно якості товару, представник зазначив, що жодних претензій щодо якості поставленого позивачем товару Товариством не пред`являлись, а товар по Договору приймався в повній мірі без предявлення будь-яких претензій. Так, на думку представника Підприємства у зв`язку з недоведенням невідповідності товару критерію якості ці доводи не можуть братись до уваги, оскільки вони є лише припущеннями. Окрім того, просив визнати поважними причини пропуску процесуальних строків для подання відповіді на відзив та поновити строк на подання таких документів.

Також, 25.10.2022 на адресу суду від Підприємства надійшов відзив на зустрічний позов (том 1, а.с. 222-228) в якому представник просить відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі. Зазначив, що стосовно реєстрації податкових накладних в ЄРПН з порушенням терміну, передбаченого нормами Податкового кодексу України, Державна податкова служба встановила максимальне обмеження на реєстраці податкової накладної - 1095 календарних днів, підтвердженням чого є лист ДФС від 01.06.2018 №2404/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Також вказано, що реєстрація податкових накладних з порушенням передбачених Договором строків виникла по причині настання обставин непереборної сили, а саме - заборгованості по сплаті податків, яка виникла внаслідок порушення контрагентами Підприємства своїх грошових зобов`язань перед ним, яка була підставою зупинення реєстрації податкових накладних.

Окрім того, 25.10.2022 на адресу суду від Підприємства надійшла заява про застосування строків позовної давності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, встановлена позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік, а тому строк звернення Товариства з позовом про стягнення штрафу, згідно п. 6.7. Договору, минув та є окремою підставою для відмови у зустрічному позові.

25.10.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.11.2022.

Ухвалою суду від 22.11.2022 поновлено представнику Підприємства строк для надання відповіді на відзив та строк для подання відзиву на зустрічний позов, продовжено процесуальний строк до 22.12.2022 для подання квитанцій, що підтверджують відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Також, вказаною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/353/22 на 30 днів до 28.12.2022 включно, підготовче засідання відкладено на 22.12.2022.

24.11.2022 на адресу суду від представника Товариства надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов (том 2, а.с. 1-9). Стосовно пропуску строку позовної давності, представник зазначив, що згідно п. 6.11. Договору сторони передбачили, що за їх домовленістю до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в 3 (три) роки. Щодо пропуску строку реєстрації податкових накладних, вказано, що сторони погодили зміст та умови договору на основі вільного волевиявлення, на свій розсуд, що не суперечать законодавству, а тому відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язань незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Таким чином, підписуючи Договір, Підприємство взяло на себе зобов`язання зареструвати податкову накладну протягом 15 днів, наступних за днем виникнення податкових зобов`язань, однак не виконав даний пункт Договору.

13.12.2022 на адресу суду від представника Товариства надійшли заперечення на відповідь на відзив (том 2, а.с. 18-25), в якому представник просив поновити строк для подачі заперечень на відповідь на відзив. Вказано, що строк оплати по Договору не настав, оскільки сторони не зазначили конкретного строку оплати, а Підприємство мало звернутись до Товариства з вимогою про здійснення оплати, що останнім здійснено не було.

Окрім того, 13.12.2022 на адресу суду від Товариства надійшли заперечення щодо клопотання про застосування строків позовної давності (том 2, а.с. 27-28).

Ухвалою суду від 22.12.2022 поновлено Товариству строк для подачі заперечень на відповідь на відзив, прийнято дані заперечення та долучено до матеріалів справи. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.01.2023.

Ухвалою суду від 17.01.2023 розгляд справи по суті відкладено на 07.02.2023.

У судовому засіданні 07.02.2023 оголошено перерву до 16.02.2023.

10.02.2023 на адресу суд від представника Підприємства надійшло клопотання (том 2, а.с. 68-77) про долучення до матеріалів справи копії квитанцій податкових накладних № 1-4, 6, де вказані дати та причини відмови у реєстрації, та долучено витяг з системи електронного адміністрування ПДВ номер 244973 від 24.12.2020 щодо заборгованості Товариства по податках і зборах. Просив визнати причини пропуску строку на подання цих доказів поважними та долучити до матеріалів справи.

