Рішення

від 22.02.2023 по справі 924/755/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2023 р. Справа № 924/755/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Хмельницької окружної прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах в особі:

1. Ярмолинецької селищної ради, смт. Ярмолинці

2. Відділу освіти Ярмолинецької селищної ради, смт. Ярмолинці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД", м. Житомир

про - визнання недійсними додаткової угоди №2 від 15.03.2021р. до Договору №52 від 09.03.2021р., додаткової угоди №3 від 18.03.2021р. до Договору №52 від 09.03.2021р.

- стягнення надміру сплачених коштів в розмірі 79 589,36 грн.

Представники сторін:

від позивача-1 не з`явився

від позивача-2 не з`явився

від відповідача - не з`явився

за участю прокурора - Лежніна І.О. згідно посвідчення

В судовому засіданні 22.02.2023р. відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 04.11.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.11.2022р.

Оскільки 22.11.2022р. на призначений час засідання суду не відбулось, ухвалою суду від 28.11.2022р. підготовче засідання було призначено на 06.12.2022р.

У підготовчому засіданні 06.12.2022р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі №924/755/22 на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 10.01.2023р.

Ухвалою від 10.01.2023р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2023р.

Оскільки 25.01.2023р. судове засідання не було проведено у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території міста Хмельницького та Хмельницької області із подальшим відключенням електроенергії в будівлі суду, ухвалою від 25.01.2023р. судове засідання призначено на 22.02.2023р.

Виклад позиції сторін, заяви, клопотання

Керівник Хмельницької окружної прокуратури звернувся із позовом до суду в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах в особі: Ярмолинецької селищної ради, смт. Ярмолинці, Відділу освіти Ярмолинецької селищної ради, смт. Ярмолинці до ТОВ „НУРМАТ ЛТД", м. Житомир про визнання недійсними додаткової угоди №2 від 15.03.2021р. до Договору №52 від 09.03.2021р., додаткової угоди №3 від 18.03.2021р. до Договору №52 від 09.03.2021р., стягнення надміру сплачених коштів в розмірі 79 589,36 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що замовником - відділом освіти Ярмолинецької селищної ради проведено відкриті торги UA-2021-02-02-003149-а про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (8370 літрів бензину марки А-92 та 16490 літрів дизельного палива), за результатами яких між останнім та ТОВ „Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова компанія" підписано Договір про закупівлю товарів №52 від 09.03.2021р.

За вказаним договором відповідач зобов`язався поставляти товар замовнику, а замовник (позивач) - оплатити його. Сума договору становила 574 753,20 грн.

Прокурор вказує, що у подальшому до вказаного договору укладено спірні додаткові угоди №2 від 15.03.2021р. та №3 від 18.03.2021р., в результаті яких було збільшено ціну товару із зменшенням його обсягів, чим порушено правила закупівлі, передбачені Законом „Про публічні закупівлі".

Згідно вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції (яка увійшла в основний договір) за результатами аукціону переможця торгів або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору (в тому числі ціна) не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків збільшення ціни товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку.

Прокурор стверджує, що згідно договору та вимог чинного законодавства коливання ціни на ринку має бути обґрунтованим та документально підтвердженим належними матеріалами, а на підтвердження факту коливання ціни у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як в сторону збільшення, так і зменшення, а кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Вказує, що сторони спірних угод документально не підтвердили та не обґрунтували наявність підстав для підвищення ціни товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін, а подана на підтвердження коливання ціни довідка Запорізької ТПП не містять інформації, яка б підтверджувала саме коливання ціни та не співпадають по хронології укладення спірних угод.

Таким чином, вважає, що внесення сторонами змін до договору з урахуванням вказаних ними процентних величин збільшення ціни товару, суперечить умовам Закону, відповідно до якого збільшення ціни товару до 10% повинно відбуватись пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку. Отже, укладення спірних угод здійснено з порушенням чинного законодавства, що в силу ст. ст. 203, 215 ЦКУ є підставою до визнання їх недійсними.

Стверджує, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору з порушенням законодавства, є порушенням інтересів держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджету, а дотримання у цій сфері відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає завданням прокуратури.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Позивач-1 (Ярмолинецьке селищна рада) свого представника в судове засідання не направив, проте у направленому суду письмовому поясненні від 01.12.2022р. просить суд задовольнити позовні вимоги та розглянути справу без участі повноваженого представника.