Судове засідання 16.02.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Горплюка А.М. у відпустці, про що сторони були повідомлені.

Ухвалою суду від 17.02.2023 призначено розгляд справи по суті на 21.02.2023.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 21.02.2023 підтримав первісні позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні та просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви. Окрім того, просив визнати причини пропуску строку на подання копії квитанцій податкових накладних № 1-4 поважними та долучити їх матеріалів справи.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 21.02.2023 заперечив щодо задоволення первісного позову, зустрічний позов підтримав в повному обсязі. Не заперечив щодо поновлення строку на подання копій квитанцій податкових накладних № 1-4 та долучення їх до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 3 ст. 119 ГПК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

З метою повного та об`єктивного дослідження та встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне поновити позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) пропущений ним строк для подання доказів та долучити додаткові докази.

У судовому засіданні 21.02.2023, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені в позовах, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 05.11.2020 між Державним підприємством "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛІЯ ТРЕЙД" (надалі - Покупець) був укладений Договір поставки №05/11/2020/1 (том 1, а.с. 10-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених Договором Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця зернові та олійні культури (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити Товар у строки і на умовах, що передбачені цим Договором та специфікаціями, що є додатками до Договору та його невід`ємними частинами.

Згідно з пунктом 1.2. Договору якість, термін поставки, асортимент Товару, одиниця виміру, загальна кількість та вартість Товару узгоджуються Сторонами Договору та зазначаються у специфікаціях, що є додатками до Договору та його невід`ємними частинами.

Постачальник гарантує, що він є добросовісним і єдиним власником Товару. Також, Постачальник гарантує, що Товар є вільним від претензій третіх осіб (під забороною відчуження або арештом не перебуває, судові спори щодо нього відсутні, в податковій чи іншій заставі не перебуває, не є предметом іншого забезпечення виконання зобов`язань третіх осіб, відносно Товару не ведуться судові суперечки, треті особи не мають права першочергової купівлі Товару) (пункт 1.3. Договору).

У пункті 3.6. Договору сторонами погоджено, що покупець по факту поставки кожної партії сплачує 80% від вартості Товару, яка зазначається у видатковій накладній. Ще 20% від вартості поставленого Товару Покупець сплачує протягом 2 (двох) робочих днів з моменту здійснення Постачальником реєстрації податкової накладної на поставлений Товар у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни, що не містить помилок та дає код Товару за УКТЗЕД.

Сторони домовились, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН Постачальнику, Покупець в праві притримати оплату за Товар (партію Товару) у розмірі 20% від вартості Товару (партії Товару) до поновлення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Оплату залишку 20% від вартості Товару, у разі поновлення реєстрації податкових накладних Постачальнику, Покупець гарантує на протязі 2 (двох) робочих днів після повідомлення Постачальника.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку кожної партії Товару на умовах, що передбачені у відповідній специфікації. Датою поставки Товару та перехід права власності відбувається в момент його передачі, що оформлюється видатковою накладною та іншими супроводжуючими документами.

Згідно з пунктом 4.2. Договору Постачальник зобов`язаний передати Покупцю наступні документи: товаро-транспортну накладну, оформлену у відповідності до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України в редакції, що діє на момент виконання Договору; видаткову накладну; сертифікат якості та інші документи на вимогу Покупця.

У відповідності до пункту 4.4. Договору у випадку поставки неякісного Товару або якщо зазначені в документах параметри якості не відповідають фактичним, Постачальник зобов`язаний на вимогу та вибір Покупця:

а) замінити неякісний Товар на інший;

б) за власний рахунок довести якість Товару до встановлених вимог або відшкодувати витрати Покупця з самостійного доведення Товару до встановлених вимог;

в) зменшити ціну неякісного Товару;

г) відшкодувати Покупцеві завдані збитки.

Відповідно до пункту 4.5. Договору Постачальник зобов`язаний задовольнити вимоги Покупця відповідно до п. 4.4. протягом трьох робочих днів з моменту отримання такої вимоги.

Розділом 5 Договору сторонами визначено права та обов`язки, а також гарантії сторін, зокрема: 5.1. Обов`язки Постачальника:

- передати Покупцеві Товар, на умовах цього Договору;

- забезпечити Покупця відповідними первинними документами щодо Товару у відповідності до чинного законодавства;

- виконати в повному обсязі істотні умови Договору.

Обов`язки Покупця:

- прийняти Товар, що відповідає умовам Договору;

- оплатити Товар згідно з умовами визначеними в Договорі;

- виконати в повному обсязі істотні умови Договору.

Права Постачальника:

- вимагати від Покупця прийняття Товару, що відповідає умовам визначеним в цьому Договорі;

- вимагати виконання Покупцем Договору.

Права Покупця:

- вимагати від Постачальника передачі Товару, що відповідає умовам визначених в Договорі;

- вимагати від Постачальника виконання істотних умов згідно з Договором.

Відповідно до пункту 6.4. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати партії Товару (її частини), Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі облікової ставки НБУ від ціни неоплаченої партії Товару (її частини) за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 6.7. Договору у разі невиконання Постачальником зобов`язань по реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за днем виникнення податкових зобов`язань, Покупець має право стягнути з Постачальника штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості товару, зазначеної в такій податковій накладній (без урахування податку на додану вартість).

Договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Після закінчення строку дії Договору, у разі відсутності письмових заяв про його розірвання, цей договір пролонгується на кожен наступний рік на тих самих умовах (пункт 7.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання Договору протягом листопада 2020 року Постачальником було поставлено Покупцю сою, кількістю 282,02 тони, на загальну суму 3 522 123, 60 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №24 від 06.11.2020 на суму 409 735, 20 грн; №25 від 09.11.2020 на суму 404 497, 80 грн; №26 від 10.11.2020 на суму 607 173, 00 грн; №27 від 11.11.2020 на суму 405 837, 60 грн; №28 від 27.11.2020 на суму 562 905, 60 грн; №29 від 27.11.2020 на суму 563 932, 80 грн; №30 від 27.11.2020 на суму 568 041, 60 грн (том. 1, а.с. 15-21).

Судом встановлено, що зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

Постачальником складені та зареєстровані наступні податкові накладні: №1 від 06.11.2020, зареєстрована - 22.12.2021; №2 від 09.11.2020, зареєстрована - 23.12.2021; № 3 від 10.11.2020, зареєстрована - 23.12.2021; №4 від 11.11.2020, зареєстрована - 23.12.2021; №6 від 27.11.2020, що зареєстрована 23.12.2021 (том 1, а.с. 48-57).