Позивач-2 (відділ освіти Ярмолинецької селищної ради) повноважного представника до суду не направляв, у письмовому поясненні від 06.12.2022р. підтримав позовні вимоги прокурора, просить про задоволення позову.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвали суду, надіслані на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських організацій, повернуті відділенням поштового зв`язку з причини „за закінченням терміну зберігання" та „за відсутності адресата за вказаною адресою".

Згідно з п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати, повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020у справі №24/260-23/52-б).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Перелік обставин, які є предметом доказування, доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Замовником - відділом освіти Ярмолинецької селищної ради, смт. Ярмолинці Хмельницький район Хмельницька область проведено відкриті торги UA-2021-02-02-003149-а про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (8370 літрів бензину марки А-92 та 16490 літрів дизельного палива).

Рішенням Тендерного комітету, оформленого протоколом засідання №1 від 23.02.2021р., переможцем закупівлі за кодом ДК 021:2015:09130000-9-Нафта і дистиляти (бензин А-92, дизельне пальне) визначено ТОВ „Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова компанія".

09.03.2021р. між відділом освіти Ярмолинецької селищної ради (замовник) та ТОВ „Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова компанія" (постачальник) укладено Договір про закупівлю товарів №52, відповідно якого учасник зобов`язується в 2021 році поставляти замовнику товари, зазначені в специфікації, а замовник - прийняти і оплатити товар. Найменування товару - код ДК 021:2015:09130000-9:Нафта і дистиляти (бензин А-92, дизельне пальне) (п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно п.3.1 договору, сума цього договору становить 574 753,20 грн., в т.ч. ПДВ 95 792,20 грн.

Сума цього договору не повинна відрізнятись від ціни пропозиції, в тому числі за одиницю товару. Сума договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін у випадках, передбачених Законом. Ціна включає вартість поставки та включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України. Оплата за поставлений товар буде здійснюватися по ціні, що сформувалася на ринку на момент поставки, але в межах максимальної ціни за одну одиницю товару, що вказана у Специфікації. (п.3.2 договору).

Згідно п.4.1 договору передбачено, що розрахунки між Сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника. Розрахунки за товар (партію товару) замовник здійснює протягом 10 (десяти) робочих днів фактичному надходженню ПММ, згідно накладних та виставлених рахунків. При цьому, моментом виконання зобов`язань замовника по оплаті товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника.

Строк поставки товару: до 31.12.2021 року. Місце поставки товарів: 32100, смт. Ярмолинці, Площа 600-річчя Ярмолинець, відділ освіти Яримолинецької с/р. Товар вважається переданим учасником і прийнятим замовником по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору. Якість товару повинна відповідати дійсним на дату отримання товару ДСТУ. (п. 5.1, 5.2 договору).

Згідно п.п. 6.1.3 договору передбачено, що приймання-передача товару по якості та комплектності проводиться в момент передачі їх шляхом підписання накладної. У разі виявлення в момент передачі товару некомплектності, відхилення якісних показників тощо, замовник зобов`язаний відмовитися від приймання товару а вказати про недоліки чи некомплектність у відповідному акті невідповідностей.

Договором передбачено, що у разі порушення замовником строку оплати, визначеного п. 4.1 договору, замовник сплачує учаснику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого по накладній/акту товару за кожний день затримки оплати за весь період прострочення. Сплата пені та/або штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань по договору. (п.п. 7.2.1 договору).

Згідно п.п. 7.2.2 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості.

Договором передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Згідно Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та ЗУ „Про публічні закупівлі" істотними умовами договору є: предмет договору; кількість товарів та вимоги щодо їх якості, сума, зазначена в договорі, термін та місце поставки; строк дії договору. Зміна істотних умов може здійснюватися в порядку, передбаченому ч. 2,3 ст. 188 ГК України за згодою сторін у випадках, що передбачені ч.5 ст.41 Закону України „Про публічні закупівлі", про що укладається додаткова угода із подальшим оприлюдненням змін відповідно до вимог ст. 10 України „Про публічні закупівлі" (п.п. 11.1 - 11.5 договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно до Специфікації від 09.03.2021р. (додаток №1 до договору №52 від 09.03.2021р.) сторони узгодили вартість: бензин А-92 (8370л.) по ціні 23,04 грн./л., дизельне пальне (16490л.) по ціні 23,16 грн./л., всього на загальну суму 574753,20 грн., в т.ч. ПДВ 95792,20 грн.