Відтак, враховуючи умови п. 3.6. Договору, суд дійшов висновку, що у Покупця виник обов`язок з оплати за поставленого товару: - 80% від вартості Товару по факту поставки; -20% від вартості поставленого Товару протягом 2 (двох) робочих днів з моменту здійснення Постачальником реєстрації податкової накладної на поставлений Товар у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов Договору первісним відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) проведено оплату за поставлений товар частково. Загалом за поставлений товар Покупець сплатив 2 945 103, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2333 від 18.11.2020 на суму 850 000, 00 грн; №105 від 25.11.2020 на суму 100 000, 00 грн; №124 від 27.11.2020 на суму 150 000, 00 грн; №2403 від 27.11.2020 на суму 100 000, 00 грн; №143 від 01.12.2020 на суму 100 000, 00 грн; №156 від 02.12.2020 на суму 50 000, 00 грн; №2543 від 10.12.2020 на суму 172 703, 00 грн; №2544 від 10.12.2020 на суму 577 400, 00 грн; №2593 від 15.12.2020 на суму 85 000 грн; №184 від 16.12.2020 на суму 70 000, 00 грн; №2635 від 17.12.2020 на суму 80 000, 00 грн; №191 від 18.12.2020 на суму 80 000, 00 грн; №2670 від 21.12.2020 на суму 100 000, 00 грн; №230 від 24.12.2020 на суму 45 000, 00 грн; №232 від 28.12.2020 на суму 45 000, 00 грн; №2702 від 29.12.2020 на суму 25 000, 00 грн; №2704 від 29.12.2020 на суму 45 000, 00 грн; №2732 від 30.12.2020 на суму 70 000, 00 грн; №2757 від 06.01.2021 на суму 40 000 ,00 грн; №2823 від 18.01.2021 на суму 22 000, 00 грн; №2824 від 18.01.2021 на суму 18 000, 00 грн; №267 від 22.01.2021 на суму 50 000, 00 грн; №276 від 25.01.2021 на суму 5 000, 00 грн; №2862 від 25.01.2021 на суму 55 000, 00 грн; №1591 від 24.12.2021 на суму 10 000, 00 грн; №1800 від 28.01.2022 на суму 5 000 , 00 грн (том 1, а.с. 22-47).

Заборгованість підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2022 (том 1, а.с. 14), де Товариство визнало за собою заборгованість на суму 577 020, 60 грн.

Окрім цього, згодом 28.01.2022 Покупцем сплачено 5 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1800 (том 1, а.с. 47).

За твердженнями первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом), первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) не виконав зобов`язання щодо оплати, отриманого за Договором товару на загальну суму 572 020, 60 грн.

Спір за первісним позовом виник у зв`язку із неналежним, на думку первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом), виконанням первісним відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) зобов`язання по оплаті поставленого товару, у зв`язку з чим позивач вказує на існування у Товариства заборгованості в розмірі 572 020, 60 грн.

Таким чином, станом на дату подання первісного позову заборгованість за поставлений по Договору Товар складає 572 020, 60 грн, доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Дослідивши зміст укладеного між первісним позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) та первісним відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними (том 1, а.с. 15-21), які підписані уповноваженими представниками, підтверджується виконання Підприємством своїх зобов`язань за Договором з поставки товару Товариству загальною вартістю 3 522 123 грн 60 коп.

Відтак, суд приходить до висновку, що Підприємство належним чином виконано свої зобов`язання з поставки Товариству товару за Договором.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 3.6. Договору визначено, що покупець по факту поставки кожної партії сплачує 80% від вартості Товару, яка зазначається у видатковій накладній. Ще 20% від вартості поставленого Товару Покупець сплачує протягом 2 (двох) робочих днів з моменту здійснення Постачальником реєстрації податкової накладної на поставлений Товар у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни, що не містить помилок та дає код Товару за УКТЗЕД.

Постачальником складені та зареєстровані податкові накладні: №1 від 06.11.2020 зареєстрована - 22.12.2021; №2 від 09.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; № 3 від 10.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; №4 від 11.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; №6 від 27.11.2020 зареєстрована 23.12.2021 (том 1, а.с. 48-57).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, умовами Договору визначено порядок та строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням п. 3.6. Договору та положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд приходить до висновку, що первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати поставленого первісним позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) товару.

Таким чином, враховуючи, що податкові накладні №1 від 06.11.2020 зареєстрована - 22.12.2021; №2 від 09.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; № 3 від 10.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; №4 від 11.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; №6 від 27.11.2020 зареєстрована- 23.12.2021, відтак враховуючи пункт 3.6. Договору, в частині оплати 20% від вартості поставленого Товару протягом 2 (двох) робочих днів з моменту здійснення Постачальником реєстрації податкової накладної на поставлений Товар у Єдиному реєстрі податкових накладних), то з 26 грудня 2021 року первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Незважаючи на умови договору, первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) не здійснив відповідних розрахунків за поставлений товар у встановлені договором строки.