Згідно експертного висновку Запорізької ТПП №ОИ-7311 від 09.03.2021р. надано інформацію по середньо-ринкових оптових цінах на бензин А-92 та дизельне пальне на 5-ти автозаправних станціях вибірково: на дату 09.03.2021р. вартість бензину А-92 становить 28,80 грн./л., дизельного палива - 29,01 грн./л.

15.03.2021р. між сторонами було підписано додаткову угоду №2, відповідно до якої сторони, дійшли згоди зменшити обсяги закупівлі та змінити ціну за одиницю товару, а саме: бензин А-92 в кількості 200л. по ціні 23,04 грн./л. на суму 4608,00 грн., дизельне паливо в кількості 200л. по ціні 23,16 грн./л. на суму 4632,00 грн., бензину А-92 в кількості 7434,3127 л. по ціні 25,32 грн./л. на суму 188236,80 грн., дизельне паливо в кількості і 14818,3974л. по ціні 25,46 грн./л. на суму 377276,40 грн., всього на загальну суму 574753,20 грн., в т.ч. ПДВ 95792,20 грн.

Згідно експертного висновку Запорізької ТПП №ОИ-7389 від 18.03.2021р. надано інформацію по середньо-ринкових оптових цінах на бензин А-92 та дизельне пальне на підставі аналізу ринку нафтопродуктів на АЗС України на дату 18.03.2021р.: вартість бензину А-92 становить 29,86 грн./л., дизельного палива - 29,97 грн./л.

18.03.2021р. між сторонами було підписано додаткову угоду №3, відповідно до якої сторони, дійшли згоди зменшити обсяги закупівлі та змінити ціну за одиницю товару, а саме: бензин А-92 в кількості 200л. по ціні 23,04 грн./л. на суму 4608,00 грн., дизельне паливо в кількості 200л. по ціні 23,16 грн./л. на суму 4632,00 грн., бензину А-92 в кількості 2430л. по ціні 25,32 грн./л. на суму 61527,60 грн., дизельне паливо в кількості 815л. по ціні 25,46 грн./л. на суму 20749,90 грн., бензин А-92 в кількості 4799,5909л. по ціні 26,40 грн./л. на суму 126709,20 грн., дизельне паливо в кількості 12974,0356л. по ціні 27,48 грн./л. на суму 356526,50 грн., всього на загальну суму 574753,20 грн., в т.ч. ПДВ 95792,20 грн.

Згідно інформаційної довідки Хмельницької ТПП від 29.06.2022р. надано інформацію по середньо-ринкові ціни на пальне по Хмельницькій області станом на 01.02.2021р, 01.03.2021р., 09.03.2021р., 15.03.2021р., 18.03.2021р.

До матеріалів справи додано витяги з електронної бази даних сайта Мінфіну про динаміку росту середньо-ринкових цін на бензин А-92 та дизпаливо щоденно за період з 01.03.2021р. по 31.03.2021р.

На підтвердження поставки паливно-мастильних матеріалів в матеріалах справи наявні видаткові накладні, №496 від 11.03.2021р. на суму 9240,00 грн. на бензин А-92 (200л.), дизельне паливо (200л.), №497 від 15.03.2021р. на суму 82 277,50 грн. на бензин А-92 (2430л.), дизельне пальне (815л.), №1290 від 13.04.2021р. на суму 210579,12 грн. на бензин А-92 (2799л.), дизельне пальне (4974л.), №1344 від 15.04.2021р. на суму 189120,00 грн. на бензин А-92 (300л.), дизельне паливо (400л.), №1487 від 21.04.2021р. на суму 109 920,00 грн. на дизельне паливо (400л.).

30.08.2022р. за вих.№50-1-4929-вих-22 прокурор направив на адресу Ярмолинецької селищної ради лист про надання інформації про підстави укладання додаткових угод до договору №52 від 09.03.2021р., оскільки збільшення ціни не відповідає зміні середньо-ринкових цін по Україні на аналогічні види пального.

Ярмолинецька селищна рада (листи від 09.02.2022р. за вих.№307, від 16.09.2022р. за вих.№1733) повідомила Хмельницьку оккружну прокуратуру про те, що заходи представницького характеру шляхом звернення до суду із позовом не вживались та не будуть вживатись через відсутність коштів для сплати судового збору та не заперечує, що з відповідним позовом в інтересах селищної ради звернулась прокуратура.

04.10.2022р. (за вих.№50/1-5696вих.-22, №50/1-5695вих.-22) повідомив позивачів про намір здійснення прокуратурою представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позовної заяви до відповідача про визнання недійсними додаткових угод та стягнення з постачальника безпідставно сплачених коштів.

Заслухавши пояснення представників учасників спору, дослідивши подані до справи докази та давши їм оцінку в сукупності при аналізі норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд врахував таке.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону „Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

За приписами ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 53 даного Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави/територіальної громади, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави/територіальної громади, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в матеріалах справи наявні листи та звернення прокуратури до позивачів.

У зв`язку з отриманням відповіді зазначеного компетентного органу про невжиття заходів для усунення виявлених порушень, та про те, що такі заходи вживатись не плануються, прокурор правомірно скористався процесуальними повноваженнями щодо звернення з позовом до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави щодо дотримання законодавства у сфері публічних закупівель та законності витрачання коштів державного бюджету.

Щодо предмету позовних вимог, судом враховується, що 09.03.2021р. між відділом освіти Ярмолинецької селищної ради (замовник) та ТОВ „Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова компанія" (постачальник) було підписано Договір про закупівлю товарів №52, який укладено за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України „Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст. 5 Закону України „Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Вищевказані законодавчі положення є спеціальними імперативними нормами у сфері закупівель, згідно яких зміна істотних умов договору про закупівлю (у тому числі відносно ціни) може здійснюватись виключно у випадках, встановлених даними нормами.

Вказаним договором сторони передбачили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу електричної енергії;

Як встановлено судом, на момент підписання договору №52 від 09.03.2021р. сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону „Про публічні закупівлі".

Відповідно, сторони узгодили суму договору (п.3.1 договору) та Додатком №1 до вказаного договору (Специфікація) передбачили поставку товару, яким є: бензин А-92 (8370л.) по ціні 23,04 грн./л., дизельне пальне (16490л.) по ціні 23,16 грн./л., всього на загальну суму 574753,20 грн., в т.ч. ПДВ 95792,20 грн.

Судом встановлено, що після укладання додаткової угоди №2 від 15.03.2021р. із внесенням змін в Специфікацію (Додаток №1), сторони внесли зміни до істотних умов договору, фактично зменшили обсяги закупівлі та збільшили ціну товару, а саме: збільшено ціну 1л. бензину А-92 (з 23,04 грн./л. на 25,32 грн./л.), зменшивши обсяг товару з 8300л. до 7634,3127л.; також збільшено ціну на дизельне паливо з 23,16 грн./л. до 25,46 грн./л. та обсяг товару зменшено з 16490л. до 15018,3974л.

Внаслідок укладення додаткової угоди №3 від 18.03.2021р. із внесенням змін в Специфікацію (Додаток №1), сторони внесли зміни до істотних умов договору, фактично зменшили обсяги закупівлі та збільшили ціну товару, а саме: збільшили ціну 1л.бензину А-92 (з 25,32 грн./л. до 26,40 грн./л.) із зменшенням обсягу товару з 7634,3127л. до 7429,5909л., також збільшено ціну на дизельне паливо (з 25,46 грн./л. до 27,84 грн./л.), зменши при цьому обсяг товару з 15018,3974л. до 13989,0356л.

Із матеріалів справи слідує, що необхідність укладення спірних додаткових угод до договору обґрунтовувалась зростанням цін на ринку нафтопродуктів, на підтвердження чого наявні висновки Запорізької ТПП з інформацією про оптові ціни на бензин А-92 та дизельне паливо.

Частиною 5ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частини перша, друга статті 632 Цивільного кодексу України).

У наведеному приписі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору, встановленої статтею 629 Цивільного кодексу України.

Судом враховано, що в умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, тому при укладенні договору та визначення його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Аналогічна підстава для внесення змін до договору узгоджена сторонами в договорі №52 від 09.03.2021р.

Судом взято до уваги та з аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що дані норми є спеціальними, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (статті 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.

Якщо спеціальною нормою права (чч. 4, 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі") заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін.