Відтак, як встановлено судом, у первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) станом на день розгляду справи існує прострочення по оплаті поставленого Підприємства товару на загальну суму 572 020, 60 грн.

За таких обставин, враховуючи, що факт поставки первісним позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) товару на виконання умов Договору підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів оплати з боку первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) поставленого товару, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з Товариства основного боргу в сумі 572 020, 60 грн судом визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти первісного позову первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилався на те, що сторони в Договорі передбачили, що для переходу права власності та фактичного здійснення поставки, крім оформлення видаткової накладної, постачальник зобов`язаний надати сертифікат якості на товар покупцю.

З приводу наведеного, суд зазначає, що пунктом 1.2. Договору якість, термін поставки, асортимент Товару, одиниця виміру, загальна кількість та вартість Товару узгоджуються Сторонами Договору та зазначаються у специфікаціях, що є додатками до Договору та його невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку кожної партії Товару на умовах, що передбачені у відповідній специфікації. Датою поставки Товару та перехід права власності відбувається в момент його передачі, що оформлюється видатковою накладною та іншими супроводжуючими документами.

Згідно з пунктом 4.2. Договору Постачальник зобов`язаний передати Покупцю наступні документи: товаро-транспортну накладну, оформлену у відповідності до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України в редакції, що діє на момент виконання Договору; видаткову накладну; сертифікат якості та інші документи на вимогу Покупця.

Як було встановлено судом вище, на виконання умов Договору первісним позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) було поставлено первісному відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) товар, що підтверджується видатковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством прийнято товар за Договором без жодних зауважень та заперечень.

В той час, з умов Договору слідує, що Постачальник зобов`язаний передати Покупцю сертифікат якості на вимогу Покупця.

В матеріалах справи відсутні будь-які вимоги Товариства до Підприємства з приводу надання сертифікату якості товару.

Крім того, судом враховується, що первісним відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) здійснено часткову оплату поставленого за видатковими накладними, відтак посилання первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) на те, що у Товариства обов`язок з оплати товару не виник спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що первісні позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в сумі 572 020,60 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за первісним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, Підприємством, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості, було сплачено 8 580, 32 грн - судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки первісну позовну заяву задоволено в повному обсязі, витрати по оплаті судового збору за розмірі 8 580, 30 грн покладаються на первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, судом встановлено наступне.

Згідно з пунктом 6.7. Договору у разі невиконання Постачальником зобов`язань по реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за днем виникнення податкових зобов`язань, Покупець має право стягнути з Постачальника штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості товару, зазначеної в такій податковій накладній (без урахування податку на додану вартість).

На виконання умов Договору первісним позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) було поставлено первісному відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) товар на загальну суму 3 522 123, 60 грн 00 коп., що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 15- 21).

Постачальником складені та зареєстровані наступні податкові накладні: №1 від 06.11.2020 зареєстрована - 22.12.2021; №2 від 09.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; № 3 від 10.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; №4 від 11.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; №6 від 27.11.2020 що зареєстрована 23.12.2021 (том 1, а.с. 48-57).

Як зазначив первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом), Підприємством порушено строки виконання зобов`язань, передбачених п. 6.7. Договору, оскільки податкові накладні №1-4 мали бути зареєстровані постачальником в період з 15 по 30 листопада 2020 року, а податкова накладна № 6 в період з 1 по 15 грудня 2020 року.

Підприємством не зареєстровано податкові накладні протягом 15 календарних днів, наступних за днем виникнення податкових зобов`язань, реєстрація відбулась понад рік встановленого строку, у зв`язку із чим в останнього виникло зобов`язання сплатити штраф в розмірі 587 020, 60 грн.

Розглянувши спір по суті заявлених зустрічних позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Укладання договору є наслідком збігу волі та волевиявлення сторін, що забезпечує свободу договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, Договір є волевиявленням обох сторін та узгодженням ним умов договору, в тому числі і щодо настання строків реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З викладеного вище слідує, що згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками, підтверджується виконання Підприємством своїх зобов`язань за Договором з поставки товару Товариству загальною вартістю 3 522 123,60 грн.