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке згідно ч.1 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" є уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель та до основних функцій якого згідно з пунктом 13 частини першої статті 8 цього Закону відноситься надання консультацій з питань закупівель, №3302-05/11398-07 від 07.04.2015 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Враховуючи приписи Закону України "Про публічні закупівлі" та роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015р. №3302-05/11398-07 підстава для зміни ціни товару повинна бути доведена належними та допустимими доказами, а коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 18.06.2021р. по справі №927/491/19) зазначено, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

У роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016р. №3302-06/34307-06 „Щодо зміни істотних умов договору" зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

В залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Із зазначеного можна зробити висновок, що у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Із наданих відповідачем висновків про результати цінового моніторингу Запорізької торгово-промислової палати слідує, що останні повідомляють про рівень середньо-ринкових цін на бензин А-92 та дизельне паливо на певні дати, проте останні не відображають рівень коливання цін на пальне (як у бік зменшення, так і збільшення) починаючи з моменту укладання договору.

Відтак, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реальної ринкової вартості пального та динаміки зростання ціни у порівнянні з основним договором на момент укладання спірних додаткових угод, що дало б можливість порівняти рівень цін, вказаний в цих угодах, з ціною на момент укладення основного договору та дійти висновку про дійсну величину зменшення або збільшення ціни з дати укладення договору до дати укладення спірних додаткових угод.

Судом також враховується, що хоча внесені додатковими угодами зміни призвели до збільшення ціни пального в межах 10% (по додатковій угоді №2 - бензину А-92 на 9,8%, дизпалива на 9,9%, по додатковій угоді №3 - бензину А-92 на 4,2%, на дизельне паливо на 7,9%), проте необхідність обґрунтування відповідачем такого збільшення базується не лише на порушенні відповідної пропорційності, але й на необхідності доведення будь-яких змін ціни пального як в сторону збільшення, так і зменшення.

Таким чином, необхідність внесення спірних змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально, відтак укладені між сторонами додаткові угоди №2 від 15.03.2021р., №3 від 18.03.2021р. до Договору №52 про закупівлю товарів від 09.03.2021р., не відповідають вимогам ч.5 ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі".

Суд також звертає увагу на те, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для замовника умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги. Одними з принципів закупівлі є її відкритість та прозорість на всіх їх стадіях, а метою цієї процедури є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Досягнення вищевказаних принципів та мети здійснюється саме за рахунок того, що подальше укладення договору, після проведення закупівлі, має здійснюватись на умовах, визначених тендером. При цьому, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, враховуючи, що додаткові угоди №2 від 15.03.2021р., №3 від 18.03.2021р. до Договору №52 про закупівлю товарів від 09.03.2021р., укладено всупереч вимогам Закону України „Про публічні закупівлі", позовні вимоги прокуратури про визнання недійсними вказаних додаткових угод є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача надмірно сплачених останньому коштів в сумі 79 589,36 грн. за договором №52 від 09.03.2021р. про закупівлю товарів, судом до уваги приймається таке.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав, кожна сторона зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відтак, правовою підставою для стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів, тобто коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено, визначено статті 670 ЦК України, що також узгоджується із правовою позицією Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 по справі №927/491/19.

Судом встановлено, що на виконання договору №52 від 09.03.2021р. замовником було сплачено грошові кошти в сумі 192844,80 грн. та отримано 7429 л. бензину А-92 та 381908,40 грн. за 13989 л дизельного полива, що підтверджується видатковими накладними №496 від 11.03.2021р., №497 від 15.03.2021р., №1344 від 15.04.2021р., №1290 від 13.04.2021р., №1487 від 21.04.2021р.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 15.03.2021р. було придбано 200 л бензину А-92 по ціні 23,04 грн./1л. на загальну суму 44608,00 грн. та 2430л. по ціні 25,32 грн./л. на загальну суму 61527,60 грн.; придбано 200 л. дизельного палива по ціні 23,16 грн./1л. на загальну суму 4632,00 грн. та 815 л. по ціні 25,46 грн./1л. на загальну суму 20 749,90 грн. Тобто, за постачання палива в кількості 2630л. бензину А-92 та 1015л. дизельного палива на підставі договору та додаткової угоди №2, було оплачено 91 517,50 грн. при необхідній сплаті за постачання аналогічної кількості палива - 84102,60 грн. Отже, за наслідком укладання додаткової угоди №2 надмірно безпідставно було сплачено кошти на суму 7 414, 90 грн. (91517,50 грн. - 84102,60 грн.).