Судом встановлено, що Постачальником складені та зареєстровані наступні податкові накладні: №1 від 06.11.2020 зареєстрована - 22.12.2021; №2 від 09.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; № 3 від 10.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; №4 від 11.11.2020 зареєстрована - 23.12.2021; №6 від 27.11.2020 що зареєстрована 23.12.2021 (том 1, а.с. 48-57).

Згідно з пунктом 6.7. Договору у разі невиконання Постачальником зобов`язань по реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за днем виникнення податкових зобов`язань, Покупець має право стягнути з Постачальника штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості товару, зазначеної в такій податковій накладній (без урахування податку на додану вартість).

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що граничний строк виконання зобов`язання з реєстрації Постачальником податкових накладних №1-4 мали бути зареєстровані в період з 15 по 30 листопада 2020 року, а податкова накладна №6 в період з 1 по 15 грудня 2020 року.

Суд звертає увагу, що у ст. ст. 6, 627 ЦК України встановлено один із загальних принципів цивільного законодавства - свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов`язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У даному випадку сторони, реалізуючи свою свободу договору, вільно, самостійно, на власний розсуд, тобто за волевиявленням обох сторін, у пункті 6.7. Договору погодили строк подачі Підприємством податкової декларації та відповідальність за порушення такого строку.

Таким чином, сторонами у Договорі погоджено обов`язок Підприємства здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом іншого строку, ніж передбачено законодавством.

Первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом), укладаючи Договір, погодився з особливим строком реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

З квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) здійснив реєстрацію податкових накладних №1-4, 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних - 22, 23 грудня 2021 року, з пропуском строку, встановленого в п. 6.7. Договору.

Первісним позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) доказів протилежного не надано, доводи первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних достатніми та допустимими доказами не спростовано.

Таким чином, первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) з огляду на допущене ним прострочення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зобов`язаний сплатити первісному відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) штраф у розмірі 20% від вартості товару, зазначеної в податковій накладній.

Перевіривши здійснений первісним відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) розрахунок штрафу, суд вважає, що наданий розрахунок є арифметично вірним.

Аргумент первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) стосовно порушення строків передбачених Договором по причині настання обставин непереборної сили, а саме заборгованості по сплаті податків, яка виникла внаслідок порушення контрагентами Товариства своїх грошових зобов`язань не беруться до уваги, оскільки ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються надзвичайними і невідворотними такі обставини, зокрема, як порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення штрафу в розмірі 587 020, 60 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом було дотримано в повній мірі. При цьому, п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, Товариством, заявляючи вимогу про стягнення штрафу, було сплачено 8 805, 31 грн судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки зустрічну позовну заяву задоволено в повному обсязі, витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом в розмірі 8 805, 30 грн покладаються на первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Як передбачено частиною 11 статі 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Таким чином, суд стягує з первісного позивача (відповідача за зустрічним позовом) на користь первісного відповідача (позивача за зустрічним позовом) витрати по сплаті судового збору в розмірі 225, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" заборгованість в сумі 572 020 (п`ятсот сімдесят дві тисячі двадцять) грн 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 580 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 30 коп.

3. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" - задовольнити.

4. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" штраф в розмірі 587 020 (п`ятсот вісімдесят сім тисяч двадцять) грн 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 805 (вісім тисяч вісімсот п`ять) грн 30 коп.

5. Провести зустрічне зарахування сум, стягнутих за первісним та зустрічним позовами та стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (80455, Львівська область, Львівський район, с. Неслухів, вул. Наукова, 2 а, код ЄДРПОУ 00496923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (35500, Рівненська обл., Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. Кременецька, буд. 52, код ЄДРПОУ 35387709) заборгованість в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 225 (двісті двадцять п`ять) грн 00 коп.

6. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2023 року.

Суддя А.М. Горплюк