Відповідно до додаткової угоди №3 від 18.03.2021р. було придбано 4 799,5909л. бензину А-92 по ціні 26,40 грн./л. на загальну суму 126709,20 грн. та 12074,0356л. дизельного палива по ціні 27,48 грн./л. на загальну суму 356526,50 грн. Тобто, за поставлене пальне в кількості 4799,5909л. бензину А-92 та 12074,0356л. дизельного палива відповідно до додаткової угоди №3 було сплачено 483 235,70 грн. при необхідній сплаті за постачання аналогічної кількості палива - 411061,24 грн. Отже, за наслідком укладання додаткової угоди №3 надмірно безпідставно було сплачено кошти на суму 72 174,46 грн. (483235,70 - 411061,24 грн).

Відтак, суд вважає, що за наслідками укладених додаткових угод №2 від 15.03.2021р. та №3 від 18.03.2021р. позивачем було безпідставно сплачено на користь відповідача 79589,36 грн.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Оскільки додаткові №2 від 15.03.2021р. та №3 від 18.03.2021р. до Договору №52 про закупівлю товарів від 09.03.2021р., що є предметом даного позову, є недійсними, то розрахунок за поставлене пальне мав би здійснюватись за ціною, вказаною в договорі №52 від 09.03.2021р. згідно Специфікації, тобто за бензин А-92 - 23,04 грн./л., за дизпаливо - 23,16 грн./л.

Слід зазначити, що в разі застосування сторонами спірних угод правомірних цін, обсяг поставленого товару при сумі фактичної оплати, був-би більшим. Натомість, за наслідками укладання додаткових угод позивачем-2 необґрунтовано сплачено відповідачу кошти в сумі 79589,36 грн.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Усі інші доводи учасників процесу спростовуються встановленими судом вище обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Хмельницької окружної прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах в особі: 1. Ярмолинецької селищної ради, смт. Ярмолинці, 2. Відділу освіти Ярмолинецької селищної ради, смт. Ярмолинці до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД", м. Житомир про визнання недійсними додаткової угоди №2 від 15.03.2021р. до Договору №52 від 09.03.2021р., додаткової угоди №3 від 18.03.2021р. до Договору №52 від 09.03.2021р., стягнення надміру сплачених коштів в розмірі 79 589,36 грн. задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 15.03.2021р. до Договору №52 від 09.03.2021р., укладену між Відділом освіти Ярмолинецької селищної ради (код 44082700) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім міжрегіональна „Трейдингова компанія", м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 43621716) - зміна назви на Товариство з обмеженою відповідальністю „НУРМАТ ЛТД", м.Житомир, вул. Кооперативна,18 (код ЄДРПОУ 43621716).

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 18.03.2021р. до Договору №52 від 09.03.2021р., укладену між Відділом освіти Ярмолинецької селищної ради (код 44082700) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім міжрегіональна „Трейдингова компанія", м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 43621716) - зміна назви на Товариство з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД", м.Житомир, вул. Кооперативна,18 (код ЄДРПОУ 43621716).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НУРМАТ ЛТД", м. Житомир, вул. Кооперативна,18 (код ЄДРПОУ 43621716) на користь Ярмолинецької селищної ради, 32100, смт. Ярмолинці, площа 600-річчя Ярмолинець, б.1 (код ЄДРПОУ 05399248 ) 79 589,36 грн. (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 36 коп.) надміру сплачених коштів.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НУРМАТ ЛТД", м. Житомир, вул. Кооперативна,18 (код ЄДРПОУ 43621716) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, р/р UА 188201720343120002000002814, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 7 443,00 грн. (сім тисяч чотириста сорок три гривні 00 копійок) судових витрат.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення підписано 02.03.2023р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддруковано 1 прим. - до матеріалів справи

- Керівнику Хмельницької окружної прокуратури - ІНФОРМАЦІЯ_1

- Ярмолинецька селищна рада - ІНФОРМАЦІЯ_2

- відділ освіти Ярмолинецької селищної ради - ІНФОРМАЦІЯ_3

- ТОВ "НУРМАТ ЛТД" (ТОВ „Торговий дім міжрегіональна „Трейдингова компанія") на електр.адресу - ІНФОРМАЦІЯ_4